Рішення

від 19.06.2018 по справі 905/506/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2018р. Справа №905/506/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ, код ЄДРПОУ 00039002

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод , м.Покровськ, код ЄДРПОУ 00191035

про стягнення 41573246,26 дол. США та 353373007,65 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бондаренко Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод , м.Покровськ про стягнення заборгованості по кредиту - 35807743,86 доларів США, заборгованості по процентам 5765502,40 доларів США, пені по кредиту - 304186569,10 грн, пені по відсоткам - 11783744,62 грн, 3% річних по тілу кредиту - 33964142,58 грн, 3% річних по процентам - 3438551,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ (боржник, позичальник) кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Водночас, з огляду на те, що в забезпечення вказаного кредитного договору, банком та Публічним акціонерним товариством Ясинівський коксохімічний завод було укладено договір поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р., Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до суду з вимогами про стягнення заборгованості з поручителя.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву та будь-яких пояснень по суті спору не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 цього кодексу зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Окрім того, з огляду на те, що закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відбулось 22.05.2018р., строк розгляду справи №905/506/18 мав закінчитись 22.06.2018р., внаслідок чого відкладення судового засідання та завчасне повідомлення представників сторін про наступне судове засідання було неможливим.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

28.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (банк), Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1.

Договорами про внесення змін №20-3256/2-1 від 13.09.2012р., №20-3590/2-1 від 19.10.2012р., №20-4193/2-1 від 21.12.2012р., №20-2277/2-1 від 26.07.2013р., №20-0209/2-1 від 28.01.2014р., №20-1639/2-1 від 18.06.2014р., №20-1923/2-1 від 04.08.2014р., №2336/2-1 від 26.09.2014р., №20-3090/2-1 від 24.12.2014р., №20-0359/2-1 від 13.03.2015р., №20-0631/2-1 від 30.04.2015р., №20-0757/2-1 від 02.06.2015р., №20-3288/21-29062016/1 від 29.06.2016р. та №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. змінювались умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р.

За приписами п.2.1 договору №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 43000000 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит, або кредитна лінія, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2063735117806/840, відкритого в банку, код банку 300012, на поточний рахунок позичальника №26007302750191/840, відкритого в філії Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області , код банку 334635, протягом дії цього договору на підставі заяви на отримання кредитних коштів, відповідно до цільового призначення кредиту.

З підписанням договору про внесення змін №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р., сторони визначили наступне:

Банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття траншевої кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії 36000000 доларів США (п.2.1 договору про внесення змін №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р.).

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2 вказаного договору про внесення змін існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 32272950,12 доларів США сторони домовились вважати Траншем 1, з наступними умовами користування кредитом (п.2.1.1 вказаного договору про внесення змін). Проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 9,0% + Libor USD 3m річних, але не більше 12% річних. Розмір Libor фіксується банком на 29.05.2015р. та використовується протягом строку дії цього договору. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 10,0% + Libor USD 3m річних.

Пунктом п.2.1.3 договору про внесення змін №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах Траншу 1 - 01.07.2016р. Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 01.12.2016р. (включно), за умови відсутності у позичальника порушеної справи про банкрутство.

Строк дії ліміту кредитної лінії по 01.12.2016р. (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної в цьому пункті договору (п.2.5 наведеного договору).

Договором про внесення змін №20-3288/2-1-29062016/1 від 29.06.2016р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р., сторони домовились викласти п.2.1.1 в наступній редакції: 2.1.1 Банк в межах ліміту кредитної лінії надає позичальнику кредитні кошти в розмірі 3534793,74 доларів США для здійснення сплати процентів нарахованих на 01.05.2016р. Існуюча заборгованість за кредитним договором в розмірі 32272950,12 доларів США є невід'ємною частиною Траншу 1. Загальний розмір Траншу становить 35807743,86 доларів США .

Відповідно до п.11.3 договору №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р.) останній діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом ст.553 вказаного нормативно-правового акту за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

28.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (кредитор позичальника за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р.), Публічним акціонерним товариством Ясинівський коксохімічний завод (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ був укладений договір поруки №20-3290/3-3.

За змістом п.п.1.3, 2.1 договору поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р. визначалось, що поручитель - Публічне акціонерне товариство Ясинівський коксохімічний завод - особа, яка зобов'язується перед кредитором відповідати за погашення заборгованості позичальника за кредитним договором на засадах солідарного боржника. Поручитель, відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань по сплаті кредитору за кредитним договором:

1) заборгованості по наданому кредиту у розмірі 43000000 доларів США;

2) процентів, нарахованих за користування кредитом у розмірі Libor USD 3m + 9,25% процентів річних, але не більше 12% річних (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі Libor USD 3m + 11,25% річних;

3) неустойки (штрафу, пені);

4) збитків, завданих кредиторові,

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору.

Відповідно до п.5.4 вказаного договору поруки строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р., сторонами також вносились зміни до договору поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було виконано зобов'язання з видачі кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (зі змінами та доповненнями), що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними валютними ордерами №01 від 28.11.2011р. на суму 43000000 доларів США, №145602 від 17.03.2015р. на суму 2702870,50 доларів США, №144270 від 30.06.2012р. на суму 3534793,74 доларів США.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було належним чином виконано свої зобов'язання в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю САВІ кредитних коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Як зазначає позивач, позичальник встановлений вказаним кредитним договором обов'язок щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та у передбачений угодою строк не виконав, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю САВІ утворилась заборгованість по кредиту - 35807743,86 доларів США, заборгованості по процентам 5765502,40 доларів США, що стало підставою для нарахування пені по кредиту - 304186569,10 грн, пені по відсоткам - 11783744,62 грн, 3% річних по тілу кредиту - 33964142,58 грн, 3% річних по процентам - 3438551,35 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом розділу 4 договору про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. до договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту. Розмір процентів за користування кредитом і процентів за неправомірне користування кредитом встановлюється у договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. При цьому сторони домовились, що розмір процентів не може перевищувати 12,0% річних. Проценти нараховуються банком у розмірі, встановленому в договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються у валюті кредиту. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, по заборгованості в іноземній валюті використовується метод факт/360 , виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Банк нараховує проценти на кредит, кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Проценти нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при настанні дати сплати (повернення) кредиту - в цю дату. При цьому сторони встановлюють, що зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченим по 4-те число включно місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць строку дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 4-х календарних днів з дати вказаної у п.2.5 цього договору або п.5 договору про надання траншу. Проценти, які нараховуються на кредит після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), сплачуються позичальником з наступного робочого дня, за датою виникнення простроченої заборгованості, і надалі щоденно, виходячи із залишку заборгованості на кінець попереднього операційного дня. При цьому, якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні дні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Якщо договором встановлено проценти за неправомірне користування кредитом, то вони нараховуються щоденно, при цьому, якщо дата погашення, що визначена у договорі, припадає на робочий день, то проценти за неправомірне користування кредитом, починають нараховуватись з дати погашення, яка визначена у договорі. Якщо дата погашення, що визначена у договорі припадає на вихідний та/або святковий день, то проценти за неправомірне користування кредитом починають нараховуватись:

- у випадку остаточного погашення згідно вимог п.2.5 або строку передбаченого п.5 договору про надання траншу - з дати погашення, яка визначена у договорі;

- при погашенні відповідно до графіку згідно вимог п.2.1 цього договору - з першого робочого дня після дати погашення, яка визначена у договорі;

- у випадку, коли погашення траншу відповідно до строку передбаченого п.5 договору про надання траншу співпадає з строком зменшення ліміту відповідно до графіку згідно вимог п.2.1 цього договору - з дати погашення, яка визначена у п.5 договору про надання траншу,

- позичальник сплачує проценти, шляхом перерахування коштів на рахунок №37393620167519/840, код банку 300012.

Проценти, нараховані з 01.05.2016р. по день остаточного повернення всіх сум кредиту, сплачуються позичальником не пізніше останнього дня строку кредитування, зазначеного в п.2.1.3 цього договору. У період з 01.11.2015р. по 30.06.2016р. процентна ставка нараховується у розмірі 9,0% + Libor USD 3m річних. Проценти за користування кредитом в розмірі 50000 доларів США сплачуються позичальником не пізніше ніж за п'ять банківських днів до останнього дня строку кредитування, зазначеного в п.2.1.3 цього договору. При продовженні строку кредитування дане положення діє на весь період кредитування.

Зважаючи на наведене, за користування кредитними коштами, наданими в межах кредитної угоди, позивачем були нараховані проценти за період з 01.04.2014р. по 06.02.2018р. у розмірі 5765502,40 доларів США.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, згідно з п.2.1.3 договору про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. до укладеного позичальником та банком кредитного договору сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах Траншу 1 - 01.07.2016р. Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 01.12.2016р. (включно), за умови відсутності у позичальника порушеної справи про банкрутство.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови кредитного договору №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. із відповідними змінами та доповненнями, термін повернення грошових коштів, що були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ за кредитним правочином в загальному розмірі 35807743,86 доларів США, настав.

При цьому, з огляду на приписи п.4.3 укладеного позичальником та банком кредитного договору (у редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р.), строк внесення Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ процентів за користування кредитними коштами, що були нараховані банком за період з 01.04.2014р. по 06.02.2018р. (включно), також настав.

Однак, за твердженнями заявника, позичальником грошові кошти, які було отримано за кредитним договором, у строк, передбачений наведеним договором (зі змінами та доповненнями) в повному обсязі повернуто не було, нараховані відсотки - не сплачено.

У відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст.9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення Про організацію операційної діяльності в банках України , затвердженого постановою №254 від 18.06.2003р. Правління Національного Банку України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №559/7880.

Як вбачається зі змісту банківських виписок Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк по рахунку №20625300166753 у Товариства з обмеженою відповідальністю САВІ обліковується заборгованість по кредиту в сумі 35807743,86 доларів США. Крім того, відповідно до наданої банком виписки по особовому рахунку №20686200000044 сума прострочених відсотків станом на 06.02.2018р. становила 5765502,40 доларів США.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Підтверджуючи наявність заборгованості за кредитом та відсотками за договором про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (зі змінами та доповненнями), позивачем надані до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, які свідчать про надання кредитних коштів в межах дії кредитного договору, докази перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, з виписок по особовим рахункам вбачаються строки користування кредитними коштами, обсяг та час нарахування відсотків, часткове виконання Товариством з обмеженою відповідальністю САВІ зобов'язань по сплаті заборгованості за кредитом, а також відсутність повного погашення заборгованості, яка утворилась за відсотками та кредитом.

В той же час, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до матеріалів справи не представлено.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи документи, з огляду на умови договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (зі змінами та доповненнями), суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належним чином наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю САВІ перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк по кредиту в сумі 35807743,86 доларів США, заборгованості по процентам у розмірі 5765502,40 доларів США.

Виходячи з принципу повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що нарахування пені по кредиту - 304186569,10 грн, пені по відсоткам - 11783744,62 грн за простроченими зобов'язаннями позичальника здійснено Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк безпідставно з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частина 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Як визначено у п.п.10.1, 10.2 договору про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. до договору про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. При цьому, збитки відшкодовуються винною стороною понад неустойку, передбачену даним договором. За несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення за кожен день прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), пеня не нараховується. У період з 01.11.2015р. по 30.06.2016р. пеня не нараховується та не сплачується.

Наразі, за порушення позичальником своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. позивачем нараховано пеню за простроченими процентами в сумі 11783744,62 грн за період з 01.07.2016р. по 06.02.2018р., пеню за простроченим кредитом в сумі 304186569,10 грн за період з 01.12.2016р. по 06.02.2016р.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.02014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно з ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включені місто Донецьк та місто Покровськ (місця минулої та теперішньої реєстрації позичальника).

Одночасно, відповідно до ст.1 Закону України Про боротьбу з тероризмом антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий наказ №33/6/а від 07.10.2014р. Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014р.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст.58 Конституції України приписи ст.2 вказаного закону відносно заборони нарахування пені з 14.04.2014р. мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України Про боротьбу з тероризмом , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України наказ №33/6/а від 07.10.2014р. керівника Антитерористичного центру при СБУ Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , суд застосовує до правовідносин між позивачем та позичальником ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та зазначає про безпідставність її нарахування в період проведення антитерористичної операції.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних по тілу кредиту за період з 02.12.2016р. по 06.02.2018р. в розмірі 33964142,58 грн, 3% річних по процентам за період з 02.12.2016р. по 06.02.2018р. - 3438551,35 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично вірним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.05.2018р. у справі №905/392/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю САВІ про стягнення 41573246,26 доларів США та 353373007,65 грн за наведеним вище кредитним договором задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача наступні нарахування: 35807743,86 доларів США заборгованості по кредиту, 5765502,40 доларів США заборгованості по процентам, 33964142,58 грн 3% річних по тілу кредиту, 3438551,35 грн 3% річних по процентам.

Проте, як зазначив представник позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті, вказане судове рішення позичальником не виконано.

За змістом ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Таким чином, сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов'язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред'явити вимогу у обсязі всіх невиконаних боржником зобов'язань.

За змістом п.2.2 договору поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р., у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

Як свідчать матеріали справи, 22.02.3018р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до поручителя із вимогою №09-8-8/241 від 22.02.2018р. про сплату заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. та договором про внесення змін та доповнень №20-3288/2-1-29062016 від 29.06.2016р. до кредитного договору, яка була залишена останнім без відповіді.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.251, ст.252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Як вказувалось судом, згідно із п.5.4 договору поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р. строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

Відтак, з огляду на погоджені сторонами умови вказаної кредитної угоди, беручи до уваги приписи ст.599 Цивільного кодексу України, враховуючи, що судом встановлено наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами за договором №20-3288/2-1 від 28.11.2011р. (із відповідними змінами та доповненнями), на які банком було вчинено відповідні нарахування (пеню та проценти річних), суд дійшов висновку що звернення позивача до суду із вимогами до поручителя (15.03.2018р. - відтиск штемпеля Публічного акціонерного товариства Укрпошта на конверті позивача), відбулось у строки, обумовлені п.5.4 договору поруки №20-3290/3-3 від 28.11.2011р.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод про стягнення заборгованості по кредиту - 35807743,86 доларів США, заборгованості по процентам 5765502,40 доларів США, пені по кредиту - 304186569,10 грн, пені по відсоткам - 11783744,62 грн, 3% річних по тілу кредиту - 33964142,58 грн, 3% річних по процентам - 3438551,35 грн підлягають частковому задоволенню, внаслідок чого з відповідача належить до стягнення заборгованість по кредиту - 35807743,86 доларів США, заборгованість по процентам - 5765502,40 доларів США, 3% річних по тілу кредиту - 33964142,58 грн, 3% річних по процентам - 3438551,35 грн.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 616700 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод (85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Торгівельна, буд.106А, код ЄДРПОУ 00191035) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м.Київ, Шевченківський район, пров.Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість по кредиту - 35807743,86 доларів США, заборгованість по процентам 5765502,40 доларів США, 3% річних по тілу кредиту - 33964142,58 грн, 3% річних по процентам - 3438551,35 грн, а також судовий збір у розмірі 483941,11 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 19.06.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця