Рішення

від 21.05.2018 по справі 911/2142/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 911/2142/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора Київськоїобласті в інтересах держави

до 1.Козинської селищної ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест»

про визнання недійсними рішень, договорів та додаткової угоди

за участюпредставників:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №031867 від 02.02.2015)

від відповідача 2: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 25.07.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.07.2017 Перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Козинської селищної ради (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест» (далі - ТОВ «ОК-інвест» /відповідач 2) про:

-визнання недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №5-10-3 від 12.12.2003;

- визнання недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №11 від 06.06.2014;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за реєстраційним номером №253 від 04.02.2004, додаткової угоди від 08.02.2007 і договору за реєстраційним номером 898 від 08.06.2015 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, 3223155400:03:016:0005, і скасування їх державної реєстрації.

Поряд з тим, у позовній заяві прокурором вказано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадську організацію Національний екологічний центр України .

Оскільки прокурором не обґрунтовано наявності передбачених ст. 27 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент подання позову) обставин щодо того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Громадської організації Національний екологічний центр України , суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення відповідної особи до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2017 порушено провадження в справі №911/2142/17 та призначено розгляд справи на 25.07.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2017 відкладено розгляд даної справи на 05.09.2017.

05.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «ОК-інвест» заперечив проти позову повному обсязі, відтак просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

До того ж, 05.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2017 відкладено розгляд справи на 12.09.2017.

12.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.09.2017 строк розгляду спору у справі №911/2142/17 продовжено на 15 днів, а також відкладено розгляд справи на 25.09.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2017 відкладено розгляд справи на 10.10.2017.

10.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, з огляду на необхідність встановлення наявності/відсутності накладання меж земельних ділянок за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, 3223155400:03:016:0005 на прибережні захисні смуги водного об'єкту (об'єктів) та на водний об'єкт (об'єкти).

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2017 відкладено розгляд справи на 17.10.2017.

17.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява, відповідно до якої останній, керуючись ст. 78 ГПК України, просить не розглядати вимогу про скасування державної реєстрації договору оренди від 04.02.2004, додаткової угоди від 08.02.2007 та договору від 08.06.2015 про внесення змін до договору оренди від 04.02.2004. Відповідна заява судом не прийнята з огляду на її невідповідність вимогам ст. 78 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент подання заяви).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2017 розгляд даної справи відкладено на 24.10.2017.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.10.2017 в зазначеній справі призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 12, 181 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовногопровадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини не доцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017, постановлено розглядати справу №911/2141/17 за правилами загального позовного провадження, поновлено провадженняу даній справі, призначено підготовче засідання на 22.01.2018 та витребувано документи згідно клопотання експерта.

22.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшли координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, 3223155400:03:016:0005.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2018 відкладено підготовче засідання на 05.02.2018 та витребувано документи згідно клопотання експерта.

05.02.2018 через канцеляріюгосподарського суду Київської області прокуратурою Київської області подано копію наявної інформації Центральної геофізичної обсерваторії ДСНС України від 25.01.2018 №17-08/187 з додатками.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018 відкладено підготовче засідання на 05.03.2018 та витребувано документи згідно клопотання експерта.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2018 відкладено підготовче засідання на 19.03.2018, а також зобов'язано учасників справа надати суду до 05.02.2018 разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншим учасникам справи топографічну зйомку місцевості, в місці розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, 3223155400:03:016:0005, з відображенням дійсного стану місцевості станом на 04.02.2004, на 08.02.2007, на 08.06.2015. в електронному вигляді (файли формату .jpeg, .jpg, .tif, .pdf), із зазначенням масштабу.

У судовому засіданні 19.03.2018 прокурор зазначив, що прокуратура Київської області повторно звернулась до КДПГККГС "Київгеоінформатика" із вимогою про надання документів згідно клопотання експерта, однак станом на 19.03.2018 відповідна вимога залишена без виконання. Водночас, в даному судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 02.04.2018.

У встановлений судом строк відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів по справі та/або заяв, клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київськоїобластівід 02.04.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16.04.2018 та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16.04.2018 оголошено перерву до 21.05.2018, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

14.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №23241/17-41 від 08.05.2018, відповідно до якого судовий експерт повідомив про неможливість надання висновку на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 24.10.2017 про призначення земельно-технічної експертизи у справі №911/2142/17.

У судовому засіданні 21.05.2018, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди) №5-10-3 від 12.12.2003 (далі - рішення №5-10-3 від 12.12.2003) вирішено, зокрема:

- затвердити представлений проект відведення земельної ділянки,

- надати Товариству з обмеженою відповідальністю ОК-Інвест земельну ділянку площею 30,5339 га в довгострокове користування, на умовах оренди терміном - 49 років, під розміщення товариства індивідуальних забудовників та спортивно-оздоровчого комплексу в межах смт Козин.

04.02.2004 між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОК-Інвест (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди земельної ділянки від 04.02.2004/договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №5-10-3 від 12.12.2003 надає, а орендар приймає в довгострокове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 305339 кв.м. розташовану на території Козинської селищної ради в смт Козин, Обухівського району Київської області, надану для житлової забудови - 300 000 кв.м. та культурно-оздоровчих (рекреаційних) та спортивних цілей - 5 339 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди земельна ділянка передається в довгострокове - строком на 49 років - володіння і користування на умовах оренди для житлової забудови - 300 000 кв.м., культурно-оздоровчих (рекреаційних) та спортивних цілей - 5 339 кв.м.

Вказаний договір оренди 04.02.2004 посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за №253, а також зареєстрований 08.04.2004 в Обухівському районному відділі земельних ресурсів за №316.

Надалі, 08.02.2007 між Козинською селищною радою та ТОВ ОК-Інвест укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. довору оренди у наступній редакції: Орендодавець надає в оренду, а оредар приймає у довгострокове, платне володіння і користування земельні ділянки загальною площею 22,466 га, розташовані на території житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , Обухівського району, Київської області, надані під забудову, в тому числі по ділянках 4,249 га (кадастровий номер 3223155400:03:015:0009), 13,233 га (кадастровий номер 3223155400:03:016:0006), 4,984 га (кадастровий номер 3223155400:03:016:0005) .

Відповідна додаткова угода 08.02.2007 посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за №881.

Рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №11 від 06.06.2014 Про викладення договору оренди земельної ділянки в новій редакції та внесення змін до умов договору оренди (далі - рішення №11 від 06.06.2014), розглянувши заяву директора ТОВ ОК-Інвест ОСОБА_5 від 28.04.2014 вих. №24/34, вирішено, зокрема, викласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,466 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області на території ЖРК Конча-Заспа для культурно-оздоровчих (рекреаційних) та спортивних цілей та для житлової забудови, що складається з наступних частин: 4,249 га з кадастровим номером 3223155400:03:015:0009, 13,233 га з кадастровим номером 3223155400:03:016:0006, 4,984 га з кадастровим номером 3223155400:03:016:0005, укладений між Козинською селищною радою та ТОВ ОК-Інвест , від 04.02.2004, що зареєстрований у Обухівському районному відділі земельних ресурсів від 08.04.2004 за №316, у новій редакції.

На підставі вказаного вище рішення 08.06.2015 між Козинською селищною радою та ТОВ ОК-Інвест укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 (далі - договір про внесення змін від 08.06.2015), відповідно до якого вказаний договір оренди викладений у новій редакції.

Зокрема, відповідно до п. 2.1. договору оренди в редакції договору про внесення змін від 08.06.2015 об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: загальною площею 22, 4661 га, розташовані на території житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , смт Козин, Обухівського району, Київської області, надані для культурно-оздоровчих (рекреаційних) та спортивних цілей та для житлової забудови: 4,2493 га з кадастровим номером 3223155400:03:015:0009, 13,2333 га з кадастровим номером 3223155400:03:016:0006, 4,9835 га з кадастровим номером 3223155400:03:016:0005.

Вказаний договір про внесення змін від 08.06.2015 посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 08.06.2015 за №898.

Копії вищевказаних рішень та договорів наявні в матеріалах справи.

Згідно доданих до позовної заяви інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №№90658981, 90658858, 90658694 право оренди на вищевказані земельні ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 08.06.2015 зареєстровано за ТОВ ОК-Інвест на підставі договору оренди за №253 від 04.02.2004 та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за №898 від 08.06.2015.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор просить суд, зокрема, визнати недійсними рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №5-10-3 від 12.12.2003 та рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №11 від 06.06.2014.

В обґрунтування вказаних вище вимог прокурор зазначив, що земельні ділянки за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, та 3223155400:03:016:0005 накладаються на прибережні захисні смуги водних об'єктів, а тому спірними рішеннями в оренду відповідачу 2 для житлової забудови було передано землю за рахунок земель водного фонду, які, відповідно, не можуть належати до земель житлової та громадської забудови та використовуватись для будівництва, тобто не за цільовим призначеням.

Таким чином, прокурор вважає, що при прийнятті спірних рішень відповідачем 1 порушено вимоги законодавства в частині порядку надання у користування земель водного фонду та зміни цільового призначення відповідних земель, що є підставою для визнання недійсними таких рішень.

В підтвердження обставин накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду прокурор посилається на інформацію, надану КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру згідно листа від 21.06.2017 №01-01/372, який додано до позовної заяви.

Обставини приналежності спірних земельних ділянок до земель фодного фонду, за доводами прокурора, підтверджуються також листом Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 09.09.2004 Про погодження створення житлово-рекреаціного комплексу на масиві Конча-Заспа та листом Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 25.11.2015 Про розгляд детального плану території житлової забудови північної частини селища Козин Обухівського арйону Київської області . Копії вказаних листів додані прокурором до позовної заяви.

Наведені обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що спірні земельні ділянки були передані в оренду відповідачу 2 для житлової забудови за рахунок земель водного фонду, що прямо заборонено законом.

До того ж, в обґрунтування незаконності прийнятих відповідачем 2 рішень прокурор зазначив, що під час надання в оренду спірних земельних ділянок проектно-технічна документація обов'язкову державну експертизу не проходила, у той час як рішення №11 від 06.06.2014 було прийняте відповідачем 2 без розробки, затвердження та проведення державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення в оренду новостворених земельних ділянок ділянки за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, та 3223155400:03:016:0005.

Таким чином, у зв'язку з вище наведеним, прокурор вважає, що рішення Козинської селищної ради №5-10-3 від 12.12.2003 та №11 від 06.06.2014 прийняті в порушення ст. 14, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 4, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 19, 20, 38, 40, 58-61, Земельного кодексу України, п. п. 1.2, 1.3, 1.5 "Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997 №39, відтак, зокрема, просить суд визнати недійсними відповідні рішення на підставі п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 21, 152 Земельного кодексу України.

Звернення до суду із зазначеним позовом прокурор, як позивач, обґрунтовує порушенням інтересів держави внаслідок використання земель державної власності всупереч законодавчих вимог, у той час як уповноважений державою на здійснення контролю за додержанням вимог замельного законодавства орган - Управління Держгеокадастру у Київській області, не наділений повноваженнями щодо звернення з позовами до суду.

Заперечуючи проти позову, ТОВ «ОК-інвест» зауважило на тому, що обставини законності отримання ним спірних земельних ділянок в оренду були встановлені у 2005 році під час розгляду справи №368/19-04, в межах якої судом було встановлено законність укладення між відповідачами спірного договору оренди змельної ділянки.

Таким чином, відповідач 2 вважає, що вказані вище обставини є преюдиціними стосовно обставин законності укладення спірного у даній справі договору оренди землі.

Поряд з тим, обставини законності отримання в оренду спірних земельних ділянок відповідач 2 обгрунтовує тим, що у 2006 році Генеральною прокуратурою України проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства, у тому числі і стосовно отримання ТОВ «ОК-інвест» в оренду земльної ділянки, а за результатами вказаної перевірки Генеральна прокуратура України листом №07/2/2-15773-06 від 04.09.2006 підтвердила факт відсутності вказаних порушень.

В розрізі доводів прокурора стосовно відсутності проектно-технічної документації з відведення і визначення в натурі меж спірних земельних ділянок, відсутності проходження землевпорядної експертизи, ТОВ «ОК-інвест» зауважило, що в процесі створення житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа у селищі Козин, Обухівського району, був розроблений проект землеустрою щодо впорядкування території відповідного комплексу, до якого в тому числі увійшли і спірні, орендовані ТОВ «ОК-інвест» , земельні ділянки.

Як зазначив відповідач 2, відповідний проект землеустрою погоджений всіма державними органами та отримав усі необхідні позитивні висновки, відповідно до змісту кожного з яких передбачено погодження оренди з урахуванням використання водоохоронної зони, а 20.09.2007 відповідачем 2 було отримано дозвіл про відновлення гідронамивних робіт.

До того ж, відповідач зазначив, що відповідно до законодавчих приписів, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, болота та технологічні споруди до водних об'єктів не відносяться, а розміри та межі прибережних захисних смуг в межах населених пунктів встановлюються з урахування містобудівної документації.

Таким чином, за доводами відповідача 2, захисні смуги не містять вимог щодо їх цільового призначення, а основою умовою є дотримання режиму прибережної захисної смуги, у той час як станом на момент розгляду даного спору розроблено детальний план території ЖРК Конча-Заспа 2015, який пройшов всі погодження.

В підтвердження усіх вищевикладених доводів відповідачем 2 до матеріалів справі додано відповідні документи стосовно розроблення плану житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа .

Крім того, відповідачем 2 подано заяву про застосування строків позовної давності, з огляду на що ТОВ «ОК-інвест» просить суд відмовити у задовленні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши вступне слово прокурора та відповідача 2, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до положень статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 18, 19 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема: землі житлової та громадської забудови; землі водного фонду.

Так, згідно зі ст. ст. 38, 58, 59, 60 та 61 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 рішення №5-10-3 від 12.12.2003) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Водночас, відповідно до ч. 4. ст. 59 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 рішення №11 від 06.06.2014) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Статтею 20 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 рішення №5-10-3 від 12.12.2003) унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Приписами ж вказаної вище статті (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 рішення №11 від 06.06.2014) унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом вищевказаних законодавчих приписів, в редакції на момент прийняття як рішення №5-10-3 від 12.12.2003, так і рішення №11 від 06.06.2014, загалом визначено порядок:

- встановлення та зміни цільового призначення земель комунальної власності - за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування,

- передачі в оренду земель водного фонду - за рішенням відповідного органу з урахуванням обмежень стосовно цільового використання таких земель.

Так, з наданих разом з листом КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.06.2017 №01-01/372 схем накладення земельних ділянок на землі водного фонду вбачається, що земельні ділянки за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, та 3223155400:03:016:0005 частково накладаються як на сам водний об'єкт, так і на його 25- метрові прибережні захисні смуги.

Водночас, згідно долученого прокурором до матеріалів справи листа Центральної геофізичної обсерваторії Державної служби України з надзивачайних ситуацій №17-08/187 від 25.01.2018 відповідна установа повідомила, що водний об'єкт в місці розташування, зокрема, земельних ділянок за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, та 3223155400:03:016:0005 є озером Конча, що в свою чергу є природним водним об'єктом - частиною (рукавом) річки Дніпро.

Обставини наявності водного об'єкту в межах земельних ділянок, переданих в оренду відповідачу 2 згідно спірних рішень, останнім не заперечено.

Водночас, доводи ТОВ «ОК-інвест» стосовно відсутності відомостей щодо класифікації такого водного об'єкту та можливості віднесення його до категорії болота та/або штучного каналу, що не є водними об'єктами у розмінні законодавчих приписів, визнаються судом неспроможними, адже в розрізі дослідження предмету та підстав даного спору достатнім є встановлення обставин наявності/відсутності водних об'єктів на переданій згідно спірного рішення земельній ділянці, відтак приналежність її за цільовим призначенням до певної категорії земель, у той час як Земельний кодекс України станом на момент виникнення спірних правовідносин визначає землі водного фонду, зокрема, як і такі, що зайняті іншими водними об'єктами, а стосовно спору у даній справі - виявлений водний об'єкт є озером та частиною річки Дніпро.

Судом не приймаються до уваги як належні та допустимі докази на підтвердження обставин наявності водних об'єктів на спірних землях надані прокурором листи Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 09.09.2004 та Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 25.11.2015, оскільки із вказаних листів неможливо встановити, стосовно який земельних ділянок відповідними органами було надано інформацію.

Поряд з тим, обставини неможливості проведення призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2017 у даній справі землевпорядної експертизи стосовно встановлення накладання спірних у даній справі земель на водні об'єкти та/або його прибережні захисні смуги, не впливають на висновки стосовно накладання земельних ділянок на водний об'єкт - озеро Конча та його прибережні захисні смуги, яких суд дійшов на підставі наявних в матерілах доказів.

З огляду наведеного,враховуючи обставини наявності водних об'єктів в межах переданих в оренду згідно спірних рішень земельних ділянок, суд дійшов висновку, що відповідні частини земельних ділянок за своїм цільовим призначенням належить до земель водного фонду у розумінні ст. 58 ЗК України, а тому відведення їх в оренду мало відбуватись із дотриманням передбачених ст. 59 Земельного кодексу України умов стосовно цільового використання вказаних земель.

Так, зі змісту спірних рішень органу місцевого самоврядування слідує, що в оренду відповідачу 2 передано земельні ділянки за кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, та 3223155400:03:016:0005 загалом для культурно-оздоровчих (рекреаційних) та спортивних цілей та для житлової забудови, без визначення, яка земельна ділнка для яких цілей надана.

Однак, відомостей щодо наявності на земельній ділянці водного об'єкту, з урахуванням режиму здійснення обмеженої господарської діяльності щодо нього та цілей його використання, спірні рішення не містять.

До того ж, належних та допустимих доказів прийняття органом місцевого самоврядування рішень стосовно віднесення або зміни цільового призначення відповідних земель до іншої категорії, аніж категорія - землі водного фонду, суду не надано.

Отже, спірними рішеннями відповідача 1 надано ТОВ «ОК-інвест» в оренду для будівництва/розміщення індивідуальних забудовників земельні ділянки, частина яких відноситься до земель водного фонду, у той час як передача в оренду земель водного фонду з метою житлової забудови законодавчими приписами не передбачена.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів прокурора стосовно порушення відповідачем 1 законодавства при прийнятті рішень №5-10-3 від 12.12.2003 та №11 від 06.06.2014, оскільки ними надано в оренду ТОВ «ОК-інвест» земельні ділянки без віднесення земель, зайнятих водоймами, до іншої категорії, аніж земелі водного фонду, та з метою, не призначеною для використання земель водного фонду.

Покладені в основу обгрунтування обставин незаконності рішення відповідача 1 №5-10-3 від 12.12.2003 доводи прокурора стосовно відсутності інформації про проведення обов'язкової державної експертизи проектно-технічної документації під час виділення спірних земель в оренду оцінюються судом критично, оскільки затверджений рішенням Козинської селищної ради №5-10-3 від 12.12.2003 проект земелутрою стронами суду не надано з огляду на вилучення його слідчими органами, у той же час як самі по собі обставини наявності/відсутності експертизи відповідної землевпорядної документації не впливають на встановлені судом порушення законодавчих вимог - передачу в оренду для житлового будівництва земель водного фонду.

Окрім того, відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 рішення №11 від 06.06.2014) встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Таким чином, оскільки при прийнятті відповідачем рішення №11 від 06.06.2014 розмір наданих за договором оренди землі від 04.02.2004 земельних ділянок був змінений, як наслідок зазначені зміни призвели до зміни кількості та меж орендованої відповідачем 2 землі, суд дійшов висновку, що відповідачі повинні були діяти у порядку та на підставі зазначених вище положень закону.

Воночас, відомостей стосовно розробки та затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірних земельних ділянок, з проведенням обов'зкової державної землевпорядної експертизи, рішення Козинської селищної ради №№11 від 06.06.2014 не містить.

Інших належних та допустимих доказів розробки проекту землеустрою під час прийняття відповідачем 1 рішення №11 від 06.06.2014 стосовно внесення змін до договору оренди землі, суду не надано.

Судом визнаються неспроможними доводи ТОВ «ОК-інвест» стосовно дотримання відповідних законодавчих вимог з розроблення проекту земелутрою з огляду на створення житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , в межах якого був розроблений та погоджений проект землеустрою щодо впорядкування території відповідного комплексу, до якого в тому числі увійшли і спірні, орендовані ТОВ «ОК-інвест» , земельні ділянки, оскільки порядок отримання особою земельної ділянки в оренду регламентований законодавчими приписами, які, відповідно, не містять можливості виділення та відведення в оренду юридичній особі окремої земельної ділянки шляхом прийняття органом державної влади та/або місцевого самоврядування рішень стосовно впорядкування території населеного пункту та/або житлового комплексу.

З огляду вищенаведеного також спростовуються доводи відповідача 2 стосовно дотримання законодавчих вимог при виділенні земельних ділянок в оренду, зокрема в частині погодження режиму використання водоохоронної зони водних об'єктів на спірних земельних ділянках.

Інші ж надані відповідачем 2 на підтвердження власних заперечень документи, у тому числі дозволи на відновлення гідронамивних робіт на землях Обухівського району Київської області, оцінюються судом критично, адже відповідні висновки, дозволи та погодження не підтверджують дотримання передбаченого законодавством порядку надання в оренду земель водного фонду, відтак не спростовують встановленого судом порушення стосовно виділення земель водного фонду в оренду для житлового будівництва.

У відповідності до п. а ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також встановлення обставин передання відповідачем 1 в оренду частини земель водного фонду з порушенням законодавчо закріпленого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, для цілей, не передбачених ч. 4 ст. 59 ЗК України, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсними рішень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №5-10-3 від 12.12.2003 та №11 від 06.06.2014, є нормативно обгрунтованими та доказово підтвердженими.

Крім того, посилаючись на порушення законодавчих вимог при виділенні відповідачу 2 в оренду спірних земельних ділянок, прокурор просить суд визнати недійсними, зокрема, договір оренди земельної ділянки за реєстраційним номером №253 від 04.02.2004, на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, ст. 6, ч. 3 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", ст. 21 Земельного кодексу України, та додаткову угоду від 08.02.2007 до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, на підставі на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. 21 Земельного кодексу України.

Приписами статей 202, 215, 203 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Поряд з тим, у відповідності до п. б ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Водночас, зі змісту оспорюваних договору оренди землі від 04.02.2004 та укладеної до нього додаткової угоди від 08.02.2007 слідує, що спірні землі/земельні ділянки надані відповідачу 2 в оренду під забудову/житлову забудову для культуно-оздоровчих та спортивних цілей, у той час, як доказів прийняття Козинською селищною радою рішення про зміну цільового призначення частин вказаних орендованих земельних ділянок, що розташовані в межах прибережної захисної смуги озера Конча та в межах самого водного об'єкта, з категорії земель водного фонду до іншої категорії земель суду не надано.

Вказане вище свідчить про обґрунтованість доводів прокурора стосовно того, що укладення спірного договору оренди та додаткової угоди до нього відбулось з порушенням законодавчих вимог.

За змістом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

До того ж, положеннями ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла станом на момент укладення додаткової угоди від 08.02.2007 до договору оренди землі) унормовано, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Як слідує зі змісту спірної укладеної до договору оренди землі від 04.02.2004 додаткової угоди від 08.02.2007, відповідний правочин, за яким розмір наданих в оренду земельних ділянок був змінений, укладений без розробленого і затвердженого проекту землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок в оренду та відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Наявність же вказаних у відповідній угоді ропоряджень Обухівської РДА та рішення Козинської селищної ради стосовно впорядкування території житлво-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , як підстави укладення такого правочину, судом оцінюється критично, оскільки, як встановлено судом вище, рішення стосовно впорядкування території населеного пункту та/або житлового комплексу не стосуються порядку виділення та відведення в оренду юридичній особі окремої земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи недотримання сторонами при укладенні договору оренди землі від 04.02.2004 та додаткової угоди до нього від 08.02.2007 передбаченого земельним законодавством України порядку передачі земельної ділянки в оренду в частині передання в оренду частини земель водного фонду з порушенням законодавчо закріпленого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, а також обов'язкової наявності рішення органу місцевого самоврядування та проекту відведення орендованої земельної ділянки, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки за реєстраційним номером №253 від 04.02.2004 та додаткової угоди від 08.02.2007 до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004.

Приписи ж ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, на яку позивач посилається які підставу визнання договору оренди недійсним, судом не застосовано, позаяк спірні у даній справі правовідносини, зокрема стосовно укладення спірного правочину, виникли під час дії Цивільного кодексу України, у той час як Цивільний кодекс УРСР втратив чинність.

Посилання ж прокурора на ст. ст. 6, 14, 15 Закону України "Про оренду землі", як на підставу недійсності спірних у даній справі правочинів стосовно відсутності істотних умов, судом відхиляться оскільки прокурором не наведено фактичних обставин справи в розрізі відповідних нормативних приписів.

Доводи ж відповідача 2 стосовно встановленої у 2006 році Генеральною прокуратурою України правомірності набуття в оренду спірних земель, а також відповідності законодавству укладеного між відповідачами договору оренди землі від 04.02.2004, що була встановлена судом у справі №368/19-04, в розрізі положень ст. 75 ГПК України визнаються судом неспроможними з огляду на підстави заявленого у даній справі позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 заявив про пропуск прокурором строків позовної давності при зверненні до суду із відповідним позовом з огляду на те, що оскаржуваний договір оренди був укладений відповідачами у 2004 році, вимога про визнання недійсним вказаного договору оренди земельної ділянки вже заявлялась до суду прокуратурою у 2004 році та остаточне рішення з даного приводу було прийнято судом 22.09.2005.

В розрізі відповідних обставин ТОВ «ОК-інвест» зауважено, що у відповідно заявленому в 2004 році позові прокурор посилався на незаконність рішення Козинської селищної ради №5-10-3 від 12.12.2003, відтак, на думку відповідача 2, прокуратура була обізнана із відповідним рішенням відповідача 1 ще з 2004 року, проте вимогу про його оскарження заявлено у позові по даній справі лише у липні 2017 року, тобто з порушенням строків позовної давності.

Крім того, відповідачем 2 вказано, що у 2006 році Генеральною прокуратурою України проводилась перевірка додержання вимог земельного законодавства, в тому числі щодо отримання ТОВ «ОК-інвест» у користування земельних ділянок, а у 2008 році Генеральною прокуратурою України проведено виїмку в Управлінні земельних ресурсів Обухівського району оригіналів проекту землеустрою щодо впорядкування території житлово-рекреаційного комплексу "Конча-Заспа" та оригіналів технічної документації із землеустрою щодо спірних земельних ділянок ТОВ «ОК-інвест» . В підтвердження вказаних доводів відповідач 2 надав копії протоколів виїмки від 03.10.2007 та 13.08.2008 відповідно.

Тобто, за доводами відповідача 2, про наявність/відсутність порушень щодо виділення ТОВ «ОК-інвест» земельних ділянок прокурор міг дізнатись також і у 2007-2008 роках, а тому прокурор, звернувшись з позовною заявою у липні 2017 року, пропустив трирічний строк позовної давності.

Натомість, прокурор згідно поданого клопотання про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності вказав, що йому стало відомо про факт надання спірної землі у користування під забудову за рахунок земель водного фонду протягом 2017 року - за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій, загальнодоступних інформаційних баз та реєстрів, зокрема з листа ДП Київгеоінформатика .

Водночас, прокурор зазначив, що судовий спір стосовно договору оренди землі від 04.02.2004 був заявлений органами прокуратури з інших підстав, у той час як про підстави недійсності відповідного правочину та рішень відповідача 1, прокурор не міг дізнатись раніше 2017 року з об'єктивних причин.

За приписами ст. ст. 253, 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

З огляду вищенаведених нормативних приписів, за загальним правилом початок перебігу строку позовної давності пов'язаний не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Так, з наявних в матеріалах справи копій протоколів виїмки від 03.10.2007 та 13.08.2008 слідує, що у 2007- 2008 роках Генеральною прокуратурою України проведено виїмку в Управління земельних ресурсів Обухівського району, зокрема, технічної документації із землеустрою щодо внесення змін в правовстановлюючі документи на земельні ділянки, що знаходяться в оренді ТОВ «ОК-інвест» на території житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , оригіналів проекту землеустрою щодо впорядкування території житлово-рекреаційного комплексу Конча-Заспа , в тому числі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж обмежень водоохоронної зони земельних ділянок, наданих в оренду.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Управління Держгеокадастру в Обухівському районі №07/37 від 18.04.2016, відповідним органом підтверджено обставини вилучення 13.08.2008 Генеральною прокуратурою технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, що знаходяться в оренді ТОВ ОК-Інвест на території ж/р комплексу Конча-Заспа , смт. Козин.

Поряд з тим, з матеріалів справи слідує, що прокурор Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівського районного відділу земельних ресурсів звертався до господарського суду Київської області з позовом до відповідачів - Козинської селищної ради та ТОВ ОК-Інвест про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, в задоволенні якого було відмовлено рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2004 у справі №368/19-04, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.04.2005 та постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2005.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з серпня 2008 року органи прокуратури могли бути обізнаними з обставинами порушення порядку виділення за рішеням №5-10-3 від 12.12.2003 та договором оренди земельної ділянки від 04.02.2004 відповідачу 2 в оренду земельних ділянок, частина яких відноситься до земель водного фонду.

Посилання ж прокурора у клопотанні про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності на те, що підставою позову у справі №368/19-04 були інші обставини та підстави, ніж вказані у позові, що розглядається у даній справі, не спростовують встановлену судом обізнаність органів прокуратури в 2004 році з обставинами як прийняття відповідачем 1 рішення №5-10-3 від 12.12.2003, так і укладення надалі між відповідачами спірного договору договору оренди земельної ділянки, оскільки під час підготовки позову до суду прокурором повинні були з'ясовуватись всі обставини щодо правомірності виділення ТОВ ОК-Інвест в оренду спірних земельних ділянок, у тому числі і за рахунок земель водного фонду.

Доводи ж прокурора стосовно того, що за результатами системного аналізу інформацій різних органі дердавної влади, установ та організацій, загальнодоступних інформаційних баз та реєстрів, зокрема з листа ДП Київгеоінформатика , йому стало відомо про факт надання спірної землі у користування під забудову за рахунок земель водного фонду протягом 2017 року, судом визнаються неспроможнми, оскільки відповідні обставини не є виключними доказами об'єктивної неможливості прокурора дізнатись про відповідні обставини раніше 2017 року.

До того ж, оскільки органи прокуратури протягом 2004-2008 років обізнані з обставинами прийняття відповідачем 1 рішення №5-10-3 від 12.12.2003 та укладення 04.02.2004 відповідачами договору оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку, що про укладення надалі додаткової угоди від 08.02.2007 до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 та прийняття 06.06.2014 відповідачем 1 стосовно вказаного договору рішення №11, органи прокуратури мали можливість дізнатись з моменту їх прийняття та укладення відповідно - 08.02.2007 та 06.06.2014.

Відповідно до ст. ст. 254, 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що трирічний термін на звернення до суду з вимогами у даній справі про:

- визнання недійсними рішення Козинської селищної ради №5-10-3 від 12.12.2003 та договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 сплив у серпні 2011 року;

- визнання недійсними додаткової угоди від 08.02.2007 до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 та рішення Козинської селищної ради №11 від 06.06.2014 сплив відповідно 08.02.2010 та 06.06.2017.

Водночас, як слідує з відмітки органу поштового зв'язку на описі вкладення у цінний лист про направлення до господарського суду Київської області позовної заяви Першого заступника прокурора Київськоїобласті в інтересах держави до Козинської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест» про визнання недійсними рішень, договорів та додаткової угоди, відповідний позов було подано 10.07.2017, тобто після спливу встановленого ст. 257 ЦК України трьохрічного строку позовної давності.

Інших доводів щодо поважності причин пропуску строків позовної давності, аніж спростованих судом вище, прокурором не наведено.

Частиною 4 статті 267 ЦК України унормовано, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи необґрунтованість доводів прокурора щодо порушення строків позовної давності та відсутність поважних причин їх пропуску, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області про визнання недійсними: рішень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №5-10-3 від 12.12.2003 та №11 від 06.06.2014, договору оренди земельної ділянки за реєстраційним номером №253 від 04.02.2004 та додаткової угоди від 08.02.2007 до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, у зв'язку зі спливом позовної давності.

Вимога ж прокурора про визнання недійсним договору за реєстраційним номером 898 від 08.06.2015 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, задоволенню не підлягає, оскільки вказана вимога, з урахуванням підстав заявленого позову, є похідною від позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.

Вимоги прокурора про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 та укладених до нього додаткової угоди і договору про внесення змін задоволенню не підлягають з огляду на те, що поданий прокурором позов не містить ані нормативного, ані доказового обґрунтування відповідно заявлених позовних вимог, у тому числі стосовно того, що саме відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси держави в розрізі відповідно заявлених вимог.

Поряд з тим, оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, у той час як у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору від 08.06.2015 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004, а також скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 та укладених до нього додаткової угоди і договору про внесення змін відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу позовної давності стосовно відповідних вимог за заявою відповідача 2.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 73-75, 77, 233, 238 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 21, 202, 203, 215, 254, 257, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 21, 22, 58-61, 124 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) до Козинської селищної ради (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Партизанська, буд. 2, ідентифікаційний код 04362697) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК-інвест» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 16, ідентифікаційний код 31866726) про:

- визнання недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №5-10-3 від 12.12.2003;

- визнання недійсним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №11 від 06.06.2014;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за реєстраційним номером №253 від 04.02.2004, додаткової угоди від 08.02.2007 і договору за реєстраційним номером 898 від 08.06.2015 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2004 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:015:0009, 3223155400:03:016:0006, 3223155400:03:016:0005, і скасування їх державної реєстрації, відмовити повністю.

2. Витрати про сплаті судового збору у розмірі 8 000,00 грн, сплачені прокуратурою Київської області за подання відповідного позову, покласти на позивача - прокуратуру Київської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено 18.07.2018.

Суддя В.А. Ярема