Рішення

від 17.07.2018 по справі 910/20926/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/20926/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20926/16

за позовом публічного акціонерного товариства Банк Юнісон , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Укр.Пей-Сервіс , м. Київ,

про стягнення 737 000 грн.,

за участю представників:

позивача - Коханчук Г.В. (довіреність від 20.12.2017 №20/12-Б);

Коновалова Є.Г. (довіреність від 12.07.2018 №01/07-37);

відповідача - Богатинської Н.О. (довіреність від 20.05.2018 №1).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Банк Юнісон (далі - Банк) до товариства з обмеженою відповідальністю Укр.Пей-Сервіс (далі - Товариство) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 737 000 грн.

Банк обґрунтовує позовні вимоги таким:

- сторонами було укладено договір від 04.08.2015 № 04/08 (далі - Договір), за умовами якого позивач (покупець) перерахував відповідачу (постачальник) грошові кошти у сумі 737 000 грн.;

- Банк вважає вказані грошові кошти безпідставно набутим Товариством майном, яке має бути повернуто позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

12.12.2016 відповідач подав суду відзив на позовну, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що отримав грошові кошти у сумі 737 000 грн. на підставі Договору та ним як постачальником виконані роботи (надані послуги), які позивачем не прийняті.

13.12.2016 позивач подав суду пояснення до позовної заяви, в яких повідомив про листування сторін щодо виконання умов Договору.

У судовому засіданні 13.12.2016 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомлення з відзивом на позовну заяву; представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання сторін обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 24.01.2017.

24.01.2017 позивач подав суду письмові пояснення на відзив відповідача.

Відповідач 24.01.2017 подав суду: клопотання про виклик для дачі пояснень двох працівників відповідача; клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи програмного продукту, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Інститут).

У судовому засіданні 24.01.2017 представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової експертизи та виклик працівників; представник позивача проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи не заперечував.

Суд відклав розгляд клопотання про виклик працівників Товариства у наступне судове засідання та задовольнив клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 було призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу програмного продукту; проведення експертизи доручено Інституту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 було зупинено провадження у справі № 910/20926/16 до отримання результатів судової експертизи.

29.08.17 суд скерував запит до КНДІСЕ (вхідний 04.09.2017) про невідкладне інформування про виконання ухвали суду про призначення судової експертизи.

15.03.2018 від Інституту до суду надійшов лист від 15.02.2018 № 3447/17-35 про неможливість надання висновку з питання поставленого в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у зв'язку з тим, що дане питання виходить за межі компетенції експерта зі спеціалізації 10.9 Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів .

Відповідно до пункту 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту від 08.10.1998 № 53/5, який зареєстровано Мінюстом 03.11.1998. за № 705/3145 строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень;

понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів);

понад 90 календарних днів - якщо експертиза є особливо складною чи багатооб'єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

У разі значного завантаження експерта та знаходження в нього на виконанні одночасно понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, вказані терміни можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального часу на їх виконання.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати відповідно п'яти та десяти робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п'ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Державною спеціалізованою експертною установою в особі її судового експерта порушено строки проведення експертного дослідження (повідомлення в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) і про неможливість її проведення та повернення наданих матеріалів), наслідком чого стало затягування судового процесу і, як наслідок, призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 постановлено справу №910/20926/16 розглядати за правилами загального позовного провадження; поновлено провадження у справі № 910/20926/16 та призначено підготовче засідання на 10.04.2018.

10.04.2018 відповідач подав суду клопотання про призначення експертизи, в якому просив:

- призначити комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу програмних продуктів, економічну експертизу, товарознавчу експертизу та експерти об'єктів інтелектуальної власності;

- проведення експертизи доручити Інституту;

- на вирішення експерта поставити таке питання: Який фактичний обсяг та вартість виконаної роботи/наданих послуг (розробленого програмного забезпечення) було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю Укр.Пей-Сервіс для публічного акціонерного товариства Банк Юнісон за договором від 04.08.2015 № 04/08, включаючи додатки, додаткові угоди та технічні завдання до нього? .

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання Товариства про призначення у справі судової експертизи з огляду на таке.

Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Заявник просить проведення експертизи доручити Інституту, який, у свою чергу, надавав суду повідомлення про неможливість проведення такої експертизи.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової експертизи в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

У підготовчому засіданні 10.04.2018 було оголошено перерву до 15.05.2018.

15.05.2018 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовчому засіданні 15.05.2018 було оголошено перерву до 05.06.2018.

31.05.2018 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку від 23.05.2018 № 2515 комп'ютерно-технічної експертизи засобів автоматизації у господарський справі №910/20926/16 (далі - Висновок), складений експертом товариства з обмеженою відповідальністю Київська незалежна судово-експертна установа Усковим К.Ю.

У підготовчому засіданні 05.06.2018 представник позивача виявив намір викласти питання експерту для з'ясування ряду незрозумілих йому обставин Висновку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 оголошено перерву до 12.06.2018 встановлено позивачу час до 14:00, 06.06.2018 для подання переліку питань для роз'яснення експертом, який складав Висновок.

06.06.2018 через канцелярію суду позивач надав перелік питань для роз'яснення експертом та клопотання про його виклик у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 було зобов'язано експерта Ускова К.Ю. надати письмові відповіді на такі питання:

а. На яку дату встановлено виконання роботи за Договором в обсязі не менше ніж 80% від запланованого?

б. Чи можливо проводити експертизу без доступу до ресурсів Банку?

в. Чи можливо вважати, що надання послуг та виконання робіт за Договором з розробки СИСТЕМИ МОБИЛБНИЙ БАНКИНГ ЮНІСОН не починалось?

г. Чи можливо провести дослідження примірника віртуальної машини, яка містить автоматизовану систему Віртуальне відділення Юнісон (досліджувати його функціональність) за умови невстановлення клієнтської бази?

д. Чи створені та розроблені інтерфейс та шаблони операцій?

Послідовність відповідей залишити на розсуд експерта;

- встановлено експерту строк до 12.06.2018 для подання письмових відповідей на визначені питання щодо Висновку;

- викликано експерта в підготовче засідання;

- у разі неможливості явки експерта в підготовче засідання з поважних причин повідомити суд завчасно та надати письмові відповіді;

- доручено відповідачу повідомити експерта про дану ухвалу та вручити її, докази подати суду;

- доручено відповідачу доставити письмові відповіді експерта в разі неможливості його явки.

12.06.2018 до суду були подані письмові пояснення експерта на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2018 та повідомлено про неможливість його явки у підготовче засідання

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.07.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2018 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.08.2015 Банком (покупець) і Товариством (постачальник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з складання технічного завдання (документ, який узгоджується постачальником з покупцем, що встановлює вимоги до програмного забезпечення), розробки, впровадження, налаштування програмного забезпечення (промислова програмно-технічна платформа для дистанційного обслуговування, яка складається з трьох підсистем) та надання технічної документації (далі - в цілому - поставка програмного забезпечення, та/або окремо в контексті складання технічного завдання, та виконання етапів поставки програмного забезпечення за Договором вживається термін Послуги ) в порядку відповідно до технічного завдання, яке є невід'ємною частиною Договору, та на умовах, передбачених Договором (пункт 2.1 Договору);

- постачальник забезпечує розміщення публікації програм у відповідних магазинах додатків (Store), а також підтримку такого розміщення протягом 6 місяців. Датою відліку строку підтримки такого розміщення є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по останньому етапу, вказаному у Додатку 1 (пункт 2.2 Договору);

- покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити поставлене постачальником програмне забезпечення в порядку згідно додатку 1 та на умовах передбачених Договором (пункт 2.4 Договору);

- загальна вартість поставки програмного забезпечення згідно з Договором становить - 1 980 000 гри. (пункт 3.1 Договору);

- постачальник - після отримання авансового платежу відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 Договору проводить передпроектне обстеження програмного забезпечення результатом якого є складання технічного завдання, яке надається покупцю на погодження в письмовому вигляді у зазначеній послідовності та у такі строки:

Віртуальне відділення UNISON та фрейми - протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів;

мобільний банкінг UNISON MOLE - протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по етапу 1 (пункт 4.1 Договору);

- погодження кожного технічного завдання здійснюється сторонами впродовж 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати передачі постачальником покупцю технічного завдання. Затвердження технічного завдання здійснюється шляхом підписання сторонами Технічного завдання у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Після підписання сторонами, технічне завдання стає невід'ємною частиною Договору (пункт 4.2 Договору);

- постачальник зобов'язаний виконати розробку та впровадження програмного забезпечення відповідно до етапності, яка вказана в додатку 1 до Договору, затвердженого сторонами технічного завдання та в строки наведені в технічному завданні, при виконанні замовником підпункту 5.2.1 пункту 5.2 Договору (пункт 4.4 Договору);

- після закінчення робіт по кожному з етапів протягом 5 днів, але в строки встановлені Договором, проводиться тестування виконаних робіт, про що постачальником складається й надається акт тестування зі сценарієм тестування й описом його результатів замовнику. Замовник повторює сценарії тестування й фіксує в акт тестування зі своєї сторони результати їх проходження. Успішний результат тестування виконаних робіт є підставою для підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу (пункт 4.5 Договору);

- за результатами виконання робіт по окремому етапу, постачальником складається акт приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу у двох примірниках та передається покупцю. Покупець протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу, повинен його підписати та повернути один примірник постачальнику (пункт 4.6 Договору);

- у випадку наявності зауважень до виконання робіт по відповідному етапу, покупець надає постачальнику за допомогою засобів електронної пошти обґрунтовані зауваження з обов'язковим зазначенням виявлених невідповідностей, передбачених у технічному завданні або вказує на них в акті тестування. Постачальник проводить усунення невідповідностей в строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з дня надання покупцем зауважень постачальнику (пункт 4.7 Договору);

- після виправлення зауважень або у випадку відсутності зауважень до робіт по відповідному етапу, покупець підписує акт приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу (пункт 4.8 Договору);

- обов'язки постачальника:

у строки та на умовах, визначених Договором, якісно та в повному обсязі надати послуги і здійснити поставку програмного забезпечення, визначені в пункті 2.1 Договору;

виконувати інші обов'язки, що передбачені або випливають з умов Договору;

щотижнево інформувати покупця засобами електронної пошти про хід надання послуг, проблеми та ризики, які можуть завадити своєчасному та якісному наданню послуг;

на запити покупця, щодо виконання Договору надавати відповіді не пізніше наступного робочого дня;

призначити для роботи в рамках Договору проект-менеджера та учасників проектної групи;

щонеділі приймати участь у зустрічах з приводу статусу робіт в рамках їх виконання умов Договору;

інформувати покупця про всі інциденти засобами телефонного зв'язку, що могли спричинити чи спричинили розголошення чи розкриття конфіденційної інформації покупця. Контакти для інформування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2.

після впровадження програмного забезпечення в промислову експлуатацію, здійснювати гарантійну підтримку програмного забезпечення впродовж 6 (шести) календарних місяців з безкоштовним виправленням помилок, якщо вони будуть виявлені. Датою відліку строку гарантійної підтримки є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по останньому етапу, вказаному у додатку 1;

після закінчення терміну гарантійної підтримки, здійснювати технічну підтримку програмного забезпечення на підставі окремо укладеного договору сторонами. Щомісячна вартість послуг з технічної підтримки програмного забезпечення дорівнюватиме 1/12 від 20% вартості, яка вказана в пункті 3.1 Договору (пункт 5.1 Договору);

- обов'язки покупця:

надавати постачальнику інформацію, необхідну для виконання постачальником зобов'язань, що є предметом Договору;

в порядку, в строк та в розмірі, передбаченими Договором, прийняти послуги та здійснити оплату постачальнику за надані послуги та поставку програмного забезпечення;

- на запити постачальника, щодо виконання Договору, надавати відповіді не пізніше ніж протягом 24 години в робочі дні (пункт 5.2 Договору);

- сторони дійшли згоди щодо порядку оплати вартості поставки програмного забезпечення на таких умовах:

покупець сплачує постачальнику авансовий платіж в розмірі 40 (сорок) відсотків від вартості поставки Програмного забезпечення, визначеної в пункті 3.1 Договору, що складає 792 000 грн. без ПДВ, впродовж 10 банківських днів з дати підписання Договору сторонами на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури;

після завершення кожного окремого етапу, із зазначених у додатку 1 до Договору, покупець розраховується з постачальником, здійснюючи платіж який визначений у додатку 1 до Договору впродовж 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу, на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури;

сума авансу враховується під час оплати за надані послуги по кожному етапу згідно додатку 1 Договору, у розмірі 40 (відсотків) від кожної суми по відповідному етапу (пункт 6.1 Договору);

- Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом строку з дня набуття чинності Договором і до закінчення 6 місяців з дати підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по останньому етапу. У випадку невиконання будь-якого із сторін своїх зобов'язань за договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за Договором (пункт 9.1 Договору);

- покупець має право достроково припинити дію Договору, письмово повідомивши постачальника не менш, ніж за 10 (десять) робочих днів до дати дострокового припинення надання послуг та оплатити вартість фактично наданих послуг згідно з актом приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу (пункт 9.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління ОСОБА_7, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором ОСОБА_8 Юрійовичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Невід'ємною частиною Договору також є Технічні завдання на розробку Віртуальнго відділення UNISON та додаткова угода №1 до Технічного завдання

У додатку 1 до Договору сторони визначили такий перелік етапів послуг і поставки програмного забезпечення:

- етап 1: розробка дизайну Віртуальне відділення UNISON вартістю 75 000 грн. без ПДВ; розробка технічного завдання на проектування архітектури Віртуальне відділення UNISON вартістю 55 000 грн. без ПДВ; роботи з розробки та впровадження рішення Віртуальне відділення UNISON вартістю 200 000 грн. без ПДВ; строк здачі етапу -01.11.2015;

- етап 2: роботи з розробки та впровадження рішення для фреймів соціальних мереж вартістю 110 000 грн. без ПДВ; строк здачі етапу - 10.11.2015;

- етап 3: розробка дизайну мобільного додатку вартістю 150 000 грн. без ПДВ; розробка технічного завдання на проектування архітектури мобільного додатку вартістю 110 000 грн. без ПДВ; роботи з розробки та впровадження рішення мобільного додатку вартістю 1 280 000 грн. без ПДВ; строк здачі етапу 20.12.2015.

06.08.2015 сторонами було підписано додатковий договір № 1 до Договору, за умовами якого було узгоджено виключити з пункту 6.1 підпункт 6.1.3 та викласти підпункт 6.1.2 пункту 6.1 Договору у такій редакції:

Після завершення кожного окремого Етапу із зазначених у додатку 1 до цього договору Покупець розраховується з Постачальником, здійснюючи платіж (за мінусом раніше сплаченого авансу), який визначений у додатку 1 до Договору впродовж 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих Послуг у промислову експлуатацію по відповідному Етапу, на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Сума раніше сплаченого авансу вираховується під час визначення суми платежу за поставку Програмного забезпечення на кожному Етапі у розмірі 40 % від кожної суми, вказаної у додатку 1 до Договору. .

Також сторони уклали Договір про нерозголошення конфіденційної інформації від 15.07.2015

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором поставки та підряду і надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Банком було перераховано Товариству 40 % від вартості поставки програмного забезпечення, а саме 792 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 11.08.2015 № 134588.

25 .08.2015 сторони визначили доступ працівників виконавця до тестової платформи замовника.

03.09.2015 виконавець надав замовнику погоджене технічне завдання Віртуальне відділення.

Водночас 10.09.2015 листом №34 виконавець застеріг замовника про неможливість надання робіт в жовтня 2015 та поінформував, що лише на листопад можливе виконання мінімуму задач, яких потребує Віртуальне відділення.

23.09.2015 виконавець надав замовнику на погодження технічне завдання Мобільний банкінг, а 25.09.2015 банк його погодив

Позивач вказує, що відповідачем було надано послуги за Договором на суму 55 000 грн., а саме виконано повністю Етап 1.

Що ж до решти етапів, то Банк вказує на те, що Товариство їх не виконало, послуги не надало та поставку програмного забезпечення не здійснило.

Позивач надіслав відповідачу 25.01.2016 лист № 68/33, в якому повідомив про бажання припинити Договір на підставі пункту 9.2, та просив протягом семи днів з дня розірвання Договору повернути Банку сплачений авансовий платіж за вирахуванням вартості фактично наданих послуг у розмірі 55 000 грн., а саме 737 000 грн.

Замовник зазначав, що послуги виконавця не є необхідними , а подальші взаємовідносини за Договором є недоцільними.

У свою чергу, 10.02.2016 Товариство надіслало у відповідь лист № 7, в якому по суті не заперечувало проти розірвання Договору, проте зазначило, що фактично надало послуги на суму 1 170 200 грн., а тому просить сплатити грошові кошти у сумі 378 200 грн.

Також цим листом виконавець просив прийняти виконані послуги та роботи. Замовник лист одержав 10.02.2016.

16.02.2016 Банк надіслав лист № 166/33 Товариству, в якому позивач повторно наполягав на поверненні авансового платежу за вирахуванням вартості фактично наданих послуг у сумі 55 000 грн., а саме 737 000 грн. негайно після отримання вказаного листа.

Відповідач вимоги позивача не виконав та грошові кошти у визначені Банком строки не повернув.

25.03.2016 виконавець пропонував створити спільну групу для визначення обсягу виконаних робіт.

31.03.2016 замовник відхилив пропозицію та вимагав повернення коштів.

19.04.2016 виконавець надіслав на підписання Акти приймання виконаних робіт та рахунок -фактуру. Лист залишився без реагування банку.

Суд дійшов висновку, що договір припинено за ініціативою замовника відповідно до п.9.2 Договору, водночас замовник відмовився від підписання Актів прийому - передачі фактично наданих послуг.

На думку Банку, правова природа вказаних коштів має бути визначена з урахуванням статті 1212 ЦК України як безпідставно набутих Товариством, оскільки Договір розірвано.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач наголошує на тому, що оскільки Договір розірвано з 17.02.2016 (лист від 25.01.2016 було отримано відповідачем 02.02.2016, а 16.02.2016 сплив термін визначений пунктом 9.2 Договору), то підстава, на якій Товариство набуло грошові кошти у сумі 737 000 грн. відпала і вони мають бути повернуті Банку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що ним були надані послуги на суму 1 170 200 грн., а тому жодних підстав для повернення авансу немає.

З метою встановлення обсягу наданих за Договором послуг (виконаних робіт) та їх вартості було призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу програмного продукту, проведення якої було доручено Інституту.

Разом з тим, Інститут судову експертизу не провів, надавши відповідне повідомлення суду.

Відповідно до частини третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

31.05.2018 відповідач подав суду Висновок, який оформлений відповідно до вимог статті 98 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- предметом Висновку є дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань;

- Висновок експерта викладено у письмовій формі;

- у Висновку зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, стаж експертної роботи експерта), на якій підставі була проведена експертиза, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав;

- у Висновку експерта зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Перед експертом Усковим К.Ю. було поставлено таке питання:

Який фактичний обсяг (процент виконання) та вартість виконаної роботи/наданих послуг (розробленого програмного забезпечення) було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю Укр.Пей - Сервіс для публічного акціонерного товариства Банк Юнісон за договором від 04.08.2015 №04/08, включаючи додатки, додаткові угоди та технічні завдання до нього? .

У результаті експертного дослідження експерт надав таку відповідь у Висновку:

Технічний стан розроблених товариством з обмеженою відповідальністю УКР.ПЕЙ - СЕРВІС для публічного акціонерного товариства Банк Юнісон програмного засобу Мобільний банкінг Юнісон та автоматизованої системи Віртуальне відділення Юнісон дозволяє стверджувати, що обсяг виконуваних робіт складає не менше ніж 80 % від запланованого обсягу, що був погоджений Сторонами в Договорі від 04.08.2015 № 04/08, включаючи додатки, додаткові угоди та технічні завдання до нього. .

Таким чином, експертом встановлено виконання робіт (надання послуг) за Договором відповідачем в об'ємі не менше ніж 80 %, тобто вартістю 1 584 000 грн.

Банк не подав суду обґрунтованих мотивів того, що Висновок є неналежним, недостовірним чи недопустимим доказом, а викладені у ньому результати не відповідають дійсності.

Позивач не подав рецензію на Висновок, в якій би було спростовано проведене дослідження і його результати; документально не підтвердив відсутність компетентності та спеціальних знань на проведення такого виду експертизи у Ускова К.Ю, тощо.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Крім того, поданими відповідачем доказами (диски з вихідними кодами розробленого Товариством програмного забезпечення та технічною документацією та Висновок) підтверджується виконання робіт (надання послуг) на 80 % всього об'єму.

Оскільки Товариство документально підтвердило надання послуг (виконання робіт), то вимога Банку про повернення авансу є безпідставною, так як вказані грошові кошти змінили свою правову природу та стали платежем за виконані роботи (надані послуги).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення авансу у сумі 737 000 грн. як безпідставно набутих грошових коштів, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зі змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Отже, сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки між сторонами у справі існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави та відпрацьовані ним, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, чого в цьому спорі не відбулося.

Позивачем не доведено позовні вимоги, а відповідачем належними, допустимими і достовірними доказами спростовано доводи позивача.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України у задоволенні позову слід відмовити.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Банк Юнісон до товариства з обмеженою відповідальністю Укр.Пей-Сервіс про стягнення 737 000 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук