Постанова

від 12.02.2019 по справі 910/20926/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/20926/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018

(головуючий суддя - Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Алданова С.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018

(суддя Курдельчук І.Д.)

у справі № 910/20926/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Пей-Сервіс"

про стягнення 737 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Пей-Сервіс" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 737 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору про надання послуг №04/08 від 04.08.2015, а саме, що відповідач не передав роботи за актом прийому-передачі у визначені договором строки у зв'язку з чим просить повернути безпідставно набуті грошові кошти у вигляді авансового платежу за вирахуванням вартості фактично наданих послуг.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 530, 846, 1212 Цивільного кодексу України.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 04 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр.Пей-Сервіс" (постачальник), уклали договір надання послуг № 04/08 від 04.08.2015 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з складання Технічного завдання, розробки, впровадження, налаштування Програмного забезпечення та надання технічної документації (далі - поставка Програмного забезпечення, та/або окремо в контексті складання Технічного завдання, та виконання етапів поставки Програмного забезпечення за договором вживається термін "Послуги") в порядку відповідно до технічного завдання, яке є невід'ємною частиною Договору, та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що постачальник забезпечує розміщення публікації програм у відповідних магазинах додатків (Store), а також підтримку такого розміщення протягом 6 місяців. Датою відліку строку підтримки такого розміщення є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по останньому етапу, вказаному у Додатку 1.

Відповідно до пункту 2.4 Договору покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити поставлене постачальником програмне забезпечення у порядку згідно з додатком 1 та на умовах, передбачених Договором.

2.2. Договором визначено, що загальна вартість поставки програмного забезпечення складає 1 980 000,00 грн, авансовий платіж якої становить 40% від вартості поставки, що дорівнює 792 000,00 грн. Після отримання вказаного авансового платежу, постачальник проводить передпроектне обстеження Програмного забезпечення, результатом якого є складання Технічного завдання, яке надається покупцю на погодження в письмовому вигляді у послідовності та у строки, визначені Договором.

2.3. Додатком № 1 до Договору сторони визначили такий перелік етапів послуг і поставки програмного забезпечення:

- етап 1: розробка дизайну "Віртуальне відділення UNISON" вартістю 75 000,00 грн без ПДВ; розробка технічного завдання на проектування архітектури "Віртуальне відділення UNISON" вартістю 55 000,00 грн без ПДВ; роботи з розробки та впровадження рішення "Віртуальне відділення UNISON" вартістю 200 000,00 грн без ПДВ; строк здачі етапу -01.11.2015;

- етап 2: роботи з розробки та впровадження рішення для фреймів соціальних мереж вартістю 110 000,00 грн без ПДВ; строк здачі етапу - 10.11.2015;

- етап 3: розробка дизайну мобільного додатку вартістю 150 000,00 грн без ПДВ; розробка технічного завдання на проектування архітектури мобільного додатку вартістю 110 000,00 грн без ПДВ; роботи з розробки та впровадження рішення мобільного додатку вартістю 1 280 000,00 грн без ПДВ; строк здачі етапу 20.12.2015.

2.4. 06 серпня 2015 року сторонами підписано Додатковий договір № 1 до Договору, за умовами якого було узгоджено виключити з пункту 6.1 підпункт 6.1.3 та викласти підпункт 6.1.2. пункту 6.1. Договору у такій редакції:

"Після завершення кожного окремого Етапу із зазначених у додатку 1 до цього договору покупець розраховується з постачальником, здійснюючи платіж (за мінусом раніше сплаченого авансу), який визначений у додатку 1 до Договору, впродовж 10 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих Послуг у промислову експлуатацію по відповідному Етапу на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Сума раніше сплаченого авансу вираховується під час визначення суми платежу за поставку Програмного забезпечення на кожному Етапі у розмірі 40 % від кожної суми, вказаної у додатку 1 до Договору.".

Судами встановлено, що на виконання умов Договору на підставі виставленого рахунку-фактури №СФ 0000049 від 04.08.2015 покупцем перераховано Постачальнику 792 000,00 грн, що складає 40% від вартості та підтверджується меморіальним ордером №134588 від 11.08.2015.

2.5. Згідно з п.9.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення 6 місяців з дати підписання акта приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по останньому етапу. У випадку невиконання будь-якого із сторін своїх зобов'язань за договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за Договором.

2.6. У п.9.2 Договору сторони погодили, що покупець має право достроково припинити дію Договору, письмово повідомивши постачальника не менш, ніж за 10 (десять) робочих днів до дати дострокового припинення надання послуг та оплатити вартість фактично наданих послуг згідно з актом приймання-передачі наданих послуг у промислову експлуатацію по відповідному етапу.

2.7. 25 серпня 2015 року сторони визначили доступ працівників виконавця до тестової платформи замовника.

03 вересня 2015 року Постачальник надав Покупцю погоджене технічне завдання "Віртуальне відділення UNISON".

10.09.2015 листом №34 виконавець застеріг замовника про неможливість надання робіт у жовтні 2015 року та поінформував, що лише на листопад 2015 року можливе виконання мінімуму задач, яких потребує "Віртуальне відділення UNISON".

23.09.2015 постачальник надав Покупцю на погодження технічне завдання Мобільний банкінг "UNISON MOBILE", що погоджене сторонами 25.09.2015.

2.8. 25 січня 2016 року листом № 68/33 ПАТ "Банк "Юнісон" повідомив ТОВ "Укр.Пей Сервіс" про бажання припинити Договір на підставі пункту 9.2 та просив протягом семи днів з дня розірвання Договору повернути сплачений авансовий платіж за вирахуванням вартості фактично наданих послуг у розмірі 55 000,00 грн, а саме 737 000,00 грн.

Покупець зазначав, що послуги Постачальника не є необхідними, а подальші взаємовідносини за Договором є недоцільними.

2.9. 10 лютого 2016 року ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" надіслало у відповідь лист №7, в якому по суті не заперечувало проти розірвання Договору, проте зазначило, що фактично надало послуги на суму 1 170 200,00 грн, а тому просить прийняти виконані послуги та сплатити грошові кошти у сумі 378 200,00 грн.

2.9.1. Листом № 166/33 від 16.02.2016 ПАТ "Банк "Юнісон" повторно наполягав на поверненні авансового платежу за вирахуванням вартості фактично наданих послуг у сумі 55 000,00 грн, а саме 737 000,00 грн негайно після отримання вказаного листа.

ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" вимоги не виконало та грошові кошти у визначені строки не повернуло. Крім того, 19.04.2016 постачальник надіслав на підписання Акти приймання виконаних робіт та рахунок-фактуру. Лист залишився без реагування.

Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у справі.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 відмовлено ПАТ "Банк "Юнісон" у задоволенні позову до ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" про стягнення 737 000,00 грн авансу, сплаченого за Договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.2. Відмовляючи у позові, суди зазначили, що між сторонами у справі існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави та відпрацьовані ним, з огляду на що їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті. У спірній ситуації договірний характер правовідносин, а також встановлений судами факт використання грошових коштів відповідачем в межах дії Договору, виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

3.3. Оцінюючи подані сторонами докази, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач до моменту розірвання Договору з ініціативи позивача виконав роботи (надав послуги) на 80% всього об'єму робіт (послуг), визначених у Договорі. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині здійснені за результатами аналізу та оцінки наявних у справі дисків з вихідними кодами, розробленого відповідачем програмного забезпечення, технічної документації та висновку експерта.

Отже, за висновком судів, вимога ПАТ "Банк "Юнісон" про повернення авансу є безпідставною, оскільки вказані грошові кошти набуті відповідачем правомірно на підставі Договору та по суті стали платежем за виконані ним роботи (надані послуги).

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, ПАТ "Банк "Юнісон" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.

4.2.1. Судами попередніх інстанцій прийнято судові рішення з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 86, 282 Господарського процесуального кодексу України та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

4.2.2. Скаржник вважає, що судами при прийнятті судових рішень не були враховані його доводи стосовно того, що у справі відсутні допустимі докази про прийняття робіт за договором, докази, які б підтверджували встановлення програмного забезпечення на обладнання для ПАТ "Банк "Юнісон". Крім того, не досліджено відповідність розробленого програмного забезпечення умовам Договору та Технічному завданню, погодженому з ПАТ "Банк "Юнісон", та не досліджено в порядку передбаченому ГПК України наданий ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" висновок експерта.

У зазначеному аспекті скаржник стверджує, що суди в порушення норм процесуального законодавства ухвалили судові рішення за відсутності допустимих та достовірних доказів, взявши до уваги лише висновок комп'ютерно-технічної експертизи засобів автоматизації №2515 від 23.05.2018, який не є належним доказом, оскільки складений з порушенням вимог чинного законодавства.

4.2.3. Скаржник також стверджує, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували положення статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки Договір, відповідно до положень якого ПАТ "Банк "Юнісон" перерахувало ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" 792 000,00 грн, є розірваним, то правова підстава для отримання відповідачем авансу відпала.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі.

4.3.1. Аргумент скаржника, щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 1212 Цивільного кодексу України відповідач вважає безпідставним, оскільки між сторонами було укладено Договір, відповідно до положень якого ТОВ "Укр.Пей-Сервіс" отримало від ПАТ "Банк "Юнісон" авансовий платіж у сумі 792 000,00 грн. Тобто вказане майно, набуте відповідно до умов Договору та на виконання зобов'язань за ним. Роботи за Договором в межах суми авансу виконані. Відтак правові підстави для їх стягнення відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 737 000,00 грн, отриманих як аванс за Договором, на підставі ст.1212 ЦК України, у зв'язку з тим, що Договір було розірвано.

5.2.2. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

5.2.3. Суди попередніх інстанцій, діючи в межах наданих їм повноважень, за результатами оцінки поданих сторонами доказів, встановили, що відповідач документально підтвердив надання ним послуг (виконання робіт) позивачу за Договором в межах заявленої до стягнення суми авансу.

Позивач зазначеного висновку не спростував, натомість його доводи по суті зводяться до необхідності надати повторну оцінку тим доказам, що були предметом дослідження у суді першої та апеляційної інстанцій. Проте зазначене не є компетенцією суду касаційної інстанції, зважаючи на положення ст.300 ГПК України.

5.2.4. Твердження скаржника про те, що суди взяли до уваги лише висновок комп'ютерно-технічної експертизи засобів автоматизації №2515 від 23.05.2018 спростовується змістом ухвалених у справі судових рішень, у яких відображено висновки судів щодо оцінки інших документів, наявних у справі та поданих відповідачем у підтвердження своєї позиції у справі.

Разом з тим, як зазначили суди, наданий відповідачем висновок експертного дослідження відповідає вимогам ст.98 ГПК України, тоді як позивач не подав рецензію на нього, в якій би було спростовано проведене дослідження і його результати, не надав документів, які б спростовували твердження відповідача про надання послуг (виконання робіт) за Договором в межах суми сплаченого позивачем авансу, та не спростував належність поданих відповідачем доказів (дисків з вихідними кодами розробленого відповідачем програмного забезпечення та технічною документацією).

Суд касаційної інстанції не наділений компетенцією надавати оцінку доказам, що є у справі, та встановлювати фактичні обставини справи. Відтак доводи скаржника про недопустимість висновку експертизи як доказу у справі суд касаційної інстанції до уваги не бере.

5.2.5. Таким чином, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суд касаційної інстанції вважає вірним висновок про те, що вимога банку про повернення авансу є безпідставною, оскільки такі грошові кошти змінили свою правову природу та стали платежем за виконані роботи (надані послуги), що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі на підставі ст.1212 ЦК України.

5.2.6. Отже, Верховний Суд вважає, що рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, а тому підстави для їх скасування відсутні. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а рішення та постанови судів попередніх інстанцій, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/20926/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець