Рішення

від 18.07.2018 по справі 914/361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018р. Справа №914/361/18

місто Львів

За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля парку» , м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» , м. Київ,

про : стягнення заборгованості в сумі 24 178,86 грн

Суддя Синчук М.М.

Секретар судового засідання Карась. Х.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 26.06.2017 р. б/н;

відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 17.01.2018 р. б/н.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля парку» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення заборгованості в сумі 24 178,86 грн

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 26.03.2018 р.

Ухвалою суду 26.03.2018 р. суд перейшов від розгляду справи №914/361/17 за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду згадуваної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.04.2018 р. Ухвалою суду від 25.04.2018 р. розгляд справи відкладено на 29.05.2018 р. В судовому засіданні 29.05.2018 р. оголошено перерву до 12.06.2018 р.

Ухвалою від 12.06.2018 р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 02.07.2018 р. В судовому засіданні 02.07.2018 р. оголошено перерву до 18.07.2018 р.

В судове засідання 18.07.2018 р. з'явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволенні позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у запереченні на позов.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

1.Описова частина рішення.

1.1 .Позиція позивача:

Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 24 178,86 грн., з яких: 15 980,46 грн. - заборгованість за надані послуги теплопостачання; 841,09 грн. - три відсотки річних, 3428,46 грн. - інфляційні втрати, 3 928,85 грн. - збитки, завдані неправомірним простроченням виконання зобов'язання за Договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Біля парку» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (Споживач) 01.07.2007 року було укладено договір № 2 про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідально до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги Споживачу з теплопостачання та гарячого водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати за споживання і користування послугами за встановленими тарифами.

Відповідно до п. 3.1. Договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати за теплопостачання та гаряче водопостачання в обсягах і в термін, які передбачені даним Договором.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. Договору визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує вартість теплової енергії на розрахунковий рахунок Виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.3. Договору у разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) фактично спожита теплова енергія розраховується пропорційно до зайнятої площі.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов п.3.1. Договору припинив оплачувати виставлені позивачем рахунки з жовтня 2015 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 15 980,46 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію.

Позивачем було направлено на адресу відповідача листи-вимоги вих. №4 від 19.02.2016 р., вих.№16-1803/2016 від 18.03.2016 р., вих.№27 від 13.04.2016 р. з проханням погасити заборгованість за теплопостачання. Однак, як стверджує позивач, станом на момент подання позову заборгованість за теплопостачання не погашено, відповіді на вказані листи-вимоги не отримано.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 841,09 грн. трьох відсотків річних та 3428,46 грн. інфляційних втрат, які також просить стягнути з відповідача.

Також позивач в позовній заяві зазначає, що надавав послуги постачання теплової енергії як субспоживачу на підставі Договору №4177/Ф від 11.09.2007 року, укладеного між позивачем та Львівським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (Енергопостачальна організація). Додатком №2 до Договору № 4177/Ф від 11.09.2007 року сторони узгодили схему розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між ЛКП Львівтеплоенерго та позивачем, де також визначено, що теплова енергія постачається від теплових джерел Енергопостачальної організації в тому числі і до відділення зв'язку відповідача, яке знаходиться за тією ж адресою та в тому ж приміщенні, що і позивач.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 р. у справі № 914/1521/16 з нього стягнуто на користь Львівського комунального підприємства Львівтеплоенерго 15980,46 грн. заборгованості за Договором №4177/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.2007 р., 1469,48 грн. пені, 171,53 грн. трьох відсотків річних, 909,84 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. судового збору.

Отже, позивач вважає, що стягнені з нього на користь Львівського комунального підприємства Львівтеплоенерго 1469,48 грн. пені, 171,53 грн. трьох відсотків річних, 909,84 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. судового збору є збитками, які завдані йому неправомірним простроченням відповідачем виконання зобов'язання за Договором та просить їх стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, просить стягнути з відповідача 1762,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання даного позову до суду.

1.2. Позиція відповідача:

Відповідачем подано заперечення на позов (вх.№10626/18 від 26.03.2018р.), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач стверджує, що не може визнати борг в розмірі 15980,46 грн. за постачання теплової енергії, так як ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта не мало доступу до користування приміщенням за опалення якого нараховується борг.

Обгрунтовуючи свої заперечення, зазначає, що між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта був укладений договір оренди нерухомого майна від 08.09.2015 року, за яким в оренду передавалося нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 85,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3.

Відповідач стверджує, що ОСББ Біля парку відмовилося підписати Акт приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення для функціонування поштового відділення зв'язку № 12, тому Львівська дирекція ПАТ Укрпошта вимушена була перемістити працівників поштового відділення зв'язку № 12 по вул.Похила, 3 м. Львова в приміщення поштового зв'язку № 26 по вул. Стрийська, 78 м. Львова.

2 .Мотивуальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини встановлені судом:

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Біля парку» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (Споживач) 01.07.2007 року було укладено договір № 2 про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідально до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги Споживачу з теплопостачання та гарячого водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати за споживання і користування послугами за встановленими тарифами.

Відповідно до п. 3.1. Договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати за теплопостачання та гаряче водопостачання в обсягах і в термін, які передбачені даним Договором.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. Договору визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує вартість теплової енергії на розрахунковий рахунок Виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.3. Договору у разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) фактично спожита теплова енергія розраховується пропорційно до зайнятої площі.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов п.3.1. Договору припинив оплачувати виставлені позивачем рахунки з жовтня 2015 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 15 980,46 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію.

Позивачем було направлено на адресу відповідача листи-вимоги вих. №4 від 19.02.2016 р., вих.№16-1803/2016 від 18.03.2016 р., вих.№27 від 13.04.2016 р. з проханням погасити заборгованість за теплопостачання. Однак, як стверджує позивач, станом на момент подання позову заборгованість за теплопостачання не погашено, відповіді на вказані листи-вимоги не отримано.

Позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 841,09 грн. трьох відсотків річних та 3428,46 грн. інфляційних втрат, які також просить стягнути з відповідача.

Станом на час розгляду справи судом, розрахунок за надані послуги з теплопостачання не проведений, в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

2.2. Норми права застосовані судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В статті 530 Цивільного кодексу України визначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не подано доказів оплати боргу та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Щодо заперечень відповідача, про те, що ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта не мало доступу до користування приміщенням за опалення якого нараховується борг, суд вважає за необхідне зазначити, що такі не підтверджені належними доказами. А факт не підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення загальною площею 85,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3 не доводить фактичного невикористання вказаного приміщення відповідачем.

Крім того, в матеріалах справи містяться Акти, складені 08.12.2015, 20.01.2016, 25.02.2016 та 29.07.2016, про фактичне використання нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3, працівниками відділення № 12 ПАТ Укрпошта .

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Наведеним також спростовуються твердження відповідача про те, що в зв'язку з невиконанням позивачем, який не є стороною Договору оренди № Ф-9773-15 від 08.09.2015 р., умов вказаного договору, у відповідача відпала необхідність виконувати договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання відповідно до умов Договору № 2 від 01.07.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 549 , 611 , 625 ЦК України , ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 928,85 грн. - збитків, завданих неправомірним простроченням виконання зобов'язання за Договором, суд зазначає наступне.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, упущена вигода.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом.

У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. Якщо хоча б один елемент складу правопорушення відсутній, то за загальним правилом, це виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 623 Цивільного кодексу України .

Отже, за приписами наведених норм позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, невиконання зобов'язань відповідачем та причинний зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіяними збитками.

При вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем, стягнених за рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 р. у справі № 914/1521/16, 1469,48 грн. пені, 171,53 грн. трьох відсотків річних, 909,84 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. судового збору, відтак відсутні докази понесення позивачем реальних збитків.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновок суду:

Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку про стягнення з Публічного акціонерного товариства Укрпошта заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 15 980,46 грн., стягнення нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов'язань трьох відсотків річних в розмірі 841,09 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3428,46 грн. є обґрунтовані поданими доказами, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку про стягнення з Публічного акціонерного товариства Укрпошта 3 928,85 грн. - збитків, завданих неправомірним простроченням виконання зобов'язання за Договором, є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, тому не підлягають до задоволення.

Судовий збір в розмірі 1762,00 грн. у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрпошта ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку ( 79012, м. Львів, вул. Похила, 3, ідентифікаційний код 34521546 ) 15980,46 грн основного боргу, 841,09 грн - 3% річних, 3428,46 грн - інфляційних втрат та 1440,52 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2018 р.

Суддя Синчук М.М.