Постанова

від 10.12.2018 по справі 914/361/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа № 914/361/18

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.,

в порядку письмового провадження без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта вих. №10.1-10-258 від 27 серпня 2018 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2018 року (підписане 20.07.2018), суддя Синчук М.М.

у справі №914/361/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку , м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта , м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 24 178,86 грн.

встановив:

27.02.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку , м. Львів до ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта , м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 24 178,86 грн., з яких: 15 980,46 грн. заборгованість за наданні послуги теплопостачання, 841,09 грн. - три відсотки річних, 3428,46 грн. - інфляційні втрати, 3928,85 грн. - збитки, завдані неправомірним простроченням виконання зобов'язання за договором (а.с.7-10).

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов п.3.1 договору №2 від 01.07.2007 відповідач припинив оплачувати виставлені позивачем рахунки з жовтня 2015 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 15 980,46 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію. Крім цього, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 841,09 грн. трьох відсотків річних та 3428,46 грн. інфляційних втрат та збитки на суму 3928,85 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2018 у справі №914/361/18 частково задоволено позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Біля парку до ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта про стягнення заборгованості в сумі 24 178,86 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 15 980,46 грн. основного боргу, 841,09 грн. - 3% річних, 3428,46 грн. інфляційних втрат та 1440,52 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач - ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення місцевим господарським судом прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник посилається на те, що судом не взято до уваги, що ОСББ Біля парку відмовилось отримати договір оренди нерухомого майна №Ф-9317-15 від 08.09.2015 та підписати акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою вул. Похила, 3 для функціонування поштового відділення №12, що підтверджується актом від 11.08.2015.

Також, Скаржник зазначає, те, що 15.10.2015 Львівська дирекція ПАТ Укрпошта вимушена була перемістити працівників поштового відділення зв'язку №12 по вул. Похила, 3 м. Львова в приміщення поштового зв'язку №26 по вул. Стрийська 78, м. Львова, що підтверджується наказом №454 від 12.10.2015 і наказом №511 від 17.11.2015. Таким чином вказує на те, що ПАТ Укрпошта не могла використовувати дане приміщення і споживати теплову енергію так як не мала доступу до користування приміщенням.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове про повну відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

Позивач - ОСББ Біля парку у відзиві від 25.10.2018 заперечує доводи апеляційної скарги. Вказує, що доводи скаржника зводяться до того, що у позивача були відсутні підстави для стягнення простроченої заборгованості, оскільки такий не виконав умов договору оренди №Ф-9773-15 від 08.09.2015 укладеного між ПАТ Укрпошта та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, щодо підписання акту приймання-передачі на півпідвального приміщення за адресою м. Львів, вул. Похила, 3. Скаржник вважає, що невиконання позивачем, який не є стороною такого договору оренди №Ф-9773-15 від 08.09.2015, не позбавляє скаржника обов'язку виконувати договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання відповідно до умов договору №2 від 01.07.2007 укладеного між позивачем та відповідачем. Крім цього, вказує на те, що твердження скаржника щодо відсутності можливості користування приміщенням спростовується доказами, неявними у матеріалах справи, з яких випливає, що відділення зв'язку №12 Львівської дирекції ПАТ Укрпошта знаходилось у напівпідвальних приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3 та користувалося послугами з постачання теплової енергії протягом усього спірного періоду. Відтак відповідно до умов договору №2 від 01.07.2007 його дія не поставлена в залежність від дії будь-яких інших договорів щодо права користування приміщенням за адресою: м. Львів вул. Похила, 3. Такі вимоги відсутні і в законодавстві, що регулює спірні правовідносини. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

01.10.2018 в канцелярію суду від позивача поступило клопотання №1-10.266 від 01.10.2018 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії наказів №454 від 12.10.2015, №511 від 17.11.2015 та лист звернення від 22.10.2015 №01-08-1205 з додатками.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 (в складі колегії: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді - Дубник О.П., Скрипчук О.С.) поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта м. Львів на рішення господарського суду Львівської області від 18 липня 2018 року у справі №914/361/18 (а.с.165-166).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 призначено справу № 914/361/18 до розгляду у судове засідання на 01.10.2018 в складі колегії: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді - Дубник О.П., Скрипчук О.В. (а.с.181).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 троку №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

В газеті Голос України №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Судді Львівського апеляційного господарського суду переведені до Західного апеляційного господарського суду Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018.

Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року справу №914/361/18 розподілено колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий суддя), ОСОБА_4С . та ОСОБА_5

Ухвалою від 18.10.2018 справу №914/361/18 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С. Справу №914/361/18 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2018 у справі №914/361/18 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

01.07.2007 ОСББ Біля парку (виконавець) та Поштамп - ЦПЗ №1 ЛД УДППЗ Укрпошта (споживача) укладено договір №2 про надання послуг з теплопостачання та гарячого відведення (а.с.31-32), згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги споживачу з теплопостачання та гарячого водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати за споживання і користування послугами за встановленими тарифами.

Згідно п. 3.1. договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати за теплопостачання та гаряче водопостачання в обсягах і в термін, які передбачені даним договором.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує вартість теплової енергії на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.5.3. договору у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) фактично спожита теплова енергія розраховується пропорційно до знятої площі.

Позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов п.3.1. договору припинив оплачувати виставлені позивачем рахунки з жовтня 2015 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 15 980,46 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с.46-52).

В подальшому, позивачем направлено на адресу відповідача листи - вимоги вих. №4 від 19.02.2016 (а.с.58), вих. №16-1803/2016 від 18.03.2016 (а.с.59), вих. №27 від 13.04.2016 (а.с.60) з проханням погасити заборгованість за теплопостачання, які залишені без реагування.

Відтак, позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 841,09 грн. три відсотки річних та 3428,46 грн. інфляційних втрат (а.с.11).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду, керувалась наступним:

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з обставин справи, 01.07.2007 ОСББ Біля парку (виконавець) та Поштамп - ЦПЗ №1 ЛД УДППЗ Укрпошта (споживача) укладено договір №2 про надання послуг з теплопостачання та гарячого відведення (а.с.31-32). Однак, відповідач в порушення умов п.3.1. даного договору припинив оплачувати виставлені позивачем рахунки з жовтня 2015 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15 980,46 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача листи - вимоги вих. №4 від 19.02.2016, вих. №16-1803/2016 від 18.03.2016, вих. №27 від 13.04.2016 з проханням погасити заборгованість за теплопостачання, які залишені без реагування.

В подальшому, як вказує позивач у зв'язку з заборгованістю, що виникла у відповідача перед ним за договором , у позивача виникла аналогічна заборгованість перед ЛМКП Львівтеплоенерго , внаслідок чого ЛМКП Львівтеплоенерго звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з позивача заборгованості за договором №4177/Ф від 11.09.2007 по оплаті за спожиту теплову енергію.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 у справі №914/1521/16 з позивача присуджено до стягнення 15 980,46 грн. заборгованості, 1 469,48 грн. пені , 171 53 грн. 3% річних, 909,84 грн. інфляційних втрат та 1 378,00 грн. судового збору (а.с.40-44).

Відповідач як в суді першої так і апеляційної інстанцій вказує на те, що ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта не мало доступу до користування приміщеннями за опалення якого нараховується борг, що не підтверджено належними доказами. При цьому, сам факт не підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення загальною площею 85,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3 не доводить фактичного невикористання даного приміщення відповідачем.

В матеріалах справи наявні акти складені 08.12.2015 (а.с.94), 20.01.2016 (а.с.95), 25.02.2016 (а.с.96) та 29.07.2016 (а.с.97), які свідчать про фактичне використання нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Похила, 3 працівниками відділення №12 ПАТ Укрпошта .

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може продовжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відтак, відповідно до цього спростованим є твердження відповідача, про те, що у зв'язку з невиконанням позивачем , який не є стороною договору оренди №Ф-9773-15 від 08.09.2015 умов вказаного договору, у відповідача відповідно відпала необхідність виконувати договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання відповідно до умов договору №2 від 01.07.2007 укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 15 980,46 грн. основного боргу, 841,09 грн. - 3% річних та 3428,46 грн. інфляційних втрат, з огляду на те, що такі не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 928,85 грн. збитків завданих неправомірним прострочення виконання зобов'язання за договором, в задоволенні яких правомірно відмовлено місцевим господарським судом, з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її право не було порушено, упущена вигода.

Статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин , який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміють витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи , які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності , як стягнення збитків , потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Якщо хоча б один елемент складу правопорушення відсутній, то за загальним правилом, це виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 623 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене та матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано суду доказів сплати позивачем стягнених рішенням господарського суду Львівської області від 26.07.2016 у справі №914/1521/16 - 1469,48 грн. пені, 171,53 грн. трьох відсотків річних, 909,84 грн. інфляційних втрат та м1378,00 грн. судового збору, а тому є відсутніми докази понесення позивачем реальних збитків. В даній частині рішення місцевого господарського суду сторонами не оскаржується.

Крім цього, судова колегія зазначає, що скаржником через канцелярію суду 01.10.2018 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: Львівська дирекція ПАТ Укрпошта просить долучити: копію наказу №454 від 12.10.2015, копію наказу №411 від 17.11.2015 та лист звернення до начальника Управління комунальної власності Львівської міської ради ОСОБА_6 з додатками №01-08-1205 від 22.10.2015, що на думку скаржника підтверджує те, що Львівська дирекція ПАТ Укрпошта вимушена була з 15 жовтня 2015 року перемістити працівників поштового відділення зв'язку Львів -12 по вул. Похила,3 в приміщення поштового відділення зв'язку Львів - 26 по вул. Стрийська, 78.

Згідно ч.ч.1-3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача брав участь в судових засіданнях, зокрема: 26.03.2018 (а.с.89-90), 25.04.2018 (а.с.114-115), 29.05.2018 (а.с.122-123), 12.06.2018 (а.с.140-141), відтак мав час та можливість подати додаткові докази у справі щодо спростування позовних вимог. Крім цього, клопотання подане скаржником в апеляційній інстанції про долучення додаткових доказів по справі документально не обгрунтовано причинами неможливості подання таких в суді першої інстанції.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2018 року у справі №914/361/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Укрпошта в особі Львівської дирекції ПАТ Укрпошта - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №914/361/18 повернути до Господарського суду Львівської області .

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Скрипчук О.С.