Рішення

від 17.07.2018 по справі 916/517/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/517/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я.О., розглянувши справу № 916/517/18

за позовом Державного агентства лісових ресурсів України (код - 37507901, 01601, вул. Шота Руставелі, 9-А, Київ)

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код - 39765871, 65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83)

та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІНТЕРМІНАЛ" (код - 39865190, 67550, Одеська обл., Лиманський район, селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд, № 1)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: Державне підприємство „Одеське лісове господарство" (код - 33388061, 67832, Одеська обл., Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Клари Цеткін, 77)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 2: Калашніка Дмитра Сергійовича - державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код - 04057155, 67500, Одеська обл., смт. Доброслав, вул. Центральна, 69)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 3 : Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (вул. Лиманська, 2, смт. Нові Біляри, Лиманського району, Одеської області, 67550, код - 05406037)

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору оренди не дійсним, скасування рішення про державну реєстрацію

з підстав порушення земельного законодавства

за участю представників сторін:

від позивача: Карманський В.Б. - довіреність;

від відповідача 1: Ярошенко Г.Ю. - довіреність;

від відповідача 2: Шамшуріна М.В. - довіреність;

від третьої особи 1: Сукачова А.В. - довіреність;

від третьої особи 2: не з'явився,

від третьої особи 3: Стаценко В.М. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ : 22.03.2018 року Державне агентство лісових ресурсів України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІНТЕРМІНАЛ" про визнання незаконним та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.12.2016 року № 15-10592/13- 16-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення; Визнання недійсним договору від 19.12.2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНТЕРМІНАЛ та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район) Новобілярська селищна рада; скасування рішення про державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНТЕРМІНАЛ на земельну ділянку кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 номер реєстраційної дії 33267438 від 29.12.2016 року.

23.03.2018 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство „Одеське лісове господарство" та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Калашніка Дмитра Сергійовича - державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області.

26.04.2018 року суд отримав відзив Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІНТЕРМІНАЛ" яким позов не визнано, з підстав відсутності порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача.

10.05.2018 року судом отримано відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яке позов не визнало, вказавши, що порушень вимог земельного законодавства про розроблені, погоджені землевпорядної документації, а також передачі та використанні спірної земельної ділянки ТОВ „ГРІНТЕРМІНАЛ" не встановлено.

10.05.2018 року суд залучив Новобілярську селищну раду Лиманського району Одеської області до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

14.05.2018 року Позивачем суду надано відповідь на відзив ТОВ „ГРІНТЕРМІНАЛ", в якому Позивач зазначив про незгоду з відзивом та просить задовольнити вимоги викладені у позовній заяві.

17.05.2018 року суд отримав пояснення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області яка просить суд в задоволені позову відмовити.

24.05.2018 року Позивач надав суду відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якій Позивач підтвердив свою правову позицію та просив суд позов задовольнити.

29.05.2018 року ТОВ „ГРІНТЕРМІНАЛ" надав суду заперечення проти відповіді позивача на свій відзив, в якому повторно викладено незгоду з правовою позицією Позивача.

29.05.2018 року суд отримав пояснення щодо позову та щодо відзиву від Державного підприємства „Одеське лісове господарство" в яких викладені підстави для задоволення позовної заяви.

30.05.2018 року Державним агентством лісових ресурсів України суду надано відповідь на пояснення щодо позову Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, якою Позивач просить суд позов задовольнити.

13.06.2018 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало суду заперечення, в яких позов не визнано.

23.06.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІНТЕРМІНАЛ" суду надано заперечення проти пояснень Державного підприємства „Одеське лісове господарство".

25.06.2018 року Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення факту накладання земельних ділянок.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки доданих до справи доказів достатньо для вирішення спору.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 17.07.2018 року о 11:00.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 521 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Згідно з пункту 3 Положення основними завданнями Держлісагентства є зокрема реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п.п. 18 п. 11 Положення Голова Держлісагентства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення Держлісагентство відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду в лісах підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно п.п. 30 п. 4 Положення Держлісагентство відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів.

Згідно з п. 28 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та об'єктів нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств.

Позивач ґрунтує позов посилаючись на те, що земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства Одеське лісове господарство була передана в користування іншій особі (Товариству з обмеженою відповідальністю „ГРІНТЕРМІНАЛ") на підставі укладеного договору оренди № 216.57-16-ДО між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 від 19.12.2016.

Держлісагентство вважає, що право користування земельною ділянкою було порушено, зважаючи на те, що Відповідач-1 не мав права передавати право користування земельною ділянкою третім особам.

Так, Позивач вказує, що згідно акту від 20 жовтня 1970 року державне підприємство Одеське лісове господарство отримало право користування землею. До отриманої земельної ділянки належить також і земельна ділянка кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, (Комінтернівський район) Новобілярська селищна рада.

При цьому, як зазначає Позивач, підставою для передачі спірної земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район) Новобілярська селищна рада, в оренду Відповідачу - 2, є наказ Відповідача-1 від 08.12.2016 № 15- 10592/13-16-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення (надалі - Наказ), яким цільове призначення спірної земельної ділянки було змінено з сільськогосподарського на для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту , розташовану на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області.

На думку Позивача, прийнятий вищезазначений Наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить положенням законодавства України, а саме: наказом незаконно визначено цільове призначення спірної земельної ділянки; оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки змінено не було - Відповідач-1 діяв поза межами своїх прав, хоча виключно Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про вилучення земельних ділянок з земель лісогосподарського призначення, тому є всі правові підстави вважати, що Наказ було прийнято з порушенням законодавства і підлягає скасуванню. Внаслідок скасування наказу про передачу спірної земельної ділянки в оренду, необхідним є і визнання договору оренди, укладеного на підставі Наказу - недійсним. Так, Договором оренди було порушено інтереси держави, оскільки земельна ділянка лісового фонду вибула з володіння держави з порушенням вимог законодавства, поза волею власника (уповноваженого державного органу), а. тому земельна ділянка повинна бути витребувана з незаконного володіння Відповідача-2 й повернута державі.

Відповідачі позов не визнали з підстав, викладених у відповідних відзивах та запереченнях. Зокрема, відповідачі звертають увагу на те, що на момент прийняття спірного наказу відповідач 1 мав належні повноваження на передачу в оренду відповідачу 2 земельної ділянки. Також, заперечуючи проти позову, відповідачі вважають, що позов надано неналежним позивачем, оскільки Акт від 20 жовтня 1970 року на право користування землею був виданий Одеському лісгоспзагу, правонаступником якого є державне підприємство Одеське лісове господарство , яке є окремою юридичною особою і має право на самостійне звернення до суду з такими позовними вимогами, які заявлені позивачем у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд вирішив, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Із змісту позовної заяви слідує, що предметом позову є матеріально-правові вимоги:

- про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.12.2016 року №15-10592/13-16-СП Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення ;

- про визнання недійсним договору від 19.12.2016 року, укладеного між ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, розташованої на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту).

- про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ на земельну ділянку кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 номер реєстраційної дії 33267438 від 29.12.2016 року.

В якості правової підстави позову позивач посилається на приписи ст. ст. 22, 55, 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

В якості фактичних підстав позову позивач посилається на те, що є центральним органом виконавчої влади та до сфери його управління відноситься Державне підприємство Одеське лісове господарство , якому на праві постійного користування у 1970 році було виділено земельну ділянку, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:002:0201, яка згідно спірного наказу та оспорюваного договору оренди передана у користування ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ .

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що прийнятий відповідачем-1 наказ та укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки порушують право користування земельною ділянкою Державного підприємства Одеське лісове господарство , порушують інтереси держави в особі позивача та оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням встановленого законодавством порядку передачі земельної ділянки у користування із земель державної власності.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.12.2016 року № 15-10592/13-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення , посилаючись на те, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі свої повноважень, оскільки відведена земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, незаконно змінив цільове призначення спірної земельної ділянки на землі сільськогосподарського призначення, що призвело до порушення права власності держави та права користування Державного підприємства Одеське лісове господарство вказаною земельною ділянкою.

За твердженнями позивача вказана земельна ділянка входить до складу земель лісогосподарського призначення та згідно планів Краснопільського лісництва Одеської області знаходиться в межах земель, що на праві постійного користування належать Державному підприємству Одеське лісове господарство , а тому відповідач-1 не мав права приймати рішення щодо вказаної земельної ділянки.

На обґрунтування своєї позиції, позивач посилається на вимоги ст. 149 ЗК України, відповідно до якої виключно Кабінет Міністрів України має право приймати рішення щодо вилучення земельних ділянок з земель лісогосподарського призначення і виключно у випадках, передбачених цим Кодексом.

Наявність повноважень по управлінню спірною земельною ділянкою, позивач обґрунтовує положеннями п.11, п. 28 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності .

Наведені твердження позивача суд вважає безпідставними, оскільки на день прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення, земельна ділянка щодо якої було прийнято рішення - не перебувала у постійному користуванні Державного підприємства Одеське лісове господарство та не відносилася до земель лісогосподарського призначення.

Обставини вилучення земельної ділянки із земель Державного підприємства Одеське лісове господарство , обліку земельної ділянки у складі земель сільськогосподарського призначення до прийняття оспорюваного рішення відповідачем-1, подальшої зміни цільового призначення та укладення спірного договору оренди вже були предметом судового розгляду у інших судових справах.

Щодо обставин вилучення земельної ділянки із земель ДП Одеське лісове господарство слід зазначити, що розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації від 06.01.2005 № 3 із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс (правонаступником якого є ДП Одеське лісове господарство ) вилучено земельну ділянку площею 88,2 га на території Новобілярської селищної ради та передано її до земель запасу Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Обставини правомірності вилучення земельної ділянки та чинності розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 06.01.2005 № 3 були предметом розгляду Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/5663/15.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 року по справі № № 815/5663/15 визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області щодо обліку земельної ділянки площею 88,2 га, розташованої на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка передана в землі запасу на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 06.01.2005 №3 Про затвердження акту по визначенню обсягів збитків, заподіяних при вилученні земельних ділянок із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс , як земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП Одеське лісове господарство (Красносільське лісництво) та зобов'язано Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області внести відповідні зміни у статистичній звітності з кількісного обліку земель форми № 6-зем, пов'язані із вилученням земельної ділянки із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 06.01.2005 №3 Про затвердження акту по визначенню обсягів збитків, заподіяних при вилученні земельних ділянок із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс відповідно до висновку земельно - технічної судової експертизи №5925/24 від 02.12.2015 р.

Як зазначено у вказаному рішенні суду, згідно висновку земельно-технічної судової експертизи № 5925/24 від 02.12.2015 року у результаті досліджень встановлено точне місце розташування земельної ділянки площею 88,2 га на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка за клопотанням TOB М.В. КАРГО передана в землі запасу на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 06.01.2005р. №3 Про затвердження акту по визначенню обсягів збитків, заподіяних при вилучені земельних ділянок із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс .

Як слідує з рішення суду, у ході польових обстежень, з урахуванням матеріалів раніше проведеної інвентаризації, встановлено, що на земельній ділянці, вилученій із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс , сформувались наступні угіддя: вкриті лісовою рослинністю - площею 4,9161 га; пасовища - 44,6340 га; інші землі промисловості - 32,6335 га; інші (відкриті розробки та кар'єри, шахти, які не експлуатуються) 2,1238 га, під спорудами - 0, 0295 га; під господарськими будівлями і дворами - 0,3245 га; під господарськими шляхами та прогонами - 0,4149 га; для водозабезпечення та очищення стічних вод - 0,1539; для виробництва та розподілення електроенергії - 0,0263; під проїздами, проходами та площадками - 0,1844 га; інші землі транспорту та зв'язку - 0,2059 га; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 0,3049 га, інші - 2,2483 га.

Площі досліджуваної земельної ділянки за відповідними категоріями розподіляються наступним чином: землі сільськогосподарського призначення - 45, 7326 га; землі лісогосподарського призначення - 4,9161 га; землі водного фонду - 2, 194 га, землі промисловості - 35, 3573 га.

В рішенні суду, що набрало законної сили встановлено, що вилучену земельну ділянку площею 88,2 га передано до земель запасу Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

На виконання вказаного рішення суду, Управлінням Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області внесено відповідні зміни до статистичної звітності за формою 6-зем, в тому числі щодо категорії, цільового призначення земельних ділянок відповідно до висновку земельно-технічної судової експертизи № 5925/24 від 02.12.2015 року.

Частиною четвертою ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги, що правомірність вилучення вказаної земельної ділянки із земель Одеського державного лісогосподарського об'єднання Одесаліс встановлено судовим рішенням у справі № 815/5663/15, та у розгляді справи № 916/517/18 приймає участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини (ДП Одеське лісове господарство ), вказані обставини не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 10514 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Пунктом 12 зазначеного Положення передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру, викладених у довідці із звітності з кількісного обліку про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, ( додається до ) земельна ділянка до передачі у користування ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ перебувала у державній власності у складі земель запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Частиною першою ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі- продажу права оренди земельної ділянки.

Таке положення кореспондується з приписами частини 2 статті 16 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно підпункту 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В свою чергу пунктом 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.11.2016 року № 308 передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Одеської області.

Положеннями ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

З урахуванням викладеного, твердження позивача про вихід відповідача-1 за межі своїх повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, на думку суду, є безпідставними.

Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр , передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ передбачено після його затвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" та відповідно до класифікації видів цільового призначення земель визначено цільове призначення - для розміщення будівель і споруд морського транспорту.

Згідно ч.1, ч. 3, ч. ч. 9-10 ст. 79 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

У витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку та проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада (за межами населеного пункту) зазначено вид використання земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту.

Відповідно до дозволу на розроблення проекту землеустрою, наказу про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки та безпосередньо умов договору оренди, земельна ділянка ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ надана із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту, що відповідало повноваженням відповідача-1 та порядку, передбаченому чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що передача спірної земельної ділянки відбулась з порушенням земельного законодавства щодо цільового призначення земельної ділянки є безпідставними, оскільки станом на момент укладення спірного договору сторонами не було порушено встановлене згідно вимог чинного законодавства цільове призначення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акту (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Приймаючи до уваги, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.12.2016 року № 15-10592/13-16-СП Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення прийнято в межах повноважень та у відповідності з порядком, передбаченим чинним законодавством та останній не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача у справі, позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу - є безпідставною.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору від 19.12.2016 року, укладеного між ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 площею 2,126 га, розташованої на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ її не визнає, вважає вказану вимогу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного договору оренди земельної ділянки, позивач не будучи його стороною, повинен був обґрунтувати свій юридичний інтерес та довести не лише підстави недійсності правочину, що передбачені законом, а й те яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Заявляючи вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, позивач в якості матеріально - правової підстави такої вимоги послався на ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України та положення ч.ч. 1-2 ст. 207 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Свої вимоги щодо визнання недійсним спірного договору оренди землі позивач обґрунтовував тим, що договір укладений на підставі наказу, який не відповідає положенням законодавства щодо повноважень відповідача-1 по розпорядженню земельною ділянкою та зміні цільового призначення.

Проте, як уже було зазначено вище, оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено у повній відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі наказу відповідача-1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у користування на умовах договору оренди, який прийнято в межах повноважень та у відповідності з вимогами та порядком, передбаченими чинним земельним законодавством. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки не порушує прав та інтересів позивача, не суперечить інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним.

Частиною 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Після подання відповідного клопотання, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, його подальшого затвердження та прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки, 19.12.2016 року між ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було укладено договір оренди земельної ділянки № 216/57-16-ДО загальною площею 2,1260 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5122755400:01:002:0201 для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів транспортної інфраструктури морського транспорту (розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту) розташованої на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту).

На момент укладення договору оренди, цільове призначення земельної ділянки відповідало наказу відповідача-1 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення та даним земельного кадастру.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2016 року.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ст. 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 по справі № 916/671/17 у задоволенні позову ТОВ Агро Транс Термінал відмовлено в повному обсязі. Вказане рішення набуло законної сили та в касаційному порядку не переглядалось.

Рішеннями у цій справі встановлено, що земельна ділянка, яка передана ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ у користування згідно оскаржуваного наказу та договору оренди відносилася до земель сільськогосподарського, а не лісогосподарського призначення та договір укладено у повній відповідності з повноваженнями Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а також вимогами та порядком, встановленим чинним законодавством.

Встановлені у рішенні суду обставини по справі № 916/671/17 відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиціальними та не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі Совтрансавто Холдинг проти України зазначено, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили не може бути поставлене під сумнів.

Приймаючи до уваги викладене, твердження позивача про укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки з порушенням повноважень відповідача-1, порядку відведення земельної ділянки, порушення прав та інтересів позивача та держави є безпідставними.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ .

У зв'язку із безпідставністю заявлених вимог про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, вимога позивача про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ на земельну ділянку кадастровий номер 5122755400:01:002:0201 номер реєстраційної дії 33267438 від 29.12.2016 року також не підлягає задоволенню, оскільки відповідна вимога є похідною з вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1 та вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Щодо порушення прав та інтересів позивача та інтересів держави, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. З ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного, не визнаного або оспорюваного права та інтересу конкретної особи. При цьому, порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом ст. 152 ЗК України право вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою належить лише власнику земельної ділянки або землекористувачу.

Сторонами по справі не заперечується, що на момент прийняття оскаржуваного наказу та укладення договору оренди спірна земельна ділянки перебувала у складі земель державної власності.

Частинами 2, 3 ст. 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 122 ЗК України правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділене Головне управління Держгеокадстру в Одеській області, твердження позивача про порушення інтересів держави в його особі є безпідставними, оскільки позивач не належить до осіб, на яких покладено функції з управління та розпорядження спірною земельною ділянкою.

В свою чергу, земельна ділянка як об'єкт цивільних прав не вибула із власності держави, а передана уповноваженим державою органом в користування, що забезпечує інтереси держави щодо раціонального та платного використання земельної ділянки.

Обґрунтовуючи своє право на позов, позивач стверджує, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права користування земельною ділянкою Державного підприємства Одеське лісове господарство , належність державного підприємства до сфери його управління та здійснення позивачем функцій з управління об'єктами державної власності.

Посилаючись на порушення прав користування земельною ділянкою Державного підприємства Одеське лісове господарство , позивач фактично здійснює захист прав іншого суб'єкта поза межами представництва на підставі закону чи договору.

Суд звертає увагу, що відповідно до Статуту Державне підприємство Одеське лісове господарство хоча і входить до сфери управління позивача, але є окремою юридичною особою з усіма правами та обов'язками, якими наділяється юридична особа, в тому числі і з правом звернення до суду за захистом порушених, не визнаних або оспорюваних прав.

Статутом ДП Одеське лісове господарство , який додається позивачем до позову, не передбачено право органу управління звертатися до суду за захистом прав та інтересів, що належать підприємству.

Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, врегульовано ст. 28 Лісового кодексу України, положення якої не містять повноважень щодо звернення з позовом на захист порушених прав та інтересів підприємств, що входять до сфери управління органу.

Згідно п. 45 ч. 4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 458/2011 Держлісагентство України забезпечує представництво у судових та інших органах інтересів Держлісагентства України.

Рішенням Конституційного суду України N З-рп/99 від 08.04.99 року встановлено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Таким чином, повноваження Держлісагентства України щодо забезпечення представництва у судових та інших органах обмежені виключно інтересами Держлісагентства України, які не є тотожним інтересам та правам державного підприємства, що входить до сфери його управління та тотожними інтересам держави поза межами його повноважень та встановленої законом компетенції у відповідній сфері управління.

Відсутність порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача є підставою для відмови у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Приймаючи до уваги відсутність порушень прав та інтересів позивача, прав та інтересів держави, а також приписів чинного законодавства, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 5122755400:01:002:0201) від 19.12.2016 року № 216/5 7-16-ДО, укладеного між ТОВ ГРІНТЕРМІНАЛ та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повне рішення складено 20 липня 2018 р.

Суддя О.А. Демешин