Рішення

від 17.07.2018 по справі 920/1000/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.2018 Справа № 920/1000/17 Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Спиридонової Н.О., судді Резніченко О.Ю., судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1000/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Сумської міської ради (м-н Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 23823253),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська будівельно-постачальна компанія (вул. Ярослава Мудрого, буд. 69, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 33525487),

про зобов'язання повернути земельну ділянку на підставі статті 34 Закону України Про оренду землі ,

представники сторін:

позивача: Заїка І.В. (довіреність № 271/03.02.02-17 від 06.02.2018),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська будівельно-постачальна компанія повернути Сумській міській раді земельну ділянку, площею 0,8029 га за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 97. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

19.03.2018 представник відповідача подав до суду заяву б/н, б/д про застосування спливу позовної давності.

12.06.2018 представник позивача подав письмові заперечення № 313/18 юр від 12.06.2018 на заяву відповідача про застосування спливу позовної давності, в якій зазначає, що в даній справі до позовних вимог про повернення Сумській міській раді земельної ділянки не може бути застосовано наслідки спливу позовної давності, оскільки порушення прав позивача триває у часі та на даний час не припинено.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату господарського суду Сумської області від 29.03.2018 справа № 920/1000/17 призначена на повторний автоматичний розподіл на підставі ухвали суду від 29.03.2018 про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29.03.2018 визначено колегію суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О.,суддя Коваленко О.В., суддя Костенко Л.А.

До початку розгляду справи по суті новим складом суду надійшла заява про самовідвід судді Коваленко О.В. від 02.04.2018, в якій він зазначає про те, що на даний час адвокатом Ломакою Ю.М. йому надається правнича допомога на підставі договору від 02.11.2017.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 02.04.2018 було оголошено перерву до 04.04.2018.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.04.2018 визначено колегію суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О.,суддя Заєць С.В., суддя Костенко Л.А.

Ухвалою суду від 04.04.2018 призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 24.04.2018 відкладено розгляд справи по суті на 24.05.2018.

24.05.2018 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Заєць С.В. знаходилась у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою суду від 29.05.2018 призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018.

12.06.2018 розгляд справи не відбувся у зв'язку з лікарняним судді Заєць С.В., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою суду від 23.06.2018 призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2018.

Ухвалою суду від 03.07.2018 відкладено розгляд справи по суті на 17.07.2018.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату господарського суду Сумської області від 17.07.2018 справа № 920/1000/17 призначена на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з відпусткою судді Костенко Л.А..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.07.2018 визначено колегію суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О.,суддя Резніченко О.Ю., суддя Заєць С.В.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про вручення та підпис на поштовому повідомленні.

У судовому засіданні представник позивача наголосив суть позовних вимог і заперечення на заяву про застосування спливу позовної давності та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив.

11.09.2007 між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сумська будівельно-постачальна компанія (орендар) на підставі рішення Сумської міської ради від 30.05.2007 № 605-МР Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,8029 га під розміщення багатоповерхового будинку, згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі громадського призначення за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 97.

Державну реєстрацію договору здійснено у Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 05.11.2007 за № 040761200294.

Згідно предмету договору орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 30.05.2007 № 605-МР надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 97.

Відповідно п. 2.2 договір укладається терміном до 30.05.2012. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумська міська рада звернулась до відповідача листом № 06.01-16/1166 від 30.06.2017 про підписання актів прийому-передачі земельної ділянки по вул. Ковпака, 97, площею 0,8029 га на підставі закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки 30.05.2012 та в зв'язку з несплатою відповідачем з червня 2012 року орендної плати за землю (а.с. 14).

Згідно листа № 7286/18-28-12-0317 від 07.09.2017 Головного управління ДФС у Сумській області ТОВ Сумська будівельно-постачальна компанія з 31.05.2012 орендну плату за землю по вул. Ковпака, 97 не декларують та не сплачують (а.с. 13).

Як зазначає позивач, відповідач на виконання умов п. 2.2 договору оренди земельної ділянки не попереджав до 30.03.2012 Сумську міську раду про бажання продовжити дію договору на новий термін.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється за актом прийому-передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору.

Статтею 34 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику є зобов'язанням, яке виникає на підставі та у строки, що передбачені договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною землі встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який Існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (стаття 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.8. договору оренди передбачено, що уразі припинення цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначеної у п. 2.4. цього договору.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 31.05.2012, відповідач вимогу позивача про повернення йому земельної ділянки не виконав, у нього відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Проте, відповідач подав клопотання про застосування спливу позовної давності, оскільки позивач є стороною договору оренди земельної ділянки, на підставі якого вона була передана відповідачу в оренду, то він був обізнаний з умовами вказаного договору щодо строку та терміну підписання акту приймання-передачі, зокрема, 10.06.2012 є останнім днем такого підписання. Отже, відлік строку позовної давності почався 10.06.2012, а позивач звернувся до суду з позовом в жовтні 2017 року, що свідчить про сплив позовної давності.

За нормами ст. ст. 316-319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Як зазначається в п. 5.1. постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10, у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, порушення права державної власності на землю є триваючим і відбувається по цей час, чим об'єктивно порушуються права власника в користуванні та розпорядженні своїм майном.

Матеріали справи свідчать, що строк оренди земельної ділянки площею 0,8029 за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 97 закінчився 30.05.2012, проте відповідач її не повернув в десятиденний строк за актом приймання-передачі.

Таким чином, оскільки в такому разі йде мова про так зване триваюче правопорушення, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав і в цьому випадку позовна давність не пропущена.

Виходячи з наведеного, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника, в даному випадку держави в особі Сумської міської ради.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі по 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська будівельно-постачальна компанія (40030, м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 69, код ЄДРПОУ 33525487) повернути Сумській міській раді (40030, м. Суми, м-н Незалежності,2, код 23823253) земельну ділянку, площею 0,8029 га, за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 97, яка надана йому в користування на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.09.2007.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська будівельно-постачальна компанія (40030, м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 69, код ЄДРПОУ 33525487) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності,2, код 23823253) 1600 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19.07.2018.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Головуючий суддя Н.О. Спиридонова

Суддя О.Ю. Резніченко

Суддя С.В. Заєць