Постанова

від 18.07.2018 по справі 910/5228/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/5228/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.07.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі № 910/5228/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай"

про стягнення 828 974,84 грн.

В судовому засіданні 18.07.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 у справі №910/5228/18 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що відповідач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай" на теперішній час має непогашені боргові зобов'язання за рішеннями Господарського суду міста Києва, які вже набули законної сили і по яких відкриті виконавчі провадження, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру боржників.

Вказує, що крім зазначених боргових зобов'язань відповідач має також заборгованість за обов'язковими платежами перед фіскальними органами України, що підтверджується даними з офіційного веб-ресурсу ДФС, де зазначено: Станом на 11.05.2018 платник податків має податковий борг та відповідно до п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника .

Зазначає, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває велика кількість господарських справ, відповідачем у яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай", перелічувати які, на думку апелянта, є громіздким і недоречним.

На переконання апелянта, зазначені факти у своїй сукупності беззаперечно свідчать про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер", як позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 31.05.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 у справі №910/5228/18 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

15.06.2018 від позивача до Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2018 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 02.05.2018 у справі №910/5228/18, яка обґрунтована тим, що повний текст оскаржуваної ухвали останній отримав 11.05.2018, про що свідчить додана до вищевказаної заява роздруківка з веб-сайту ПАТ "Укрпошта".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі №910/5228/18 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, розгляд справи призначено на 18.07.2018.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 18.07.2018 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай" про стягнення 828 974,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки №7 від 09.02.2015, яке полягає в невиконанні належним чином останнім взятих на себе зобов'язань по сплаті поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у заявленому розмірі (828 974,84 грн., з яких 310 384,00 грн. боргу та 518 590,84 грн. пені).

Разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти у розмірі ціни позову - 828 974,84 грн. та судових витрат, а саме судового збору за подання позовної заяви та заходів забезпечення позову в розмірі 13 315,63 грн., загалом на суму 842 290,47 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай", ЄДРПОУ 39537147, р/р № 2600210314 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором поставки.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" як позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Так, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення саме у справі №910/5228/18.

Доводи апеляційної скарги зводяться до нових підстав, за якими позивач просить задовольнити подану до суду першої інстанції заяву про забезпечення доказів, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали та не подавалися до місцевого господарського суду разом із зазначеною заявою.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до посилань апелянта на наявність у відповідача боргових зобов'язань за рішеннями Господарського суду міста Києва, по яких відкриті виконавчі провадження та заборгованість перед фіскальними органами України за обов'язковими платежами, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.76, 77, 79 ГПК України.

Подані до суду апеляційної інстанції роздруківки з Єдиного реєстру боржників та сайту Фіскальної служби України апеляційним судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заявником не зазначено з яких поважних та об'єктивних причин, що не залежали від позивача, додані до апеляційної скарги роздруківки не могли бути подані до суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову.

Так, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявником суду не наведено жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оцінюючи в сукупності усі матеріали оскарження, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" про забезпечення позову у справі №910/5228/18 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти у розмірі ціни позову - 828 974,84 грн. та судових витрат за подання позовної заяви та заходів забезпечення позову в сумі 13 315,63 грн., на загальну суму 842 290,47 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий Урожай", ЄДРПОУ 39537147, р/р 2600210314 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лідер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 у справі №910/5228/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 у справі №910/5228/18 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі №910/5228/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 19.07.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров