Постанова

від 11.07.2018 по справі 910/319/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. Справа№ 910/319/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.07.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 (повний текст складено 07.05.2018) у справі № 910/319/18 (суддя О.М.Ярмак)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття"

про розірвання договору про спільну діяльність,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" про розірвання договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017, укладеного між сторонами, з підстав істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договірних відносин сторони домовились шляхом об'єднання майна, коштів та зусиль спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення мети: вирощування в прісноводній воді товарної риби та подальшої її реалізації для отримання прибутку, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, визначене майно не придбав та не передав для спільної діяльності, чим істотно порушив умови договору № 1 від 01.02.2017 та позбавив позивача можливості належно виконувати свої обов'язки; на звернення позивача з претензіями відповідач не відреагував. Посилаючись на вказані обставини та істотне порушення умов договору позивач просить розірвати укладений між сторонами правочин відповідно до п.11.2 договору та 651 ЦК України в судовому порядку.

У відзиві на позов, відповідач пояснює, що умовами договору визначено участь сторін у спільній діяльності: відповідача - у вигляді фінансування або передачі майна, та позивача - здійснення дій та виконання робіт (реалізації проектів), визначених у Програмі робіт. Програмою робіт на 2017 рік в редакції додатку № 4 не встановлено строки здійснення відповідачем внесків по договору, лише зазначено, що закупівля матеріальної частини проводиться по мірі виробничої необхідності за узгодженням сторін. Стверджує про відсутність претензій з боку позивача, виконання своїх зобов'язань належним чином, зокрема передачу майна 28.04.2017, 19.05.2017, 30.06.2017 за відповідними актами, які надавались позивачу, проте останній відмовився від їх підписання; також перебування переданого відповідачем позивачу майна на території водосховища підтверджується актом обстеження від 02.02.2018 за підписом голови Вознесенської сільської ради; закупівля рибо посадкового матеріалу було придбано за договорами купівлі-продажу, тобто за рахунок відповідача відбулось зарибнення водосховища та надана позивачу можливість здійснювати вилов риби. У задоволенні позову просить відмовити повністю у зв'язку із безпідставністю доводів позивача та наводить власні міркування в обґрунтування своїх заперечень.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує, що він не заперечує факту придбання майна відповідачем, проте вказане майно було придбано та внесено до статутного капіталу відповідачу, доказів передачі його для ведення спільної діяльності в рамках укладеного договору немає, про обстеження водосховища 02.02.2018 позивача не повідомлялось, передача плавзасобу 03.07.2017 відбулась за договором купівлі-продажу між сторонами, а не по договору про спільну діяльність, вказаний будинок № 15 по вул. Набережна в селі Гречана Гребля Згурівського району Київської області в спільну діяльність для зберігання майна не передавався, попередній договорів не засвідчує також факту його передачі, заперечення відповідача вважає необґрунтованими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 позов задоволено повністю. Розірвано договір № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" .

Рішення суду мотивовано тим, що проаналізувавши положення укладеного між сторонам спірного договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017, з урахуванням додатків до нього та надані матеріали, судом встановлено, що сторони дійшли згоди спільно діяти для досягнення спільної мети - вирощування в прісній воді товарної риби та подальшої її реалізації для отримання прибутку, та визначили умови за яких учасники спільної діяльності здійснюють таку діяльність: позивач здійснює дії та виконання робіт (реалізація проекту), організовує та забезпечує закупівлю рибного малька, організовує технічний процес вирощування та вилову товарної риби, процес її продажу, охорону території та належний стан Гречано-Гребельського водосховища, при цьому відповідач - здійснює подачу внесків, тобто фінансує всі ці заходи, надає у спільну діяльність відповідне майно для реалізації спільної діяльності та можливості здійснення позивачем свої обов'язків. Суд першої інстанції зазначив, що обставини встановлені ним свідчать про порушення відповідачем умов договору в частині здійснення своїх договірних зобов'язань щодо фінансування проекту "Програма робіт на 2017 рік", що суперечить умовам здійснення спільної діяльності за Договором та має негативні економічні наслідки для учасників спільної діяльності, які суперечать меті спільної діяльності та економічним інтересам позивача. Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017 підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 по справі № 910/319/18. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку відповідача, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції незважаючи на вірне встановлення обставин щодо передачі відповідачем позивачу майна на виконання умов договору, суд першої інстанції дійшов невірних висновків про те, що з боку відповідача мали місце істотні порушення умов договору та як наслідок неправильно застосовано до спірних правовідносин ст. 651 Цивільного кодексу України. Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідачем на виконання умов договору, окрім передачі сіток, двигунів, тунгів, стовпів з попереджувальними щитами та шлагбаумів на загальну суму 959 850, 00 грн. та риби на загальну суму 1 280 240, 00 грн. , вчинено дії щодо придбання зарибки, транспортування риб матеріалу на водосховище та організаційні дії щодо продажу будинку, відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ Приватбанк , а також відповідачем було передано позивачу: 28.04.2017 - надувні човни, бінокль, ліхтарі; 19.05.2017 - костюми, штани, шорти, футболки, кросівки, кепки; 30.06.2017 - біноклі. Однак, суд першої інстанції надав критичну оцінку вказаним обставинам, оскільки акти приймання-передачі вказаного майна не містять підпис представника позивача, що пояснюється відмовою представника від їх підписання. Однак, перебування вказаного майна на території Гречаногребельського водосховища, яке використовується для здійснення спільної діяльності, підтверджується актом обстеження водосховища від 02.02.2018, підписаного головою Вознесенської сільської ради Шовкун Т.О., а придбання відповідачем зазначеного майна підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактури, що містять в матеріалах справи. Серед іншого, акти приймання-передачі були направлені відповідачем поштою, але позивач жодної відповіді не надав. Крім того, скаржник зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що умовами договору про спільну діяльність та програмою робіт на 2017 року в редакції додатку № 4 до договору, не було встановлено строків виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2018 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 (повний текст складено 07.05.2018) у справі № 910/319/18 та призначено до розгляду на 20.06.2018.

31.05.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначив про те, що ТОВ "Хартія ХХІ Століття" в апеляційній скарзі посилалося на виконання своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність, що полягало у передачі відповідачем позивачу риби для зариблення водосховища на загальну суму 1 280 240, 00 грн. Вказана обставина підтверджується листом Держрибагенства від 23.04.2018 № 7-17/2794-18, згідно з яким у 2017 році при здійсненні рибогосподарської діяльності у Гречаногрибельське водосховище було вселено молоді водних біоресурсів, а також зазначена кількість вилучених водних біоресурсів ТОВ НТЦ за період з 01.02.2017 по теперішній час. На думку скаржника, вказані письмові докази підтверджують, що відповідачем були виконані зобов'язання, які мають істотне значення для здійснення спільної діяльності сторонами - передано рибу, яка була зариблена позивачем.

11.06.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Науково-Технологічний Центр" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив про те, що, на його думку, суд першої інстанції правильно застосував ст. 651 Цивільного кодексу України і висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Щодо передачі сіток позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача забрати їх, оскільки вони не відповідають критеріям встановленим в СТРГ та не можуть забезпечити належне виконання позивачем своїх обов'язків по організації технічного процесу вирощування та вилову товарної риби. Щодо передачі плавзасобів позивач зазначив, що відповідач не передавав таких позивачу в рамках договору про спільну діяльність. Щодо передачі та встановлення шлагбаумів позивач підтвердив, що дійсно їх не встановлював, але це пов'язано з тим, що відповідач не проводив фінансування вказаних робіт, але повинен це був робити. Щодо відкриття поточного рахунку в банку позивач зазначив, що в порушення п. 5.5. договору відповідач досі цього не зробив. Щодо проведення інвентаризації, то позивач заперечив посилання відповідача про те, що він не знав про проведення інвентаризації майна та грошових коштів по договору, оскільки відповідач сам зазначав, що отримував повідомлення про проведення інвентаризації. Крім того, під час інвентаризації директор ТОВ "Хартія ХХІ Століття" отримав власноруч претензію, про що він особисто зазначив на примірнику позивача. Серед іншого, під час інвентаризації велася відео фіксація, на якій видно представників відповідача. Щодо вилову риби, то позивач зазначив, що здійснив вилов відповідно до умов Режиму, а не за договором про спільну діяльність, про що зазначено і в листі Держрибагенства від 23.04.2018 № 7-17/2794-18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.07.2018.

04.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відвід колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого колегії суддів відводу та передав справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 розгляд справи №910/319/18 відкладено на 09.07.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018, заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" про відвід колегії суддів у складі: головуючий судді Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А. у справі № 910/319/18 відмовлено.

06.07.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Науково-Технологічний Центр" надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначає про те, що всі виловлені біоресурси зазначені у звіті про вилов водних живих ресурсів, який є додатком до листа Держрибагенства від 23.04.2018 № 7-17/2794-18 і які надав відповідач, повернуті до природного середовища Гречаногребельського водосховища. Реалізація виловленої риби не проводилася, у зв'язку з недосягненням розмірів за яких дозволена її реалізація. За результатами проведення облову було складено відповідний акт. Про те, що позивач за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 не здійснювало реалізацію виловленої риби додається довідка, підписана ТОВ "Науково-Технологічний Центр". Шодо істотних порушень відповідачем умов договору, позивач зазначив про те, що вчинені ТОВ "Хартія ХХІ Століття" порушення призвели до того, що керівництво ТОВ "Науково-Технологічний Центр" та його засновник вимушені були здійснювати поворотну фінансову допомогу для здійснення обов'язкових платежів, податків виплату заробітної плати працівникам, які здійснювали охорону біоресурсів водосховища з залученням орендованого транспорту. Всього було надано допомогу на суму 405 534, 19 грн., яку позивачу потрібно буде повертати. На думку позивача, це і є істотна шкода, яка не дозволяє ТОВ "Науково-Технологічний Центр" отримувати очікуване при укладанні договору, тобто вилов риби, реалізацію та отримання прибутку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.07.2018.

11.07.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Науково-Технологічний Центр" надійшла заява про відвід головуючого судді, яка мотивована тим, що представнику позивача було відмовлено в наданні більшого часу для ознайомлення зі справою.

В судовому засіданні 11.07.2018 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 (повний текст складено 07.05.2018) у справі № 910/319/18 винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні. Також, представник позивача підтримав, подану ТОВ "Науково-Технологічний Центр" заяву про відвід головуючого.

Так, суд апеляційної інстанції розглянув вказану заяву позивача про що зазначає наступне.

04.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відвід колегії суддів.

Заява мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів у зв'язку з прийняттям до розгляду в апеляційному порядку документів, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого колегії суддів відводу та передав справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А. у справі № 910/319/18 відмовлено.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. 3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. 4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що позивачем вже було подано заяву про відвід колегії суддів, а ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у задоволенні такої було відмовлено, а також те, що розгляд справи № 910/319/18 неодноразово відкладався, суд апеляційної інтенції дійшов висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, у зв'язку з чим залишає без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" про відвід від 11.07.2018.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.02.2017 між позивачем - ТОВ "Науково-технологічний центр" (сторона 2) та відповідачем - ТОВ "Хартія ХХІ Століття" (сторона 1) було укладено договір про спільну діяльність № 1, відповідно до п.1.1 якого сторони визначили, що враховуючи наявність у cторони 2 (позивача) зареєстрованого та погодженого відповідно до вимог законодавства України Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) та необхідної документації для користування відповідно до режиму СТРГ, Гречано-Гребельським водосховищем, cторони за цим договором зобов'язалися шляхом об'єднання майна, коштів та зусиль спільно діяти без створення юридичної особи у сфері прісноводного рибництва (аквакультури), що включає в себе розведення риби в прісній воді; вирощування товарної риби та подальшої її реалізації; розведення прісноводних ракоподібних; функціонування рибоводних заводів із розведення прісноводних видів риби; надання допоміжних послуг, пов'язаних із прісноводним рибництвом (аквакультурою).

Згідно з пп. 1.2-1.3 договору спільна діяльність визначена п. 1.1 цього договору буде здійснюватись сторонами для досягнення наступної мети: вирощування в прісній воді товарної риби та подальшої її реалізації для отримання прибутку; шляхом реалізації комерційних проектів, які сторони погоджують в порядку встановленому цим договором, у вигляді відповідних додатків до цього договору ("Програма Робіт"), які з моменту їх підписання сторонами, стають невід'ємними його частинами.

За умовами п.1.4 договору, разом з підписанням цього договору, сторони дійшли згоди підписати Додаток № 1 "Програма Робіт" до цього договору, який відображає перший проект, що буде реалізовуватись сторонами в рамках цього договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що всі необхідні витрати для реалізації проекту затвердженого Додатком 1 до цього договору покриваються за рахунок внесених внесків сторони 1. Порядок покриття витрат по всім іншим проектам, які будуть реалізовуватися сторонами в рамках цього договору, визначається за окремою домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Розділами 3-4 визначено перелік прав та обов'язків сторони 1 та обов'язки сторони 2 за договором.

Відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 договору Сторона 1 (відповідач) зобов'язується здійснювати подачу внесків в розмірах, порядку та строки, визначені цим Договором, додатками до цього договору та додатковим угодами, укладеними Сторонами до цього Договору.

У п.6.2 договору роз'яснено, що внесками сторін по цьому договору вважаються: грошові кошти, внесені сторонами на окремий поточний рахунок у період дії цього договору на цілі здійснення спільної діяльності, визначеної цим договором, майно, яке знаходиться у володіння сторін на праві приватної власності та яке сторони вирішать внести у спільну діяльність; особиста трудова участь; організація та забезпечення всіх процесів необхідних для досягнення мети та цілей цього договору; особиста організаційна діяльність, необхідна для досягнення мети та цілей цього договору.

Відповідно до п. 6.4. договору внески Сторін, які будуть вноситись на здійснення спільної діяльності за цим Договором, їх розміри та порядок їх подання (здійснення), по всіх проектах, що затверджуватимуться та реалізовуватимуться Сторонами в рамках цього Договору (окрім першого проекту визначено у додатку 1 до цього Договору), визначатимуться по кожному проекту окремо, у відповідних додатках до цього Договору (Програма Робіт), або у додаткових угодах, укладених Сторонами до цього Договору.

Отже, умовами договору визначено участь наступну участь сторін у спільній діяльності: відповідача - у вигляді фінансування або передачі майна (п. п. 3.1.1 п. 3.1, 6.3.2.1 п. 6.3.2. договору); позивача - здійснення дій та виконання робіт (реалізації проектів) визначених у Програмі робіт (п. п. 4.1.1 п. 4.1, п. 6.3.6. п. 6.3. договору).

Відповідно до п. 6.3.7 п. 6.3 договору порядок і терміни здійснення Стороною 2 внесків: 6.3.8. з наступного дня після підписання Договору і протягом всього строку його дії.

Програмою робіт на 2017 в редакції додатку № 4 від 23.05.2017 до договору сторони визначили перелік спільної діяльності в рамках першого комерційного проекту по цьому договору:

1) Організація охорони периметру водоймища та платної зимової рибалки, виготовлення та монтаж 7 одиниць шлагбаумів, 10 одиниць стовпів з попереджувальними щитами,, купівля автомобіля УАЗ, купівля житлового будинку, спорядження працівників охорони (форма, рації), господарські потреби (бензопила, сокири, інші інструменти і т.д.). Загальна сума 20 100,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

2) Встановлення рибозахисту на водоподачі та скидання води водоймища. Закупка матеріалу для виготовлення рибозахисту, купівля другого житлового будинку, купівля трьох плавзасобів з двигунами, купівля матеріалу для виготовлення сіток для промислу. Загальна сума - 20 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

3) Зариблення водосховища, закупівля зарибка, транспортування на водосховище. Загальна сума - 45 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або продбання.

4) Підготовка місць для платної літньої рибалки, придбання додаткових ставних сіток для літнього промислу. Загальна сума - 11 200,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

5) Організація промислу, купівля морозильної камери, купівлю транспорту для перевезення товарної риби, затрати на ПММ. Загальна сума - 20 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

6) Підготовка до осіннього промислу, придбання додаткових засобів лову для промислу згідно режиму СТРГ. Загальна сума - 25 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

7) Вилов риби, що досягла товарної ваги.

8) У разі необхідності - проведення профілактичних та лікувальних іхтіопатологічних заходів.

Закупівля матеріальної частини проводиться по мірі виробничої необхідності за узгодженістю між Сторонами.

Витрати, що перевищують суму 100 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання, компенсуються з реалізації аборигенної риби Гречано- Гребельського водосховища. У випадку відсутності необхідного об'єму аборигенної риби додаткові затрати (більше, ніж 100 000,00 (сто тисяч) доларів США), то дофінансування проводиться згідно нового додатку до Договору.

Додатками 2, 3, 5, 6 до договору сторони узгоджували організаційні моменти здійснення спільної діяльності.

Відповідно до пп. 10.1-10.2 договору узгоджено, що договір починає діяти з моменту його підписання та діє протягом 10-ти років, та може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою сторін на визначений строк.

Сторони мають право достроково припинити дію договору лише за взаємною згодою сторін або шляхом розірвання договору у судовому порядку на підставі рішення суду. Одностороння відмова від договору не допускається. (п.10.3 договору).

Позивач зазначає, що відповідачем допущено істотні порушення умов договору, які пов'язані, зокрема: - із не відкриттям поточного банківського рахунку для ведення спільної діяльності; - невнесення визначеного договором майна; - не передання плавзасобів для охорони та вилучення водних біоресурсів, паливно-мастильних матеріалів; - відсутність фінансових операцій по спільній діяльності, що свідчили б про

ведення спільної діяльності та отримання, розподілу прибутків між сторонами; - невнесення грошових внесків відповідачем у спільну діяльність; тобто невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору по спільній діяльності, що не дає змоги досягти в повній мірі основної мети спільної діяльності - отримання прибутку в інтересах сторін договору.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду із вимогою про розірвання договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції, проаналізувавши положення укладеного між сторонам спірного договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017, з урахуванням додатків до нього та надані матеріали, встановив, що сторони дійшли згоди спільно діяти для досягнення спільної мети - вирощування в прісній воді товарної риби та подальшої її реалізації для отримання прибутку, та визначили умови за яких учасники спільної діяльності здійснюють таку діяльність: позивач здійснює дії та виконання робіт (реалізація проекту), організовує та забезпечує закупівлю рибного малька, організовує технічний процес вирощування та вилову товарної риби, процес її продажу, охорону території та належний стан Гречано-Гребельського водосховища, при цьому відповідач - здійснює подачу внесків, тобто фінансує всі ці заходи, надає у спільну діяльність відповідне майно для реалізації спільної діяльності та можливості здійснення позивачем свої обов'язків. Враховуючи наведене, наявність у матеріалах справи лише акту прийому-передачі від 04.04.2017, за яким позивач отримав від відповідача в рамках договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017 сітки, двигуни, кунги, стовпи с попереджувальними щитами та шлагбауми, загальною вартістю майна 959 850,00 грн., а за актом від 28.12.2017 повернув їх відповідачу, у зв'язку із тим, що вказане майно не відповідало потребам та критеріям Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарств, а також наявність акту прийому-передачі майна від 31.03.2017 по договору, за яким позивач отримав на виконання договору про спільну діяльність від 01.02.2017 № 1 мальок товстолобика, коропа та дворічку товстолобика, на загальну суму 1 280 240,00 грн., суд першої інстанції визнав правомірними та обґрунтованими доводи позивача, а також те, що що допущені порушення умов договору про спільну діяльність у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є істотними, що є підставою для розірвання такого договору в судовому порядку, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору № 1 про спільну діяльність від 01.02.2017 підлягають задоволенню.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає їх такими, що зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції є такими, що не відповідають обставинам справи.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ст. 1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, як вже зазначалося вище, 01.02.2017 між сторонами було укладено договір про спільну діяльність № 1, відповідно до п.1.1 якого сторони визначили, що враховуючи наявність у cторони 2 (позивача) зареєстрованого та погодженого відповідно до вимог законодавства України Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) та необхідної документації для користування відповідно до режиму СТРГ, Гречано-Гребельським водосховищем, cторони за цим договором зобов'язалися шляхом об'єднання майна, коштів та зусиль спільно діяти без створення юридичної особи у сфері прісноводного рибництва (аквакультури), що включає в себе розведення риби в прісній воді; вирощування товарної риби та подальшої її реалізації; розведення прісноводних ракоподібних; функціонування рибоводних заводів із розведення прісноводних видів риби; надання допоміжних послуг, пов'язаних із прісноводним рибництвом (аквакультурою).

Також, додатком № 1 та додатком № 4 до договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017 сторони погодили Програму робіт на 2017 , в якій визначили перелік спільної діяльності в рамках першого комерційного проекту по цьому договору (редакція додатку № 4 від 23.05.2017):

1) Організація охорони периметру водоймища та платної зимової рибалки, виготовлення та монтаж 7 одиниць шлагбаумів, 10 одиниць стовпів з попереджувальними щитами,, купівля автомобіля УАЗ, купівля житлового будинку, спорядження працівників охорони (форма, рації), господарські потреби (бензопила, сокири, інші інструменти і т.д.). Загальна сума 20 100,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

2) Встановлення рибозахисту на водоподачі та скидання води водоймища. Закупка матеріалу для виготовлення рибозахисту, купівля другого житлового будинку, купівля трьох плавзасобів з двигунами, купівля матеріалу для виготовлення сіток для промислу. Загальна сума - 20 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

3) Зариблення водосховища, закупівля зарибка, транспортування на водосховище. Загальна сума - 45 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або продбання.

4) Підготовка місць для платної літньої рибалки, придбання додаткових ставних сіток для літнього промислу. Загальна сума - 11 200,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

5) Організація промислу, купівля морозильної камери, купівлю транспорту для перевезення товарної риби, затрати на ПММ. Загальна сума - 20 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

6) Підготовка до осіннього промислу, придбання додаткових засобів лову для промислу згідно режиму СТРГ. Загальна сума - 25 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання.

7) Вилов риби, що досягла товарної ваги.

8) У разі необхідності - проведення профілактичних та лікувальних іхтіопатологічних заходів.

Закупівля матеріальної частини проводиться по мірі виробничої необхідності за узгодженістю між Сторонами.

Витрати, що перевищують суму 100 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті на момент оплати або придбання, компенсуються з реалізації аборигенної риби Гречано- Гребельського водосховища. У випадку відсутності необхідного об'єму аборигенної риби додаткові затрати (більше, ніж 100 000,00 (сто тисяч) доларів США), то дофінансування проводиться згідно нового додатку до Договору.

При цьому, позивач посилається на те, що відповідач допустив істотні порушення умов договору, які полягають в наступному: - не відкриттям поточного банківського рахунку для ведення спільної діяльності; - не внесення визначеного договором майна; - не передання плавзасобів для охорони та вилучення водних біоресурсів, паливно-мастильних матеріалів; - відсутність фінансових операцій по спільній діяльності, що свідчили б проведення спільної діяльності та отримання, розподілу прибутків між сторонами; - невнесення грошових внесків відповідачем у спільну діяльність; тобто невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору по спільній діяльності в 2017 році, що не дає змоги досягти в повній мірі основної мети спільної діяльності - отримання прибутку в інтересах сторін договору.

На підтвердження викладених обставин, позивачем подано акт прийому-передачі від 03.04.2017, за яким позивач отримав від відповідача в рамках договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017 сітки, двигуни, кунги, стовпи с попереджувальними щитами та шлагбауми, загальною вартістю майна 959 850,00 грн., проте за доводами позивача вказане майно не відповідало потребам та критеріям Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарств, в якому визначено всі вимоги до розведення риби в прісній воді, обсяги вселення мальків та подальшого вирощування товарної риби, обсяги вилучення водних ресурсів за видами, повна характеристика знарядь і засобів лову та їх кількість та інше, у зв'язку з чим вказане майно було повернено відповідачу за актом від 28.12.2017, який, в свою чергу, залишився останнім не підписаний.

Також відповідачем долучено до справи акт прийому-передачі майна від 31.03.2017 по договору, за яким позивач отримав на виконання договору про спільну діяльність від 01.02.2017 № 1 мальок товстолобика, коропа та дворічку товстолобика, на загальну суму 1 280 240,00 грн.

Як зазначив позивач, інших належних доказів передачі майна, оплати внесків відповідачем на виконання своїх договірних зобов'язань саме по договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, суду не надано, а тому відповідач порушив умови договору, зокрема положення, які викладені в Програмі робіт на 2017 , що міститься в додатку № 4 договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017.

В той же час, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п.п. 10.1-10.2 договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, узгоджено, що договір починає діяти з моменту його підписання та діє протягом 10-ти років, та може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою сторін на визначений строк.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що програма - це заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення накресленої на конкретний період роботи з зазначенням її мети, змісту, обсягу, методів, засобів та послідовності виконання.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що програма це лише нарис, планування здійснення дій в рамках договору, яка не гарантує виконання запланованого в обумовлені строки, а лише визначає задачі для досягнення мети.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на виконання умов договору згідно акту оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Хартія ХХІ Століття", відповідач передав позивачу сітки, двигуни, кунги, стовпи, стовпи з попереджувальними щитами, шлагбауми на загальну суму 959 850, 00 грн. Позивач зазначає, що за актом від 28.12.2017 повернув відповідачу вищенаведене майно, у зв'язку із тим, що вказане майно не відповідало потребам та критеріям Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарств, проте, належних та допустимих доказів невідповідності майна потребам та критеріям Режиму Спеціалізованого товарного рибного господарств позивачем не надано. Також суд апеляційної інстанції враховує, що при прийнятті майна за актом прийому-передачі від 03.04.2017, позивачем не було висловлено жодних зауважень до такого, в свою чергу дії спрямовані на повернення майна вчинені позивачем лише через 8 місяців після отримання такого.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту від 31.03.2017 прийому-передачі майна ТОВ "Хартія ХХІ Століття", відповідач передав позивачу мальок товсто лоба, мальок коропа, дворічку товстолоба на загальну суму 1 280, 240, 00 грн.

Таким чином, встановлені судом першої інстанції вищевказані обставини свідчать про вчинення відповідачем дій спрямованих на виконання договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, зокрема "Програми робіт на 2017 рік", яка визначена в додатку № 4 до договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017.

Отже, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що додаток до договору № 4 не містить строків виконання "Програми робіт на 2017 рік", а сама назва не є пунктом договору, що передбачає такий строк, те, що 10.1-10.2 договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017 сторони погодили, що договір починає діяти з моменту його підписання та діє протягом 10-ти років, а також вчинення відповідачем ряд дій, спрямованих на виконання умов договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність з боку відповідача вчинення порушень умов вищевказаного договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В той же час, згідно з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 18.09.2013 № 6-75цс13, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.Таких по суті висновків дійшли й суди касаційної інстанції, постановляючи вказані в заяві для прикладу судові рішення. За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що не виконання відповідачем "Програми робіт на 2017 рік" в повному обсязі призвело до того, що позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховувала при укладенні договору.

Отже, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що відповідачем здійснено ряд дій на виконання "Програми робіт на 2017 рік" в рамках договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, а також відсутність в додатку № 4 до договору погодженого строку виконання вказаної програми і в той же час погодження сторонами дію договору, а саме протягом 10-ти років (п.п. 10.1-10.2 договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2017, а тому визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1762, 00 грн. у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр".

Судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 643, 00 грн. у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр".

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/319/18 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/319/18 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технологічний Центр" (03039, м.Київ, прос.Червонозоряний 119, код ЄДРПОУ 32957068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартія ХХІ Століття" (02068, м.Киї, вул.Драгоманова 31,кв. 185, код ЄДРПОУ 40381316) 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн., судового збору, за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 910/319/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров

Повний текст постанови складено 19.07.2018