Рішення

від 21.06.2018 по справі 175/1218/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1218/18

Провадження № 2/175/392/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку спрощеного позовного провадження)

21 червня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа: Державне підприємство Дніпропетровське лісове господарство про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 87451 грн. 23 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №175/189/18 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. ОСОБА_1 10.12.2016 року маючи умисел на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до земельної ділянки (кадастровий номер 1221488000:07:091:0005), що знаходиться поблизу с. Обухівка Дніпропетровської області та відноситься до території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. ОСОБА_1 не маючи спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, використовуючи заздалегідь заготовлені інструменти (пилу ланцюгову бензинову, марки Stihl М-180 та металеву сокиру), незаконно, шляхом спилювання здійснив порубку двадцяти чотирьох дерев породи Біла акація . Згідно з висновком експерта № 18735 від 15.11.2017 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріальні збитки заподіяні державі арифметично підтверджуються в сумі 87451,23 грн. Вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 та в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов'язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу, тому керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28) відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами 02 червня 2018 року, однак у наданий судом строк та станом на 21 червня 2018 року своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням(викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в ст. 324 Цивільного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з ч. 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Встановлено, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року у справі №175/189/18, затверджено угоду від 05 березня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності його захисника ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №42016042630000142 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 246 КК України; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 246 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. (а.с.12-14).

Так, згідно вищевказаного вироку встановлено, що ОСОБА_1 10.12.2016 року маючи умисел на незаконну порубку дерев у лісі, тобто на відділення дерев, які знаходяться в лісі від кореня, шляхом спилювання, прибув до земельної ділянки (кадастровий номер 1221488000:07:091:0005), що знаходиться поблизу с. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області та відноситься до території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісі, розуміючи, що його дії завдають шкоди довкіллю, а також, що порубка лісу призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок та погіршення життя людей, діючи з прямим умислом, в порушення ст.ст. 4, 24, 69, Лісового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів , не маючи спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) виданим уповноваженим органом, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, використовуючи заздалегідь заготовлені Інструменти (пилу ланцюгову бензинову, марки Stihl М-180 та металеву сокиру), незаконно, шляхом спилювання здійснив порубку двадцяти чотирьох дерев породи Біла акація діаметром 26,1-30 см. - 5 одиниць, 34,1-38 см. - 7 одиниць, 38,1-42 см. - 3 одиниці, 46,1 - 50 см. - 3 одиниці, 51 см. - 1 одиниця, 53 см. - 3 одиниці, 55 см. - 2 одиниці.

Висновком експерта №18735 від 15 листопада 2017 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до додатку №1 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу № 665 від 23.07.2008 р., матеріальні збитки заподіяні державі арифметично підтверджуються в сумі 87451, 23 грн. (а.с.16-18).

Сума шкоди заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності підлягає стягненню, оскільки є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині доходів. Збитки заподіяні відповідачем, підлягають стягненню на рахунок Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими Для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під Державною охороною.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними грунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального І спеціального використання природних ресурсів.

Аналогічні положення закріплено ст. 65 Лісового кодексу України.

Громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно (без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України (ст.66 Лісового кодексу України), а заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах (ст.70 Лісового кодексу України).

Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Відповідно до положень ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини є одним із видів спеціального використання лісових ресурсів.

Статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Крім того, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова від 10.12.2004 № 17 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля ) визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища однією з підстав відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

Окрім того, відповідно до 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Однією з підстав відповідальності, в тому числі цивільної є незаконне вирубування та пошкодження дерев. Порядок та розміри визначення шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконним вирубуванням дерев визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу .

Статтею 107 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах І порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення ЇЇ цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 та в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов'язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу. Таким чином, збитки заподіяні державі самовільною порубкою дерев підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави повинно бути стягнено судовий збір в сумі 874,51 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 1, 5, 15, 38, 68 Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 65, 66, 67, 68, 69, 70, 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 12, 13, 45, 61, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа: Державне підприємство Дніпропетровське лісове господарство про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 87451 грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 874 грн. 51 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.