Ухвала

від 20.07.2018 по справі 521/12080/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/12080/18

Провадження №2-з/521/198/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши заяву Заступника прокурора Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння , -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння .

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на будівлі та споруди, які розташовані за адресою:

місто Одеса, вулиця Запорізька, будинок 20.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) до ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Запорізька, 20), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Призначено підготовче судове засідання на 02 жовтня 2018 року о 10:50 годині в залі судових засідань № 215 в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви виходячи з наступного.

Так, в своїй заяві заступник прокурора Одеської області посилається на те, що предметом спору є державне майно, яке підлягає витребуванню на користь держави в особі: Фонду державного майна України, яке може бути відчужено на користь третіх осіб, що ускладнить виконання рішення суду у даній справі, а тому вважає за необхідне вжити заходи до забезпечення позову згідно ст. ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на спірне майно на час провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, зазначених в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить висновку про необхідність задоволення заяви Позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд - ,

УХВАЛИВ:

Заяву Заступника прокурора Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Накласти арешт на будівлі та споруди, які розташовані за адресою:

місто Одеса, вулиця Запорізька, будинок 20 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали апеляційної скарги. Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання даної ухвали, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Поліщук