3/154а
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"19" червня 2007 р. Справа № 3/154а
« 19 » червня 2007 року справа № 3/154а
10 год. 55 хв.
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Носівський цукровий завод” м.Носівка, вул.Заводська, 2
до Державної податкової інспекції у Носівському районі м.Носівка, вул.Центральна, 20
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя В. М. Репех
За участю секретаря судового засідання Карнабеда Т. О.
Представники сторін :
від позивача: Гонтар В. В. –представник ВАТ „Носівський цукровий завод”, довіреність № 513 від 26.04.2007р.
Варламов О. О. –представник ВАТ „Носівський цукровий завод”, довіреність № 707 від 18.06.2007р.
Ковалик В. П. –представник ВАТ „Носівський цукровий завод”, довіреність № 708 від 18.06.2007р.
від відповідача: Остренська І. Г. –головний держподатінспектор з питань юридичної роботи, довіреність № 291/9/10-005 від 11.05.2007р.
Романов Р. О. –старший держподатінспектор юридичного управління ДПА в Чернігівській області, довіреність № 294/9/10-005 від 11.05.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач заявив позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Носівському районі від 16.01.2007р. № 0000012301/0, яким Відкритому акціонерному товариству „Носівський цукровий завод” визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1406437,50 грн. в т.ч. ( 937625,00 грн. - основний платіж, 468812,50 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).
ВАТ „Носівський цукровий завод” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно донараховано податок на додану вартість в сумі 937625,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 468812,50 грн.
Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення і відповідність його чинному законодавству.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує на те, що ВАТ „Носівський цукровий завод” в березні 2005 року безпідставно включив до складу податкового кредиту суму нарахованого податку на додану вартість по податковій накладній № 27 від 30.03.2005р. в розмірі 458725,00 грн.; в квітні 2005 року безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 467500,00 грн. від операції з отримання векселя № 3217129653 номінальною вартістю 2337500,00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 203-К від 29.04.2005р.; безпідставно включив до складу податкового кредиту суму нарахованого податку на додану вартість по податковим накладним № 114 від 13.04.2005р. в розмірі 5890,00 грн. та № 115 від 13.04.2005р. в розмірі 5510,00 грн., всього на суму 11400,00 грн.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:
На виконання наказу ДПА України від 27.11.2006р. № 712, наказу ДПІ у Носівському районі від 04.12.2006р. № 121 „Про проведення позапланової перевірки ВАТ „Носівський цукровий завод” та на підставі направлень Державної податкової інспекції у Носівському районі № 150 від 04 грудня 2006 року та № 151 від 07 грудня 2006 року, а також вимог п.1 ст.11, п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні”, із змінами та доповненнями, працівниками податкового органу проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства „Носівський цукровий завод” ( код 00372598 ) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.
В результаті проведеної перевірки були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005 рік на суму 937625,00 грн., в тому числі по періодах: в березні 2005 року на суму 458725,00 грн.; в квітні 2005 року на суму 478900,00 грн., про що було складено акт перевірки № 299/23-023/00372598 від 28.12.2006р.
На підставі цього акту перевірки відповідачем, Державною податковою інспекцією у Носівському районі, прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2007р. № 0000012301/0, яким Відкритому акціонерному товариству „Носівський цукровий завод” визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1406437,50 грн. в т.ч. ( 937625,00 грн. - основний платіж, 468812,50 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його недійсним.
Так, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість виявлено заниження податку на додану вартість на суму 937625,00 грн., в тому числі: в березні 2005 року на суму 458725,00 грн.; в квітні 2005 року на суму 478900,00 грн.
В ході перевірки було встановлено, що в березні 2005 року відповідно до умов договору купівлі продажу цінних паперів від 28.03.2005р. № 204-К та акту прийому-передачі векселів від 30.03.2005р. продавець ТОВ „Левада-Аванті” передав у власність ВАТ „Носівський цукровий завод” вексель емітований ТОВ „Інтертекс” від 22.03.2005р. за № 3217128989 номінальною вартістю 2293625,00 грн. та надав податкову накладну виписану 30.03.2005р. за № 27 на загальну суму 2752350,00 грн. в тому числі ПДВ –458725 грн. Дана податкова накладна на суму 2752350,00 грн. відображена в книзі придбання товарів ( робіт, послуг ) та включена в податкову декларацію з податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень 2005 року.
Розрахунки за отриманий вексель, відповідно до додаткової угоди від 30.03.2005р. до Договору № 204-К, проведені шляхом поставки цукру-піску в кількості 1070,0 тон на суму 2752350,00 грн. Цукор-пісок був реалізований ТОВ „Левада-Аванті” по накладній № 49 від 30.03.2005р. на суму 2752350,00 грн. На реалізований цукор виписана податкова накладна № 287 від 30.03.2005р. на суму 2752350,00 грн. в т.ч. ПДВ 458725,00 грн. Податкова накладна № 287 від 30.03.2005р. на суму 2752350,00 грн. відображена в книзі продажу товарів ( робіт, послуг ) та включена в податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2005 року.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, ВАТ „Носівський цукровий завод” зайво віднесло до складу податкового кредиту в березні 2005 року суму 458725,00 грн. (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 в редакції чинній до 31.03.2005р. ).
В березні 2005 року на виконання п.2.1, п.2.2 договору № 54 від 02.03.2005р. продавець ТОВ „Інтертекс” передав у власність ВАТ „Носівський цукровий завод” цукор-пісок в кількості 1070 тон на суму 2747000,00 грн. На поставлений цукор-пісок продавець ТОВ „Інтертекс” надав податкову накладну виписану 31.03.2005р. за № 75 на загальну суму 2747000,00 грн. в тому числі ПДВ 457833,33 грн. Податкова накладна № 75 від 31.03.2005р. на суму 2747000,00 грн. відображена в книзі придбання товарів ( робіт, послуг ) та включена в податкову декларацію з податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень 2005 року.
Розрахунки за отриманий цукор, згідно акта вексельного платежу та акту прийому-передачі векселя від 30.03.2005р., проведені шляхом передачі ТОВ „Інтертекс” простого векселя емітованого ТОВ „Інтертекс” від 22.03.2005р. за № 3217128989 номінальною вартістю 2293625,00 грн. Операція по передачі векселя податком на додану вартість не оподатковувалась і податкова накладна ВАТ „Носівський цукровий завод” не виписувалась.
Таким чином, як вбачається з матеріалів перевірки відповідача, підприємство в перевіряємому періоді до податкового кредиту відносило суми податку на додану вартість по придбаному у ТОВ „Левада-Аванті” векселю від 22.03.2005р. за № 3217128989 номінальною вартістю 2293625,00 грн., емітованого ТОВ „Інтертекс” ( податкова накладна від 30.03.2005р. за № 27 на загальну суму 2752350,00 грн., в тому числі ПДВ –458725 грн. ). Даний вексель не використовувався в операціях, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у відповідності ст.4 та п.7.3 ст.7 Закону N 168/97-ВР, а саме був переданий 30.03.2005р. ТОВ „Інтертекс” без нарахування податку на додану вартість на суму векселя.
В квітні 2005 року відповідно до договору купівлі продажу цінних паперів від 29.04.2005р. № 203-К та акту прийому-передачі векселів від 29.04.2005р. продавець ТОВ „Левада-Аванті” передав у власність ВАТ „Носівський цукровий завод” вексель емітований ТОВ „Інтертекс” від 29.04.2005р. за № 3217129653 номінальною вартістю 2337500,00 грн. та надав податкову накладну виписану 30.04.2005р. за № 96 на загальну суму 2805000,00 грн. в тому числі ПДВ –467500,00 грн. Відповідно до додаткової угоди від 30.04.2005р. до Договору № 203-К розрахунки за отриманий вексель проведені шляхом поставки цукру-піску в кількості 1000,0 тон на суму 2805000,00 грн. Цукор-пісок був реалізований ТОВ „Левада-Аванті” по накладній № 55 від 30.04.2005р. на суму 2805000,00 грн. На реалізований цукор виписана податкова накладна № 383 від 30.04.2005р. на суму 2805000,00 грн. в т.ч. ПДВ 467500,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, ВАТ „Носівський цукровий завод” віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 467500,00 грн. від операції з отримання векселя.
В квітні 2005 року на виконання п.2.1, п.2.2 договору № 54 від 02.03.2005р. продавець ТОВ „Інтертекс” передав у власність ВАТ „Носівський цукровий завод” цукор-пісок в кількості 1000 тон на суму 2800000,00 грн. На поставлений цукор-пісок продавець ТОВ „Інтертекс” надало податкову накладну виписану 29.04.2005р. за № 108 на загальну суму 2800000,00 грн. в тому числі ПДВ 466666,67 грн. Податкова накладна № 108 від 29.04.2005р. на суму 2800000,00 грн. відображена в книзі придбання товарів ( робіт, послуг ) та включена в податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2005 року.
Розрахунки за отриманий цукор, згідно акта вексельного платежу та акту прийому-передачі векселя від 30.04.2005р., проведені шляхом передачі ТОВ „Інтертекс” простого векселя емітованого товариством від 29.04.2005р. за № 3217129653 номінальною вартістю 2337500,00 грн. Операція по передачі векселя податком на додану вартість не оподатковувалась і податкова накладна ВАТ „Носівський цукровий завод” не виписувалась.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що в квітні 2005 року відповідно до договору купівлі-продажу від 04.04.2005р. № 8 продавець ТОВ „Технологія-Т” поставив ВАТ „Носівський цукровий завод” труби б/н різні в кількості 24,00 тон, а саме:
- згідно накладної № 29/4 від 13.04.2005р. на суму 35340,00 грн. та надав податкову накладну виписану 13.04.2005р. за № 114 на загальну суму 35340,00 грн. в тому числі ПДВ –5890,00 грн.;
- згідно накладної № 30/4 від 13.04.2005р. на суму 33060,00 грн. та надав податкову накладну виписану 13.04.2005р. за № 115 на загальну суму 33060,00 грн. в тому числі ПДВ –5510,00 грн.
Податкові накладні № 114 та № 115 відображені в книзі придбання товарів ( робіт, послуг ) та включені в податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2005 року.
Відповідно до угоди розрахунки за отримані труби проведені шляхом попередньої оплати згідно платіжного доручення від 07.04.2005р. на суму 68400,00 грн.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 12.08.2005р. по справі № 2-2606 установчі документи ТОВ „Технологія-Т” визнані недійсними з моменту їх складання –15.03.2004р., визнано недійсним свідоцтво № 38290220 про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість –з 30.03.2004р.
Податковий орган вважає, що у ТОВ „Технологія-Т” відсутнє право на складання податкових накладних, а тому ВАТ „Носівський цукровий завод” безпідставно включив до складу податкового кредиту суму нарахованого податку на додану вартість по податковим накладним № 114 від 13.04.2005р. в розмірі 5890,00 грн. та № 115 від 13.04.2005р. в розмірі 5510,00 грн., всього 11400,00 грн.
За результатами проведеної перевірки, всього за квітень 2005 року ВАТ „Носівський цукровий завод” безпідставно включено до податкового кредиту 478900,00 грн.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації ( в редакції чинній до 31.03.2005р. ).
Підпункт 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону N 168/97-ВР передбачає, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
В п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів ( в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 ( п.4.8 Закону N 168/97-ВР діяв з 31.03.2005р. ) ).
Таким чином, доводи позивача є неправомірними, оскільки в порушення п.4.8 ст.4 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону N 168/97-ВР в березні 2005 року підприємство зайво віднесло до складу податкового кредиту суму нарахованого податку на додану вартість по податковій накладній № 27 від 30.03.2005р. в розмірі 458725,00 грн.; в квітні 2005 року безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 467500,00 грн. від операції з отримання векселя № 3217129653 номінальною вартістю 2337500,00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 203-К від 29.04.2005р.
Виходячи з вищезазначеного, податковим органом правомірно донараховано податок на додану вартість в сумі 937625,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 468812,50 грн.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя В. М. Репех
Повний текст постанови підписаний
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 754104 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Репех В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні