Рішення

від 19.07.2018 по справі 816/1846/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1846/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/1846/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Оржицького районного суду Полтавської області , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оржицького районного суду Полтавської області , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - ТУ ДСА України в Полтавській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області , в якій просить стягнути з відповідачів суму недоплаченої за 2018 рік допомоги на оздоровлення при виході у відпустку у розмірі 21 230,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на факт неправомірного застосування відповідачами розрахункової величини мінімальної заробітної плати, визначеної пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, до обчислення суддівської винагороди, що суперечить нормам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ.

09.07.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що суддівська винагорода позивачу, у тому числі й посадовий оклад, як судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, у 2018 році нараховувалися у точній відповідності до чинного законодавства, яким розрахункова величина мінімальної заробітної плати визначена на рівні 1600,00 грн.

13.07.2018 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, за змістом яких орган казначейської служби, виконуючи свої функціональні обов'язки, не володіє будь-якими даними, що випливають з правовідносин позивача та відповідача, на підставі яких суд може встановлювати наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують або спростовують вимоги та іншими обставинами, що мають значення для вирішення справи.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 19.06.2018 позовну заяву, після усунення недоліків, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 призначений на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області указом Президента України від 13.05.2004 №539/2004 та зарахований до штату цим судом.

23.03.2010 ОСОБА_1 зараховано на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області безстроково з 04.03.2010 на підставі постанови Верховної Ради України від 04.03.2010 №1943-VІ (а.с. 54).

Відповідно до наказу голови Оржицького районного суду Полтавської області від 21.10.2013 №10(ОС)с ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату до посадового окладу за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з 17.10.2013 у зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 17.10.2013 - 15 років 00 місяців 00 днів (а.с. 55).

Відповідно до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області на 2018 рік посадовий оклад голови суду та судді затверджений на рівні 16 000,00 грн (а.с. 44).

Згідно з довідкою ТУ ДСА у Полтавській області від 25.06.2018 №02/1350/2018-Вих (а.с. 46) судді ОСОБА_1 у березні 2018 року у відповідності до наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 22.02.2018 №2 (ОС)с нарахована та виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу - 16 000,00 грн.

ОСОБА_1, не погоджуючись із розміром виплаченої йому допомоги, стверджує, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, частиною першою статті 133 якого встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. При цьому частиною третьою статті 133 цього ж Закону посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Тож, як на думку позивача, недоплата матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018 рік становить 21 230,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Як встановлено судом і на цьому сходяться позиції учасників справи, суддівська винагорода позивачу, у т.ч. і посадовий оклад, як судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, у 2018 році нараховувалася відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016.

Так, відповідно до пункту 23 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену положеннями Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", а саме: посадовий оклад судді місцевого суду встановлюються у розмірі 10 мінімальних за робітних плат.

Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2017 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визнання посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн.

Пунктом 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону передбачено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2017, який застосовувався відповідачем при нарахуванні суддівської винагороди позивачу у спірний період, не змінює розмір суддівської винагороди, визначений статтею 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010. Ця норма лише фіксує застосування мінімальної заробітної плати в розмірі 1 600,00 грн для визначення посадових окладів (інших складових суддівської винагороди). Встановлений з 01.01.2017 розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1 600,00 грн для розрахунку посадових окладів випливає із фінансових можливостей держави та стосується не тільки суддів, а всіх без виключення громадян України, оплата праці яких розраховується від мінімальної заробітної плати.

Окрім того, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 06.12.2017 року не визнавався неконституційним, а отже підлягає застосуванню на всій території України.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У рішенні від 19.04.2000 №6-рп/2000 Конституційний Суд України охарактеризував сутність бланкетної норми, зазначивши, що основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст, а зміни, що вносяться до нормативно-правових актів інших галузей права, посилання на які містить бланкетна диспозиція, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону.

Оскільки інститут мінімальної заробітної плати є міжгалузевим інститутом, положення Закону №1774 не втручаються у регулювання відносин судоустрою, проте, ними запроваджено зміни по відношенню до загального правового регулювання розміру заробітної плати, що має бути враховано при визначенні її величини.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 14.06.2018 по справі №816/1609/17.

Враховуючи встановлені обставини справи, які зводяться до того, що позивач, як суддя, який не проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, має отримувати суддівську винагороду виходячи з розрахункової величини мінімальної заробітної плати на рівні 1600,00 грн, суд визнає заявлений позов необґрунтованим в цілому.

У зв'язку з цим у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37700) до Оржицького районного суду Полтавської області (вул. Центральна, 74, с. Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700, код ЄДРПОУ 02886108), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Сінна, 16, м. Полтава, 36032, код ЄДРПОУ 26304855), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37959255) про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун