Ухвала

від 20.07.2018 по справі 1740/1974/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

20 липня 2018 року м. Рівне №1740/1974/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозуля Д.П., розглянувши заяву Комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

Комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради до Сарненської районної ради Рівненської області провизнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В :

19.07.2018 до Рівненського окружного адміністративного суду, одночасно із позовною заявою, надійшла заява Комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Сарненської районної ради № 670 від 22.06.2018 "Про реорганізацію комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради".

Обґрунтовуючи подану заяву, Комунальний заклад "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради (далі - КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради) зазначає, що рішенням Сарненської районної ради від 22.06.2018 № 670 вирішено реорганізувати КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради шляхом її приєднання до Комунального закладу "Сарненська районна центральна лікарня" Сарненської районної ради (далі - КЗ "Сарненська ЦРЛ" Сарненської районної ради). Заявник стверджує, що дане рішення є необґрунтованим, очевидно містить всі ознаки його протиправності. Крім того, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів працівників лікарні, а також спецпацієнтів лікарні. Вказує, що спірне рішення порушує гарантоване Конституцією України право на працю, охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, оскільки трудова діяльність лікарні пов'язана з доступом до медичної допомоги спецпацієнтів, а тому, у випадку не зупинення дії вказаного рішення, позивач буде позбавлений можливості здійснювати свою діяльність, що завдасть непоправної шкоди, в тому числі матеріального характеру. Вважає, що спірним рішенням позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї діяльності, при цьому, у лікарні є зобов'язання перед пацієнтами у вигляді договірних відносин. Також зазначає, що є підстави для забезпечення адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення може бути виконано негайно, що значно ускладнить відновлення порушених прав та інтересів позивача у справі. Протиправність оскаржуваного рішення, на думку заявника, є очевидною, оскільки таке рішення постановлено з порушенням процедури прийняття. Також стверджує, що оскарженим рішенням порушено трудові права працівників Комунального закладу, оскільки реорганізація закладу призведе до втрати посади керівника та інших спеціалістів, а тому, вказане також свідчить про наявність підстав для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити, з огляду на наступне.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року Пленум надав роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність підстав для забезпечення позову.

Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 03.03.6016 №21-15-09/06 КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради, ідентифікаційний код 01111003, зареєстрований як юридична особа 15.04.1993. Організаційно-правова форма: Комунальна організація (установа, заклад). Види діяльності за КВЕД-2010: 86.10 діяльність лікарняних закладів; 86.23 стоматологічна практика.

Відповідно до Статуту КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради, затвердженого рішенням Сарненської районної ради від 07.12.2015 №25, лікарня заснована на спільній власності територіальних громад Сарненського району. Власником Лікарні є територіальні громади сіл, селищ, міста Сарненського району. Управління Лікарнею здійснює Сарненська районна державна адміністрація, яка уповноважена на це згідно з рішенням Сарненської районної ради.

З наданих заявником письмових доказів встановлено, що Рішенням Сарненської районної ради від 22.06.2018 № 670 вирішено:

1) Реорганізувати комунальний заклад "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради шляхом приєднання до комунального закладу "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради;

2) Встановити, що комунальний заклад "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради є правонаступником усього майна, прав та обов'язків комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради;

3) Створити комісію з реорганізації КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради шляхом приєднання до КЗ "Сарненська ЦРЛ" Сарненської районної ради та затвердити її склад згідно з додатком;

голові комісії з реорганізації Іванюку Василю Петровичу:

повідомити державного реєстратора щодо реорганізації КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради шляхом приєднання до КЗ "Сарненська ЦРЛ" Сарненської районної ради та подати в установленому законодавством порядку необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів;

попередити в установленому чинним законодавством України порядку працівників КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради про реорганізацію шляхом приєднання до КЗ "Сарненська РЦЛ" Сарненської районної ради. Забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України;

провести інвентаризацію майна КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради;

скласти передавальний акт після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами до КЗ "Сарненська РЛ" Сарненської районної ради;

доручити голові Сарненської районної ради затвердити передавальний акт;

встановити строк заявлення вимог кредиторів - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про прийняття цього рішення;

контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії районної ради з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності.

За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд відхиляє доводи заявника щодо очевидної протиправності рішення. Суд зазначає, що такі обставини, на які вказує заявник, як наявність процедурних порушень при прийнятті рішення, а саме: без заслуховування керівника про фінансово-економічну діяльність лікарні, без економічного обґрунтування доцільності проведення реорганізації, нерозгляд проекту постійною комісією тощо, - входять до предмета доказування в даному публічному спорі, а тому можуть бути встановлені виключно під час судового розгляду справи по суті.

Надання правової оцінки зазначеним обставинам на даній стадії є неприпустимим, оскільки буде свідчити про передчасність висновку суду щодо правомірності/ протиправності рішення суб'єкта владних повноважень до розгляду справи в порядку, встановленому законом, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Окрім цього, суд зазначає, що заявник, покликаючись на те, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду або суттєво його ускладнити, не надає жодного доказу та не наводить жодного обґрунтованого доводу на підтвердження таких обставин.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів того, що до моменту ухвалення рішення в справі невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушено права, свободи або інтереси особи, яка звернулася до суду.

Таким чином, суд вважає відсутніми підстави для забезпечення позову Комунального закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради з мотивів, наведених в заяві про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-157, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В забезпеченні позову Комунальному закладу "Сарненська районна лікарня" Сарненської районної ради відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Зозуля Д.П.