Постанова

від 20.06.2007 по справі а7/157-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А7/157-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.06.07р.

Справа № А7/157-07

14 год. 25 хв.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Александра", м. Дніпропетровськ 

ДоДніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Прозобов'язання вчинити певні дії

                                                               Суддя      Коваль Л.А.

                     Секретар судового засідання Пелипенко К.В.

Представники:

Від позивача:представник Левицький Р.П., дов. № б/н від 15.04.2007 р.;

Від відповідачаголовний спеціаліст Коптілов Ю.В., дов. № 4/11-82 від 01.02.2007 р.  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Александра" (м. Дніпропетровськ) з урахуванням доповнень до позову, що надійшли до господарського суду 05.06.2007р., просить:

- зобов`язати Дніпропетровську міську раду (м. Дніпропетровськ) внести в перелік об`єктів, які підлягають малій приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Александра" нежитлове  приміщення, площею 86, 5 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6;

- зобов`язати Дніпропетровську міську раду укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, площею 86, 5 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6, з Товариством з обмеженою відповідальністю  "Александра".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1996р. орендує спірне нежитлове приміщення, належним чином виконує договірні зобов'язання щодо оплати орендної плати, проведення в орендованому приміщенні поточного та капітального ремонту. За час оренди позивачем за погодженням з орендодавцем здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна, вартість яких перевищує 25% від балансової вартості об'єкта оренди. Позивач звернувся до відповідача з приводу приватизації орендованого приміщення шляхом викупу, однак відповідне рішення за зверненням позивача не було прийняте. Обґрунтовуючи право на приватизацію орендованого приміщення шляхом викупу, позивач посилається на п.51 Державної програми приватизації на 2000 –2002 роки.

Відповідач підтверджує обставини оренди позивачем спірного приміщення, проведення в спірному орендованому приміщенні невід'ємних поліпшень. Відповідач посилається на виключне право міської ради вирішувати питання щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності. Згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003р. № 11/12 „Про способи приватизації об'єктів комунальної власності” викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у випадках щодо об'єктів, які не буди продані на аукціоні; щодо будівель, споруд, приміщень, в яких розташоване раніше приватизоване майно; щодо аварійних житлових будинків, мешканців яких відселено за рахунок потенційного покупця; щодо нежитлових приміщень житлового будинку за умови, що власником усіх житлових приміщень у цьому будинку є покупець; щодо нежитлових приміщень за умови, що міською радою було надано дозвіл на виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна і він виконав невід'ємні поліпшення більш ніж 25 відсотків залишкової балансової вартості та орендував об'єкт не менше 3-х років. Відповідач просить прийняти рішення згідно з діючим законодавством відповідно до матеріалів справи.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору на оренду нежитлових приміщень № 30 від 22.05.1996р., договору на оренду нежитлових приміщень № 30 від 22.05.1998р., договору № 4 від 15.03.1999р., договору оренди нерухомого майна № 7 від 01.01.2001р., типового договору оренди комунального майна від 30.06.2004р., договору оренди комунального майна від 27.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Александра" (м. Дніпропетровськ) безперервно з 20.05.1996р. орендує нежитлове приміщення   на першому поверсі в будинку № 6 по вул. Маршала Малиновського в м. Дніпропетровську, загальною площею 85, 9 кв.м до укладення договору № 4 від 15.03.1999р. та загальною площею 86, 5 кв.м після укладення договору № 4 від 15.03.1999р., в тому числі, нежитлове приміщення загальною площею 82, 6 кв.м під аптеку, нежитлове приміщення загальною площею 3,9 кв.м під пункт з реалізації доочищеної питної води. В зв'язку з закінченням 22.04.2007р. строку дії договору оренди комунального майна від 27.04.2006р. орендні правовідносини не припинилися, оскільки жодна із сторін договору не заявила про їх припинення, що узгоджується з приписами ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 ЦК України.

30.06.2004р. до договору оренди нерухомого майна № 7 від 01.01.2001р. укладено додаткову угоду, яка мотивована прийняттям на баланс комунальних житлово-експлуатаційних підприємств міста будинків підприємств „Південне”, „Центральний”, „Лівобережний”, „Аеродром” (та їх правонаступників) та згідно якої вирішено вважати преамбулу та всі пункти договору оренди нерухомого майна № 7 від 01.01.2001р. такими, що втратили силу, та вирішено викласти договір в редакції Типового договору оренди, затвердженого рішенням міської ради від 09.04.2003р. № 18/8.

Типовий договір оренди комунального майна від 30.06.2004р. укладений з позивачем Управлінням житлового господарства міської ради, визначає передане в оренду майно як комунальну власність та яке перебуває на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 31 АНД району.

Відповідно до умов договору на оренду нежитлових приміщень № 30 від 22.05.1996р. орендар (позивач) не має права без дозволу проводити капітальний ремонт, переобладнання орендованого приміщення (п.15 договору). Таку ж умову містить договір на оренду нежитлових приміщень № 30 від 22.05.1998р., договір № 4 від 15.03.1999р.

Відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 7 від 01.01.2001р. (п.4.2.2.) орендар (позивач) має право здійснювати зі згоди орендодавця за рахунок власних коштів реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Типовий договір оренди комунального майна від 30.06.2004р. (п.6.1.) та договір оренди комунального майна від 27.04.2006р. (п.6.1.) передбачає право орендаря за письмовим дозволом орендодавця вносити зміни у склад орендованого майна, проводити його реконструкцію і переобладнання.

Згідно спеціального аудиторського висновку про достовірність проведених витрат по поліпшенню орендованого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6, від 15.05.2006р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма Аудит-Комп”, свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності № 3195 видане рішенням Аудиторської Палати України від 29.05.2003р. № 123, аудитор Данильчук Т.І., що діє на підставі сертифіката аудитора серія А № 004814, Товариство з обмеженою відповідальністю "Александра" дійсно зробило витрати власних коштів на невід'ємні поліпшення орендованого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6, в розмірі 11 665, 00 грн., крім того ПДВ 2 333, 00 грн. Відношення зроблених витрат на виконання невід'ємних поліпшень до залишкової вартості орендованих приміщень згідно до остаточної вартості складає 27,7%.

Невід'ємні поліпшення орендованого майна проводилися з дозволу орендодавця: лист Державного підприємства „Житлово-комунальне об'єднання УЖКГ Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.05.2002р. № 191014; лист Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 31 від 30.06.2004р. № 177.

Для проведення капітального ремонту орендованого приміщення позивач уклав з ПП „Нефрит” договір підряду № 43 від 26.10.2003р.

Обсяги ремонтних робіт позивач узгодив з Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 31, про що свідчить, зокрема, дефектний акт від серпня 2003 року, узгоджений акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 року.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив обставини проведення позивачем невід'ємних поліпшень в орендованому приміщенні за згодою орендодавця та вартістю, яка перевищує 25% балансової залишкової вартості об'єкта оренди.

Як вбачається з проекту рішення Дніпропетровської міської ради „Про приватизацію нежитлового приміщення за адресою: вул. Маршала Малиновського, 6”, погодженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.07.2006р. № 2619, Товариство з обмеженою відповідальністю "Александра" 14.12.2005р., вх. 12/564, звернулося з проханням щодо викупу орендованого нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку  за адресою: вул. Маршала Малиновського, 6. В проекті рішення також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Александра" орендує це приміщення більше трьох років і з дозволу балансоутримувача виконало невід'ємні поліпшення орендованого майна (більш ніж 25% його залишкової вартості).

Рішення за зверненням позивача від 14.12.2005р., вх. 12/564, Дніпропетровська міська рада не прийняла.

Звернення позивача до відповідача щодо приватизації орендованого приміщення шляхом викупу мали також місце 29.01.2007р., вх. № 11/817, 12.03.2007р., вих. № 7 (а.с. 50, 48).

Дніпропетровською міською радою належним чином, тобто шляхом прийняття рішення, поставлене позивачем питання не вирішено.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств” Фонд  державного  майна України,  Верховна Рада Автономної Республіки Крим,  місцеві Ради затверджують  за  поданням  органів приватизації  переліки  об'єктів,  які  перебувають  відповідно  у загальнодержавній власності,  власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу  на  аукціоні,  за  конкурсом; викупу.

Включення   об'єктів   малої  приватизації  до  переліків, зазначених у частині першій цієї статті,  здійснюється  відповідно до  Державної  та  місцевих  програм  приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців (ч.3 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”).

Відповідно до частин 4, 5 статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”  покупці подають до відповідного органу приватизації  заяву про  включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації та необхідні документи. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до  переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

В установлений законом строк відповідач як не включив спірний об'єкт до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, так і не відмовив позивачу в приватизації цього об'єкту.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163  "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) від 13 грудня 2000 року   (Справа N 1-16/2000) пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які  визначають  або затверджують переліки об'єктів малої  приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Як зазначено в мотивувальній частині рішення  Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року у справі N 1-16/2000, доцільність застосування того чи  іншого способу  приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами.  Зокрема, викуп застосовується у  випадках,  передбачених  статтею  11  Закону  та іншими  законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Позивач згідно приписів закону має право викупу спірного нежитлового приміщення.

Так, відповідно до п. 51 Державної програми приватизації на 2000 –2002 роки, затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ,  у  разі  прийняття  рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Згідно п.1 Державної програми приватизації на 2000 –2002 роки Державна програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна.

Крім того, згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003р. № 11/12 „Про способи приватизації об'єктів комунальної власності” пріоритетною є приватизація об'єктів комунальної власності конкурентними способами (шляхом аукціону, конкурсу). Викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у випадках щодо об'єктів, які не буди продані на аукціоні; щодо будівель, споруд, приміщень, в яких розташоване раніше приватизоване майно; щодо аварійних житлових будинків, мешканців яких відселено за рахунок потенційного покупця; щодо нежитлових приміщень житлового будинку за умови, що власником усіх житлових приміщень у цьому будинку є покупець; щодо нежитлових приміщень за умови, що міською радою було надано дозвіл на виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна і він виконав невід'ємні поліпшення більш ніж 25 відсотків залишкової балансової вартості та орендував об'єкт не менше 3-х років.

Як встановлено вище, позивач є орендарем спірного приміщення, орендує його не менше 3-х років, за згодою орендодавця здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна вартістю, що перевищує 25% залишкової балансової вартості спірного пиміщення, отже відповідає всім вимогам, коли застосування способу приватизації –викуп є обов'язковим.  

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки в установлений законом строк відповідач не включив спірний об'єкт до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, та не відмовив позивачу в приватизації цього об'єкту, як того вимагає Закон, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

В контексті ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне  судочинство направлено, зокрема, на  захист прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

При вирішенні спору господарський суд також враховує положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів відсутність порушень закону з його боку в спірному питанні.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо спонукання Дніпропетровської міської ради внести в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Александра”, нежитлове приміщення площею 86, 5 кв.м за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги спонукати Дніпропетровську міську раду укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 86, 5 кв.м за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6, оскільки за умови включення названого нежитлового приміщення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, відповідач не відмовляв позивачу в укладенні договору купівлі-продажу, не має місця протиправна бездіяльність відповідача. Тобто, в зазначеній частині позовні вимоги заявлені безпідставно.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, на підставі ст. 94 КАСУ підлягають стягненню з місцевого бюджету м. Дніпропетровська.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 94, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов  задовольнити частково.

Зобов`язати Дніпропетровську міську раду (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний номер 26510514) внести в перелік об`єктів, які підлягають малій приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Александра" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14, ідентифікаційний номер 21852977) нежитлове приміщення, площею 86, 5 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6.

В решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м. Дніпропетровська через Дніпропетровську міську раду (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний номер 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Александра" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14, ідентифікаційний номер 21852977)  судові витрати, що полягають в оплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

       Суддя                                                                                                        Л.А.Коваль