Рішення

від 16.07.2018 по справі 826/3256/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2018 року № 826/3256/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу "Оперний" до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженої відповідальності "Виробничий комбінат Спілки композиторів України", про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся житлово-будівельний кооператив "Оперний" (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженої відповідальності "Виробничий комбінат Спілки композиторів України" (далі - третя особа), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора по проведенню 22.04.2016 державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 14342880) на приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 912325580391), яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві, за ТОВ "Виробничий комбінат Спілки композиторів України";

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29439973 від 27.04.2016, яким за третьою особою зареєстроване право приватної власності на приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м., яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що рішення відповідача про реєстрацію майнових прав третьої особи на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2012 №2а-2344/12/1670 є протиправним, оскільки даною постановою не зобов'язано відповідача проводити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а тільки визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду у встановлені строки заяви третьої особи про реєстрацію за нею права власності на нежиле приміщення. Позивач вказав на те, що третя особа не набула права власності на вищезазначене нерухоме майно, тому оскаржувана реєстраційна дія проведена всупереч вимог законодавства та порушує майнові права позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваної реєстраційної дії посилався на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2012 у справі №2а-2344/12/2670 визначено правовий статус об'єкта нерухомого майна та встановлено правові підстави виникнення права власності і документи, відповідно до яких у третьої особи виникло право власності на об'єкт нерухомого майна. У зв'язку з цим дана постанова суду стала підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою особою шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

Третя особа просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення відповідача. Зазначила, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно державному реєстратору були надані всі передбачені законодавством документи, в тому числі судове рішення, яким встановлено майнові права третьої особи на нерухоме майно, за результатом розгляду яких відповідачем прийнято правомірне рішення.

У судовому засіданні 23.11.2017, учасники справи заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження, на підставі чого суд, керуючись положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату постановлення ухвали), ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що оскільки в даному спорі позивач просить захистити його порушене право шляхом скасування державної реєстрації права власності, дослідженню підлягають виключно правомірність вчинення відповідачем оскаржуваної реєстраційної дії, як суб'єктом владних повноважень, наділеним владно-управлінськими функціями. Тобто дослідженню в даній справі підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який є суб'єктом владних повноважень, отже, така справа має публічно-правовий характер та належить до підсудності адміністративного суду.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Представник ТОВ "Виробничий комбінат Спілки композиторів України" Курцев Ігор Миколайович 22.04.2016 звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), а саме: щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення №183, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30.

Разом із заявою державному реєстратору було надано копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2012 №2а-2344/12/2670, якою позов Виробничого комбінату Спілки композиторів України задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду у встановлені строки заяви Виробничого комбінату Спілки композиторів України про реєстрацію за Виробничим комбінатом Спілки композиторів України права власності на нежиле приміщення № 183, яке вбудоване в жилий будинок №30 по вулиці Івана Франка в м. Києві площею 225 кв.м. Зобов'язано Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву Виробничого комбінату Спілки композиторів України про реєстрацію за ним права власності на вказане нежиле приміщення в місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.

За результатом розгляду вказаної заяви та доданих документів, відповідачем 27.04.2016 прийнято рішення (номер запису про право власності 14342880) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого 22.04.2016 проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення 183 за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 30 за ТОВ "Виробничий комбінат спілки композиторів України".

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1952-IV).

За визначенням статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах та наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 18 Закону № 1952-IV встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта вказаної статті).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.04.2016 №58261580, підставою виникнення права власності ТОВ "Виробничий комбінат спілки композиторів України" вказано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2012 №2а-2344/12/1670.

Відповідач пояснив, що при написанні номера судового рішення було допущено описку та правильним номером є: 2а-2344/12/2670.

Згідно доводів відповідача, вказаним судовим рішенням встановлено правові підстави виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна (приміщення 183 за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30), а також правовий статус об'єкта нерухомого майна як об'єкта, що утворився в результаті спільної інвестиційної діяльності та те, що його державна реєстрація має проводитись із урахуванням норм законодавства, що регулює питання державної реєстрації об'єктів спільної інвестиційної діяльності.

У свою чергу, позивач наполягав на тому, що вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва не могла бути підставою для реєстрації права власності третьої особи на вищезазначене нерухоме майно, оскільки її резолютивна частина не містить пунктів про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Суд встановив, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №2а-2344/12/2670 за позовом Виробничого комбінату Спілки композиторів України до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нездійснення у встановлені строки реєстрації за Виробничим комбінатом Спілки композиторів України права власності на нежитлове приміщення №183 площею 225 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30.

Зі змісту зазначеної постанови слідує, що судом встановлено порушення відповідачем терміну розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації права власності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати за Виробничим комбінатом Спілки композиторів України право власності Окружний адміністративний суд міста Києва у постанові від 30.03.2012 зазначив, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При цьому, безпідставними є посилання позивача на протиправність дій державного реєстратора щодо вчинення реєстраційної дії лише на підставі рішення суду, оскільки третьою особою було надано для реєстрації права власності пакет документів, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 18 Закону України №1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, (далі - Порядок №1127) зазначається, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пункт 9 Порядку №1127 визначає, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що затверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що 22.04.2016 Курцев Ігор Миколайович звернувся до Управління державної реєстрації із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за реєстраційним номером № 16623307, а саме - щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - приміщення №183, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Івана Франка, 30.

Згідно довідки Національної спілки композиторів України від 09.02.2012 вих.№33 виробничий комбінат СК України був створений Українським відділенням Музичного фонду Спілки композиторів СРСР, як його структурний підрозділ з правами юридичної особи.

Інвестування коштів в будівництво нежилих приміщень (орієнтована площа 225 кв.м., цокольний поверх) за адресою: вул.Івана Франка, 30, Київ, здійснювалося Виробничим комбінатом Українського відділення Музичного фонду СРСР. Після введення будинку по вул.Івана Франка, 30 в експлуатацію зазначені нежитлові приміщення були передані Виробничому комбінату СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради депутатів трудящих Радянського району м. Києва від 16 грудня 1965 року № 1579 надано згоду кооперативу Оперний передати Музфонду приміщення цокольного та підвального поверхів в будинку по вул. Франка, 30 та дозволено Музфонду Спілки композиторів України вступити до кооперативу Оперний і внести грошовий пай на будівництво приміщень цокольного та підвального поверхів в розмірі, передбаченим кошторисом на будівництво житлового будинку.

25 грудня 1965 року між Житлово-будівельним кооперативом Оперний та Українським відділенням Музичного фонду СРСР ( Музфонд ) укладений договір про пайову участь, згідно якого ЖБК Оперний передав Українському відділенню Музфонду СРСР нежитлові приміщення, вбудовані на підвальному та цокольному поверхах площею 225 кв.м. в будинку по вул. Івана Франка, 30. Також у вказаному договорі зазначено, що Музфонд вносить свій пай на будівництво нежитлових приміщень, вбудованих в цокольному на підвальному поверхах будинку в розмірі, визначеному проектною організацією по проектному замовленню в розмірі 20 000 рублів з подальшим уточненням розміру паю згідно робочих креслень.

Платіжним дорученням № 69 від 29 квітня 1966 року Українське відділення Музфонду СРСР перерахувало кошти на будівництво будинку в розмірі 430 000 рублів.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії від 9 січня 1968 року будинок за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30 прийнято в експлуатацію.

Рішенням № 134/1 виконавчого комітету Київської міської ради трудящих від 24 січня 1968 року затверджено акт Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію житлових та громадських будинків.

1 жовтня 2001 року між Житлово-будівельним кооперативом Оперний та Виробничим Комбінатом Спілки композиторів України укладений договір про складання розподільчого балансу по будинку за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30, згідно якого загальна площа будинку складає 1 594 кв.м, з яких: Житлово-будівельному кооперативу Оперний належить 1 364 кв.м. жилих приміщень, Виробничому комбінату Спілки композиторів України 225 кв.м. нежилих приміщень підвального та цокольного поверхів.

Відповідно до Протоколу №1 загальних зборів Учасників ТОВ "Виробничий комбінат Спілки композиторів України" від 19.08.2015 створено ТОВ "Виробничий комбінат Спілки композиторів України" шляхом перетворення (зміна організаційно-правової форми) Виробничого комбінату спілки композиторів України, що підтверджується рішенням про перетворення прийняте Засіданням секретаріату правління Національної спілки композиторів України, Протокол №6 від 05.05.2015 та Протоколом 7 від 18.08.2015, що спростовує доводи позивача відносно того, що ТОВ "Виробничий комбінат Мпілки композиторів України" і Виробничий комбінат Спілки композиторів України є різними юридичними особами.

Крім того, як встановлено судовим рішенням у справі №2а-2344/12/2670 спірний об'єкт нерухомості створено у результаті спільної інвестиційної діяльності.

Згідно пункту 63 Порядку №1127 для державної реєстрації прав на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, подаються, зокрема документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо), або довідка житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що у відповідність зазначеної норми позивачем надано договір про пайову участь в будівництві та передачу цокольного і підвального приміщень від 25.12.1965.

Крім того, вказаним пунктом Порядку №1127 передбачено подання технічного паспорту на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна.

Матеріали справи підтверджують надання позивачем зазначеного документу, а саме - технічного паспорту від 24.03.2011, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 20 Порядку 1127 у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

За наявності зареєстрованих речових прав на такий об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб'єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.

Відтак, встановивши відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, та у відповідності до вимог пункту 1 частини четвертої статті 24 Закону України №1952-IV та пункту 20 Порядку №1127, відповідач обґрунтовано відкрив розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перенісши наявне обтяження із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та вніс запис про обтяження №14342914, а відтак прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.04.2016 №29439973.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Отже, суд дійшов висновку, що про правомірність спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29439973 від 27.04.2016.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог житлово-будівельного кооперативу "Оперний" (код ЄДРПОУ 23376788, адреса: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 30) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (провулок Музейний, 2-Д, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 34691374) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов