Постанова

від 17.07.2018 по справі 810/1057/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1057/18 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Пилипенко О.Є. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будмаркет" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будмаркет" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Будмаркет", звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо внесення Приватного підприємства "Будмаркет" до плану-графіку проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по Головному управінню Державної фіскальної служби у Київській області;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2018 р. №0003861402 та №0003871402.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Приватне підприємство "Будмаркет" подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на, порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що позивачем подано всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, на спростування висновків контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій. Крім того, апелянт наголошує на протиправності внесення Приватного підприємства "Будмаркет" до плану-графіку проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області.

06.07.2018 року через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, яким останній підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.12.2017 р. по 31.01.2018 р. на підставі направлень від 18.12.2017 р. №3021, №3022, №3023, №3024, №3025, № 3035, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-ІУ, відповідно до плану-графіка 2270 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведена планова виїзна перевірка ПП "Будмаркет", на підставі наказу ГУ ДФС Київській області від 08.12.2017 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р., валютного - за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р., за результатами якої складено Акт від 07.02.2018 р. №57/10-36-14-02-13/25563968.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 77098 грн.; п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12512 грн.., в т.ч.: за січень 2015р. на суму 1564 грн., за лютий 2015р. на суму 1564 грн., за березень 2015р. на суму 1564 грн., за квітень 2015р. на суму 1564 грн., за травень 2015р. на суму 1564 грн., за червень 2015р. на суму 1564 грн., за серпень 2015р. на суму 3128 грн.

21.02.2018 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0003861402, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77098 грн.00коп. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003871402, яким збільшено грошове зобов'язання податоку на додану вартість на суму 12512 грн.00коп. та нараховано штрафні санкції на суму 3128грн.00коп., всього на суму 15640 грн.00 коп.

Вважаючи дії податкового органу щодо включення до плану-графіку проведення документальних перевірок та рішення, прийняті за її результатами протиправними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В розумінні пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до вимог п.77.1 ст.77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п.77.2 ст.77 ПК України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно пункту 3 Розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Річні плани-графіки не потребують узгодження з органами державного фінансового контролю.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб паперовий варіант планів-графіків (коригування планів-графіків) з відповідними додатками з дотриманням вимог щодо направлення документів з грифом ДСК та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до письмового повідомлення Головного управління ДФС у Київській області від 08.12.2017 р. №591/10-36-14-02, документальна планова виїзна перевірка ПП Будмаркет призначена, згідно з планом-графіком проведення перевірок ГУ ДФС у Київській області.

При цьому, відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області від 27.12.2017, підставою внесення ПП БУДМАРКЕТ до плану-графіка проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 по ГУ ДФС у Київській області є оперативна інформація про ухилення позивача від оподаткування

Оскільки службова записка Оперативного управління ГУ ДФС у Київській області датована 04.12.2017 р., а коригування планів-графіків можливо здійснити не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу, податковим органом останній сформовано в порушення вимог положень Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524.

Отже, дії Головного управління ДФС у Київській області щодо внесення ПП БУДМАРКЕТ до плану-графіка проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по ГУ ДФС у Київській області є протиправними.

Відтак, позовні вимоги ПП Будмаркет в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Натомість, рішення суду першої інстанції не містить жодних обґрунтувань підстав відмови у задоволенні зазначених вимог.

Щодо правомірності донарахування грошових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням №0003861402 від 21.02.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору №1098 від 08.12.2015, ПП "БУДМАРКЕТ" (Підрядник) у період з 08 по 25 грудня 2015 року виконано для Управління ЖКГ 5МР (код ЄДРПОУ 03346696) (Замовник) будівництво контейнерних площадок для розподільно збору ТПВ.

ПП "БУДМАРКЕТ" виписано та зареєстровано податкову накладну №351 від 25.12.2015 року на загальну суму 428319,60 гри., в т.ч. сума ПДВ 71386,60 грн.

Управління ЖКГ БМР перераховано ПП "БУДМАРКЕТ" грошові кошти згідно банківських виписок від 25.12.2015 року на загальну суму 428319,60 грн.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що загальна вартість робіт з матеріалами склала 428319,60 грн.

Загальна вартість виконаних будівельних робіт склала 348 903 грн., в т.ч.: вартість 78 плит залізобетонних 175109 грн.; вартість експлуатації машин (50людино/годин) та ЗП 6582 грн.

Головному бухгалтеру підприємства Івановій Н.М. було вручено 11.01.2018 року запит №2 від 11.01.2018 та 17.01.2018 року запит №4 від 17.01.2018 про надання інформації щодо: суб'єктів господарювання, у яких придбано "плити"; інформації щодо техніки яка використовувалася при будівництві контейнерних площадок.

На виконання вказаних запитів, ПП "БУДМАРКЕТ" листом №05 від 12.01.2018 було повідомлено податковий орган, що при будівництві контейнерних площадок по Договору №1098 використовувалася наступна техніка: автокран, маніпулятор.

Також, ПП "БУДМАРКЕТ" листом №09 від 24.01.2018 повідомлено, що "залізобетонні плити", які використовувалися при будівництві контейнерних площадок по Договору №1098 від 08.12.2015 року, виготовлені безпосередньо ПП "БУДМАРКЕТ" з наданням калькуляцій на виготовлення плит.

Податковий орган стверджував, з доводами якого погодився і суд першої інстанції, що згідно даних ЄДРПН не встановлено факту придбання у період з 08 по 25 грудня 2015 року послуг спеціальної техніки в кількості 50люд./год., необхідної для виконання обсягів робіт вказаних у актах та вказував на "дефектність" актів приймання виконаних будівельних робіт, як підтвердження факту здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними з огляду на те, що заповнення актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) здійснюється відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, відповідно до яких, для виконання об'єму будівельних робіт, в даному випадку, необхідно затратити 50 машино/годин роботи автокрану та/або маніпулятора, однак фактично для улаштування залізобетонних плит на місці контейнерних майданчиків було використано 23,6 машино/годин, що підтверджується наданими позивачем документами первинного бухгалтерського обліку.

Надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в містять усі обов'язкові реквізити та належним чином підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Щодо включення позивачем до складу доходу суми вартості будівельних робіт по договору № 1098 від 08.12.2015 р. в розмірі 356 933 грн., колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО 15 "Дохід") дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 П(С)БО 15 "Дохід": Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до п. 21 П(С)БО 15 "Дохід": Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

На думку відповідача, відповідно до абзацу 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями), п. 5, 7, 21 П(С)БО №15 "Дохід", ПП "БУДМАРКЕТ" необхідно було відобразити в бухгалтерському обліку операції по отриманню згідно банківських виписок коштів від Управління ЖКГ БМР в сумі 428320 грн., як сума коштів, що може бути достовірно визначена, наступною проводкою: Д-т 31 К-т 719 "Інші доходи" за 2015 рік на суму 428320 грн.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до .п7 П(С)БО 15 "Дохід": даний дохід був класифікований як : дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - у розмірі 428 319, 60 грн. та відображено по регістрам бухгалтерського обліку кореспонденцією: Д-т 361 К-т 70 "Розрахунки з покупцями" за 2015 рік на суму 428 320 грн.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на суму 428 320 грн., оскільки одна і таж сама господарська операція не може бути відображена в доходах підприємства двічі, тобто не може підлягати подвійному оподаткуванню.

Водночас, відповідно до постанови Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області про закриття кримінального провадження (а.с. 203 Т.1), було проведено судову будівельно-технічну експертизу (висновок №33-17 від 03.12.2017 року), яким встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єктів за договором №1098 від 08.12.2015 року повністю відповідає обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною та первинною звітною документацією.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003861402 від 21.02.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0003871402 від 21.02.2018 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач свої висновки щодо заниження позивачем зобов'язань з ПДВ у сумі 12512 грн. обґрунтовує тим, що в ході перевірки встановлено, що протягом січня - серпня 2015 на підставі Договору оренди від 01.01.2015 ПП "БУДМАРКЕТ" (Орендодавець) надавало в оренду ПП "БЦ ІСТ СЕРВІС" (Орендар) складське приміщення площею 480 кв.м. по ціні 25 грн. за 1кв.м. Згідно наданих до перевірки документів встановлено собівартість 1 кв.м. складу магазину - 41,29 грн., а тому, на думку податкового органу, ПП "БУДМАРКЕТ" по операціях з ПП "БЦ ІСТ СЕРВІС" занижено базу оподаткування : за 1кв.м. на 16,29грн.

Відповідно до абз. 1 та 2 п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

З 01.01.2015 р. зазначена норма абз. 2 п.188.1 ст. 188 ПК України діяла в редакції, якою визначалося, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, база оподаткування податком на додану вартість мала обчислюватися виходячи з договірної (контрактної) вартості самостійно виготовленого товару, але не нижче його собівартості.

З 13.08.2015 р. набрали чинності положення абз. 1 п.188.1 ст.188 ПК України відповідно до яких, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У подальшому, з 01.01.2016 р. норми абз.1 та 2 п.188.1 ст188 ПК України викладені у новій редакції, відповідно до якої база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Враховуючи вищевикладене, у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не могла бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не могла бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не було зазначено в Акті перевірки, згідно яких документів встановлена собівартість 1 кв.м. складу магазину в розмірі 41,29 грн., не наведено арифметичних розрахунків, на підставі яких відповідачем встановлена собівартість 1кв.м. в розмірі 41,29 грн. та не надано доказів які б вказували на наявність невідповідності прибутку позивача його витратам.

В той же час, приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідачем не визначено, якій нормі права суперечать умови укладеного між двома суб'єктами господарювання, щодо визначення орендної плати.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Водночас, жодною нормою чинного законодавства не визначено, що всі витрати, понесені власником майна на утримання об'єкту оренди, обов'язково мають відшкодовуватись орендарями такого майна, тоді як регулювання зазначеного питання знаходиться у площині приватноправових відносин суб'єктів господарювання, а тому не впливають на правильність оподаткування відповідних господарських відносин.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0003871402 від 21.02.2018 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Будмаркет", а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будмаркет" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 травня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Будмаркет" - задовольнити.

Визнати протиправним дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо внесення Приватного підприємства "Будмаркет" до плану-графіку проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по Головному управінню Державної фіскальної служби у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 21.02.2018 №0003861402, №0003871402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 3939360) на користь Приватного підприємства "Будмаркет" (09107, м.Біла Церква, бул. М.Грушевського, 71, код 25563968) витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Пилипенко О.Є. Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.