Постанова

від 28.11.2018 по справі 810/1057/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1057/18

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства Будмаркет про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Будмаркет до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року Приватне підприємство Будмаркет (далі - Позивач, ПП Будмаркет ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про:

- визнання протиправними дій посадових осіб ГУ ДФС у Київській області щодо внесення ПП Будмаркет до плану-графіка проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по ГУ ДФС у Київській області;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2018 року №0003861402 та №0003871402.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року апеляційну скаргу ПП Будмаркет задоволено повністю - рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю - визнано протиправними дії посадових осіб ГУ ДФС у Київській області щодо внесення ПП Будмаркет до плану-графіка проведення документальних перевірок на IV квартал 2017 року по ГУ ДФС у Київській області; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №0003861402, №0003871402. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ПП Будмаркет витрат зі сплати судового збору у розмірі 8 810,00 грн.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 20.08.2018 року надійшла заява ПП Будмаркет про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив постановити додаткову постанову у справі та:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ПП Будмаркет витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.;

- зобов'язати ГУ ДФС у Київській області надати протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року прийнято до свого провадження вказану заяву та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.11.2018 року.

До канцелярії суду представником ГУ ДФС у Київській області було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому останній просив відмовити у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовував тим, що наявними у справах доказами не підтверджується понесення представником ПП Будмаркет витрат на проїзд, яка у свою чергу не входить до складу витрат на правничу допомогу. Також підкреслив на необхідності врахування підстав відкладення судом першої та апеляційної інстанції судових засідань і потребі визначити точний час перебування представника у судових засіданнях згідно даних протоколів.

У судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення заяви заперечував у повному обсязі з викладених у клопотанні підстав.

Позивач у судове засідання не прибув, направивши заяву про розгляд питання про ухвалення додаткової постанови за його відсутності.

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 17.07.2018 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат, понесених із наданням професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником ПП Будмаркет , який є адвокатом (т. 1 а.с. 16) та представляє інтереси останнього на підставі договору №22/АС про надання правової допомоги від 26.02.2018 року (т. 1 а.с. 13) та ордеру від 26.02.2018 року серії КС №346390 (т. 1 а.с. 15) у судовому засіданні суду першої інстанції 11.04.2018 року до закінчення судових дебатів подано до матеріалів справи розрахунок понесених витрат на правову допомогу, зокрема, копію платіжного доручення від 10.04.2018 року №10387 на суму 15 000,00 грн. (т. 2 а.с. 38), додатку №1 від 26.02.2018 року до договору про надання правничої допомоги №22/АС від 26.02.2018 року із визначенням вартості правничої допомоги у справі за годину роботи адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим чи в судовому засідання, яка складає 1 000,00 грн. (т. 2 а.с. 39), розрахунку витрат на правничу допомогу від 02.03.2018 року (т. 2 а.с. 40-41), акту про надання правничої допомоги від 02.03.2018 року (т. 2 а.с. 42).

Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.07.2018 року (т. 2 а.с. 108-110) представником ПП Будмаркет було надано розрахунок витрат на правничу допомогу від 09.07.2018 року на суму 11 000,00 грн. (т. 2 а.с. 102), акт про надання правничої допомоги від 09.07.2018 року (т. 2 а.с. 103) та платіжне доручення від 09.07.2018 року №12805 на суму 11 000,00 грн. (т. 2 а.с. 104).

Оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року було повністю задоволено апеляційну скаргу Позивача та задоволено позовні вимоги останнього повністю, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 139 КАС України змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ПП Будмаркет витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн., понесення Позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір не видається непропорційним та/або необґрунтованим.

Посилання Відповідача на необхідність врахування підстав відкладення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, розрахунку часу фактичної участі адвоката у судових засіданнях, а також неможливість включення до складу витрат на правничу допомогу часу витрат на проїзд судовою колегією оцінюється критично з огляду на те, що відповідні доводи не спростовують наявні у матеріалах справи розрахунки фактичних витрат на правничу допомогу з урахуванням підтверджуючих її понесення документів.

Разом з тим, щодо вимоги про зобов'язання ГУ ДФС у Київській області подати протягом одного місяця з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Нормативні приписи, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. ґ п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, згідно яких у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі №235/7638/16-а.

Таким чином, з огляду на ненаведення Позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру Відповідача на ухилення від виконання судового рішення, судова колегія не вбачає підстав для задоволення поданої заяви в указаній частині.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Приватного підприємства Будмаркет про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Будмаркет до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 39393260) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Будмаркет (09107, Київська обл., м. Біла Церква, б-р. М. Грушевського, 71, код ЄДРПОУ 25563968) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви Приватного підприємства Будмаркет в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

О.І. Шурко