Рішення

від 16.07.2018 по справі 813/1381/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1381/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

представника третьої особи Лукашкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Східницька селищна рада м.Борислава Львівської області, про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (далі - Довжанська Гірська сільська рада, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Східницька селищна рада м.Борислава Львівської області (далі - Східницька селищна рада, третя особа), з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

Ухвалою судді від 19.04.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року проведено перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є жителем АДРЕСА_1, а оскаржене рішення порушує його конституційне право брати участь в управлінні справами села в якому він народився та виріс. Зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", однією з умов добровільного об'єднання територіальних громад, сіл, селищ, міст є те, що у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування. Позивач зазначає, що смт Східниця входить до складу м. Борислава, яке має свій представницький орган місцевого самоврядування Бориславську міську раду, відтак відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" не може бути ініціатором об'єднання територіальних громад з центром у смт Східниця та не може входити в іншу територіальну громаду, крім м. Борислава. Також, позивач наголосив на численних порушеннях процедури при вирішенні питання про об'єднання територіальних громад та прийняті оскарженого рішення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві підтримали та просили задовольнити.

14.05.2018 року на адресу суду від в.о. голови Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_7.(вх. № 14385) надійшов лист, в якому представник відповідача визнав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні від 16.07.2018 року представник відповідача - голова Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_3 позовні вимоги визнав та просив позов задовольнити. Долучив письмові пояснення, в яких зазначив, що у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування, а селище міського типу Східниця територіально входить в м. Борислав, яке має свій представницький орган, Бориславську міську раду, тому Східницька селищна рада не може бути ініціатором об'єднання громад.

Представники третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав, вказаних у письмових поясненнях від 23.05.2018 року (вх. №15736), додаткових письмових поясненнях від 01.06.2018 року (вх. № 17025), в поясненнях щодо зміни меж адміністративно - територіальних одиниць м. Борислава та смт Східниці від 12.06.2018 року (вх. №18313) та додаткових поясненнях від 10.07.2018 року (вх. № 21353). Представники зазначили, що на виконання вимог статей 5, 6 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", Східницька селищна рада прийняла рішення № 878 "Про надання годи на добровільне об'єднання територіальних громад". Відповідно до вказаного рішення, Східницька селищна рада скерувала на ім'я сільського голови Довжанської Гірської сільської ради лист з пропозицією щодо добровільного об'єднання територіальних громад. За результатами громадських обговорень пропозиції об'єднання, 07.03.2018 року Довжанська Гірська сільська рада прийняла рішення № 307 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад". Представники наголосили, що Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" не визначає форму проведення громадського обговорення пропозицій щодо добровільного об'єднання територіальних громад, а лише встановлює строк для такого обговорення. 02.03.2018 року проводилися збори мешканців села Довжанської Гірської сільської ради, що свідчить про обізнаність жителів села з питанням об'єднання громад. Крім того, наголосили, що право одного члена громади не може бути підставою для нівелювання прав інших членів громади, які висловились про доцільність об'єднання територіальних громад. Враховуючи наведене, просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 14.05.2015 року № 878 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" Східницька селищна рада, за результатами громадських обговорень, вирішила надати згоду на добровільне об'єднання територіальних громад, серед яких, територіальна громада села Довге - Гірське.

14.02.2018 року на підставі вказаного рішення, Східницька селищна рада м.Борислава Львівської області скерувала сільському голові с. Довге - Гірське ОСОБА_3 пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад сіл, серед яких село Довге Гірське Дрогобицького району Львівської області.

07.03.2018 року Довжанська Гірська сільська рада Дрогобицького району прийняла рішення № 307 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об'єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Стаття 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" визначає основні умови добровільного об'єднання територіальних громад.

Добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

1) у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися;

3) об'єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об'єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання.

Відповідно до ч. 2 цієї статті. адміністративним центром об'єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об'єднаної територіальної громади.

Згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, добровільне об'єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього ж Закону, найменування об'єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальною громадою є - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об'єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об'єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Виходячи з наведеного, Законом передбачається об'єднання територіальних громад виключно на добровільній основі за відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування, які приймаються з врахуванням думки територіальної громади або за рішенням референдуму.

Аналізуючи вказані норми законодавства та матеріали справи, суд зазначає, що при прийнятті оскарженого рішення відповідачем не було враховано вимог ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", а саме того, що у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування.

Суд встановив, що відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 30.12.1962 року "Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР" місто Борислав з селищем міського типу Східниця віднесено до відання (підпорядкування) обласних (промислових) рад депутатів трудящих.

На думку суду, вказане унеможливлює об'єднання територіальної громади селища Східниці, яка не має самостійного статусу суб'єкта місцевого самоврядування та села Довге Гірське Дрогобицького району Львівської області.

Від третьої особи - Східницької селищної ради надійшли пояснення щодо намірів зміни меж адміністративно - територіальних одиниць м. Борислава та смт Східниці. У вказаних поясненнях зазначено, що Східницька селищна рада має намір вийти з-під відання м. Борислава. На підтвердження вказаного до матеріалів справи долучено рішення Східницької селищної ради м. Борислава Львівської області від 15.03.2018 року № 23 "Про звернення до Львівської обласної ради про ініціювання розробки проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно - територіальних одиниць міста Борислава та селища Східниця".

Однак, суд зазначає, що станом на дату винесення оскарженого рішення - 07.03.2018 року, та станом на дату розгляду справи, змін у статусі смт Східниці не було. Селище Східниця залишається складовою одиницею міста Борислава, територіальна громада якого має свій представницький орган місцевого самоврядування. У зв'язку з цим, утворення окремих Бориславської та Східницької територіальної громади є неможливим до набуття смт Східницею самостійного статусу суб'єкта місцевого самоврядування шляхом виділення зі складу міста Борислава та включення до складу відповідного району Львівської області.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звертався до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної та місцевого самоврядування із зверненням щодо можливості територіальної громади селища міського типу Східниця Бориславської міської ради Львівської області створити об'єднану територіальну громаду не виходячи з адміністративної підпорядкованості міста Борислава.

У відповідь на звернення надійшла відповідь Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної та місцевого самоврядування за підписом голови Комітету Власенка С., у якій зазначено, що наразі місто Борислав Львівської області залишається складовою адміністративно - територіальною одиницею, так званою "матрьошкою", до складу якої входить селище міського типу Східниця.

Крім того, у відповіді було зазначено, що Центральна виборча комісія неодноразово приймала рішення про відсутність правових підстав для призначення перших виборів в об'єднаних територіальних громадах, які об'єдналися територіальними громадами суміжного району, перебуваючи в складі "матрьошки".

В матеріалах справи наявна постанова Центральної виборчої комісії від 12.02.2016 року № 25 та постанова Центральної виборчої комісії від 17.03.2017 року № 44. В обох постановах Центральна виборча комісії встановила відсутність правових підстав для призначення Центральною виборчою комісією перших виборів депутатів і оголошення виборчого процесу, у зв'язку з тим, що територіальні громади, які бажали об'єднатися належали до різних адміністративно - територіальних одиниць.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", основною умовою добровільного об'єднання територіальних громад є нерозривність території, а саме територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися.

Суд встановив, що смт Східниця Бориславської міської ради Львівської області та с. Довге Гірське Дрогобицького району Львівської області територіально віддалені один від одного, території їх не суміжні, відтак не можуть утворювати нерозривну територію.

Виходячи з наведеного, суд констатує порушення відповідачем при прийнятті рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" основних умов добровільного об'єднання територіальних громад, що визначено у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Також суд звертає увагу на порушення відповідачем порядку та способу прийняття оскарженого рішення.

Порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад визначає ст. 6 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Згідно вказаної статті, сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об'єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об'єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об'єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об'єднання територіальних громад.

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити:

1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;

2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування;

3) план організаційних заходів щодо добровільного об'єднання територіальних громад.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Відповідно до ч. 3 цього Закону, схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Згідно з ч. 5 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об'єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об'єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Суд встановив недотримання відповідачем вимог вищевказаних статтей.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 року до Довжанської Гірської сільської ради надійшли пропозиції Східницького селищного голови про об'єднання територіальних громад.

Рішенням Довжанської Гірської сільської ради від 14.02.2018 року № 5 "Про вивчення пропозицій щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення" вирішено, зокрема, провести громадське обговорення щодо можливості добровільного об'єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття цього розпорядження.

Рішенням Довжанської Гірської сільської ради від 14.02.2018 року № 305 "Про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад" затверджено Порядок проведення громадських слухань з питань добровільного об'єднання громад (далі - Порядок).

Згідно п. 3 Порядку, громадські обговорення мали проводитися у формі громадських слухань 23.02.2018 року у приміщенні Народного дому с.Довге Дрогобицького району Львівської області.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що інформування громадян про проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад мало проводитися у мережі Інтернет та шляхом розміщення оголошень на території села.

Відповідно до п. 9 цього Порядку, організатор громадського обговорення протягом 2 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадських обговорень.

Однак, всупереч затвердженому порядку та визначеній даті громадських обговорень, за ініціативою окремих жителів села громадські слухання були проведені 02.03.2018 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Як зазначено в Роз'ясненні щодо застосування положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" в частині визначення строків здійснення окремих етапів об'єднання, затвердженому на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування 03.06.2015 року, протокол № 17, у ч. 3 ст. 5 та ч. 3 ст. 6 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

У ч. 2 ст. 7 Закону термін "громадське обговорення" конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.

Крім того, ч.4 ст. 5 Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Комітет відзначає, що громадське обговорення може проводитись в різних формах, зокрема, передбачених ст.8 та ст.13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у формі загальних зборів громадян, громадських слухань або в інших формах, визначених місцевою радою (конференція, форум, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація тощо).

Комітет звертає увагу, що окремі форми громадського обговорення (загальні збори громадян, громадські слухання та ін.) не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів та як правило проводяться протягом одного неробочого дня.

Враховуючи зазначене, Комітет вважає, що проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) протягом певної кількості днів слід розуміти як визначення граничного проміжку часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

При цьому Комітет звертає увагу, що призначаючи громадське обговорення сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки.

Допитаний в якості свідка секретар Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_7 зазначив, що 02.03.2018 року за ініціативою окремих осіб, а саме головою громадських слухань був ОСОБА_10, а секретарем ОСОБА_15., були проведені громадські слухання за участі не більше 35 жителів села. Однак, за результатами слухань було складено протокол, в якому зазначено про присутність у залі 60 чоловік, які, ніби одноголосно проголосували за об'єднання з територіальною громадою смт Східниця.

Допитаний в якості свідка депутат Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_10 підтвердив те, що за його ініціативою 02.03.2018 року було проведено громадське слухання щодо об'єднання з територіальною громадою смт Східниця. Свідок зазначив, що передумовою для призначення позачергової сесії було проведення громадського слухання, за результатами якого більшість мешканців села висловилися про об'єднання територіальних громад с. Довге Гірське та смт Східниці.

Підсумовуючи наведене та враховуючи пояснення свідків, суд зазначає про порушення депутатами Довжанської Гірської сільської ради порядку проведення громадських слухань.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 2 ст. 6 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Таким чином рішення має прийматися на черговій сесії, а не на позачерговій сесії.

Порядок скликання позачергової сесії визначений у ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зокрема, відповідно до п. 10 цієї статті, рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, якщо у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Згідно з п. 9 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Таким чином, лише у тому разі, якщо голова сільської ради у двотижневий строк не скличе сесію, депутати відповідної ради у кількості 1/3 від складу ради мають право ініціювати скликання сесії на конкретну дату.

Крім того, свідок - секретар Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_7 зазначив, що рішення про скликання позачергової сесії може приймати виключно голова сільської ради, а не секретар сільської ради.

Станом на 07.03.2018 року він виконував обов'язки голови сільської ради, оскільки голова сільської ради перебував на лікарняному. Приблизно о 15:00 год. до робочого кабінету ОСОБА_7 зайшли окремі депутати Довжанської Гірської сільської ради, селищний голова смт Східниці ОСОБА_4, голова Дрогобицької районної ради ОСОБА_11, депутат Дрогобицької районної ради ОСОБА_12, близько 10 мешканців села та ще 3-4 невстановлені особи. Вказані особи почали вимагати провести позачергову сесію. Свідок роз'яснив, що не має повноважень скликати позачергову сесію та зазначив, що ініціатори повинні внести проект порядку денного та проект відповідного рішення. Однак, вказані особи почали чинити морально - психологічний тиск, погрожувати та зазначали, що не випустять з кабінету, поки не розпочне сесію. Свідок зазначив, що у зв'язку з тиском на нього, він змушений був розпочати сесію. Проведенням сесії керували в основному вищевказані депутати. Сесія тривала близько 3 годин (з 15:00 год. - 18:30 год.) з порушеннями Регламенту Довжанської Гірської сільської ради та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В ході проведення сесії не було обрано секретаря сесії для ведення протоколу, протокол сесії не вівся, не ставилося на обговорення питання про можливість перебування в кабінету сторонніх осіб, тощо.

Допитана в якості свідка депутат Довжанської Гірської сільської ради ОСОБА_13 підтвердила, що в ході проведення сесії не було обрано секретаря сесії для ведення протоколу.

Допитані свідки селищний голова смт Східниця ОСОБА_4, голова Дрогобицької районної ради ОСОБА_11, та депутати Дрогобицької районної ради ОСОБА_12 та ОСОБА_14 підтвердили свою присутність 07.03.2018 року на позачерговій сесії Довжанської Гірської сільської ради.

Зокрема, свідок ОСОБА_12 зазначила, що передумовою для проведення сесії було громадське слухання, на якому обговорювати питання об'єднання територіальних громад с. Довге Гірське та смт Східниці. Відповідно до її слів, в громадському обговоренні взяло участь близько 60 чоловік.

Крім того, свідок ОСОБА_7 наголосив, що йому невідомо хто готував проект оскарженого рішення, оскільки воно оформлене як рішення чергової сесії, а фактично проводилася позачергова сесія.

Представник відповідача - голова Довжанської Гірської сільської ради погодився з тим, що при прийнятті рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" були порушені норми законодавства, адже у складі об'єднаної громади не може існувати територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування, а селище міського типу Східниця територіально входить в м. Борислав, яке має свій представницький орган, Бориславську міську раду, а тому Східницька селищна рада не може бути ініціатором об'єднання громад.

Крім того, допитаний в якості свідка голова смт Східниці ОСОБА_4, погодився з тим, що рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" не відповідає на сьогоднішній час умовам добровільного об'єднання територіальних громад, а саме п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Водночас зазначив, що Східницька селищна рада з метою усунення вказаних невідповідностей прийняла рішення № 29 від 15.03.2018 року "Про звернення до Львівської обласної ради про ініціювання розробки проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно - територіальних одиниць міста Борислав та селище Східниця" та звернулася з відповідними пропозиціями до Львівської обласної ради.

Таким чином, судом враховане наведене та водночас прийнято до уваги, що станом на дату винесення оскарженого рішення змін у статусі смт Східниці не було.

А відтак, рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" не відповідає основним вимогам добровільного об'єднання територіальних громад, встановлених у ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам добровільного об'єднання територіальних громад, встановлених у ст. 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та з численними порушеннями процедури проведення громадських слухань, скликання позачергової сесії та з порушенням регламентних процедур при прийнятті оскарженого рішення.

Тому, враховуючи наведене, вказане рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведена наявність підстав до визнання протиправним та скасування рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.

За змістом критерій прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

В зв'язку з зазначеним, відповідач при прийнятті оскарженого рішення повинен був діяти у спосіб та в порядку, передбаченому законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, в даному випадку суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності, який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорваті", п.74).

Аналізуючи викладені обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання громад" прийняте з порушенням вищевказаних критеріїв.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що представник відповідача погодився з тим, що при прийнятті оскарженого рішення були численні порушення законодавства, у зв'язку з чим визнав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені вище обставини, та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, а також враховуючи визнання представником відповідача позовних вимог, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області № 307 від 07.03.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

Стягнути з Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (код ЄДРПОУ 04374677, місцезнаходження: 82195, Львівська область, Дрогобицький район, с. Довге Гірське, вул. Шевченка, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 3) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повне рішення виготовлено та підписано 20 липня 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош