Рішення

від 11.07.2018 по справі 911/445/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/445/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОАЗИС-2010"

до дочірнього підприємства "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ - ЖИТЛОСЕРВІС"

про стягнення заборгованості у сумі 17 653,00 грн.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.03.2018 року);

ОСОБА_2 (довіреність від 05.03.2018 року);

відповідача: ОСОБА_3 (наказ №97-к від 23.12.2015 року);

ОСОБА_4 (наказ №25 від 08.08.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОАЗИС-2010" (далі - позивач) до дочірнього підприємства "ЖИТЛО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ - ЖИТЛОСЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 17 653,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору про спільне використання і технічне обслуговування газових мереж ШГРП №3-12 від 16.04.2012 року, згідно з якими позивач зобов'язувався забезпечувати технічну можливість передачі природного газу відповідачу, а відповідач зобов'язувався дотримуватись установленого режиму споживання природного газу згідно з Правилами безпечного газопостачання України та своєчасно оплачувати надані послуги.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року позовну заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОАЗИС-2010" залишено без руху, на підставі п. п. 2, 10 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

20 квітня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви №34 та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 травня 2018 року.

20 квітня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи №35, яке підлягало задоволенню судом.

10 травня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи №40, яке підлягало задоволенню судом.

14 травня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення на позов №50 від 11.05.2018 року.

16 травня 2018 року в засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 20 червня 2018 року, зобов'язано представників сторін провести звірку взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 року до 16.05.2018 року та надати суду акт звірки. Крім цього, представника позивача зобов'язано подати документи, що підтверджують наявність господарських відносин між позивачем та відповідачем (копії договорів тощо), оригінал та належним чином засвідчену копію технічної угоди про режим транспортування, порядок обліку та документальне оформлення прийому - передачі природного газу №300300162 від 01.01.2014 року, оригінал та належним чином засвідчені копії платіжних доручень, на які містяться посилання в акті звірки взаємних розрахунків від 29.09.2017 року, долученому до позовної заяви.

18 червня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист №68 від 15.06.2018 року з додатками.

20 червня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представники позивача та відповідача подали клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підлягали задоволенню судом.

20 червня 2018 року в засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, а представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11 липня 2018 року.

03 липня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.

11 липня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представники позивача та відповідача подали клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підлягали задоволенню судом.

11 липня 2018 року в засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечували.

Після закриття підготовчого засідання, представниками сторін було надано письмову згоду щодо розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Так, суд закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовільнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

16 квітня 2012 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ОАЗИС-2010" (далі - позивач) та дочірнім підприємством "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ - ЖИТЛОСЕРВІС" (далі - відповідач) був укладений договір про спільне використання і технічне обслуговування газових мереж ШГРП №3-12 (далі - договір №3-12), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався забезпечувати технічну можливість передачі природного газу відповідачу, а відповідач зобов'язувався дотримуватись установленого режиму споживання природного газу згідно з Правилами безпечного газопостачання України та своєчасно оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору №3-12, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункт призначення), перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Пунктом 1.3 договору №3-12 встановлено, що використання газу відповідачем здійснюється виключно для вироблення теплової енергії для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з п. 2.2 договору №3-12 постачання газу здійснюється в разі:

надання відповідачем заявки на природній газ на місяць до 10 числа місяця, що передує місяцю споживання (п. 2.2.1 договору №3-12);

відсутності заборгованості у відповідача за минулі періоди (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів (п. 2.2.2 договору №3-12).

Відповідно до п. 2.3 договору №3-12, позивач забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, заявлених відповідачем.

Пунктом 2.6 договору №3-12 встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється заданими вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно з п. 2.7 договору №3-12, позивач до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє відповідачу два примірники акта приймання - передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою позивача.

Відповідно до п. 2.8 договору №3-12, відповідач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних позивача.

Пунктом 2.9 договору №3-12 встановлено, що акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Згідно з п. 4.3 договору №3-12, відповідач сплачує позивачу витрати пов'язані з технічним обслуговуванням ШГРП пропорційно кількості спожитого газу.

Відповідно до п. 4.6 договору №3-12, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. Оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: - оплата в розмірі 34% (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплата в розмірі 33% (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 30 (31) числа місяця поставки. Відповідач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати відповідач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується позивачем в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді, або повертається на рахунок відповідача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду відповідач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Пунктом 5.1.4 договору №3-12 встановлено, що позивач зобов'язується складати та надавати на погодження відповідачу акт приймання - передачі газу.

Згідно з п. 9 договору №3-12, спірні питання та розбіжності щодо виконання умов договору вирішуються в порядку установленому законодавством.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що відповідач послуги, надані позивачем у листопаді 2014 року, квітні 2015 року та листопаді 2015 року, не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 17 653,00 боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

14 травня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти боргу відповідача перед позивачем заперечував, послався на те, що ним направлявся позивачу акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за весь період їх договірних відносин, підписувати який позивач відмовився.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються

на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських перацій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлюється Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року

Згідно з п. 1.2 Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.2 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п. 2.1 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п. 2.13 Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Так, документами, що підтверджують факт поставки позивачем відповідачу товару за листопад 2014 року, квітень 2015 року та листопад 2015 року, а також виникнення обов'язку у відповідача щодо оплати поставленого позивачем товару, є акт приймання - передачі газу.

Забезпечення фінансування у первинних документах здійснення господарської операції, що проводиться, покладається на керівника підприємства, тобто відповідальність за неналежне ведення бухгалтерського обліку підприємством позивача покладається на самого позивача.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року позивача було зобов'язано подати суду для огляду та долучення до матеріалів справи акти приймання - передачі газу, а також докази їх направлення відповідачу.

Представники позивача вимог ухвали суду не виконали, актів приймання - передачі газу відповідачу за листопад 2014 року та листопад 2015 року, оформлених згідно з вимогами законодавства, суду не надали.

У судових засіданнях представники позивача пояснили, що вищевказані документи позивачем оформлені не були та відповідачу не направлялись.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був підписаний акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №160 від 27 квітня 2015 року. Твердження представників позивача про відсутність оплати відповідачем товару, поставленого у квітні 2015 року, спростовуються долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку відповідача, а також актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року до 16.05.2018 року, з яких вбачається, що після квітня 2015 року відповідачем здійснювалась оплата поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, позивачем не доведено факт поставки товару відповідачу за листопад 2014 року, листопад 2015 року та квітень 2015 року в сумі 17 653,00 грн., відсутність оплати товару позивачем належними доказами не доведено, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 653,00 грн. боргу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. ч. 1, 3 ст. 8, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 264, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. 6 ст. 183, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОАЗИС-2010" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 145/1, ідентифікаційний код 37622999) до дочірнього підприємства "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ - ЖИТЛОСЕРВІС" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 76-А, ідентифікаційний код 34783323) про стягнення заборгованості у сумі 17 653,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 23.07.2018 року.

Суддя С. Грабець