Рішення

від 17.07.2018 по справі 917/487/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 Справа № 917/487/18

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Агро", АДРЕСА_1, 36022

до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", вул. Небесної Сотні, 69, м. Полтава, 36022

про стягнення 874944,13 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 14.05.18);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.06.18).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КС-Агро" (далі - ТОВ "КС-Агро"/ позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Полтавський КХП"/ відповідач) 874944,13 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 61 від 17.05.2017.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.05.2018. порушено загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.06.2018.

Ухвалою від 20.06.2018. суд за заявою відповідача відклав підготовче засідання у справі на 17.07.2018. та за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

16.07.2018. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В обгрунтування клопотанн6я відповідач посилається на те, що на даний час СУ ГУ НП у Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170000000334 від 08.07.2016. за ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку з незаконним заволодінням майном ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів". Згідно листа ГУ НП у Полтавській області № 4673/115/24/05-2018 від 23.06.2018., ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідачем не надано доказів існування іншої справи , що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до вирішення якої неможливо розглядати дану справу. Відкриття кримінального провадження не є підставою для зупинення провадження у даній справі відповідно до ст. 227 ГПК України

Відповідач у відзиві (вх. № 6638) позов визнав у повному обсязі та просив суд відстрочити виплату заборгованості в розмірі 874944,13 грн. на один рік.

В підготовчому засіданні 17.07.2018. представник відповідача визнав позов у повному обсязі та просив суд відстрочити виконання рішення.

Суд роз'яснив сторонам наслідки визнання відповідачем позову та перевірив повноваженнях представника відповідача, встановивши, що останній не обмежений відповідачем на вчинення вказаних процесуальних дій.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалив рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2017. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу № 61 (далі - договір).

Згідно з умовами п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця зерно пшениці, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна кількість товару, що поставляється, визначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Ціна на поставлений товар є договірною і вказується в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п. 3.1. договору).

Загальна сума договору складає сумарну вартість поставлених партій товару згідно із Специфікаціями, виписаними протягом усього терміну дії договору (п. 3.3. договору).

На виконання умов договору позивач у період з 17.05.2017. по 01.12.2017. передав (продав) відповідачу 1752,8 тонн пшениці 2, 3 та 6 класу на загальну суму 8728470,33 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями специфікацій (№ 5 від 26.09.2017., № 11 від 30.09.2017., б/н від 22.11.2017., б/н від 29.11.2017., б/н від 29.11.2017., б/н від 30.11.2017., б/н від 01.12.2017.), видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, виданих відповідачем своєму представнику, а також товарно-транспортних накладних.

Пунктом 4.2. договору визначено, що перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Розділом 5 договору врегульовано порядок розрахунків за товар, - оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, згідно умов вказаних в Специфікаціях.

При цьому, як умовами самого договору, так і Специфікаціями, не встановлено строк виконання платіжних зобов'язань Покупцем.

Відповідно до п. 11.2 договору, договір діє до 31.12.2017. в частині постачанні товару та до повного виконання в частині фінансових розрахунків.

17.04.2018. позивач направив відповідачу вимогу про оплату товару вих. № 15, згідно якої просив відповідача перерахувати заборгованість в сумі 874944,13 грн. протягом семи днів з дня отримання вимоги.

В зв'язку з невиконанням вказаної вимоги відповідачем, позивач просить суд стягнути з останнього заборгованість за отриманий товар в сумі 874944,13 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як зазначалося вище, відповідач визнав позов у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині не сплати вартості отриманого товару в сумі 874944,13 грн. не підлягають доказуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Щодо викладеного у відзиві клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В обґрунтування клопотання про відстрочення рішення відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства. Проте, жодних доказів на підтвердження вказаного відповідач не надав.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не довів наявність обставин, які могли б слугувати підставою для надання відстрочення виконання рішення, суд відмовив у відстроченні виконання рішення.

Керуючись статтями 185 (ч. 3), 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Небесної Сотні, 69, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00952166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Агро" АДРЕСА_1, 36022; код ЄДРПОУ 39471102) 874944 грн. 13 коп. заборгованості, 13124 грн. 16 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про відстрочення виконання рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.07.2018.

Суддя О.С. Семчук