Рішення

від 17.07.2018 по справі 925/536/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Черкаси справа № 925/536/18

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, керівник, ОСОБА_2, за довіреністю, від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю, розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Приватного підприємства СОКІЛ-1 до Корсунь-Шевченківської районної ради про стягнення 39184,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство СОКІЛ-1 звернулося з позовом до суду про стягнення з Корсунь-Шевченківської районної ради з яких: 36809,84 грн основної заборгованості, 1420,96 грн пені, 251,11 грн 3% річних та 702,63 грн інфляційних, обґрунтувавши позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про охорону майна та цінностей №105 від 01 січня 2018 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав. Відповідач письмового відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову не заперечував та пояснив, що позивачем належним чином виконано умови договору, про що свідчать підписані акти здачі-прийняття робіт, у зв'язку з не проведенням тендеру щодо закупівлі послуг з охорони, договір був укладений тільки на два 2 місяці, у зв'язку з чим, казначейством платіжні документи не були оплачені своєчасно.

У судовому засіданні 17.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено, що 01.01.2018 між Корсунь-Шевченківською районною радою (замовник - відповідач по справі) та Приватним підприємством Сокіл-1 (виконавець - позивач по справі) було укладено договір про надання охоронних послуг (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги по охороні об'єкта: адміністративне приміщення за адресою м.Корсунь-Шевченківський вул. Г.Майдану, 9. Вартість наданих виконавцем послуг складає 41200 грн. Оплата за надані послуги здійснюється замовником один раз в місяць після прийняття виконаної роботи. Сума щомісячного платежу становить 20600 грн (п.п.3.1, 3.2 договору). Відповідно до пункту 3.2 договору підставою для розрахунку є підписаний сторонами акт надання послуг. Кошти за виконану роботу перераховуються замовником на рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання акту надання послуг. Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 5.5 договору, відповідно до якого, у випадку затримки платежів з боку замовника, за умови його належного бюджетного фінансування, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення, але не менше облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення платежу, від суми несвоєчасно перерахованих платежів.

Строк дії договору визначений сторонами у пункті 8.1 договору та встановлений до 28 лютого 2018 року.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши послуги по охороні об'єкта протягом січня-лютого 2018 року. Між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) акту №СВ-0000016 за січень 2018 на суму 20600,00 грн та №СВ-0000019 за лютий 2018 на суму 16209,84 грн, а всього на суму 36809,84 грн. Також між сторонами договору був складений, підписаний та скріплений їх печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 на суму 36809,84 грн.

У листі від 13 лютого 2018 року №134/02-07 відповідач гарантував оплату наданих послуг, проте, за надані послуги не розрахувався. Позивач направив відповідачу претензію №05 від 06.04.2018, у якій вимагав сплатити заборгованість за надані послуги із врахування інфляційних та річних у сумі 37139,46 грн. Вимога отримана відповідачем 11.04.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення уповноваженому представнику, проте також залишена без задоволення.

Невиконання замовником зобов'язань щодо строків та порядку оплати отриманих послуг стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення заборгованості, яка складається із неоплачених послуг у сумі 36809,84 грн, 1420,96 грн пені, 251,11 грн 3% річних та 702,63 грн інфляційних.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг охорони, зміст якого врегульовано Главою 63 ЦК України та, зокрема, статтею 901 ЦК України, відповідно до якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відповідно до статей 902, 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виконання позивачем наданих послуг підтверджується відповідачем та актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а обов'язок відповідача щодо оплати цих послуг передбачений у п. 3.2 договору, відповідно до якого оплата за надані послуги здійснюється замовником один раз в місяць після прийняття виконаної роботи, протягом трьох банківських днів з дати підписання акту надання послуг. Відповідач за отримані послуги не розрахувався, позивач направив відповідачу претензію №05 від 06.04.2018 (у якій посилався на підписані акти) та звернувся з позовом до суду 29.05.2018, надавши копії цих актів, тобто строк оплати є таким, що настав, тому заборгованість у розмірі 36809,84 грн за надані у січні, лютому 2018 року послуги підлягає стягненню у судовому порядку.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань передбачена пунктом 5.5 договору щодо обов'язку сплати пені та у статті 625 ЦК України, як підстава для нарахування інфляційних та річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. На підставі зазначених положень, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати у сумі 1420,96 грн за період з 26.01.2018 по 02.03.2018, 702,63 грн інфляційних та 251,11 грн. 3 % річних за період з березня по квітень 2018 року. Проте, враховуючи строк проведення оплати, який встановлений договором та який пов'язаний з датою підписання акту надання послуг та відсутність її зазначення на наданих суду копіях актів здачі-приймання робіт, суд не встановив коли саме відповідачем було порушено строк оплати, оскільки акти виконаних робіт не містять дати їх підписання, а умовами договору не встановлений строк, протягом якого ці акти повинні бути підписані замовником. Отже, позивач не довів та належними доказами не підтвердив своє право на стягнення з відповідача штрафних санкцій, відтак ці вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1762,00 грн. є мінімальною, тому підлягає відшкодуванню у повному розмірі за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корсунь-Шевченківської районної ради, (вул. Героїв Майдану, 9, м.Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, код ЄДРПОУ 25205105) на користь Приватного підприємства Сокіл-1 (вул. Енергетиків, 22-а, м.Канів,Черкаська область, код ЄДРПОУ 35546650) 36809,84 грн заборгованості та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 23.07.2018

Суддя О.І.Кучеренко