Рішення

від 19.02.2018 по справі 804/7475/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа № 804/7475/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участю: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - Чікіньова Д.М.,

представника відповідача - Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтертранскомплект до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтертранскомплект (далі - Товариство) 10 листопада 2017 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2017 року № 0015231402, прийнятого відповідачем.

В обґрунтування позову Товариство посилалося, що оскарженим рішенням безпідставно нараховані грошові зобов'язання з ПДВ, оскільки формування податкового кредиту відбувалося у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. Позивач наголошує, що його господарські операції, у період, що перевірявся, носили реальний характер та мали на меті отримання прибутку, а всі учасники господарського обороту на момент укладання відповідних договорів відповідали ознакам та поняттю юридичної особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року адміністративний позов Товариства залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) і надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність фактів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, у період що перевірявся, оскільки не спрямовані на реальне настання наслідків та отримання доходу, а спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов'язань всіх учасників паперово-транзитного переміщення товару по ланцюгу постачання.

У судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої правові позиції та надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період з 04.07.2017 р. по 12.07.2017 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Будівельна компанія Стелла-Проджект за період з 01.09.2016 року по 30.10.2016 року, ТОВ Рандес ПРО за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року, ТОВ Вільнос Компані за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2017 року № 4715/04-36-14-02/32405583 (відправлений на адресу позивача 17.07.2017 року), висновками якого встановлено порушення Товариством п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2016 - листопад 2016 року на загальну суму 457610,13 грн., та п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем неправомірно визначено податкові зобов'язання на загальну суму 457610,13 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2017 року № 0015231402, яким Товариству зменшено суму податкового кредиту у розмірі 455475,00 грн. Відповідно до розрахунку, наявного в матеріалах справи, ТОВ Стелла-Проджект у ЄДРПН у жовтні 2016 року зареєстровані на позивача податкові накладні на суму ПДВ 118833,12 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтертранскомплект у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у складі податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Стелла-Проджект задекларовано 116698 грн. податкового кредиту. Таким чином, у податковій звітності за жовтень 2016 року позивачем неправомірно визначені податковий кредит та податкові зобов'язання у сумі 116698,00 грн.

Правомірність та підстави проведення перевірок позивачем не оскаржується, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2017 року № 0015231402.

Вирішуючи по суті спірні позовні вимоги суд виходить з такого.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які безспірно підтверджують існування обставин, що виключає право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача та донарахування йому спірного грошового зобов'язання стало посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення зберігання, навантаження/розвантаження оформлених обсягів товарно-матеріальних цінностей та відсутністю придбання у третіх осіб послуг по забезпеченню їх зберігання. Також зазначає про відсутність сертифікатів та паспортів якості на товар.

В той же час судом, з аналізу суті та наслідків господарських операцій позивача, які мали місце у періоді, що перевірявся, встановлено, зокрема таке.

Так, у періоді, що перевірявся, Товариство мало взаємовідносини, зокрема: з ТОВ Будівельна компанія Стелла-Проджект , ТОВ Рандес ПРО , ТОВ Вільнос Компані .

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2016 року між Товариством (покупець) та ТОВ Будівельна компанія Стелла-Проджект (постачальник) укладено договір поставки № 11001, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар , а покупець прийняти його та оплатити. Відповідно до (т.1, а.с. 71-72).

Фактичне виконання умов договору підтверджується податковими та видатковими накладними, а також товарно - транспортними накладними складеними за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи (т.1, а.с.75-77, 239-241).

Оплата товару відбувалась у безготівковій формі через розрахункові рахунки підприємств, що підтверджується виписками рахунку (т.1, а.с.78).

У бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені у Кт 631 Розрахунки з постачальниками - 118833,12 грн.

Крім того, Товариство (покупець) придбавало на протязі листопада 2016 року у ТОВ Рандес ПРО (постачальник) товар на підставі договору поставки товарів від 01.11.2016 року № 01111 (т.,1 а.с.56-57).

Фактичне вчинення позивачем господарських операцій з постачання товару підтверджується виписаними ТОВ Рандес ПРО за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними, що засвідчують перевезення кожної партії товару (т.1, а.с.60-67, 242-248).

Оплата товару відбувалась у безготівковій формі через розрахункові рахунки підприємств, що підтверджується виписками рахунку (т.1, а.с.68-70).

У бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені у Кт 631 Розрахунки з постачальниками - 210874,70 грн.

Придбані ТМЦ за вищевказаними договорами використані Товариством у власній господарській діяльності шляхом реалізації на адресу ТОВ Промрудмаш на виконання умов договору № 2016-0601 від 01.06.2016 року (т.1, а.с. 153-155), що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними та податковими накладними (т.1, а.с. 156-160, 249, т.2, а.с. 1-12).

Транспортування товару здійснювалось у транзитній формі постачання в обхід складських приміщень позивача, зокрема: з юридичної адреси ТОВ Будівельна компанія Стелла-Проджект та ТОВ Рандес ПРО до ТОВ Промрудмаш , яке відповідно до долучених товарно-транспортних накладних виступав замовником перевезення.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від ТОВ Вільнос Компані послуги на підставі договору на виконання робіт від 28.07.2016 року № 2807/16 та специфікації від 28.07.2016 року № 1 з ремонту основи преса глибоко віджиму BS-64 №1 ремонту нержавіючої футеровки шнеків та інше, про що свідчать складені акти здачі-прийомки виконаних робіт, акт прийому-передачі з ремонту, акт прийому-передачі у виготовленняа також товарно - транспортні накладні за кожною партією товару, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.79-90). Оплата товару відбувалась у безготівковій формі через розрахункові рахунки підприємств, що підтверджується виписками рахунку (т.1, а.с.91). У бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені у Кт 631 Розрахунки з постачальниками - 127902,27 грн.

Ставлячи під сумнів реальність вищевказаних операцій, податковий орган посилається на аналіз ЄРПН, відповідно до якого останнім не встановлено придбання Товариством листа г/к, товщина 40 мм (1900*5700), листа г/к відсортування 43 мм та прес BS-64 №1, які були передані ТОВ Вільнос Компані згідно актів прийому-передачі.

Проте, такі посилання суд вважає необґрунтованими, оскільки по-перше, вказані ТМЦ Товариством не придбавались, а були отримані від їх (ТМЦ) власника - ТОВ Промрудмаш (т.1, а.с.146-149) на виконання умов договору на виконання робіт від 28.07.2016 року № 2807-2016 та вже в подальшому передані на адресу ТОВ Вільнос Компані .

Вказані обставини також підтверджені показаннями свідка, зокрема:заступником директора ТОВ Промрудмаш Акимовою Ольгою Григорівною, яка у судовому засіданні пояснила, що співпрацює з позивачем на протязі тривалого часу та підтвердила, що транспортування товару відбувалось безпосередньо на адресу ТОВ Промрудмаш за його рахунок.

Отже, факт реальності придбання позивачем товарів (послуг) за вказаними договорами, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які розцінені судом як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачених за товар, по якому у покупця відсутні сертифікати якості, або інші документи, що підтверджують його виробництво.

Суд враховує й той факт, що відповідачем під час здійснення перевірки не вимагалися паспорти якості на товар позивача. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

При цьому, відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг). В обґрунтування висновків в акті перевірки податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутності у контрагента позивача достатньої кількості кваліфікованих працівників та складських приміщень для надання послуг позивачу.

Крім того, судом встановлено порушення податковим органом строків прийняття оскарженого рішення, визначених п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем у справі необхідних умов для формування податкового кредиту і про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваного донарахування, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.

За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 6832,13 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтертранскомплект (код ЄДРПОУ - 32405583, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Фучика, 1-А) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39384856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) від 26.09.2017 року № 0015231402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтертранскомплект (код ЄДРПОУ - 32405583, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Фучика, 1-А) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6832,13 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні) 13 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 39394856, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, 49000).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 23.02.2018 року.

Суддя Л.Є. Букіна