Рішення

від 04.07.2018 по справі 810/30/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року № 810/30/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П. за участю представника позивача -Косюк О. Ю. та представника відповідача - Славяніна М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Малого приватного підприємства Резерв про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом

встановив:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Малого приватного підприємства Резерв про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 106616,31 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Згідно ухвали суду від 03.01.2018 позивачу необхідно було надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 03.01.2018, на десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Позивач усунув недоліки у встановлений строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

27 березня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Частиною пятою статті 262 КАС України визначено, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 судом ухвалено розгляд адміністративної справи №810/30/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 13.04.2018.

В судовому засіданні 13.04.2018 позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що відповідачем було надіслано відзив на позовну заяву, в якому повідомлено про часткову сплату податкового боргу та подано уточнюючий розрахунок з плати за землю. Відтак просив прийняти дану заяву, задовольнити позов ГУ ДФС у Київській області та стягнути з рахунків МПП Резерв в обслуговуючих банках - 73 733,97 грн., в рахунок погашення податкового боргу.Також, позивач надав відповідь на відзив.

В судовому засіданні була оголошена перерва до 23.05.2018, запропоновано сторонам подати свої заперечення та додаткові пояснення з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну підстав позову.

В судове засідання 23.05.2018 відповідач подав відзив (додатковий) на позовну заяву з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну підстав позову. В судовому засіданні була оголошена перерва до 04.07.2018, запропоновано сторонам подати свої додаткові пояснення та розрахунки.

Через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив (додатковий) від 01.06.2018 № б/н, від відповідача -письмові пояснення від 04.07.2018.

04 липня 2018 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях та додаткових обґрунтувань до заперечень проти позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку на 13.04.2018за відповідачемобліковується податковий борг зі сплати за землю у розмірі 73 733,97.Податковазаборгованість виникла у відповідача у результаті несплати основної суми платежу, штрафних санкцій та пені з сплати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) самостійно задекларованих податкових зобов'язань, нарахованої та несплаченої пені, донарахованих контролюючим органом зобов'язань згідно:

- Податкові розрахунки земельного податку: від 18.02.2016 № 1600004949 з терміном сплати до 30.12.2016 р. на суму 4 310,47 грн; від 18.02.2016№ 1600004949 з терміном сплати до 30.01.2017 р. на суму 4 310,47 грн; від 17.02.2017 № 1700013693 з щомісячною сплатою на суму 962,44 грн. (11 549,29); від 19.02.2018№ 12774 з терміном сплати до 02.03.2018 р. на суму 962,44 грн.; від 19.02.2018 № 12774 з терміном сплати до 30.03.2018 р. на суму 962,44 грн.

- Податкові повідомлення-рішення:від 15.06.2016 № 0006811502 на суму 20 416,68 грн.; від 03.06.2016 № 0006081502 на суму 28517,84 грн.; від 14.06.2016 № 0006791502 на суму 42742,52 грн.

Позивач зазначає, що податковий борг був зменшений за рахунок поданих уточнюючих розрахунків, а саме:

- Уточнюючі податкові розрахунки земельного податку: від 26.04.2016 № 1600008962 на суму 6 805,62 грн.; від 26.04.2016 № 12773 на суму 28 495,01 грн.; від 20.02.2018 № 12770 на суму 6 805,62 грн.

Вказує, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань нараховано пені у розмірі 11 112,37 грн. За відповідачем станом на 06.12.2016 року обліковується борг у розмірі 14 746,68 грн. Самостійно сплачено відповідачем податковий борг у розмірі 23 791, 54 грн.

З урахуванням самостійних сплат та поданих відповідачем уточнених розрахунків зі сплати за землю, станом на 13.04.2018 обліковується борг у розмірі 73 733,97 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована уповноваженим органом доходів і зборіввиключно шляхом внесення до суду подання в порядку статті 283. КАС України.

Також представник відповідача вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а саме, що платник податків ще в лютому 2018 рокуподавпозивачу нові податкові декларації з плати за землю (уточнюючі), що значно зменшили його грошове зобов'язання за даним податком, подані ним коригування до податкової звітності охоплюють вказаний позивачем в позові часовий проміжок і є підставою для визначення нових показників такої звітності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до параграфа 2 глави 11 КАС України справи за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень, зокрема щодо стягнення коштів за податковим боргом, віднесені до окремої категорії термінових адміністративних справ.Чинним процесуальним законодавствомвизначені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; 4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; 5) стягнення коштів за податковим боргом;6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.

За приписами ч. 2 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі

Відповідно до приписів ч. 3ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Отже, встановлюючи спеціальну процедуру для розгляду справ за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень, законодавець виходив з того, що визначені приписами частини першої статті 283 КАС України справи є особливою формою податкового контролю.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 5 ст. 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Тобто, процесуальнезаконодавство передбачило для позивачаі можливість подання адміністративних позовів в загальному порядку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МПП РЕЗЕРВ (код ЄДРПОУ 25299477) знаходиться за адресою 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденко, будинок 8, квартира 66, зареєстровано в якості юридичної особи 08.01.1998, дата запису 15.06.2005, номер запису 1 334 120 0000 000799, перебуває на податковому обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005 Вищедубечанська сільська рада Вишгородського району Київської області передала МПП Резерв в оренду земельну ділянку площею 0,8246 га. (кадастровий номер 3221881600:31:126:0006) строком на 49 років, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 93 796,95 гривень, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 690 грн. 00 коп, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, орендна плата вноситься один раз на рік в січні місяці.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами п.п. 141.73, 14.1.74. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначені наступні поняття: землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до пп. 269.1.2. п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до приписів статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до приписів статті 288. ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до приписів статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 6 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З метою правильного розрахунку орендної плати відповідач звернувся до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з метою отримати актуальний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки.

Відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області своїм листом від 24.01.2018 № 128 повідомив відповідача, що остання нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8426 га, яка знаходиться в с. Вища Дубечня по вул. Соборна, 20 і перебуває в оренді МПП Резерв розроблена в 2009 році і з того часу не змінювалась.

Судом встановлено, що відповідач в лютому 2018 року подав позивачу нові податкові декларації з плати за землю (уточнюючі) за 2014-2016 роки, що значно зменшили його грошове зобов'язання за даним податком.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами пп. 78.1.3. п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були подані до Вишгородської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області:

10 лютого 2014 року податкова декларація з плати за землю (звітна) на 2014 рік загальною сумою 28 901,79 грн.

18 лютого 2015 року податкова декларація з плати за землю (звітна) на 2015 рік загальною сумою 36 098,33 грн.

18 лютого 2016 року податкова декларація з плати за землю (звітна) на 2016 рік загальною сумою 51 728,91 грн.

17 лютого 2017 року податкова декларація з плати за землю (звітна) на 2017 рік загальною сумою 11 549,29 грн.

19 лютого 2018 року податкова декларація з плати за землю (звітна) на 2018 рік загальною сумою 11 549,29 грн.

Грошове зобов'язання було зменшено за рахунок поданих уточнюючих розрахунків, даний факт визнається сторонами та підтверджується наданими суду доказами, а саме:

16 квітня 2016 року податкова декларація з плати за землю (уточнююча) на 2014 рік з розміром зменшення податкового зобов'язання загальною сумою 22 814,27 грн.

16 квітня 2016 року податкова декларація з плати за землю (уточнююча) на 2016 рік з розміром зменшення податкового зобов'язання загальною сумою 34 028,10 грн.

19 лютого 2018 року податкова декларація з плати за землю (уточнююча) на 2015 рік з розміром зменшення податкового зобов'язання загальною сумою 28 495,01 грн.

19 лютого 2018 року податкова декларація з плати за землю (уточнююча) на 2016 рік з розміром зменшення податкового зобов'язання загальною сумою 6 805,62 грн.

06 березня 2018 року ГУ ДФС у Київській області (Вишгородське відділення) було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю МПП Резерв , за результатами якої складено акт від 06.03.2018 № 000758/10-36-53-01/25299477.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що під час проведення перевірки було встановлено, що МПП Резерв порушило терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 0024745301, яким до МПП Резерв застосовано штрафні санкції у розмірі 24 047,77 грн.

Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що період перевірки охоплює вказаний позивачем в позовній заявіперіод, залишокосновної суми грошового зобов'язання або податкового боргу з плати за землю на дату проведення перевірки матеріалами перевірки не встановлений, виходячи з таблиці наведеної в акті від 06.03.2018 № 000758/10-36-53-01/25299477 вони є погашеними.

Отже, станом на 13.04.2018, сума грошового зобов'язання зі плати за землю, визначена відповідачем самостійно у вищенаведених податкових деклараціях, з урахуванням показників, відображених у поданих уточнюючих розрахунках, становить 47 684,61 грн.

Протягом 2015-2018 років МПП Резерв на погашення задекларованого податкового зобов'язання сплачено 50 451,60 грн., даний факт підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС КО від 16.05.2018 № 119210/10-08 та платіжними дорученнями за відповідний період, а саме: від 04.06.2015 № 8 - 3 008,24 грн.; від 17.07.2015 № 12 - 2 408,48 грн.; від 23.10.2015 № 19 - 2 408,48 грн.; від 06.11.2015 № 20 - 2 408,48 грн.; від 06.11.2015 № 21 - 2 408,48 грн.; від 28.12.2015 № 24 - 2 408,48 грн.; від 15.02.2016 № 2 - 2 408,48 грн.; від 22.03.2016 № 3 - 413,55 грн.; від 22.03.2016 № 3 - 2 586,45 грн.; від 20.04.2016 № 7 - 2 500,00 грн.; від 21.04.2016 № 8 - 300,00 грн.; від 07.06.2016 № 10 - 3 400,99 грн.; від 10.03.2017 № 24 - 11 549,29 грн.; від 30.01.2018 № 41 - 12 242,25 грн.

Щодо посилань позивача в позові на податкові повідомлення-рішення від 15.06.2016 р. № 0006811502 на суму 20 416,68 грн.; від 03.06.2016 р. № 0006081502 на суму 28 517,84 грн.; від 14.06.2016 р. № 0006791502 на суму 42 742,52 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст. 9. КАС України встановлено: 1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. 3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, обравши спосіб захисту шляхом подачі адміністративного позову в загальному порядку, а не за процедуроюрозгляду справи на підставі звернення органу доходів і зборів, встановленою приписами ст. 283 КАС України, позивач повинен був виходити з того, що в судовому засіданні необхідно буде доводити обгрунтованість та фактичне існування всіх обставин, що на них він посилається, за весь зазначенний в позовній заяві період.

Так,з позовної заяви та пояснень представника позивача слідує, що податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі попередньо проведених перевірок, які охоплюють зазначений в позовній заяві період.Разом з тим, відповідач, у відповідності до приписів п. 50.1. ст. 50. ПК України, до дати остаточного визначення позивачем своїх позовних вимог (заява про зміну підстав позову від 13.04.2018), самостійно виявив помилки, що містилися у раніше поданих ним податкових деклараціях (в частині завищення власних податкових зобов'язань), надіслав уточнюючий розрахунок до таких податкових декларацій за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку, а позивач, на виконання приписів пп. 78.1.3п. 78.1 ст. 78. ПК України, здійснивперевірку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, і встановив, що МПП Резерв , за оскаржуваний в позовній заяві період, порушило лише терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, а основнегрошове зобов'язанняабо податковий борг з плати за землю на момент проведення перевірки вже відсутні.

За описаних вище обставин, суд вважає за можливе застосувати,встановлений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4. ПК України, принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем безспірно не доведено наявність у відповідача податкового боргу, крім того, останнійсамостійно виявив помилки податкової звітностів частинізавищення його податкових зобов'язань, тобто обставина несплати у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань не знайшла свого підтвердження, отже,пеня, заявлена позивачем в позовній заяві у розмірі 11 112,37 грн. є безпідставною.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 09 липня 2018 р.