Рішення

від 19.07.2018 по справі 820/4936/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р. № 820/4936/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представників позивача - Смірнової С.А., Фулова К.В.,

представника відповідача - Бабича Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "МАЯК" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.03.2018 року № 0000101305 та № 0000111305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення - рішення суперечать дійсним обставинам справи, до позивача було безпідставно застосовано штрафи у підвищеному розмірі, оскільки жодним актом перевірки не було зафіксовано повторності правопорушення, відповідальність за що встановлена ст. 127 ПК України.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у ньому.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив його задоволенні відмовити з огляду на позицію, викладену у відзиві, в контексті того, що позивач не спростовує факту порушень, які полягають у несвоєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, водночас, застосування штрафу в більшому розмірі в порядку ст. 127 ПК України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов'язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою податків платником незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу, чи ні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, результати якої викладено в акті від 13.03.2018 року № 930/20-40-13-05-09/00708897.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: підприємством податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї у перевіряємому періоді перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховано) за січень 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за травень 2015р., за червень 2015р., за липень 2015р., за серпень 2015р., за вересень 2015р., за жовтень 2015р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р., за квітень 2016р., за вересень 2016р., за жовтень 2016р., за грудень 2016р., за березень 2017р., за квітень 2017р., за травень 2017р., за червень 2017р., за липень 2017р., за серпень 2017р., за вересень 2017р., за грудень 2017р., та порушення п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. ґ п. 176.2 ст.176, п. 16-1 підрозділ 10 розділ XX Податкового кодексу України, а саме: підприємством військовий збір з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї у перевіряємому періоді перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховано) за січень 2015р., за лютий 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за серпень 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р., за лютий 2016р., за березень 2016р., за квітень 2016р., за травень 2016р., за червень 2016р., за липень 2016р., за серпень 2016р., за вересень 2016р., за жовтень 2016р., за листопад 2016р., за грудень 2016р., за лютий 2017р., за березень 2017р., за квітень 2017р., за травень 2017р., за червень 2017р., за липень 2017р., за серпень 2017р., за вересень 2017р., за грудень 2017р.,

Перевіркою встановлено заборгованість зі сплати вказаних податків.

На підставі висновків перевірки контролюючим органом відносно позивача складено податкове повідомлення - рішення від 28.03.2018 року № 0000101305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1463883,23 грн., у тому числі, за податковим зобов'язанням - 245485,82 грн., за штрафними санкціями - 1200586,30 грн., пеня - 17811,11 грн. та податкове повідомлення - рішення від 28.03.2018 року № 0000111305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 154762,27 грн., у тому числі, за податковим зобов'язанням 17092,57 грн., за штрафними санкціями - 135416,54 грн., пеня 2253,16 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте, рішенням ДФС України від 11.06.2018 року їх залишено без змін.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

Базою оподаткування є 3агальний місячний оподатковуваний дохід, що складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця ( п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно п.п."а" п.176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В ході розгляду справи встановлено, представниками позивача не заперечується та матеріалами справи підтверджено факт неналежної сплати зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору ( до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податки не перераховувались), за що передбачена відповідальність за п. 127.1 ст. 127 ПК України, проте контролюючим органом, на думку позивача, було безпідставно розцінено дії підприємства як неоднократне порушення, відтак протиправно застосовано до позивача підвищений розмір штрафу.

Суд не погоджується з зазначеними твердженнями та зазначає, що положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 статті 127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов'язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Суд зазначає, що при розгляді даної справи, на виконання ч.5 ст. 242 КАС України, було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.05.2018 року у справі № 820/6437/16.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки розглядом справи доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, виходячи з того, що перевіркою встановлено повторність правопорушень на протязі трьох років, які виразились у несплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "МАЯК" ( код ЄДРПОУ 00708897, 62600, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Горяне, вул. Мирна,1) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.