Постанова

від 17.07.2018 по справі 826/20229/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/20229/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Губської О.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, суддя Бояринцева М.А., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, Шевченківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу та посвідчення, -

У С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, Шевченківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 468 від 11.10.2016 року "Про проведення планових перевірок" у частині, що стосується призначення та проведення планової перевірки приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" (ідентифікаційний код 00284017), в тому числі визнати протиправним та скасувати пункт 60 додатку 10 до Наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 468 від 11.10.2016 року "Про проведення планових перевірок";

- визнати протиправними та скасувати посвідчення на проведення перевірки № 653 від 01.11.2016 року та акт за результатами проведення планової перевірки № 769 від 21.11.2016 року, складені Шевченківським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві щодо додержання приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" (ідентифікаційний код 00284017) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Позовні вимоги обгрунтувано тим, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року встановлено мораторій на перевірки підприємств, установ, організацій фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами у 2015 - 2016 роках.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку проведення планових (позапланових) перевіркою щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 року №1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 року за №1467/27912 із урахуванням змін до Плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.06.2016 року №141, прийнято наказ №468 від 11.10.2016 року "Про проведення планових перевірок", яким наказано начальникам районних управлінь Головного управління ДСНС України у м. Києві, УОЗЗЦЗ на ОВО та УОППД у ДУ організувати та забезпечити проведення у листопаді 2016 року планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатками, що додаються.

Пунктом 60 додатку 10 до Наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 468 від 11.10.2016 року "Про проведення планових перевірок" визначено, що Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" підлягає перевірці у період з 01.11.2016 року по 21.11.2016 року, ступінь ризику - високий.

На підставі оскаржуваного наказу, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано посвідчення №653 від 01.11.21016 року на проведення перевірки Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації".

За результатами планової перевірки Шевченківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, складено акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21.11.2016 року №769.

Позивач, вважає вказану перевірку протиправною, а наказ на її проведення та акт перевіреи незаконними, свої права порушеними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (в редакції, яка діяла з 01.01.2016), державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Такий центральний орган виконавчої влади, відповідно до ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статей 66 і 67 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно до п.п. 1, 11 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з підпунктом 39 пункту 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.

За приписами пункту 7 Положення №1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 року № 175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 24 ч. 4 Положенням про Головне управління ДСНС України у м. Києві, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Щодо доводів позивач про встановлення тимчасової заборони на проведення перевірки такого, як суб'єкта господарювання у вказаний період, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо їх безпідставності, враховуючи наступне.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином законодавчим органом на період з січня по червень 2015 року встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання всіма контролюючими органами. Однак, такі обмеження згідно з Законом № 76-VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, норми Закону № 76-VIII, зокрема, щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів. Норми Закону № 71-VIII, у процитованій частині, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Таким чином, правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Наказ прийнятий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві 11.10.2016 року та стосується проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарюванняь вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у листопаді 2016 року, тобто не порушує обмеження на перевірки, встановлені Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про розповсюдження на нього п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, зокрема мораторію щодо здійснення перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Щодо доводів позивача, що його діяльність не відноситься до високого ступеня ризику, оскільки чисельність штатних працівників у 2015 році становила 28 осіб, а у 2016 становила 24 особи, а не 100 осіб та більше, колегія суддів не може прийняти їх до уваги.

Пунктом 3 Критерій визначено безпосередньо перебування осіб 100 і більше осіб, а не безпосередньо працевлаштованих осіб.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач надає освітні послуги, зокрема, основним видом економічної діяльності є вища освіта, тому вид економічної діяльності ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" свідчить про те, що на території та/або у приміщеннях, що належать останньому на праві власності, володіння, користування може та перебуває безпосередньо більше 100 осіб.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону №887-V орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 року №306 затверджено критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Критерії).

Відповідно до п. 3 Критеріїв до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти: 1) які провадять діяльність на території та/або у приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування: об'єктів підвищеної небезпеки та об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за вибухопожежною небезпекою належать до категорії "А" або "Б"; промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за пожежною небезпекою належать до категорії "В", площею: - 500 кв. метрів та більше - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок; - 1000 кв. метрів та більше - для складських будівель (споруд); об'єктів, на яких передбачено перебування 50 або більше осіб, що мають хоча б одну з таких ознак: - розташовані на підвальних та/або підземних поверхах; - працюють у нічний час (з 23 по 7 годину); об'єктів, на яких передбачено перебування 100 або більше осіб; об'єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів; об'єктів, які є пам'яткою архітектури та/або історії національного значення; 2) які провадять діяльність з будівництва об'єктів IV - V категорії складності; 3) які відповідно до одержаної ліцензії мають право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення на території та/або у приміщеннях, які належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику; 4) які є державною, регіональною, комунальною, об'єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.

У відповідності до ч.1 ст. 4, ч.ч.1,5 ст. 5, ч.ч.1-6 ст. 7 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

Згідно із ч.11 ст.4 Закону №877-V, плановий чи позаплановий захід має здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Аналогічно, у пунктах 6, 8 і 9 розділу ІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 листопада 2015 року № 1337, передбачено, що відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової перевірки ДСНС України або її територіальними органами видається наказ про проведення перевірки, на підставі наказу на проведення перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки; ДСНС України або її територіальний орган здійснює планову перевірку за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня її здійснення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 1337, перед початком перевірки посадові особи, які будуть її здійснювати, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення на проведення перевірки та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення на проведення перевірки.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 1337, посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведена на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку проведення планових (позапланових) перевіркою щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 року №1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 року за №1467/27912 із урахуванням змін до Плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.06.2016 року №141, прийнято наказ №468 від 11.10.2016 року "Про проведення планових перевірок", яким наказано начальникам районних управлінь Головного управління ДСНС України у м. Києві, УОЗЗЦЗ на ОВО та УОППД у ДУ організувати та забезпечити проведення у листопаді 2016 року планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Крім того, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано посвідчення №653 від 01.11.21016 року на проведення перевірки Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації".

За результатами планової перевірки Шевченківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, складено акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21.11.2016 року №769.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління ДСНС України у м. Києві, як орган державного нагляду (контролю), відповідно до наданих повноважень, мало право та законні підстави для здійснення державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації", а посвідчення на проведення перевірки та акт перевірки відповідають вимогам чинного законодавства та прийняті в межаж та у спосіб визначений Законом.

Доводи апеляційної скарги про помилкове застосування судом першої інстанції норми закону, зокрема ч.1 ст. 77 КАС України замість ч.2 ст. 77 КАС України, зазначення в оскаржуваному рішенні, що обома відповідачами подано відзив, тоді як відповідач Шевченківське районне управління ГЦ ДСНС в м Києві такого відзиву не надавало, подання Головним управлінням відзиву з порушенням встановленого судом строку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наявність таких порушень ніяким чином не впливає на законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції судового рішення та не може тягнути за собою скасування по суті правильного і законного рішення.

Також колегія суддів звертає увагу, що на момент звернення до суду з даним позовом оскаржуваний наказ був повністю реалізований, оскільки фактично перевірка відбулась.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються у зв'язку з тим, що такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Губська О.А.

Повний текст виготовлено: 23 липня 2018 року.