Постанова

від 12.07.2018 по справі 808/3367/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 808/3367/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В., Головко О.В.,

секретар судового засідання: Троянов А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дизель Запчасть на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, суддя суду першої інстанції Татаринов Д. В., повний текст судового рішення складено 31.01.2018, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дизель Запчасть до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Дизель Запчасть звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 року № 0014191406.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фактично висновки Акту перевірки ґрунтуються на припущенні контролюючого органу щодо відсутності реального здійснення господарських операції придбання товарів, тобто відсутності руху товарів. Однак позивачем для перевірки надано документи, які підтверджують фактичне придбання товарів, оплату за придбаний товар та подальшу його реалізацію. Вирок у кримінальній справі щодо керівника контрагента позивача не стосується юридичної особи - постачальника позивача, а стосується лише фізичної особи ОСОБА_3 також у вироку суду відсутні встановлені обставини щодо взаємовідносин між юридичними особами ТОВ Компанія Дизель Запчасть та постачальником - ТОВ Прогрес ресурс Груп . Крім того, ТОВ Прогрес Ресурс Груп знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, не перебуває у стадії припинення, перебуває на обліку в органах податків та зборів, у нього немає податкового боргу. Також щодо нього відсутні позови з боку контролюючих органів про визнання Статуту та інших засновницьких документів недійсними або недійсною державної реєстрації цього постачальника. Тому ця юридична особа та укладені з нею угоди є законними та дійсними, всі документи, в тому числі і первинні бухгалтерські документи з законними та дійсними, тому немає підстав для неврахування їх у податковому обліку ТОВ Компанія Дизель Запчасть . Таким чином податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 26 липня 2017 року № 1499 виданого Головним управлінням ДФС у Запорізької області головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектором податкової та митної справи 1 рангу Балак І. О. відповідно до підпункту 20.1.4 пукну 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 липня 2017 року № 1892 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дизель Запчасть (код за ЄДРПОУ 37786526) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB Прогрес Ресурс Груп (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08 серпня 2017 року яким встановлено, що позивачем порушено:

- пункт 138.1 пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 76 040 грн. в тому числі по періодам: 2014 рік у сумі 76 040 грн.;

- підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181, підпункт 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 84 489 грн., в т.ч. по періодам:

липень 2014 року на суму 10 672 грн.;

серпень 2014 року на суму 73 817 грн.

Не погодившись з викладеними обставинами в Акті перевірки позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області із запереченнями на Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08 серпня 2017 року.

За результатом розгляду заперечень, Головне управління ДФС у Запорізькій області відмовило позивачу у їх прийнятті, з огляду на те, що висновки Акту перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08 серпня 2017 року є правомірними та такими що відповідають нормам діючого законодавства.

25 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0014191406, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 76 040,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 19 010,00 грн.

Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення винесено на розгляд суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1.статті 1 Податкового кодексу України)

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, витрати для віднесення сум податку до податкового кредиту мають бути фактично здійснені у межах господарської діяльності платника податку і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку цього платника.

Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Прогрес Ресурс Груп надано Договір поставки №4 від 01 липня 2014 року, відповідно до якого TOB Прогрес Ресурс Груп , як постачальник з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДИЗЕЛЬ ЗАПЧАСТЬ , як покупець з іншого боку зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в договорі, запчастини.

На підтвердження виконання вимог договору позивачем до суду надано: видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення; акти здачі-приймання робіт; акти списання; довіреності.

Надані документи з боку TOB Прогрес Ресурс Груп підписані ОСОБА_3

Разом з тим, у матеріалах справи міститься належним чином завірена копія вироку від 13 квітня 2016 року по справі №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16).

Вироком суду встановлено, що: На початку червня 2014 року, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні гуртожитку Державного вищого навчального закладу Український державний хіміко-технологічний університет , на пропозицію раніше невідомого йому хлопця на ім'я Юрій, погодився за грошову винагороду у розмірі 1000 гривень стати засновником та директором ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603), не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або надання послуг, усвідомлюючи при цьому, що вказане підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті діяльності цього фіктивного підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам.

Так, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього засновника та власника створеного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603), вступив у попередню змову особою, яка у середині червня 2014 року, виготовила Статут ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства, зокрема: Статут від 26 червня 2014 року, та договір купівлі-продажу від 24 червня 2014 року, відповідно до яких ОСОБА_3, придбав товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) та став його засновником, наказ про призначення ОСОБА_3, директором ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603).

Надалі, 26 червня 2014 року ОСОБА_3, в приміщенні нотаріальної контори де за попередньою домовленістю проходила його зустріч із невстановленою особою, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що зареєстрований на його прізвище суб'єкт підприємницької діяльності буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, підписав договір купівлі-продажу від 24 червня 2014 року та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства.

Підписання ОСОБА_3, договору купівлі-продажу ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603), Статуту ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) та інших документів надало юридичні підстави відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд.97, 10 липня 2014 року провести державну перереєстрацію ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю за реєстраційним №10721050002030161, за юридичною адресою: м. Київ, вулиця Симиренка, буд. 2/19, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10 липня 2014 року.

Надалі, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що здійснювати заявлену в Статуті ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) фінансово-господарську діяльність та працювати фактично виконувати обов'язки на посаді директора товариства згідно наказу №4 від 15 червня 2014 року не буде, згідно домовленості з невстановленою слідством особою, передав останній статутні та реєстраційні документи ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603).

Незважаючи на те, що ТОВ Прогрес ресурс Груп (код 39196603) було зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_3, придбав вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб... .

...Вищезазначені дії ОСОБА_3, які виразились у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Прогрес ресурс Груп (код 39196603) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку.

З моменту підписання документів про призначення себе на посаду директора ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) ОСОБА_3, фактично у діяльності товариства участі не брав, розрахунковими рахунками товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких фізичних осіб... .

У вороку суду також визначено, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, в присутності захисника, свою провину у скоєні злочину, передбаченому частиною 1 статті 205 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинуваченому акті.

За вироком суду затверджено укладену 12 квітня 2016 року угоду про визнання винуватості та визнано ОСОБА_3 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.

За приписами частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріалами справи підтверджено, що у червні-липні 2014 року між позивачем та ТОВ Прогрес Ресурс Груп укладено Договір поставки №4 від 01 липня 2014 року, документи з боку TOB Прогрес Ресурс Груп підписані ОСОБА_3, у вироку суду в кримінальному провадженні, встановлено, що з моменту підписання документів про призначення себе на посаду директора ТОВ Прогрес Ресурс Груп (код 39196603) - з 15 червня 2014 року, ОСОБА_3, фактично у діяльності товариства участі не брав, розрахунковими рахунками товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких фізичних осіб.

За викладених обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки дії директора ТОВ Прогрес Ресурс Груп засновувались на фіктивному підприємництві, придбання ТОВ Прогрес Ресурс Груп здійснено з метою прикриття незаконної діяльності, то подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за період червень-липень 2014 року, підписані саме ОСОБА_3 не приймаються як докази фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 № 0014191406 прийняте відповідачем обґрунтовано, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Доводи позивача про безпідставність висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на наявності вироку стосовно керівника контрагента, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Так, позивач вказує на те, що вирок у кримінальній справі, яким затверджено мирову угоду про визнання винуватості та визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 КК України, не є обов'язковим для суду у даній справі, оскільки у вказаному вироку не досліджувались господарські правовідносини позивача з вказаним контрагентом, а лише затверджено мирову угоду про визнання вини з керівником контрагента, що не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на постанову Верховного суду від 27 лютого 2018 року.

Проте, колегія зазначає, що обставини справи, на яку посилається позивач не є тотожними обставинам у даній справі.

При цьому, судом враховується правова позиція Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, постанова від 26 січня 2016 року у справі N 21-4781а15; постанова від 22 березня 2016 року у справі N 21-170а16, постанова від 26 квітня 2016 року у справі N 21-4976а15; постанова від 24 травня 2016 року у справ і N 21-5332; постанова від 14 червня 2016 року у справі N 21-1318а16, а також Верховного Суду, зокрема, постанова від 27 березня 2018 року у справі № 823/419/13-а; від 05 травня 2018 року у справі № 826/11377/14; від 06 червня 2018 року у справі № 2а/0370/1936/12.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДИЗЕЛЬ ЗАПЧАСТЬ - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 12.07.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19.07.2018.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко