Ухвала

від 19.07.2018 по справі 202/1955/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1955/18

Провадження № 1-кс/202/3134/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000720,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000720.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000720 від 15.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у складі тимчасово виконуючого обов`язки лісничого Любимівського лісництва ДП "Дніпропетровський лісгосп" ОСОБА_5 , лісника цього лісництва ОСОБА_6 , які, зловживаючи своїм службовим становищем, та за попередньою змовою між собою, а також із вільнонайманою особою - водієм вантажного автомобіля "Камаз" ОСОБА_7 з червня 2017 року по 18 квітня 2018 року скоювали розтрату в інтересах третіх осіб (суб`єктів господарювання та інших осіб) державного майна (деревини, лісу, лісо- та пиломатеріалів), яке перебуває у віданні Державного агентства лісових ресурсів України.

Маючи умисел на незаконне збагачення від незаконної реалізації державного майна (деревини, лісу, лісо- та пиломатеріалів) тимчасово виконуючий обов`язки лісничого Любимівського лісництва ДП "Дніпропетровський лісгосп" ОСОБА_5 та лісник цього лісництва ОСОБА_6 шляхом розміщення оголошень в ЗМІ, мережі Інтернет та розповсюдження візиток розміщували оголошення про доставку деревини, лісу, лісо- та пиломатеріалів за власними розцінками (576 грн. за 1м3), залишаючи номери своїх мобільних телефонів для обговорення обсягів, умов та періоду їх поставки.

Після отримання відповідних замовлень від осіб, які бажали незаконно придбати деревину, ліс, лісо- та пиломатеріали ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залучали лісорубів ДП "Дніпропетровський лісгосп" та інших вільнонайманих осіб до незаконної рубки дерев.

В подальшому підконтрольний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 водій вантажного автомобіля "Камаз" ОСОБА_7 здійснював перевезення деревини, лісу, лісо- та пиломатеріалів з місць рубки дерев до місць, вказаних замовниками.

Для прикриття злочинної діяльності та надання їй зовнішніх ознак правомірності тимчасово виконуючий обов`язки лісничого Любимівського лісництва ДП "Дніпропетровський лісгосп" ОСОБА_5 та лісник цього лісництва ОСОБА_6 вносили до офіційних документів недостовірні дані, умисно занижуючи обсяги відвантаженої деревини, тим самим реалізовували ліс в більших, ніж зазначено в офіційних відомостях, обсягах або взагалі без відображення таких даних в офіційних документах.

З метою конспірації злочинної діяльності та убезпечення її викриття співробітниками правоохоронних органів, ДАІ, екологів чи громадських активістів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видавали водієві "Камазу" ОСОБА_7 неправдиві товарно-транспортні накладні на транспортовані деревину, ліс, лісо- та пиломатеріали, що були начебто офіційно заготовлені за результатами проведених лісосічних робіт.

Після фактичної доставки лісу на територію «замовника» та передачі ним грошей водієві ОСОБА_7 , останній, відраховуючи визначену йому ОСОБА_5 і ОСОБА_6 грошову винагороду, передавав останнім грошові кошти у якості незаконного прибутку.

Таким чином, протягом 2017 року 18 квітня 2018 року зазначеною групою осіб у складі тимчасово виконуючого обов`язки лісничого Любимівського лісництва ДП "Дніпропетровський лісгосп" ОСОБА_5 , лісника цього лісництва ОСОБА_6 , які, зловживаючи своїм службовим становищем, та за попередньою змовою між собою, а також із вільнонайманою особою - водієм вантажного автомобіля "Камаз" ОСОБА_7 було здійснено 26 епізодів незаконної реалізації державного майна (деревини, лісу, лісо- та пиломатеріалів), тим самим було заподіяно матеріальну шкоду на суму 400 000 грн.

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_7 , що виразились у розтраті чужого майна, яке перебувало в його віданні, зловживаючи своїм службовим становищем, та за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, кваліфікуються за ч. 4 ст.191 КК України.

18.04.2018 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за ОСОБА_7 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер 1221455800:02:023:0002, площею (га) 0,138, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, а також зареєстровано на праві приватної власності будинок, незавершений будівництвом, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 252,3 кв.м.

Тому слідчий просила з метою відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочинними діями підозрюваного ОСОБА_7 , для забезпечення в подальшому заявленого цивільного позову, а також з метою забезпечення подальшої конфіскації майна підозрюваного (обвинуваченого) як виду покарання, накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:02:023:0002, площею (га) 0,138, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01; на будинок, незавершений будівництвом, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 252,3 кв.м..

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження № 42017040000000720 від 15.06.2017 року, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000720 від 15.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки слідчий не зазначила розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Також слідчий не представила доказів слідчому судді пред`явлення цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні.

За встановлених обставин клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000720 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:02:023:0002, площею (га) 0,138, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01; на будинок, незавершений будівництвом, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 252,3 кв.м., відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1