Рішення

від 18.06.2007 по справі 9/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  9/130

18.06.07

За позовом       Малого колективного підприємства «АРТА»

До відповідача   Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

Про                  стягнення 42116,80 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:            Кліменков М.О. –довіреність № б/н від 18.06.2007 р.,

                                  Васильєв А.М. –довіреність № б/н від 18.06.2007 р.

Від відповідача:        Донченко О.Г. –довіреність № 877 від 19.04.2007 р..

Обставини  справи:

          Позов заявлений про стягнення з відповідача 33552,00 грн. основного боргу, 3162,23 грн. пені за період з 16.10.05 р. по 16.04.05 р. та з 04.01.06 р. по 04.07.06 р., 4149,47 грн. інфляції з 16.10.05 р. по 28.02.07 р. та з 04.01.06 р. по 28.02.07 р., 1253,10 грн. річних з 16.10.05 р. по 30.03.06 р. та з 04.01.06 р. по 30.03.06 р. відповідно до Договору поставки № 01/05/31/08 від 31.01.05 р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007 р. порушено провадження у справі № 9/130 та призначено її до розгляду на 18.06.2007 р.

          Позивач позовні вимоги підтримав повністю та надав суду документи на виконання вимог ухвали суду 10.05.2007 р.

          Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позов з підтверджуючим документами на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. З огляду на викладене у відзиві, відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу та заперечував вимоги позивача щодо стягнення похідних від суми основного боргу - пені, інфляції та річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                       ВСТАНОВИВ:

           31 січня 2005 р. між Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»(відповідач), визначеним як Покупець, та Малим колективним підприємством «АРТА»(позивач), визначеним як Постачальник, був укладений Договір поставки № 01/05/31/08 (надалі за текстом «Договір»).

            Згідно з п.п. 1.1-1.3 Договору Постачальник (позивач) зобов»ячався поставити і передати у власність Покупцю (відповідачу) трубку гумову 35х625 виробництва МКП «АРТА»(надалі за текстом «Товар») відповідно до Специфікації 1 (Додаток №1 до Договору), а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах Договору.

            Пунктом 5.3 Договору визначено, що датою поставки Товару вважається дата підписання накладної на приймання Товару. Підтвердженням про одержання продукції Покупцем є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін (п. 9.2).

            Відповідно до п. 7.2 Договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 20 банківських днів з дня його одержання. Днем одержання Товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

            Пунктом 11.4 Договору передбачена відповідальність Покупця за порушення строків оплати у вигляді сплати Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на поставку відповідачу Товару відповідно до умов Договору та на підставі видаткових накладних № РН-559 від 26.09.05 р. на суму 1872,00 грн. і № РН-706 від 14.01.05 р. на суму 31680,00 грн., а, отже, на загальну суму 33552,00 грн. Позивач також зазначив, що Товар був отриманий відповідачем за довіреностями серії ЯИА № 469784 від 20.09.2005 р. і серії ЯКЯ № 946933 від 08.12.2005 р. Вищезазначені видаткові накладні та довіреності додані позивачем до позовної заяви.

            На твердження позивача, внаслідок порушення відповідачем умов Договору щодо розрахунку за Товар у останнього виникла заборгованість за отриманий Товар у сумі 33552,00 грн. (основний борг).  

12.04.2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію №120 з вимогою про погашення вищезазначеної заборгованості та про сплату пені за період з 16.01.2006 р. по 12.04.2006 р., але станом на час подання позову до суду відповідач заборгованість не погасив, вищевказану суму основного боргу не сплатив.

            Між сторонами по справі укладений договір поставки, а, тому саме він та відповідні положення статей параграфа 3 глави 54 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а пунктом 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що  одностороння відмова від зобов'язання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

           Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           По матеріалам справи встановлено, що на підставі видаткових накладних № РН-559 від 26.09.05 р. і № РН-706 від 14.01.05 р. та за довіреностями серії ЯИА № 469784 від 20.09.2005 р. і серії ЯКЯ № 946933 від 08.12.2005 р. відповідач отримав спірний Товар на загальну суму 33552,00 грн.

           Станом на день подання позовної заяви в суд (19.04.2007 р.) відповідач не виконав зобов'язань по розрахунку за спірним договором поставки, основна заборгованість за якими складає 33552,00 грн.    

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу на суму 33552,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на приписи вищенаведеної статті ЦК України, позивач визначив до стягнення з відповідача суму інфляції у розмірі 4149,47 грн. за період з 16.10.2005 р. по 28.02.2007 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. р. та з 04.01.06 р. по 28.02.07 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р. та суму річних у розмірі 1253,10 грн. за період з 16.10.2005 р. по 30.03.2007 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. р та з 04.01.06 р. по 30.03.07 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р.

          Відповідно до п. 7.2 Договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 20 банківських днів з дня його одержання. Днем одержання Товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

          Наведене свідчить, що настання прострочки виконання  грошового зобов»язання з боку відповідача за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. почалося з 24.10.2005 р., а за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р. –з 11.01.06 р., в той час як позивачем помилково зазначені 16.10.2005 р. та 04.01.2006 р. відповідно.

           Тому підлягають до стягнення сума інфляції у розмірі 3977,57 грн. за період з 24.10.2005 р. по 28.02.2007 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. р. та з 11.01.06 р. по 28.02.07 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р. та сума річних у розмірі 1218,10 грн. за період з 24.10.2005 р. по 30.03.2007 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. р та з 11.01.06 р. по 30.03.07 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р.

           В іншій частині стягнення інфляції (171,90 грн.) та річних (35,00 грн.) позивачу належить відмовити.

            Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до суду з клопотанням про відновлення скороченого терміну позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 16.10.05 р. по 16.04.05 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. та з 04.01.06 р. по 04.07.06 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р.

Згідно з п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Вищезазначене клопотання позивача береться судом до уваги у якості заяви сторони (позивача) про застосування позовної давності у спорі (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України), але не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не названі та в судовому засіданні не подані докази поважності причин пропущення ним позовної давності.

Тому суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин пропущення позовної давності позивачем та про застосування останньої до позовних вимог про стягнення пені.

Враховуючи вищевстановлений судом час настання прострочки виконання  грошового зобов»язання з боку відповідача та час подання позовної заяви в суд (19.04.2007 р.), суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 1407,60 грн. за період з 19.04.2007 р. по 24.04.2007 р. за накладною № РН-559 від 26.10.2005 р. та з 19.04.2007 р. по 11.04.2007 р. за накладною № РН-706 від 14.12.2005 р.

           В іншій частині стягнення пені (1754,63 грн.) позивачу належить відмовити.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 258, 267, 525, 526, 530, 599, 615, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, , 230, 232, 265 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74; ідентифікаційний код 14294471; р/р 260000006803 в АБ «Експрес-Банк»м. Київ, МФО 322959), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Малого колективного підприємства «АРТА»(83013, м. Донецьк, вул. Софийська, 1; ідентифікаційний код 13534766; р/р 26003301745639 в філії «Головного Управління Промінвестбанку в Донецькій області»м. Донецька», МФО 334635) 33552 (тридцять три тисячі п»ятсот п»ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 3977 (три тисячі дев»ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп. інфляції, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. річних, 1407 (одну тисячу чотириста сім) грн. 60 коп. пені, 401 (чотириста одну) грн. 54 коп. держмита, 112 (сто дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позову на суму 1961,53 грн. відмовити.

4.          Видати наказ.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                           С.М. Жирнов

Дата підписання  21.06.07 р.