Рішення

від 17.07.2018 по справі 404/1401/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1401/18

Номер провадження 2/404/1857/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,

учасники справи:

представник позивача- Махинько О.В.,

представник відповідача- Залещик П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, яким просила, з врахуванням заяви про уточнення заявлених вимог від 15 травня 2018 року, стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД» - 9 777,68 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 листопада 2017 року по 14 лютого 2018 року (день фактичного розрахунку) та понесені судові витрати (а.с. 68-70).

Позовну заяву мотивує тим, що в період з 30.12.2016 року по 03.11.2017 року працювала на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Імекс-ЛТД .

03.11.2017 року, наказом № 164 від 23.10.2017 року, її звільнено з посади головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Імекс-ЛТД , за ст. 38 Кодексу законів про працю України (за ініціативою працівника). У день звільнення вона перебувала на роботі, проте розрахунок з нею проведений не був. Після звільнення заборгованість складала 6013,61 грн., із яких: заборгованість по заробітній платі - 2289,05 грн.; компенсація за невикористану відпустку - 3 724,56 грн.

Зважаючи на бездіяльність відповідача 07.12.2017 року вона подала письмову заяву (зареєстрована за вхідним № 331), в якій просила здійснити виплату усіх належних їй сум у терміни, передбачені законодавством, шляхом їх перерахування на платіжну картку, зареєстровану в Публічному акціонерному товаристві УкрСиббанк . 12.12.2017 року від відповідача надійшло повідомлення № 323 від 07.12.2017 року в якому той, з незрозумілих причин, просив надати номер платіжної картки для перерахування належних їй при звільненні сум.

29.12.2017 року її представником була подана заява (зареєстрована за вхідним № 1503) в якій, зокрема, було зазначено, що заява відповідача, щодо неможливості здійснення розрахунку із позивачем, у зв'язку з відсутністю інформації стосовно реквізитів її карткового рахунку, не відповідає дійсності. За даними ПАТ УкрСиббанк для відповідача у цьому ж банку відкрито зарплатний проект, в межах якого вона отримувала заробітну плату та виплати прирівняні до неї, шляхом їх зарахування на картковий рахунок № 26256010335789. Впродовж 2017 року на картковий рахунок № 26256010335789, який є діючим, відповідачем були здійснені зарахування заробітної плати та виплат прирівняних до неї. В цей же день, 29.12.2017 року , відповідачем на її картковий рахунок була перерахована частина заборгованості, а саме 5962,25 грн.

Остаточний (фактичний) розрахунок відповідачем був проведений 14.02.2017 року, шляхом перерахування на картковий її рахунок - 51,36 грн.

Вважає, що оскільки відповідач в день її звільнення не провів з нею повного розрахунку по заробітній платі, а відтак має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2017 року по 14.02.2018 року, що становить - 9 777,68 грн.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. В подальшому, через канцелярію суду, представник позивача подав заяву щодо продовження розгляду справи у їх відсутності.

Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД» , його представник у поданому відзиві на позовну заяву та на уточнення позовних вимог просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, проте, в суді позовні вимоги визнав частково. Зазначав, що позивач у зазначений час працювала на підприємстві на посаді головного бухгалтера. До виконання своїх обов'язків, які передбачені нормативними документами підприємства та статтею 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність відносилася неналежним чином, допускала їх своєвільне трактування, здійснювала підробку документів і надавала їх в фонди соціального страхування. Так, позивач стверджує, що в день звільнення перебувала на роботі, однак, в наказі про звільнення її підпис відсутній, отримати трудову книжку і передати документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності відмовилася. При вступі на посаду та прийому документів головним бухгалтером виявлено численні порушення в бухгалтерському обліку та звітності. 03 листопада 2017 року позивач покинула робоче місце о 12 годині і більше не з'явилася. Трудову книжку позивача отримано представником останньої ОСОБА_2 07 грудня 2017 року.

Крім того, на позивача було покладено обов'язки по здійсненню розрахунків по нарахуванню заробітної плати та підготовці платіжних доручень на її перерахування. Так, позивач, грубо порушуючи вимоги ст. 116 КЗпП України та нормативні документи підприємства, 03 листопада 2018 року не здійснила розрахунок по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 при звільненні і не підготувала відповідне платіжне доручення. Нарахування позивачу заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку було здійснено 7 листопада 2017 року. Разом з тим, позивач неодноразово запрошувалась для отримання трудової книжки і проведення з нею розрахунку по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.

Тільки 07 грудня 2017 року надала заяву про виплату заборгованості по заробітній платі, яка виплачена їй 29 грудня 2017 року. Отже, в результаті відповідач не своєчасно виплатив позивачу заробітну плату з її ж вини, заява надійшла 7 грудня 2017 року, а виплачено 29.12.2017 року, тобто несвоєчасно виплачено заробітну плату в кількості 15 днів. Згідно довідки - розрахунку доходу, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 підприємству необхідно було виплатити 5 962, 25 грн., які виплачено 29.12.2017 року, а сума 51,36 грн. це виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Середній заробіток складає: 15 х 139,68 грн. = 2092, 2 грн.

Після оголошено перерви, через канцелярію суду, від представника відповідача надійшла заява про подальший розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, із наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 19 грудня 2016 року між Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості, безробітної ОСОБА_1 (Безробітна) та ТОВ «Імекс ЛТД» (Роботодавець) укладено Договір №110616121900004, згідно якого Центр зайнятості направляє Безробітну ОСОБА_1 на професійне навчання шляхом стажування за професією головний бухгалтер до Роботодавця, який забезпечує професійне навчання шляхом стажування зі строком навчання 72 години з « 19» грудня 2016 року по « 29» грудня 2016 року такого безробітного та його працевлаштування після навчання (а.с. 47-48).

Наказом №132 від 19 грудня 2016 року відповідно до договору №110616121900004 від 19.12.2016 року між Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості та ТОВ «Імекс ЛТД» зараховано на стажування за професією «головного бухгалтера» з 19.12.2016 року по 29.12.2016 року (а.с. 49).

Згідно наказу №139 від 29.12.2016 року відповідно до договору №110616121900004 від 19.12.2016 року між Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості та ТОВ «Імекс ЛТД» ОСОБА_1 відраховано зі стажування 29.12.2016 року, у зв'язку з закінченням навчання (а.с. 50).

Наказом №140 від 29 грудня 2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «Імекс-ЛТД» з 30 грудня 2016 року, за професією «головний бухгалтер» (а.с. 53).

21 квітня 2017 року під час звільнення заступника головного бухгалтера ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_3 було передано, а головним бухгалтером ОСОБА_1 прийнято на відповідальне зберігання та використання в роботу бухгалтерську та фінансову документацію по підприємству, про що свідчить акт від 21 квітня 2017 року (а.с. 54-55).

Згідно п. 7.7 Положення про бухгалтерію ТОВ «Імекс-ЛТД» , затвердженого директором 15 січня 2015 року, головний бухгалтер самостійно і в повному обсязі веде синтетичний та аналітичний облік основних засобів та нематеріальних активів, статутного фонду, розрахунків з покупцями та замовниками, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків за податками та обов'язковими платежами, розрахунків з працівниками по заробітній платі та інших виплатах, витрат та фінансових результатів (а.с.32-34).

ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року звернулась до директора ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_4 із заявою, згідно якої просила звільнити її із займаної посади головного бухгалтера за власним бажанням з 03 листопада 2017 року (а.с. 58).

23 жовтня 2017 року директором ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_4 видано наказ №164 про звільнення 03 листопада 2017 року ОСОБА_1, головного бухгалтера, причина звільнення- за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, підстава звільнення- заява ОСОБА_1 Невикористана відпустка з 30.12.2016 року по 03.11.2017 року- 20 днів (а.с. 59).

Згідно акту від 30.10.2017 року головний бухгалтер ОСОБА_1 відмовилась підписувати наказ №164 від 23.10.2017 року про звільнення ОСОБА_1 Обхідний лист при звільненні згідно наказу №164 від 23.10.2017 року був наданий ОСОБА_1 30.10.2017 року (а.с. 41).

Копію наказу №164 від 23.10.2017 року про звільнення ОСОБА_1 отримав представник за довіреністю ОСОБА_2 07.12.2017 року, про що свідчить його підпис (а.с. 59).

З ясовано, що у день звільнення з позивачем не проведено розрахунок, не виплачено всіх сум, що належать їй від підприємства.

Так, 06 листопада 2017 року заступник головного бухгалтера ОСОБА_5 в пояснювальній записці на ім'я директора ТОВ «Імекс-ЛТД» повідомила, що в її посадові обов'язки не входить нарахування заробітної плати, вказівок від головного бухгалтера ОСОБА_1М.(позивачка) про нарахування їй належних виплат при звільненні не надходило (а.с. 35).

Комісія в складі директора- Самиляк Т.С., помічника керівника- Прокощенко І.А., заступника головного бухгалтера- Макарської І.В., головного бухгалтера ОСОБА_6 склали 06 листопада 2017 року акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 при звільненні 03.11.2017 року не надала новому головному бухгалтеру акт передачі справ головного бухгалтера і не передала справи. При вступі на посаду та прийомі документів головним бухгалтером ОСОБА_6 виявлено запущеність та невідповідність залишків на рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, головний бухгалтер ОСОБА_1 не нарахувала розрахункові (собі) головному бухгалтеру ОСОБА_1 і не підготувала платіжне доручення на перерахування заробітної плати при звільненні до 03.11.2017 року (а.с. 40).

Як вбачається із акта від 06 листопада 2017 року, комісія в складі директора- Самиляк Т.С., помічника керівника- Прокощенко І.А., заступника головного бухгалтера- Макарської І.В., головного бухгалтера ОСОБА_6 на основі доповідної записки помічника керівника ОСОБА_7 склали акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 в день звільнення 03.11.2017 року грубо відмовилась отримати трудову книжку (ОСОБА_1М.) та здала перепустку ТОВ «Імекс-ЛТД» (а.с. 39).

08 листопада 2017 року за вих. №323 директором ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_1 надіслано поштою повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Вказане повідомлення 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 отримано особисто, про що є відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 45, 46).

Згідно довідки-розрахунку доходу, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1, за підписом головного бухгалтера ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_6 від 03 грудня 2017 року за період роботи з 01 жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року сума заборгованості належної до виплати становить 5 962,25 грн., з яких: 2 361,33 грн.- заборгована заробітна плата, 3 673,20 грн.- компенсація за невикористану відпустку (а.с. 67).

Перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, в період з 16.09.2017 року по 20.09.2017 року та з 21.09.2017 року по 13.10.2017 року ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЕ №815866, серії АДЕ №931569 (а.с. 64)

Згідно протоколу №19 засідання комісії із соціального страхування ТОВ «Імекс-ЛТД» від 17 жовтня 2017 року лікарняний підлягав 100% оплаті, на суму 5 030 грн. 20 коп., з них 898 грн. 25 коп. підлягали під оплату підприємством, а 4 131 грн. 95 коп. - Фондом соціального страхування (а.с. 62-63).

ТОВ «Імекс-ЛТД» звернулось із заявою-розрахунком до Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Кіровоградській області на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам: ОСОБА_1 (а.с. 60,61).

ОСОБА_1 06 грудня 2017 року звернулась до директора ТОВ «Імекс-ЛТД» із заявою про виплату заборгованості по заробітній платі, яка отримана ОСОБА_7 07 грудня 2017 року. Просила виплату усіх належних їй сум здійснити шляхом їх перерахування на її платіжну картку, зареєстровану в Публічному акціонерному товаристві «УкрСиббанк» (а.с. 8).

07 грудня 2017 року за вих. №323 директором ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення, згідно якого на підставі її заяви про виплату заборгованості по заробітній платі, вхідний №331 від 07.12.2017 року просили надати номер платіжної картки для перерахування належних сум. Крім того, направлено розрахунок належних сум при звільненні: заробітна плата за фактичні дні перебування на робочому місці та компенсацію за невикористану відпустку (а.с. 9).

Представником ОСОБА_1 29 грудня 2017 року на ім'я директора ТОВ «Імекс-ЛТД» ОСОБА_4 здано за вхід. №1503 заяву про виплату заборгованості, шляхом зарахування на картковий рахунок № 26256010335789 в АТ «УкрСиббанк (а.с. 10, 11).

Заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку позивачці була виплачена шляхом перерахування на банківську картку 29.12.2017 року- 5 962,25 грн., та 14.02.2018 року - 51,36 грн. (а.с. 13).

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення остаточного розрахунку, вина підприємства.

Із роз'яснень, викладених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

При цьому нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись з наказом про звільнення, відмовилась в день звільнення отримувати трудову книжку та не виявила ініціативи отримувати повний розрахунок, а тому, в силу статті 116 КЗпП України, підприємство повинно було їй виплатити заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок, тобто 08 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту першого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом другим Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані,без виключення сум відрахування на податки,стягнення аліментів тощо.

Згідно з пунктом, 3 та 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата: доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до пункту восьмого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

З врахуванням вищезазначеного, за період з 08 грудня 2017 року до 13 лютого 2018 року, встановлено, що у вересні 2017 року за 21 р.д. позивачу нараховано 2 933,33 грн. (а.с. 16), у жовтні 2017 року за 21 р.д. нараховано 2 933,33 грн. (а.с. 67) = 5 866,66 грн. Тобто, 5 866,66 грн. : 42 р.д.= 139,68 грн.- середньоденна заробітна плата . При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку становить - 6 285,60 грн. ( 139,68 грн. х 45 р.д. ( 15 р.д. у грудні 2017 року + 21 р.д. у січні 2018 року+ 9 р.д. у лютому 2018 року)) .

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 грудня 2017 року до 13 лютого 2018 року в сумі - 6 285,60 грн., яка обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а відтак вимоги підлягають частковому задоволенню.

Твердження відповідача про те, що виплачена 14.02.2018 року сума в розмірі 51,36 грн. є допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, суд не приймає, оскільки таке твердження письмовими доказами не доведено.

Разом з цим, відповідно до статті 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що за період тимчасової непрацездатності у період з 16.09.2017 року по 20.09.2017 року та з 21.09.2017 року по 13.10.2017 року за рахунок коштів Фонду соціального страхування ОСОБА_1 нараховані грошові кошти у розмірі 4 131 грн. 95 коп.

Згідно з статтею 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені при його звільненні. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 453,08 грн. , виходячи з такого розрахунку ( 6 285,60 грн. х 100 % : 9 777,68 грн. х 704,80 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД»

на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.12.2017 року до 13.02.2018 року в сумі -

6 285 грн. 60 коп., яка обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а також 453,08 грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач:ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс-ЛТД» , місцезнаходження: вул. Декабристів, 29 в м. Кропивницькому, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ -13768524.

Повне судове рішення складено 20.07.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда