Рішення

від 23.07.2018 по справі 910/5204/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2018Справа № 910/5204/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Максігран

до товариства з обмеженою відповідальністю Бетомікс

про стягнення 271 034,12 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Максігран до товариства з обмеженою відповідальністю Бетомікс про стягнення 271 034,12 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору поставки № 30/10-1 від 30.10.2015.

Суд своєю ухвалою від 02.05.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 18.05.2018 відкрив провадження у справі № 910/5204/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.10.2015 товариство з обмеженою відповідальністю Максігран (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю Бетомікс (покупець) уклали договір поставки № 30/10-1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупеця продукцію, а останній, у свою чергу, приймати та оплачувати її на умовах укладеного Договору.

У п. 3.1 Договору постачальник та покупець погодили, що ціна продукції є договірною, включає вартість поставки продукції до відповідного пункту призначення та закріплюється у відповідних видаткових накладних.

Згідно з п. 4.1 Договору, поставка продукції здійснюється автомобільним або залізничним транспортом згідно з угодженою заявкою відповідача. Заявки подаються у письмовій або усній формі, за допомогою факсу, електронної пошти, пошти тощо.

Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем протягом п'яти календарних днів після отримання покупцем у власність партії продукції відповідно до п. 4.4 Договору.

Пунктами 7.1 та 7.3. Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. У випадку, якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення терміну діє Договору не виявляє намірів щодо його припинення, він вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.

31.12.2017 позивач та відповідачем підписали акт звірки взаємних розрахунків за 2017 рік, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 214 802,86 грн.

11.01.2018 відповідач перерахував грошові кошти за щебеневу продукцію у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач сплатив за товар частково, внаслідок чого у нього утворився борг на суму 199 802,86 грн.

Після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач 199 802,86 грн. не сплатив.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 199 802,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.4 Договору, у разі прострочення покупцем за поставлену продукцію, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), без застосування 6-го (шестимісячного) строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України 16 січня 2003 року № 436-ІV. В разі прострочення оплати за поставлену продукцію понад 30 (тридцять) календарних днів, Покупець додатково повинен сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 34 239,00 грн. пені за період з 20.09.2017 до 23.04.2018 та 19 980,29 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 13 552,29 грн. інфляційних та 3459,68 грн. трьох процентів річних за період з 20.09.2017 до 23.04.2018.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бетомікс (просп. Григоренка 5-А, м. Київ, 02068, код 36971685) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Максігран (вул. Трутенко, 6, кв. 22, м. Київ, 03022, код 38684795) 199 802,86 грн. боргу, 34 239,00 грн. пені, 13 552,29 грн. інфляційних втрат, 3 459,68 грн. 3% річних, 19 980,29 грн. штрафу, 4 065,51 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С.А. Ковтун