Рішення

від 23.07.2018 по справі 814/2710/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 р. № 814/2710/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1", вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Маяк" ОСОБА_1" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.04.20218 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відповідач, на думку позивача, виявив порушення, які допустив контрагент платника податків, а отже й відповідальність за такі порушення повинен нести сам контрагент. За таких підстав, відповідні рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач вважає, що позовні вимоги є неогрунтованими, оскільки висновки податковим органом зроблені на підставі наданих до перевірки первинних, бухгалтерських документів, на підставі яких формувалися показники фінансово-господарської діяльності, в результаті чого в ході проведення пееревірки встановлено відсутність реальності придбання товарів (робіт, послуг) із зазначеними контрагентами з урахуванням всіх обставин та наявної інформації, що призвели до заниження податку на додану вартість, заниженню сум від'ємного значення. Таким чином, порушення викладені а ОСОБА_2 перевірки, є обгрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

В період з 01.04.2014р. по 31.03.2017р. року проводилась документальна планова виїзна перевірка Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1", щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, щодо дотримання валютного та іншого законодавства, контролб за додержанням якого покладено на контролююі органи за період з 01.04.2014р. по 31.03.2017р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.03.2017р.

За результатами вищевказаної перевірки податковим органом складено ОСОБА_2 від 12.072017 року № 756/14-29-14-02/23040999 (далі - ОСОБА_2 перевірки).

За висновками ОСОБА_2 перевірки, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені такі порушення:

1).пп.а) п. 198.1, 198.2, 198.3 пп в) п.198.5 ст.198 , п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в декларації- загальна (0110) в періоді , що перевірявся на загальну суму 5411025 грн. в т.ч. за жовтень 2016 року на суму 1523334 грн., за листопад 2016 року на суму 1094634 грн., за грудень 2016 року на суму 2793057 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за березень 2017 року на суму 82625 грн. (1523334+1094634 +2793057+82625= 5 493 650);

2).пп. а) п. 198.1, 198.3 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 , п.209.2 ст 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в декларації- спеціальний режим оподаткування (0121) в періоді , що перевірявся на загальну суму 2469786 грн., з яких підлягає сплаті до державного бюджету 1 234 894 грн. (в т.ч. за серпень 2016 року 85067 грн., за вересень 2016 року 1149827 грн.), спрямовується на спеціальний рахунок платника 1 234 892 грн. (в т.ч. за серпень 2016 року 85066 грн., за вересень 2016 року 1149826 грн.) та завищено від'ємне значення ПДВ за вересень 2017 року на суму 51786 грн.

На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем прийнято два податкових повідомлення-рішення від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. Податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 29.08.2017р., відповідчаем встановлено, що Ф/г Маяк збільшило грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9851015,00грн., з яких 6 645 918,00грн. сума за основним платежем, 3 205097,00 сума штрафних санкцій; а відповідно до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.08.2017р., позивач зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 82625,00грн. якими визначено суму зобов'язання по податку на додану вартість 534414,84 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 133603,71 грн.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення рішення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст.198ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою, пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 ст.200 ПК України визначає порядок відшкодування сум від'ємного значення розрахованого згідно з п.200.1 ПК України

Ф/г Маяк отримавши від контрагента товар, що підтверджує накладна, про яку перевіряючими зазначено в ОСОБА_2 перевірки, здійснивши оплату отриманого товару та перевіривши наявність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, керуючись вимогами ст.198 ПК України включило складу податкового кредиту суму ПДВ зазначену в податковій накладній.

ОСОБА_2 необхідно зазначити, що відповідно до ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті перевірки перевіряючими зазначено, що господарські операції між ФГ Маяк ОСОБА_1 та ТОВ ФИОЛЕНТ (код ЄДРПОУ 39828396), TOB РАТЕК-НК (код ЄДРПОУ 40936788), Балдим (код 40142467), ПП Фірма АСС (код 25455954), ТОВ Комп І К (код 13990688), ТОВ Нокс-2 (код 39142296), ТОВ Протрейд УК (40413803), ТОВ Калібрі НК (код 35348869) не проводилися. ОСОБА_2 висновок перевіряючих є припущенням, оскільки зроблений не на підставі повного комплексного дослідження, а лише на підставі поверхневого співставлення, податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДФС та згідно інформаційних довідок інших ДПІ.

Ф/г Маяк придбало у ТОВ Профтрейд УК (код ЄДРПОУ 40413803) борну кислоту 18тон. та сульфат амонію Ібтон. За придбаний товар було сплачено продавцю 500000,00грн. Продавець отримавши оплату вартості проданого товару виписав та зареєстрував податкову наклади з сумою ПДВ 83333,33грн., яка в подальшому відповідно до вимог ст.198 ПК України включена до складу податкового кредиту.

Перевіряючими такі дії Ф/г Маяк визнано неправомірними та зменшено податковий кредит на суму ПДВ 83333,33грн. з підстав, що товар не отриманий.

ОСОБА_2 перевіряючими зменшено суму податкового кредиту по попередній оплаті ТОВ Фиолент (код 39828396) за послуги по підкормці соняшника, десикації соняшника, десикації гірчиці, десикації стерні гірчиці своєю технікою на паливі виконавця.

Попередньо узгоджений обсяг робіт складає 1900 га, він може бути змінений у зв'язку з кліматичними умовами. Договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2017 року. Строк дії договору не закінчився. У разі виникнення підстав в зв'язку з поверненням коштів та зміною агротехнічних прийомів, сума податкового кредиту буде відкоригована, а сформований податковий кредит по попередній оплаті за договором, строк дії якого не закінчився, відкоригований .

ОСОБА_2 податковий кредит сформовано по першій події перерахування коштів по підприємству ТОВ Калібрі -НК (код ЄДРПОУ 35348869).

ФГ Маяк ОСОБА_3А. перерахувало ТОВ Калібрі -НК згідно договору за мінеральні добрива 684000 грн. в т.ч. ПДВ 114000 грн. Договір дійсний до 30.12.2017р. до повного виконання обома сторонами. Перевіряючими зменшено суму податкового кредиту на 114000,00грн. на підставі того, що на момент перевірки добрива не отримані.

Тобто не зважаючи на те, що Ф/г Маяк сформував податковий кредит у відповідності до вимог податкового законодавства, перевіряючими незаконно та безпідставно було зменшено господарству податковий кредит. В ОСОБА_2 перевірки зазначено, що ФГ Маяк ОСОБА_1 неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ всупереч того, що п. 198,2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка-платника податку на оплату товарів/послуг. Податковим законодавством не передбачено таку підставу для зменшення податкового кредиту, як отримання товару пізніше сплати його вартості.

Перевіркою зменшено суму податкового кредиту по наданих послугах підприємством ТОВ Нокс-2 (код 39142296) за послуги по сушінню гірчиці, зберігання нітроамофоски та агротехнічним прийомам таким як глибоке рихлення та глибока оранка.

Перевіряючими зменшено суму податкового кредиту на (Заходи захисту рослин, добрива) отриманих від ТОВ Ратек-НК (код 40936788) тільки на підставі відсутності у ФГ Маяк сертифікату якості. Але, тут на думку суду,слід зазначити, що сертифікат якості не є первинним документом та не є обов'язковим для формування податкового кредиту.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що неправомірно зменшено податковий кредит і по підприємству ТОВ Балдим (код 40142467), ПП Фірма АСС (код 25455954) та ТОВ Комп І К (код 13990688), виходячи з наступного.

Отримання податкових накладних від даних товариств засвідчує факт постачання товарів, надання та отримання послуг, тобто виникнення події, що дає законне право на отримання господарством податкового кредиту. Крім того, ФГ Маяк здійснило усі інші, необхідні для додержання податкового кредиту дії, які передбачені в Податковим кодексом України, а саме: подало відповідному податковому органу податкову декларацію. До перевірки також були надані первинні документи, відповідні договори, акти здачі-прийняття ТМЦ та інші бухгалтерські документи, передбачені бухгалтерськими стандартами.

Крім того, зазначені контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстрованими платниками податку на додану вартість, установчі документи зазначених підприємств не були визнані у судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі укладених договорів про надання послуг та постачання товарів, належне виконання яких підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, а сплата коштів - відповідними виписками банківського рахунку. Отримання вказаних послуг (товарів) також підтверджується їх використанням у подальшій господарській діяльності ФГ Маяк ОСОБА_1. Всі ці операції підтверджуються документами, що є в матеріалах справи.

Отже, виходячи з вищевикладеноо, суд вважає, що висновки відповідача відповідно до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України є безпідставними та необгрунтованими.

ОСОБА_2 встановлено, що операції ФГ Маяк ОСОБА_1, та його контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для надання послуг та постачання товарів.

Актом зроблено висновок про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Таким чином, відповідачем робиться висновок про неможливість здійснювати господарські операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що для здійснення господарських операції не має необхідності володіти майном, зокрема складськими приміщеннями на праві приватної власності. ОСОБА_2 майно може перебувати у підприємства на підставі укладених договорів оренди (як юридичних так і фізичних осіб). Окрім того, жодні обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях та здогадках. Актом не наведено жодних достовірних обґрунтувань, які б підтверджували неможливість здійснення позивачем та його контрагентами господарських операцій.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванні оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Слід зауважити, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені договори між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду, що набрало законної сили.

Окрім того, право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що податкове законодавство містить єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника ПДВ належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Таким чином, суми ПДВ, що були віднесені ФГ Маяк ОСОБА_1 до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були зареєстровані його контрагентами на підставі ст. 201 ПК України, є правомірними.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується наданими представникам податкового органу, що проводили перевірку, первинними документами.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності ФГ Маяк ОСОБА_1 та її основним видам.

Таким чином приходить до висновку, що за порушення контрагентом вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань та інше, якщо таке мало місце відповідає саме контрагент, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

ОСОБА_2 у постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 року у справі № 21-1578 Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Зазначена позиція Верховного Суду України викладена і у постанові від 31.01.2011 р. №14/11 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та грунтується на судовій практиці Європейського суду з прав людини, а саме: на підставі рішення (п'ята секція) у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) від 22.01.2009 року.

Платник податків (покупець товарів) не має обов'язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Єдиним передбаченим законом (ч. 1 ст. 551 ГК України) наслідком фіктивності суб'єкта господарювання є припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів. Питання про недійсність інших юридичних дій, учинених таким суб'єктом господарювання, в законі не ставиться. Так само законом не передбачено, що діяльність суб'єкта господарювання з ознаками фіктивності, не породжує будь-яких наслідків його діяльності, а всі вчинені від імені суб'єкта юридичні дії є нікчемними.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності(якщо такі порушення були) не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Висновок про недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків Європейський суд з прав людини.зробив зокрема 9 січня 2007 року у рішенні Інтерсплав проти України .

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Зазначена позиція відображена у постанові Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016 року у справі №2270/5376/12.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій, а відтак не с вичерпним доказом при встановленні або нереальності операції, або відсутності в ній ділової мети.

З зазначеного випливає, що у випадку якщо податковий орган виявив порушення які допустив контрагент платника податків, то всі негативні наслдки такого порушення повинні бути застосовані до такого контрагента.

В даному випадку придбавши товар у контрагенті здійснивши його оплату Ф/г Маяк виконало вимоги законодавства, а тому не може нести відповідальність за порушення, які допустив контрагент.

Згідно з п.1-3 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень діяв необґрунтовано, тобто з без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 не відповідає вимогам ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 9, 12, 19, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1" (вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 23040999) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 р. № НОМЕР_2.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1" (вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 23040999) судовий збір в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 958 від 08.12.2017р., судовий збір в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 957 від 08.12.2017р. та судовий збір в розмірі 145405,12 грн. (сто сорок п'ять тисяч чотириста п'ять гривень 12 коп.), сплачений платіжним дорученням № 989 від 09.01.2018р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов