Рішення

від 12.07.2018 по справі 816/1308/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1308/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гонжак К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат - Агро" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2018 року ОСОБА_3 /надалі - позивач, ОСОБА_3./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач), де просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформленого листом від 14.03.2018 №2402/0/26-18, про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту;

- зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду;

В обґрунтування позовних вимог позивач не погоджувався із доводами відповідача, наведеними в листі від 14.03.2018 № 2402/0/26-18, щодо відсутності у останнього права на розпорядження запитуваною земельною ділянкою, оскільки її частина належить до комунальної власності. Зауважував, що діючим законодавством України не передбачено існування колективної власності, процес розпаювання колишніх колгоспів відбувся у 2000-2002 роках, а тому Державний акт на право колективної власності на землю не може вважатись належним доказом права колективної власності на запитувану земельну ділянку. Вважає, що відповідачем не надано йому обґрунтованої відмови у наданні дозволу на розробку землеустрою із зазначенням підстав для такої відмови, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 24.04.2018 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

11.05.2018 від відповідача надійшов відзив, де останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки спірна земельна ділянка частково відноситься до земель колективної власності Агрофирмі "Мир" на підставі державного акта на право колективної власності серії ПЛ - 21 від 29.12.1995, який на даний час не скасований, а у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження щодо розпорядження землями колективної власності (а.с. 32-33).

Ухвалою від 19.06.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 816/1308/18 на двадцять днів.

Ухвалою від 12.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 816/1308/18 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, надіслала через канцелярію суду письмові пояснення, в яких зазначила, що при вирішенні спору покладається на висновки суду, просила розглянути справу без участі уповноваженого представника. Також зазначили, що на території Піщанської сільської ради Решетилівського району в користуванні ТОВ "Бурат-Агро" на підставі договорів оренди (суборенди) землі, зареєстрованих згідно чинного законодавства, перебувають землі сільськогосподарського призначення: землі частки (паї) громадян; під господарськими шляхами і прогонами укладено договори оренди землі з Решетилівською РДА; невитребувані земельні частки (паї), договори оренди землі укладено з Решетилівською РДА; землі запасу сільськогосподарського призначення, договори оренди землі укладені з ГУ Держгеокадастром у Полтавській області; суборенда земель запасу сільськогосподарського призначення. Зауважили, що ТОВ "Бурат-Агро" не має можливості ідентифікувати спірну земельну ділянку вказану у позові без зазначення кадастрового номеру (а.с. 92-93).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті, а також інші письмові докази, наявні у матеріалах справ, встановив такі обставини.

26.02.2018 представник позивача ОСОБА_5 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 36/.

До заяви додавалися графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії довіреності уповноваженої особи, паспорта, ідентифікаційного номера та посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_3

Також повідомлено, що право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності ним не використано /а.с. 36/.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надано відповідь, оформлену листом від 14.03.2018 № 2402/0/26-18 /а.с. 38/.

У зазначеному листі вказано, що за інформацією відділу у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області запитувана земельна ділянка частково відноситься до земель колективної власності.

Посилаючись на пункт є) статті 15-1, статтю 122 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вказував, що не має правових підстав для задоволення клопотання /а.с. 38/.

Не погодившись із вищевказаною відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до частини першої статті 123 зазначеного Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення уповноваженого органу виконавчої влади приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) /частина перша статті 123 Земельного кодексу України/.

У випадку формування нової земельної ділянки надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблення якої здійснюється на підставі дозволу, зокрема, органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу /абзац 6 частини першої статті 123 Земельного кодексу України/.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На вимогу суду відповідачем здійснено накладення плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність Агрофірмі "Мир", с. Піщане Піщанської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю від 29.12.1995, серії ПЛ-21, виданий Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області, на викопіювання з кадастрової карти (плану) ОСОБА_3, наданого до заяви від 26.02.2018, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с. 73/.

Як слідує із наданих суду графічних зображень обох ділянок запитувана позивачем земельна ділянка в незначній частині накладається на землі, які належать до земель колективної власності.

При цьому, основний масив запитуваної позивачем земельної ділянки розташовується на землях державної власності, що підтверджено представником відповідача в ході судового розгляду.

Одночасно суд зауважує, що особи, які бажають безоплатно отримати земельну ділянки у власність, до відповідного клопотання подають графічне і графічні матеріали, на яких зазначається бажане місце розташування земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Тож конкретизувати місце розташування земельної ділянки шляхом її зміщення в межах вільних земель державної власності так, щоб вона не накладалася на передані іншим особам земельні ділянки, а у випадку неможливості такого зміщення запропонувати заявнику земельну ділянку у меншому розмірі (зменшеному на частину, що накладається на іншу земельну ділянку) цілком у сфері повноважень ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.

В будь-якому випадку часткове накладення запитуваної земельної ділянки на передану іншим особам земельну ділянку не позбавляє відповідача обов'язку вирішити клопотання по суті щодо земельної ділянки, розпорядження якою віднесено до його повноважень.

Частиною сьомою статті 118, статтею 122 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України не передбачено права уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі листів тощо.

Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до підпункту 11 пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Відсутність же належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання/ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 14.03.2018 № 2402/0/26-18, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вищезазначений лист відповідача, направлений у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.04.2018 справі № 806/2208/17 (номер в ЄДРСР - 73397635).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача в частині не прийняття рішень по суті поставлених питань за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту у строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Така бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його клопотання у встановленому законодавством порядку, що потребують судового захисту.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вищевказаній частині.

Натомість позовна вимога ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у наданні йому запитуваного дозволу не підлягає задоволенню, оскільки останнім таке рішення не приймалося.

В даному випадку відповідач фактично ухилився від вирішення питання по суті порушеного позивачем клопотання, тоді як в силу наведених вище положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України законодавець зобов'язує відповідача у місячний строк надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або мотивовану відмову у наданні такого дозволу. При цьому підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, враховуючи положення частини 7 статті 118 Земельного може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскаржувана відповідь ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 14.03.2018 № 2402/0/26-18 не містить посилання на підстави, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Позивач обрав способом відновлення свого порушеного права зобов'язання відповідача повторно розглянути його клопотання. Суд не погоджується із обраним позивачем способом, приймаючи до уваги той факт, що підстав для повторного перегляду раніше розглянутого питання відповідачем в даному випадку не має, оскільки клопотання позивача по суті залишено без вирішення.

Натомість, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині шостій статті 118 Земельного кодексу України, у визначений законом строк, то суд вважає, що з метою обрання належного та ефективного способу відновлення порушених прав позивача, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( мікрорайон АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (с. Піщане, Решетилівський район, Полтавська область, 38410, код ЄДРПОУ 30152327) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в частині не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення за результатами розглянути заяви ОСОБА_3 від 26.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Л.О. Єресько