Ухвала

від 23.07.2018 по справі 817/836/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

23 липня 2018 року м. Рівне №817/836/18

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Зарічне-Агропереробка до Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Зарічне-Агропереробка (далі іменується - позивач) до Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 20.02.2018 №106 Про приведення у відповідність реєстрації договорів управління спадщиною , та від 20.02.2018 №109 Про укладення договорів оренди .

У відповідності до вимог пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Окрім зазначеного, стаття 5 КАС України регламентує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з наведеного, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Порушене право, в свою чергу, підлягає захисту в суді з суворим дотриманням принципу спеціалізації.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, 20.02.2018 Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області прийнято рішення №106 Про приведення у відповідність реєстрації договорів управління спадщиною , змістом якого було, зокрема, скасувати реєстрацію договорів управління спадщиною між Морочненською сільською радою та ТОВ Зарічне-Агропереробка , у кількості 184 шт. згідно з Додатком № 1 до цього рішення і Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).

Вищевказане рішення слугувало підставою для прийняття Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області наступного рішення № 109 від 20.02.2018 року Про укладення договорів оренди , змістом якого було, зокрема передати ТОВ Рівненське аграрне підприємство земельні ділянки, які знаходяться на території Морочненської сільської ради та входять до складу спадщини, де відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, їх усунено від права на спадкування, ними не прийнята спадщина, а також де спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, в оренду згідно з Додатком №1 до цього рішення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років, ставка орендної плати - 5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Підставою для прийняття Рішення Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 20.02.2018 року № 109 Про укладення договорів оренди стало клопотання ТОВ Рівненське аграрне підприємство щодо передачі земельних ділянок в оренду та прийняте Рішення Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області №106 від 20.02.2018.

Позивач вважає, що прийняття рішень від 20.02.2018 року №106 Про приведення у відповідність реєстрації договорів управління спадщиною та №109 Про укладення договорів оренди прийняті з порушенням вимог законодавства та порушують права ТОВ Зарічне-Агропереробка , як управителя вказаних земельних ділянок.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

В даному випадку, в результаті прийняття суб'єктом владних повноважень - Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 536/233/16-ц).

Також судом враховується і те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

У зв'язку з тим, що позивач, фактично, оскаржує рішення, яке має вплив на виникнення у третьої особи права користування на земельну ділянку, то має місце спір про право на земельну ділянку, а відтак про цивільне право, а тому, враховуючи суб'єктний склад сторін спору, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ухвалою суду від 23.04.2018 провадження у справі зупинено до перегляду ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання від 26.03.2018 в порядку апеляційного провадження.

19 червня 2018 року Житомирським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу, відповідно до якої апеляційну скаргу Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області задоволено: ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 скасовано, апеляційне провадження закрито.

Ухвалою суду від 23.07.2018 провадження у справі поновлено.

Відтак, матеріали адміністративного позову перебувають у суді на первинній стадії їх розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зарічне-Агропереробка до Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Зарічне-Агропереробка , що відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію даної ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю Зарічне-Агропереробка .

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Недашківська К.М.