Рішення

від 16.07.2018 по справі 826/10792/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2018 року № 826/10792/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті (надалі - ТОВ Арка Ріелті , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення №1480140301 від 16.08.2017 ГУ ДФС у м. Києві повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ Арка Ріелті , а саме несвоєчасного декларування в Звіті про контрольовані операції за 2015 звітний рік сум операцій з контрагентом - нерезедентом компанією Arca Capital Limited (Велика Британія) спростовується тим, що наявні докази про подання вказаної звітності (уточнюючого звіту) до центрального органу виконавчої влади, а також позбавляє відповідача притягнути позивача до відповідальності за визначене порушення.

Крім того позивач вважає, що винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення є безпідставними та таким, що базується на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Головне управління ДФС у м. Києві при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті є юридичною особою, зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.09.2006, номер державної реєстрації 10651020000016750.

Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34601233.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Казимира Малевича, буд. 86, кв. Літера Д, 2-й поверх.

Товариство з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.09.2006 року за №15701, станом на 01.08.2017 перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.78.1.15 п.78.1, ст. 78, п.79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (зі змінами та доповненнями), службового посвідчення від 19.02.2016 серії КВ №000384 та наказу ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.07.2017 №6451 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Арка Ріелті (код ЄДРПОУ 34601233) з питань несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції за 2015 рік (уточнюючий) з контрагентом - нерезедентом компанією Arca Capital Limited (Велика Британія).

За результатами даної перевірки складено акт від 01.08.2017 № 263/1/26-15-14-03-01-34601233, в якому зафіксовано порушення ТОВ Арка Ріелті п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного декларування в звіті про контрольовані операції за 2015 рік сума операцій з контрагентом - нерезедентом компанією Arca Capital Limited (Велика Британія).

Не погоджуючись з актом перевірки позивачем подано заперечення на акт від 01.08.2017 № 263/1/26-15-14-03-01-34601233.

За результатами розгляду вказаних заперечень, ГУ ДФС у м. Києві листом від 14.08.2017 №25246/10/26-15-14-03-01 Про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 01.08.2017 № 263/1/26-15-14-03-01-34601233 повідомила позивача про залишення висновку акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки 01.08.2017 № 263/1/26-15-14-03-01-34601233 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 16.08.2017 №1480140301, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 96 222, 00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 16.08.2017 №1480140301, ТОВ Арка Ріелті звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 затверджена Форма звіту про контрольовані операції та порядок його складання

Пунктом 2 Порядку складання Звіту про контрольовані операції визначено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (Звіт з позначкою звітний новий ) до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою уточнюючий ) після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою звітний ).

Пункт 50.1 ст. 50 ПК України також визначає, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що позивач 25.04.2016 подав звіт № 9276724468 про контрольовані операції за 2015 рік, в якому відображено КО з операції, а саме нарахування відсотків по отриманим Товариством займів від контрагента - нерезедента компанії Arca Capital Limited (Велика Британія) по Договору від 28.11.2006 №К2/06 та Договору №К1/06 від 16.10.2006 на загальну суму 41 648 090, 00 грн.

В подальшому, позивач 21.03.2017 подав уточнюючий звіт №9276973436 про контрольовані операції за 2015 рік, в якому відображені КО з операції, а саме нарахування відсотків по отриманим Товариством займів від нерезедента компанії Arca Capital Limited (Велика Британія) за Договором від 28.11.2006 №К2/06 та Договором №К1/06 від 16.10.2006 на загальну суму 41 769 238,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки, відповідач констатував порушення позивачем вимог п.п. 39.4.2 п.39,4 ст.39 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2016) в частині несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданих звітах за 2015 рік з нерезидентами компанії Arca Capital Limited (Велика Британія), встановлено, що платники податків, обсяг КО яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про КО центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Враховуючи, що у 2016 році останній день строку подання звіту про КО (30.04.2016) припадав на вихідний день, із врахуванням вимог п.49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, останнім днем строк подання звіту про КО вважалось 04.05.2016.

З урахуванням вище зазначеного звіт по КО за 2015 рік (звітний) ТОВ Арка Ріелті подано 25.04.2016 тобто, без порушення строків, встановлених Податковим кодексом України.

Зазначені обставини також відображені у акті перевірки та не спростовуються сторонами по справі.

Разом з тим, Законом України від 21.12.2016 №1797 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (далі - Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни, зокрема, до статті 120 Податкового кодексу України стосовно відповідальності платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності. Зокрема, статтю 120 Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 120.4, яким з 01.01.2017 встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції (далі - Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі-Документація) або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.02.1999 № 1/99-рп зокрема зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно- правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, лише коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Так, до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу визначалась п. 120.3 ст. 120 ПКУ, а з 01.01.2017, із набранням чинності Закону №1797, відповідальність за такі порушення визначається відповідно до п. 120.4 ст.120 ПК.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, період, який підлягав перевірці, обмежений 2015 роком, коли діяли норми п.120.3 ст.120 ПК України.

Також, у своєму листі від 14.08.2017 № 25246/10/26-15-14-03-01 Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України Державна фіскальна служба України зокрема зазначає, що Законом № 1797 ст.120 Кодексу доповнено новим п.120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником звіту про контрольовані операції та/або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті . Зокрема, податковий орган зазначає, що штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд констатує безпідставність застосування норм законодавства, які набрали чинності з 01.01.2017 до правовідносин, які виникли в 2015 році, а тому приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення , та як наслідок - про його скасування. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних рішень.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві №1480140301 від 16.08.2017 повністю.

Відшкодувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю Арка Ріелті (код ЄДРПОУ 34601233, адреса: 03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Казимира Малевича, буд. 86, кв. Літера Д) понесені ним судові витрати у розмірі 1443,33 грн. (одна тисяча чотириста сорок три гривні 33 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 394399802, вул.Шолуденка, 33/19, Київ, 04116).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов