Рішення

від 23.07.2018 по справі 826/14313/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2018 року № 826/14313/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Скайсід Коммодітіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0043521404, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсід Коммодітіс (далі також - ТОВ Скайсід Коммодітіс , позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0043521404.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.08.2017 №541/26-15-14-04-01/39447609 про завищення ТОВ Скайсід Коммодітіс задекларованого показника від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду - травень 2017 року, у сумі податку 633 500 грн., що були покладені в основну оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що господарські операції з контрагентами-постачальниками сільськогосподарської продукції (ТОВ Консул 8 і ФГ Братерське ), за рахунок яких було сформоване від'ємне значення податку у зазначеному розмірі, дійсно мали реальних характер та підтверджені всіма необхідними первинними документами, претензій до яких в ході проведеної перевірки заявлено не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 відкрито провадження у справі №826/14313/17 за вказаним позовом ТОВ Скайсід Коммодітіс , закінчено підготовче провадження у справі та дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у тексті відзиву на позов.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної документальної перевірки з питань підтвердження правомірності заявлення ТОВ Скайсід Коммодітіс до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за звітний період травень 2017 року встановлено факт протиправного завищення платником від'ємного значення названого податку (задекларований в ряд. 21 податкової декларації за травень 2017 року) в частині суми 633 500 грн., за рахунок безтоварних операцій з поставок сільськогосподарської продукції з ТОВ Консул 8 і ФГ Братерське . За наслідками проведення такої перевірки було складено акт від 04.08.2017 №541/26-15-14-04-01/39447609 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми В4 , що відповідає нормам чинного податкового законодавства.

15.01.2018 у судовому засіданні, суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній станом на день вчинення відповідної процесуальної дії), ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать зміст позову та наявні у справі матеріали, у період з 25.07.2017 по 04.08.2017 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Скайсід Коммодітіс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2017 року. За результатами проведення такої перевірки відповідачем складений акт від 04.08.2017 №541/26-15-14-04-01/39447609 (далі - акт перевірки).

За висновками цього акта перевірки контролюючим органом встановлено, що в порушення: п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивач завищив суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 податкової декларації) за травень 2017 року у сумі податку на додану вартість 633 500 грн. Відповідач вважає, що за результатам наявної у контролюючого органу інформації встановлено відсутність придбання реалізованих товарів від контрагентів ТОВ Консул 8 і ФГ Братерське на адресу позивача, що свідчить про вчинення між вказаними сторонами правочинів на загальну суму ПДВ 633 500 грн. без настання реальних наслідків.

Дослідивши текст акта перевірки суд встановив, що висновки відповідача про завищення позивачем задекларованого в ряд. 21 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року (реєстр. №9115969457 від 19.06.2017) показника від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду, ґрунтуються на наступному: перевіркою встановлені взаємовідносини ТОВ Скайсід Коммодітіс з ТОВ Консул 8 , код ЄДРПОУ 37490921 (договір поставки сільськогосподарської продукції №17/09-МД від 09.02.2017) і Фермерське господарство Братерське , код ЄДРПОУ 38589325 (договір поставки сільськогосподарської продукції №17/06-Д від 06.02.2017). ФГ Братерське виписало на адресу ТОВ Скайсід Коммодітіс у квітні 2017 року податкові накладні з номенклатурою кукурудза 3-го класу, врожаю 2016 року на загальну суму ПДВ 430 500 грн., а ТОВ Консул 8 - податкові накладні з номенклатурою компост напівфабрикат на суму ПДВ 203 000 грн.

При цьому, перевіряючий згідно даних баз даних органів ДФС (перелік таких вказаних у п. 2.6 розд. 2 акта перевірки) з'ясував стосовно контрагентів позивача наступну інформацію:

щодо ФГ Братерське : стан платника - 0, платник обліковується у Вишгородській ОДПІ Іванківське відділення; основний вид діяльності - 01.16 - вирощування прядивних культур; розмір статутного фонду складає 1000 грн.; чисельність працюючих згідно даних податкового розрахунку форми 1ДФ за І-ий квартал 2017 року - 1 особа; інформація щодо земельних ресурсів згідно наявних у Вишгородській ОДПІ Іванківське відділення баз даних - відсутня. На переконання працівника відповідача, ФГ Братерське не здійснювало вирощування кукурудзи через відсутність у такого підприємства земельних ділянок, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання;

щодо ТОВ Консул 8 : стан платника податків - 0, платник обліковується у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві; основний вид діяльності ТОВ Консул 8 - 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; розмір статутного фонду складає 1000 грн. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних у період квітень 2017 року ТОВ Консул 8 формувало податковий кредит за рахунок інших товарів, ніж той, що бува реалізований ТОВ Скайсід Коммодітіс . На переконання працівника відповідача, ТОВ Консул 8 не здійснювало виробництво компосту напівфабрикату через відсутність в останнього земельних ділянок, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання.

23.08.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акта від 04.08.2017 №541/26-15-14-04-01/39447609 прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення за №0043521404 (форми В4 ), яким ТОВ Скайсід Коммодітіс було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 633 500 грн., задекларованого у податковій декларації за травень 2017 року (реєстр. №9115969457 від 19.06.2017).

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0043521404 було залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 19.10.2017 №23511/6/99-99-11-01-01-25, а скарга платника податку - без задоволення.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 23.08.2017 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм п. 200.1 абз. 1 пп. 200.2, пп. 200.4, 200.7 - 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, в розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі: здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30.01.2018 №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14).

За змістом тексту акта перевірки ТОВ Скайсід Коммодітіс фактично здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Дослідивши та проаналізувавши надані представниками сторін документи та пояснення суд встановив, що в лютому 2017 року між ТОВ Скайсід Коммодітіс (в особі директора генерального директора Смелянського Є.С.), як покупцем з однієї сторони, та ТОВ Консул 8 (в особі директора Шайдуліної Г.М.) і ФГ Братерське (в особі голови фермерського господарства Поляка Г.Д..) , - як постачальниками з іншої сторони, були укладені окремі договори поставки товару.

Так, за умовами договору поставки №3 від 02.02.2017, з урахуванням специфікації №3 від 14.04.2017, ФГ Братерське зобов'язувалось поставити на адресу позивача партію товару - кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016 року, українського походження, в кількості 600 тон (плюс/мінус 5%) вартістю 2 520 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 420 000 грн.). Сторони домовились, що постачання товару здійснюється постачальником на умовах EXW ( франко завод , франко-склад ): с. Мусійки Іванківського р-ну, Київської обл., згідно Інкотермс (в редакції 2010 року). Разом товаром постачальник передає покупцю акт приймання-передачі та видаткову накладну.

За умовами договору поставки №17/09-МД від 09.02.2017, з урахуванням специфікації №3 від 19.04.2017, ТОВ Консул 8 зобов'язувалось поставити на адресу позивача партію товару - компосту напівфабрикату, в кількості 290 тон (плюс/мінус 5%) вартістю 1 218 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 203 000 грн.). Сторони домовились, що постачання товару здійснюється постачальником на умовах EXW ( франко завод , франко-склад ): м. Селідове, Донецької обл., згідно Інкотермс (в редакції 2010 року). Разом товаром постачальник передає покупцю акт приймання-передачі та видаткову накладну.

На підтвердження обставин правомірності формування сум податкового кредиту за вказаним договорами поставок та руху активів позивач надав суду копії наступних документів: специфікацій до договорів поставок; рахунків на оплату; видаткових та податкових накладних; актів прийому-передачі товару за місцями, вказаними у специфікаціях до договорів поставок; довіреностей ТОВ Скайсід Коммодітіс , виданих своїм працівникам на отримання товарно-матеріальних цінностей (товарів) від вказаних вище постачальників; платіжних доручень ТОВ Скайсід Коммодітіс про перерахування коштів в оплату вартості товарів на користь ТОВ Консул 8 на загальну суму 1 458 610,00 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані: копії договору з організації транспортно-експедиційного обслуговування №01/12-15 від 01.12.2015, укладеного між ТОВ Скайсід Коммодітіс (як замовником) і ТОВ БЄЛ-ТРАНС (як виконавцем) щодо надання послуг з організації перевезень та експлуатаційному обслуговуванню вантажу замовника (транспортно-експедиційних послуг), з копіями первинних документів до такого договору - рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2017 та від 03.05.2017, податкових накладних та реєстрів до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); копії листа ФГ Братерське (вих. №11 від 20.01.2017), адресованого контролюючому органу за місцем податкового обліку господарства, та довідки ТОВ Консул 8 (вих. №197 від 09.08.2017). В текстах цих листа та довідки постачальниками позивача були наведені відомості про наявні власні та орендовані основні засоби, орендовані земельні ділянки та приміщення, обсяги виробленої продукції та її залишки, обсяг трудових ресурсів.

Додатково на підтвердження обставин використання спірних товарів, придбаних за договорами поставок з ТОВ Консул 8 і ФГ Братерське позивач надав копії наступних документів:

- договору поставки №17/06-Д від 06.02.2017, укладеного між ТОВ Скайсід Коммодітіс (як постачальником) і ФГ Братерське (як покупцем), та специфікації №4 від 18.04.2017 до такого договору, - щодо поставки позивачем на користь ФГ Братерське партії компосту напівфабрикату у кількості 290 тон вартістю 1 400 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 233 450 грн.) за партію, а також первинних документів до договору поставки №17/06-Д від 06.02.2017 (рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних, товарно-транспортних накладних, складених ТОВ БЄЛ-ТРАНС );

- договору поставки сільськогосподарської продукції №20.04.2017 20П від 20.04.2017, укладеного між ТОВ Скайсід Коммодітіс (як постачальником) і ТОВ Комелія (як покупцем), та специфікації №1 від 20.04.2017 до такого договору, - щодо поставки позивачем на користь ТОВ Комелія партії кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016 року, у кількості 600 тон вартістю 2 994 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 499 000 грн.) за партію, а також первинних документів до Договору поставки №17/06-Д від 06.02.2017 (рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних, товарно-транспортних накладних, складених ТОВ Скайсід Коммодітіс та іншими перевізниками, платіжних доручень).

Оцінюючи значимість наданих позивачем первинних документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентами, суд звертає увагу на наступну правову позицію Верховного Суду. Так, Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2018 №К/9901/554/18 (у справі №2а-19379/11/2670) зазначив, що право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). При цьому, сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Проаналізувавши вказані документи суд дійшов висновку, що такими документами не підтверджується обставини дійсного руху активів (товарів та/або коштів) між ТОВ Скайсід Коммодітіс і ТОВ Консул 8 і ФГ Братерське з наступних мотивів.

За змістом видаткових накладних, складених ФГ Братерське на підставі договору поставки №3 від 02.02.2017, обсяг товару (кукурудзи) поставленого позивачу становив 615 тон на загальну суму 2 583 000 грн. (в т.ч. ПДВ 430 500 грн.).

Згідно видаткових накладних, складених ТОВ Консул 8 на підставі договору поставки №17/09-МД від 09.02.2017, обсяг товару (компосту) поставленого позивачу становив 300 тон на загальну суму 1 260 000 грн. (в т.ч. ПДВ 210 000 грн.).

При цьому, факт оприбуткування та обліку на ТОВ Скайсід Коммодітіс вказаних товарів у відповідній кількості в бухгалтерському обліку на рахунку 28 Товари (останній якраз призначений для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, щo надійшли на підприємство з метoю продажу) позивач документально не підтвердив.

Також, позивач не надав суду документальні докази проведення розрахунків з ФГ Братерське за отриманий товар (кукурудзу) на підставі договору №3 від 02.02.2017 та/або обліку в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості перед цим постачальником. Одночасно суд звернув увагу на те, що за даними наявних у матеріалах справи платіжних доручень ТОВ Скайсід Коммодітіс (а саме: №60 від 28.04.2017, №64 від 05.05.2017, №84 від 23.05.2017, №85 від 24.05.2017, №110 від 14.08.2017) позивачем на користь ТОВ Консул 8 здійснено оплату за товар згідно договору №17/09-МД від 09.02.2017, всього на загальну суму 1 458 610 грн. (з ПДВ), що перевищує вартість фактично поставлених партій товарів за даними відповідних видаткових накладних ТОВ Консул 8 . Пояснення про причини такої розбіжності у тексті позову відсутні, а документальні докази здійснення ТОВ Консул 8 поставок товару на загальну суму коштів, що відповідає даним наданих платіжних доручень, - позивачем не подано.

Також оцінюючи твердження представника позивача про використання спірних товарів у своїй господарський діяльності, шляхом їх реалізації покупцям - ФГ Братерське і ТОВ Комелія на підставі договорів поставок №17/06-Д від 06.02.2017 і №20.04.2017 20П від 20.04.2017, суд зважає на відсутність у матеріалах справи документальних доказів оприбуткування та обліку ТОВ Скайсід Коммодітіс придбаних у постачальників (ФГ Братерське і ТОВ Консул 8 ) товарів за відповідними номенклатурами. Крім того, як видно зі змісту видаткових накладних за договором поставки №17/06-Д від 06.02.2017 ТОВ Скайсід Коммодітіс нібито реалізувало ФГ Братерське товар - компост напівфабрикат у кількості 298,325 тон загальною вартістю 1 440 909,75 (з ПДВ). Одночасно за даними товарно-транспортних накладних, складених ТОВ БЄЛ-ТРАНС за період з 18.04.2017 по 22.04.2017 за наслідками здійснення автомобільних перевезень вантажу (компосту) пункту - м Селідове, Донецької обл. до пункту - с. Мусійки Іванківського р-ну, Київської обл., замовник перевезень та вантажовідправник - ТОВ Скайсід Коммодітіс , вантажоодержувач - ФГ Братерське (згідно договору №17/06-Д) було перевезено компосту (насипом) загально вагою брутто 439,195 тон, прийнято в обсязі 273,765 тон, - що не відповідає даним реєстру товарно-транспортних накладних до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ БЄЛ-ТРАНС №806 №28.04.2017. За даними цього реєстру до ТТН загальна вага завантаження та вага розвантаження вантажу складає 298,325 тон, та різниця у вазі відсутня. У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем документами (договори 17/06-Д від 06.02.2017 і №20.04.2017 20П від 20.04.2017) та спірними господарськими операціями.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість (ряд. 21 податкової декларації) за звітний період травень 2017 року, сформованого за рахунок господарських операцій з ФГ Братерське і ТОВ Консул 8 , та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0043521404.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсід Коммодітіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2017 №0043521404 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок