Постанова

від 17.07.2018 по справі 910/1868/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Справа№ 910/1868/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенко О.О.

за участю учасників справи:

від позивача: Гаркавенко С.В.

від відповідача: Коломієць Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 (повний текст рішення складено 17.05.2018)

у справі №910/1868/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс"

про стягнення 409151,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" про стягнення 409151,12 грн., у тому числі: 348503,28 грн. - основного боргу, 49507,90 грн. - інфляційні втрати та 11139, 94 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №8885180 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 10.11.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Київенерго" 348503 (триста сорок вісім тисяч п'ятсот три) грн. 28 коп. -основного боргу, 49507(сорок дев'ять тисяч п'ятсот сім ) грн. 90 коп.- інфляційні втрати, 11139 (одинадцять тисяч сто тридцять дев'ять ) грн. 94 коп. - 3% річних та 6137 (шість тисяч сто тридцять сімі) грн. 27 коп. - судового збору. Повернуто Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Платник: ПАТ "Київенерго", отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код 37993783) судовий збір в розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 73 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 2116806582 від 02.03.2017.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/1868/18 в частині інфляційних втрат у розмірі 49507 грн. 90 коп., 3 % річних у розмірі 11139 грн. 94 коп., ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київенерго" відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому скаржник вказує, що фактичним споживачем послуг, які були надані позивачем є Квартирно-експлуатаційна частина м. Київ і саме через неналежне виконання Квартирно-експлуатаційною частиною взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість відповідача перед позивачем. Також скаржник зазначає, що станом на день подачі апеляційної скарги заборгованість в розмірі 348503,28 грн. повністю погашена, що підтверджується з акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018. Скаржник просить суд застосувати положення ст. 233 ГК України та зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат. Також позивач зазначає, що рішення у справі прийнято судом без участі відповідача та за відсутності належного повідомлення відповідача про дату судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/1868/18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду на 17.07.2018.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" укладено договір №8885180 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі за текстом - договір), відповідно до пункту 2.2.1 якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.2 договору відповідач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Строк дії договору відповідно до пункту 8.1 сторони погодили з дня його підписання до 09.12.2016.

У зв'язку з закінченням строку дії договору відповідач звернувся до позивача з пропозицію продовжити термін його дії.

З матеріалів справи вбачається про те, що позивач листом №36КД/22/1559 від 30.01.2017 надав згоду на продовження терміну дії договору з 09.12.2016 до 25.01.2017.

Як вбачається з даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з листопада 2016 року по січень 2018 року, довідки про стан розрахунків за спожиту теплову енергію позивач поставив відповідачу теплову енергію вартістю 368503,28 грн.

Додатком №4 до договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію. За умовами якого відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу), акт виконаних робіт.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідач за період з листопада 2016 року по січень 2018 року не в повному обсязі розрахувався за використану теплову енергію в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 348503, 28 грн.

Колегією суддів встановлено, що 09.01.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів.

За правовою природою договір №8885180 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання позивачем теплової енергії у гарячій воді підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів сплати заборгованості суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 348503,28 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що фактичним споживачем послуг є Квартирно-експлуатаційна частина м. Київ і саме через неналежне виконання нею взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість відповідача перед позивачем не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки стороною договору №8885180 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за яким виникла заборгованість є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс".

Крім суми основного боргу позивачем нараховано 49507,90 грн. - інфляційні втрати та 11139, 94 грн. - 3 % річних за період з грудня 2016 року по січень 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції перевірено правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% та інфляційних втрат та встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач набув права на підставі ст. 625 ЦК України вимагати від відповідача сплати на його користь інфляційних втрат, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 11139, 94 грн. 3 % річних, 49507,90 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заява скаржника про застосування судом положень ст. 233 ГК України та зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Доводи відповідача, викладені в апеляційні скарзі щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, призначене на 15.05.2018 є такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.83), відповідно до якого 23.04.2018 відповідачем отримано ухвалу суду від 17.04.2018 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2018.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсантехсервіс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/1868/18 - без змін.

Матеріали справи №910/1868/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

(повний текст постанови складено 23.07.2018)

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко