Постанова

від 17.07.2018 по справі 625/280/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/280/16-ц Головуючий суддя І інстанції Лосєв Д. К.

Провадження № 22-ц/790/1324/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 625/280/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна , Приватного підприємства Промислова компанія Парус , третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, ухвалене у складі судді Лосєва Д.К.,-

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, 19 січня 2015 року на 400 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Mersedes-Benz GL-550 , державний номерний знак НОМЕР_1, під його керуванням з автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом KRONA SOP27 , державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить приватному підприємству Промислова компанія Парус , Посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля DAF TE95XF380 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Публічному акціонерному товаристві Страхова компанія Країна (ПАТ СК Країна ), вартість матеріальної шкоди завданої йому згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження за № 987 від 25 лютого 2016 року з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 267 455,79 грн., ОСОБА_1просив стягнути з ПАТ СК Країна страхове відшкодування у розмірі 49500 грн., стягнути з приватного підприємства Промислова компанія Парус (ПП ПК Парус ) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 217 455,79 грн., а також франшизу у розмірі 500 грн.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив, що у порушення засад змагальності цивільного судочинства суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги наявний в матеріалах справи висновок автотехнічної експертизи та без призначення іншої експертизи дійшов помилкового висновку про недоведеність вини водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 19 січня 2015 року на 400 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Mersedes-Benz GL-550 , державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, з автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом KRONA SOP27 , державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ПП ПК Парус , під керуванням водія ОСОБА_2

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження за № 987 від 25 лютого 2016 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mersedes-Benz GL-550 , державний номерний знак НОМЕР_1 складає 267455 гривень 79 копійок.

Постановою Коломацького районного суду Харківської області від 16.06.2015 року провадження в адміністративній справі за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що власником автомобіля DAF TE95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом KRONA SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_3, на час дорожньо-транспортної пригоди було ПП ПК Парус , а водій ОСОБА_2 перебував з ПП ПК ПАРУС у трудових правовідносинах, працюючи на підприємстві на посаді водія.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді не є доведеною, оскільки оцінка відповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам правил дорожнього руху була надана експертом виходячи з того, що швидкість руху автомобіля, яким керував позивач, становила на час дорожньо-транспортної пригоди 60 км/год, тоді як у первісних пояснення останній стверджував, що рухався зі швидкістю біля 100 км/год., а тому відсутні підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.

Проте повністю погодитись з таким висновком не можна з наступних підстав.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, суб'єктом відповідальності за статтею 1187 ЦК України, є володілець об'єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, під яким слід розуміти особу, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За змістом ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з висновком авто-технічної експертизи № 2065 від 18 серпня 2017 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mercedes-Benz GL 550 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР України. Виходячи із пояснень водія автомобіля Mercedes-Benz GL 550 ОСОБА_1 про механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mercedes-Benz GL 550 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем DAF з напівпричепом Krone SOP27 , який рухався у зустрічному напрямку по його смузі руху, шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Mercedes-Benz GL 550 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які знаходились би, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуацій водій автомобіля DAF з напівпричепом Krone SOP27 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 ПДР України. В даній дорожній обстановці технічна можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля DAF з напівпричепом Krone SOP27 ОСОБА_2 визначалася виконанням вимог п. 10.1 ПДР України. При цьому, в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля DAF з напівпричепом Krone SOP27 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Жодних доказів на спростування зазначених висновків відповідачами не надано і матеріали справи не містять.

Допитаний в судовому засіданні в Апеляційному суді Харківської області експерт ОСОБА_4 пояснив, що якщо б швидкість автомобіля Mercedes-Benz GL 550 під керуванням ОСОБА_1 на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди становила 90-100 км/год., то останній також не мав би технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки гальмівний шлях до повної зупинки автомобіля був ще більший, ніж за швидкості 60 км/год.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що вина водія ОСОБА_2, який керував автомобілем DAF з напівпричепом Krone SOP27 в даній дорожньо-транспортній пригоді доведена.

Встановлено також, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля DAF TE95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_2, на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ СК Країна відповідно до полісів АІ0417890 та АІ6387579.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року N 1961-IV (Закон N 1961-IV) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону N 1961-IV).

Згідно зі ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Статтею 37 зазначеного Закону передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки ОСОБА_1 у передбачений законом строк із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ СК Країна не звернувся, у зв'язку з чим останнім прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 49500 грн. з ПАТ СК Країна та стягнення різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди та розміром страхової виплати у сумі 217955 грн. 79 коп. з власника автомобіля DAF ПП ПК Парус .

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ПП ПК Парус на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди 217955 грн. 79 коп. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ПП ПК Парус на користь ОСОБА_1 підлягає також стягненню судовий збір у сумі 5448 грн. 72 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року скасувати, прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Промислова компанія Парус (код ЄДРПО 37185343, юридична адреса: 36022, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області 23 червня 2011 року, рнокпп НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 217955 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 79 коп. та судовий збір у сумі 5448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 72 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова