Постанова

від 08.08.2019 по справі 625/280/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 625/280/16-ц

провадження № 61-42824св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Країна , Приватне підприємство Промислова компанія Парус ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Промислова компанія Парус на постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна (далі - ПАТ СК Країна ), Приватного підприємства Промислова компанія Парус (далі - ПП ПК Парус ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 січня 2015 року на 400 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода -зіткнення автомобіля Mersedes -Benz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача з автомобілем DAF TE 95 XF 380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ПП ПК Парус .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля DAFTE 95 XF380 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ СК Країна .

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження від 25 лютого 2016 року № 987 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mersedes-Be nz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 складає 267 455,79 грн.

Просив суд стягнути з ПАТ СК Країна страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн, та стягнути з ПП ПК Парус різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 217 455,79 грн, а також франшизу в сумі 500 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року в позові ОСОБА_1 до ПАТ СК Країна , ПП ПК Парус про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді не є доведеною .

Не погодившись із цим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року скасоване та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП ПК Парус на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 217 955,79 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивоване тим, що вина водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , в цій дорожньо-транспортній пригоді доведена у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У серпні 2018 року ПП ПК Парус подало до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні нового рішення у справі суд апеляційної інстанції керувався лише висновком авто-технічної експертизи від 18 серпня 2017 року № 2065, але вказаний доказ необхідно оцінювати у взаємному зв`язку з іншими доказами.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданною касаційною скаргою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 19 січня 2015 року на 400 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода -зіткнення автомобіля Mersedes -Benz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача з автомобілем DAF TE 95 XF 380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2

Власником автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , на час дорожньо-транспортної пригоди було ПП ПК Парус , а водій ОСОБА_2 перебував з ПП ПК ПАРУС у трудових правовідносинах, працюючи на підприємстві на посаді водія.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля DAFTE 95 XF380 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ СК Країна .

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження від 25 лютого 2016 року № 987 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mersedes-Be nz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 267 455,79 грн.

Постановою Коломацького районного суду Харківської області від 16 червня 2015 року провадження в адміністративній справі за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком авто-технічної експертизи від18 серпня 2017 року № 2065 в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mersedes-Benz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку по його смузі руху, шляхом виконання позивачем вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. В зазначеній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Mercedes-Benz GL 550 , державний номерний зн НОМЕР_4 , ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились би, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди. В цій дорожньо-транспортній ситуацій водій автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 ,ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. В цій дорожній обстановці технічна можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 ,ОСОБА_2 визначалася виконанням пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. При цьому, в цій дорожній ситуації дії водія автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , не відповідали пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 ЦПК України .

Статтею 1166 ЦК України передбачені загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах.

Так, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, суб`єктом відповідальності за статтею 1187 ЦК України, є володілець об`єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, під яким слід розуміти особу, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно висновку авто-технічної експертизи від 18 серпня 2017 року № 2065 в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mersedes-Benz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку по його смузі руху, шляхом виконання позивачем вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. В зазначеній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Mercedes-Benz GL 550 , державний номерний зн НОМЕР_4 , ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились би, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди. В цій дорожньо-транспортній ситуацій водій автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 ,ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. В цій дорожній обстановці технічна можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 ,ОСОБА_2 визначалася виконанням пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. При цьому, в цій дорожній ситуації дії водія автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , не відповідали пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначених висновків відповідачами не надано.

Також вина відповідача у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Коломацького районного суду Харківської області від 16 червня 2015 року, якою провадження в адміністративній справі за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито за нереабілітуючими обставинами - у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, вина водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , в цій дорожньо-транспортній пригоді доведена.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження від 25 лютого 2016 року № 987 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля Mersedes-Be nz GL 550 , державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 267 455,79 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 49 500 грн з ПАТ СК Країна та стягнення різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди та розміром страхової виплати у сумі 217 455,79 грн з власника автомобіля DAF TE95XF380 , державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KRONЕ SDP 27 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ СК Країна про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, постанова Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року в касаційному порядку не оскаржується, а тому у відповідності до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в цій частині касаційному перегляду не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, з огляду на закріплений у частині першій статті 13 ЦПК України принцип диспозитивності, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПП ПК Парус про відшкодування завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди у розмірі 217 955, 79 грн.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи та переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд встановив, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Промислова компанія Парус залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Промислова компанія Парус про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило