Ухвала

від 25.07.2018 по справі 905/3018/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25.07.2018р. Справа №905/3018/17

за заявою від 21.06.2018р. №01-71-6969вих18 заступника керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області

про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №905/3018/17 в частині стягнення судового збору

за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Слов`янськ

до відповідача 1. ОСОБА_1 міської ради Донецької області, м.Лиман, Донецька область

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Баллюкс» , м.Лиман, Донецька область

про визнання незаконним п.п.2.3 п.2 рішення Краснолиманської міської ради від 23.07.2015р. №6/44-3490, визнання недійсним договору на встановлення особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд та звільнення земельної ділянки загальною площею 0,003 га, вартістю 11216,70 грн., привівши її у попередній стан.

Суддя Г.В. Левшина

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від прокурора та позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2018р. у справі №905/3018/17 Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Слов`янськ задоволено повністю: визнано незаконним п.п.2.3 п.2 рішення Краснолиманської міської ради від 23.07.2015р. №6/44-3490 «Про укладення договорів особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Красний Лиман» , визнано недійсним договір на встановлення особистого строкового сервітуту, укладений 13.08.2015р. між Краснолиманською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Баллюкс» , зареєстрований за №96/15 від 13.08.2015р., зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Баллюкс» (84402, Донецька обл., м.Лиман, вул.Оборони, 232, ЄДРПОУ 39123231) повернути ОСОБА_1 міській раді (84406 Донецька обл., м.Лиман, вул.Незалежності, 46, ЄДРПОУ 04053275) земельну ділянку площею 0,003 га, розташовану у м.Лиман по вул.Спортивній, привівши її у попередній стан. Одночасно, вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 2400,00 грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баллюкс» на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 2400,00 грн.

13.04.2018р. господарським судом Донецької області видано відповідні накази про примусове виконання вищезазначеного рішення.

Ухвалою від 18.06.2018р. відмовлено у задоволенні скарги від 11.05.2018р. заступника керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області на дії ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Лимані під час виконання рішення у справі №905/3018/17.

25.06.2018р. до канцелярії господарського суду Донецької області від заступника керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області надійшла заява від 21.06.2018р. №01-71-6969вих18 керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №905/3018/17 в частині стягнення судового збору.

Ухвалою від 25.06.2018р. повідомлено прокурора, сторони про розгляд заяви від 21.06.2018р. №01-71-6969вих18 керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №905/3018/17 в частині стягнення судового збору в судовому засіданні, яке відбудеться 10.07.2018 року об 11:30 год.

Ухвалою від 10.07.2018р. відкладено розгляд заяви на 25.07.2018р. об 11.50 год.

Розглянувши матеріали заяви, господарським судом встановлено наступне:

За змістом ст.331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

24.04.2018р. Слов`янська місцева прокуратура Донецької області звернулась до ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Лимані із заявою №01-71-4655вих-18 про виконання наказу господарського суду Донецької області 13.04.2018 у справі № 905/3018/17 про стягнення з ОСОБА_1 міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судового збору в сумі 2400,00 грн.

ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області листом від 02.05.2018 за №02-20/641 на підставі п.п.З п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2011 №845, повернуто Слов'янській місяцевій прокуратурі наказ господарського суду Донецької області від 13.04.2018 у справі №905/3018/17 без виконання з посиланням на те, що ОСОБА_1 міська рада в управлінні не обслуговується починаючи з 01.01.2017 та по цій установі відсутні відкриті рахунки.

Таким чином, заступник керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, посилаючись на встановлення органом казначейства факту неможливості виконання рішення суду по справі № 905/3018/17, звернувся до суду із вказаною заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №905/3018/17 стягнення з ОСОБА_1 міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судового збору в сумі 2400,00 грн.

Дослідивши матеріали заяви та інші надані документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що заява Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011р. №845 (далі Порядок) визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, в тому числі, механізм здійснення безспірного списання коштів.

Так, пунктом 24 Порядку встановлено, що боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

Пунктом 3 Порядку зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документі в до органів Казначейства у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як встановлено вище, за результатами звернення Слов'янської місцевої прокуратури до ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області із заявою про виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/3018/17 в частині стягнення з ОСОБА_1 міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судового збору в сумі 2400,00 грн., органом казначейства встановлено, що в ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 міської ради (04053275) не відкрито рахунків, з яких можна здійснити безспірне списання за рішенням суду по справі №905/3018/17, між ОСОБА_2 та відповідачем по даній справі відсутні жодні взаємовідносини щодо розрахунково-касового обслуговування. При цьому, згідно пояснень органу Казначейства, за даними Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, ОСОБА_1 міська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів, в органах Казначейства не обслуговується.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, як зазначено у статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За приписами статі 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Відповідно до п.4 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження щодо здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету належать до відання саме виконавчих органів, зокрема, міських рад.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч.4 ст.22 Бюджетного кодексу України).

Рішенням ОСОБА_1 міської ради Донецької області від 20.10.2016 №7/17-793 «Про затвердження структури ОСОБА_1 міської ради та її виконавчих органів» виконавчому комітету ОСОБА_1 міської ради передані активи, майно та зобов'язання з балансу ОСОБА_1 міської ради.

Отже, виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів у м.Лиман, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів, стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, наведені заявником є винятковими і унеможливлюють виконання рішення у встановлений судом в рішенні спосіб.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , є джерелом права, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно п.7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом факту неможливості виконання судового рішення від 15.03.2018р. у справі №905/3018/17 шляхом стягнення з ОСОБА_1 міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 2400,00 грн. внаслідок відсутності відкритих рахунків у органах Державної казначейської служби, приймаючи до уваги наявність відповідних відкритих рахунків виконавчого органу ОСОБА_1 міської ради, суд дійшов висновку щодо можливості зміни порядку виконання рішення суду по справі №905/3018/17 шляхом стягнення з Маріупольської міської ради судового збору в розмірі 2756,00 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету м.Маріуполя, розміщених на рахунках Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Донецької області, відкритих в ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Маріуполь Донецької області.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що подана заява не суперечить законодавству України, не порушує інтересів сторін чи інших осіб, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Заяву від 21.06.2018р. №01-71-6969вих18 керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в частині стягнення судового збору у справі № 905/3018/17 задовольнити повністю.

Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2018р. у справі №905/3018/17 в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 міської ради Донецької області судового збору в розмірі 2400 грн. шляхом стягнення з рахунків, відкритих на ім'я Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (84406, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності, 46, код ЄДРПОУ 38068238), на яких розміщені кошти місцевого бюджету ОСОБА_1 міської ради (84406, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності, 46, код ЄДРПОУ 04053275) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002; р/р 35216066016251, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172).

В судовому засіданні 25.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 25.07.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина