Рішення

від 16.07.2018 по справі 910/5619/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018Справа № 910/5619/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило"

про стягнення 119 569, 92 грн.

представники сторін:

від позивача: Карандюк Ю.О., довіреність № 526 від 02.04.18

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал", позивач) з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" (далі - ОСББ "Ярило", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 119 569, 92 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 07620/4-10 від 17.08.2007 р. про надання послуг на постачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у ОСББ "Ярило" утворилась заборгованість.

У позові ПрАТ "АК "Київводоканал" просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 88 899,09 грн., пеню в сумі 3 842,75 грн., штраф у сумі 4 444,95 грн., інфляційну складову боргу в сумі 18 466,92 грн., 3 % річних в сумі 3 916,21 грн., а всього - 119 569, 92 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2018 р., розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін, сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав. У строк, встановлений законом, відзиву не надав, позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду невідома.

Відповідно до ст. 202 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" (абонент) був укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 07620/4-10.

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

За договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у 10-тиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента (п. 2.2 договору). У разі неотримання постачальником поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

Згідно з п. 3.3.5 договору абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, з наступною його пролонгацією (п. 7.1).

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору постачальник у період з 01.05.2015 р. по 31.12.2017 р. надав відповідачу послуги з холодного водопостачання та водовідведення, а також гарячого водовідведення на суму 88 899,09 грн. При цьому для обліку наданих послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, вул. Ярославів вал, 21а, ПрАТ "АК "Київводоканал" присвоїло відповідачу особові рахунки № 950-87 та № 950-85.

Надання послуг з холодного водопостачання і водовідведення та гарячого водовідведення у період з 01.05.2015 р. по 31.12.2017 р. на суму 88 899,09 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме - актами зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними відповідачем, розшифровками рахунків відповідача, витягами із зведених відомостей розщеплення сплат КП ГІОЦ, витягами з реєстрів наданих пільг та субсидій, довідками з банків щодо направлення відповідачу дебетових повідомлень.

При цьому відповідач (ОСББ "Ярило) про незгоду щодо кількості та вартості отриманих послуг постачальнику не повідомляв, не ініціював у вказаний період проведення звіряння розрахунків. Отже, суд вважає, що кількість та вартість наданих ПрАТ "АК "Київводоканал" з 01.05.2015 р. по 31.12.2017 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються погодженими абонентом відповідно до пунктів 2.1.6 - 2.2.4 договору.

У той же час, як свідчать матеріали справи, ОСББ "Ярило" належним чином не виконало свої обов'язки з оплати послуг за холодне водопостачання і водовідведення, а також за послуги з гарячого водовідведення, надані ПрАТ "АК "Київводоканал" у період з 01.03.2015 р. по 31.12.2017 р., а саме:

- за кодом 950-87 (для потреб холодного водопостачання і водовідведення) на суму 73 721,03 грн.;

- за кодом 950-85 (для потреб гарячого водовідведення) на суму 15 178,06 грн., не сплатило.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

За змістом ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила № 190). Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду та питне водопостачання та Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, оскільки у матеріалах справи відсутні докази оплати спожитих відповідачем наданих послуг з холодного водопостачання і водовідведення та гарячого водовідведення у період з 01.03.2015 р. по 31.12.2017 р., суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу за ці послуги у сумі 88 899,09 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 842,75 грн. та штраф у сумі 4 444,95 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення неустойки, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 3 642,62 грн., тобто у меншому розмірі, ніж просить позивач, у зв'язку із невірним її розрахунком.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4 444,95 грн. суд прийшов до висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню з огляду на пункт 4.6 договору, яким сторони погодили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити.

Здійснивши перерахунок штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 4 444,95 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 18 466,92 грн. та 3% річних в сумі 3 916,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 18 466,92 грн. та 3% річних в сумі 3 916,21 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" про стягнення 119 569, 92 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21а, ідентифікаційний код 34191328) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) основний борг у сумі 88 899 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 09 коп., пеню у сумі 3 642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 62 коп., штраф у сумі 4 444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 95 коп., інфляційні втрати у сумі 18 466 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 92 коп., 3 % річних у сумі 3 916 (три тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 21 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 55 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 липня 2018 року.

Повний текст рішення складений 23 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.