Постанова

від 24.04.2019 по справі 910/5619/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа№ 910/5619/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Карандюк Ю.О. (довіреність № 41 від 02.01.2019),

від відповідача - Вербицький Я.В. (ордер серія КР № 65173 від 08.04.2019),

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ярило

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018

у справі № 910/5619/18 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ярило

про стягнення 119569, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/5619/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" про стягнення 119 569, 92грн. задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основний борг у сумі 88 899грн. 09коп., пеню у сумі 3 642грн. 62коп., штраф у сумі 4 444грн. 95коп., інфляційні втрати у сумі 18 466 грн. 92 коп., 3 % річних у сумі 3 916грн. 21коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 790 грн. 55 коп. У решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- на виконання умов договору про надання водопостачання та водовідведення постачальник надав відповідачу послуги з холодного водопостачання та водовідведення а також гарячого водовідведення, для обліку наданих послуг позивачем присвоєно відповідачу особові рахунки;

- відповідач належним чином не виконав свої обов'язки з оплати послуг за холоне водопостачання та водовідведення, а також з гарячого водовідведення.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- апелянтом не отримано жодних повідомлень про відкриття провадження по справі, це позбавило його можливості належним чином відреагувати на позов шляхом надання відзиву, акту звірки розрахунків, забезпечити явку повноважних представників тощо;

- судом належним чином не з'ясовано, чи відповідає загальний розмір проведених відповідачем платежів вартості фактично наданих послуг протягом спірного періоду, розрахунок суми боргу судом належним чином не перевірено, враховуючи що вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є похідними, судове рішення у відповідній частині також не можна вважати обґрунтованим;

- одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань - свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення; покладення на відповідача надмірних штрафних санкцій за порушення умов договору є протиправним, оскільки цим боржник ставиться у складне матеріальне становище;

- відповідач є неприбутковою організацією, перебуває у тяжкому фінансовому стані, а заборгованість за надані послуги виникла у зв'язку з протиправними діями попереднього керівництва об'єднання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.04.2019.

Позивач (22.04.2019) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- на підтвердження виконання умов договору зі сторони позивача щодо порядку розрахунків, позивачем щомісячно направлялись до банківської установи абонента розрахункові документи, в свою чергу за період з 01.03.2015 по 31.12.2017 відповідач не здійснив жодної оплати за надані позивачем послуги по коду 29-271 та 29-50271;

- абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг з 01.03.2015 по 31.12.2017 послуг не повідомляв, свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв, отже безпідставно відмовився оплатити розрахунковий документ;

- у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.

17.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником, та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ярило", як абонентом, укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 07620/4-10, гідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

За договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у 10-тиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента (п.2.2.2 договору). У разі неотримання постачальником поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

Згідно з п.3.3.5 договору абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, з наступною його пролонгацією (п. 7.1).

Господарським судом міста Києва встановлено, що на виконання умов договору постачальник у період з 01.05.2015р. по 31.12.2017р. надав відповідачу послуги з холодного водопостачання та водовідведення, а також гарячого водовідведення на суму 88 899,09грн.

Для обліку наданих послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, вул. Ярославів вал, 21а, ПрАТ "АК "Київводоканал" присвоїло відповідачу особові рахунки № 950-87 та № 950-85.

Надання послуг з холодного водопостачання і водовідведення та гарячого водовідведення у період з 01.05.2015 р. по 31.12.2017 р. на суму 88 899,09 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме - актами зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними відповідачем, розшифровками рахунків відповідача, витягами із зведених відомостей розщеплення сплат КП ГІОЦ, витягами з реєстрів наданих пільг та субсидій, довідками з банків щодо направлення відповідачу дебетових повідомлень.

Відповідно до п.2.2.4 у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважається безпідставною.

Відповідач про незгоду щодо кількості та вартості отриманих послуг постачальнику не повідомляв, не ініціював у вказаний період проведення звіряння розрахунків, а тому кількість та вартість наданих ПрАТ "АК "Київводоканал" з 01.05.2015 р. по 31.12.2017 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються погодженими абонентом відповідно до пунктів 2.1.6 - 2.2.4 договору.

У зв'язку з вищенаведеним не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом належним чином не з'ясовано, чи відповідає загальний розмір проведених відповідачем платежів вартості фактично наданих послуг протягом спірного періоду.

У той же час, як свідчать матеріали справи, ОСББ "Ярило" належним чином не виконало свої обов'язки з оплати послуг за холодне водопостачання і водовідведення, а також за послуги з гарячого водовідведення, надані ПрАТ "АК "Київводоканал" у період з 01.03.2015 р. по 31.12.2017 р., а саме не сплатило:

- за кодом 950-87 (для потреб холодного водопостачання і водовідведення) на суму 73 721,03 грн.;

- за кодом 950-85 (для потреб гарячого водовідведення) на суму 15 178,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

За змістом ст.1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила № 190). Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати спожитих відповідачем наданих послуг з холодного водопостачання і водовідведення та гарячого водовідведення у період з 01.03.2015 р. по 31.12.2017 р., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу за ці послуги у сумі 88 899,09грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 842,75грн. та штраф у сумі 4 444,95грн.

Частиною 1 ст.229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст.611 ЦК України та ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення неустойки, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 3 642,62грн., тобто у меншому розмірі, ніж просить позивач, у зв'язку із невірним її розрахунком.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4 444,95 грн. місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням пункту 4.6 договору, яким сторони погодили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 4 444,95 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань - свідчить про недотримання положень ст.61 Конституції щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України, ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Заборона застосування пені та штрафу прямо не випливає із закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне урегулювання у договорі. При цьому слід враховувати презумпцію правомірності правочину, визначену ст. 204 ЦК України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 18 466,92 грн. та 3% річних в сумі 3 916,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат, проведений судом першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 18466,92грн. та 3% річних в сумі 3 916,21грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що апелянтом не отримано жодних повідомлень про відкриття провадження по справі, що позбавило його можливості належним чином відреагувати на позов шляхом надання відзиву, акту звірки розрахунків, забезпечити явку повноважних представників тощо, не приймаються до уваги судовою колегією оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом направлялись процесуальні документи (ухвала від 10.05.2018 про відкриття провадження у справі; ухвала від 04.06.2018 про витребування доказів та відкладення розгляду справи; ухвала - виклик від 05.07.2018) на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, договорі №07620/4-10 від 17.08.2007, однак зазначені ухвали повернуті поштовим відділенням з довідкою за закінченням строку зберігання .

Тобто місцевим господарським судом виконано вимоги ГПК щодо направлення учасникам процесу процесуальних документів.

Судова колегія враховує те, що заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від сторін у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, до суду не надходило.

Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись, зокрема з ухвалою суду від 10.05.2018 про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Виходячи з викладеного судова колегія прийшла до висновку, що порушень місцевим господарським судом норм процесуального права не вбачається, в той час як відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/5619/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5619/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.05.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов