Рішення
від 19.07.2018 по справі 911/849/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/849/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой ХХІ" про стягнення 4729,86 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой ХХІ" (далі - відповідач) 4729,86 грн боргу, що виник у зв'язку з неналежним виконанням останнім угоди № 17 на надання послуг від 12.09.2016.

Ухвалою від 21.05.2018 господарський суд відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання для її розгляду на 14.06.2018.

Ухвалою від 14.06.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 19.07.2018.

Представники позивача в судове засідання не прибув. Згідно з наявного в матеріалах справи клопотання від 14.06.2018, представник позивача просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, при причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2016 між Комунальним підприємством "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (позивач/підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой ХХІ" (відповідач/замовник) було укладено угоду № 17 на надання послуг (далі - угода), за якою замовник доручив, а підрядник взяв на себе обов'язок надати послуги дорожньої фрези Wirtgen 500.

Відповідно до п. 2.1 угоди сторони погодили, що вартість послуги 1 маш/години дорожньої фрези Wirtgen 500 становить 977,74 грн, у т.ч. ПДВ - 162,96 грн.

Згідно з п. п. 4.1, 4.3 угоди визначено, що надання послуг здійснюється підрядником власними силами.

Після закінчення надання послуг, підрядник готує акти наданих послуг у двох примірниках. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє ці акти і у разі відсутності зауважень підписує і повертає один примірник акту підряднику, або надає підряднику аргументовану відмову у підписі.

За п. 3.2 угоди замовник здійснює оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника зазначений в угоді протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника і підрядника актів наданих послуг.

Відповідно до п. 13.1 угоди, остання набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016 (включно), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Матеріалами господарської справи підтверджено, що на виконання умов угоди № 17 від 12.09.2016 позивач надав відповідачу послуги дорожньої фрези Wirtgen 500 у кількості 4 маш-год.

Відповідач, в свою чергу, надані позивачем послуги прийняв без зауважень, доказом чого є підписаний та скріплений печатками сторін акт № ОУ-0000017/1 надання послуг від 30.11.2016 на суму 3910,94 грн.

Оскільки позивач свої зобов'язання за угодою № 17 від 12.09.2016 виконав у повному обсязі, відтак у відповідача виникло зобов'язання розрахуватися за отримані послуги по 12.12.2016 включно (30.11.2016 + 10 б.д.).

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач обов'язок по сплаті коштів за надані йому послуги у строк, встановлений в п. 3.2 угоди, не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем згідно з угоди № 17 від 12.09.2016 на суму 3910,94 грн.

З метою досудового вирішення спору, позивач 02.12.2017 надіслав на адресу відповідача претензію від 01.12.2017 вих. № 924 про сплату боргу, однак остання була повернута позивачу з відміткою відділення пошти: "За закінченням встановленого строку зберігання".

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту містяться в ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг дорожньої фрези Wirtgen 500, заборгувавши останньому 3910,94 грн, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача суми основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому позивач правомірно звернувся в цій частині з позовом до суду.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК УКраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим варто зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню на підставі закону як вид відшкодування за завдані втрати незалежно від укладення договору.

Як вбачається з розрахунку позивача, за прострочку виконання зобов'язань з оплати наданих послуг, позивачем було нараховано відповідачу за період січень 2017 року - березень 2018 року 3% річних у розмірі 146,25 грн та 672,67 інфляційних втрат.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, та здійснивши перерахунок річних за вищевказаний період, господарський суд встановив, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 146,25 грн 3% річних та 672,67 інфляційних втрат правомірно.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, отже фактично обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг визнав.

Водночас позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеної угоди, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 4729,86 грн, з яких: 3910,94 грн основного боргу, 146,25 грн 3% річних та 672,67 інфляційних втрат.

У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236– 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой ХХІ" (07403, Київська обл., місто Бровари, вулиця Броварської сотні, будинок 3, код ЄДРПОУ 37131832) на користь Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради 18003, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Бидгощська, будинок 13, код ЄДРПОУ 05445296): 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) гривень 94 копійки основного боргу, 146 (сто сорок шість) гривень 25 копійок 3% річних, 672 (шістсот сімдесят дві) гривні 67 копійок інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено: 25.07.2018.

Суддя                               В.М. Антонова

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення19.07.2018
Оприлюднено27.07.2018
Номер документу75475531
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/849/18

Ухвала від 23.12.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 30.11.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Рішення від 19.07.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 14.06.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 21.05.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 26.04.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні