Ухвала

від 25.07.2018 по справі 53/326-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" липня 2018 р.          Справа № 53/326-08

Суддя Шевель О. В.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Харківської міської ради вх. №1471 Х/2 на рішення господарського суду Харківської області від "10" листопада 2008 р. у справі № 53/326-08

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтингінвестбуд-груп 2", м.Харків,

до Приватного підприємства "Руно", м.Харків,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2008 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Євроконсалтингінвестбуд-груп 2” право власності на нежитлові будівлі літ. „А-2” загальною площею 569,4 кв.м., „Б-1” загальною площею 1356,0 кв.м., „В-1” загальною площею 165,1 кв.м., „Г-1” загальною площею 46,1 кв.м., „Д-1” загальною площею 154,8 кв.м. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові.

13.07.2018 (тобто майже через 10 років після прийняття вказаного рішення) Харківська міська рада, яка не є учасником даної справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт звернувся до суду з клопотанням, у якому просить поновити пропущений строк подання скарги з посиланням на ч.2 ст.261 ГПК України, зазначаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права та інтереси Харківської міськради (оскільки визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти в судовому порядку призвело до негативних наслідків, а саме, до вибуття із володіння, користування й розпорядження земельних ділянок, що перебувають у власності територіальної громади міста Харкова, та зробило неможливим їх використання для власних або інших цілей), не залучивши до участі у справі Харківську міську раду. Апелянт зазначає, що дізнався про оскаржуване рішення лише 06.07.2018 при ознайомленні з матеріалами даної справи №53/326-08 у приміщенні господарського суду Харківської області.

Разом з тим, заявником не зазначено, які саме земельні ділянки вибули з володіння, користування й розпорядження територіальної громади м.Харкова внаслідок ухвалення судом оскаржуваного рішення, який правовий режим цих ділянок, чи передавалися вони власником у користування будь-яким особам і чи здійснювала міськрада через відповідні виконавчі органи належний контроль за їх використанням, зокрема, на предмет недопущення (припинення) самочинного будівництва на вказаних ділянках тощо. Тобто, зазначаючи, що місцевий господарський суд вирішив питання стосовно функції державного архітектурно-будівельного контролю, заявник не надав доказів здійснення ним самим такої функції стосовно спірного майна і доказів того, що навіть за умови належного виконання відповідних функцій Харківська міська рада протягом десяти років не могла довідатися як про факт самочинного будівництва, так і про визнання права власності за позивачем на відповідний об'єкт у судовому порядку.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено відсутність доказів ознайомлення представника Харківської міськради з матеріалами справи №53/326-08. Отже, твердження заявника про те, що він дізнався про оскаржуване рішення лише 06.07.2018 при ознайомленні з матеріалами даної справи №53/326-08 у приміщенні господарського суду Харківської області, не підтверджується матеріалами справи. Окрім того, ним не наведено обставин, що стали підставою для ознайомлення з матеріалами справи представником Харківської міськради, яка не є учасником справи, так само як і не зазначено про обставини, які перешкодили ознайомитися з матеріалами справи раніше.

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (який набрав чинності з 15.12.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією ГПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/7599/15-г, від 06.07.2018 у справі №925/1566/16.

Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Господарським процесуальним кодексом України у попередніх редакціях було встановлено відповідні строки для подання апеляційної скарги та порядок вирішення судом клопотань учасників справи про поновлення даних процесуальних строків. Однак апелянтом не надано мотивування щодо підстав поновлення строку подання апеляційної скарги з посиланням на норми ГПК України у редакціях, які були чинними до 15.12.2017.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням приписів вищенаведених норм процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду, апеляційну скаргу має бути залишено без руху для надання заявникові можливості вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, у відповідності до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з приписами пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подання апеляційної скарги мала становити 150% від суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в даній справі).

Однак апелянтом відповідного платежу не було здійснено, натомість надано клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку ст.8 Закону України "Про судовий збір", в якому заявник зазначає, що Харківська міська рада є бюджетною організацією та має змогу сплатити судовий збір лише після надходження відповідних коштів з бюджету міста на дані потреби.

Стосовно вказаного клопотання колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік умов для відстрочення або розстрочення сплати судового збору наведено у ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", отже, наявність таких підстав підлягає доведенню у відповідності до приписів ст.74 ГПК України, однак у даному переліку відсутня така підстава як залежність платника від бюджетного фінансування. Отже, апелянт у визначений судом в даній ухвалі строк має або надати докази сплати судового збору за подання скарги, або належним чином, із посиланням на відповідну норму ст.8 Закону України "Про судовий збір", обгрунтувати клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Вказаною нормою визначено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

          Керуючись статтями 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху.

2. Заявнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог даної ухвали будуть застосовані правові наслідки, зазначені у ст. 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Шевель О. В.