Ухвала

від 17.08.2018 по справі 53/326-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"17" серпня 2018 р.          Справа № 53/326-08

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О.

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради вх. №1471 Х/2 на рішення господарського суду Харківської області від "10" листопада 2008 р. у справі № 53/326-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтингінвестбуд-груп 2", м.Харків,

до Приватного підприємства "Руно", м.Харків,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2008 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Євроконсалтингінвестбуд-груп 2” право власності на нежитлові будівлі літ. „А-2” загальною площею 569,4 кв.м., „Б-1” загальною площею 1356,0 кв.м., „В-1” загальною площею 165,1 кв.м., „Г-1” загальною площею 46,1 кв.м., „Д-1” загальною площею 154,8 кв.м. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові.

13.07.2018 (тобто майже через 10 років після прийняття вказаного рішення) Харківська міська рада, яка не є учасником даної справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт звернувся до суду з клопотанням, у якому просить поновити пропущений строк подання скарги з посиланням на ч.2 ст.261 ГПК України, зазначаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права та інтереси Харківської міськради (оскільки визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти в судовому порядку призвело до негативних наслідків, а саме, до вибуття із володіння, користування й розпорядження земельних ділянок, що перебувають у власності територіальної громади міста Харкова, та зробило неможливим їх використання для власних або інших цілей), не залучивши до участі у справі Харківську міську раду. Апелянт зазначає, що дізнався про оскаржуване рішення лише 06.07.2018 при ознайомленні з матеріалами даної справи №53/326-08 у приміщенні господарського суду Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху. Заявникові надано десятиденний строк для усунення недоліків скарги, зокрема, зазначено, що згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; Господарським процесуальним кодексом України у попередніх редакціях було встановлено відповідні строки для подання апеляційної скарги та порядок вирішення судом клопотань учасників справи про поновлення даних процесуальних строків, однак апелянтом не надано мотивування щодо підстав поновлення строку подання апеляційної скарги з посиланням на норми ГПК України у редакціях, які були чинними до 15.12.2017.

Апелянтом у межах встановленого в ухвалі від 25.07.2018 строку надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№6273 від 13.08.2018). У вказаній заяві Харківська міська рада, зазначаючи, що довідалася про існування оскаржуваного рішення лише у липні 2018 року, наполягає на тому, що пропущений строк підлягає поновленню. При цьому апелянт посилається виключно на на ч.2 ст.261 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2018, тобто фактично ним не усунуто недолік, зазначений в ухвалі від 25.07.2018, а саме - не надано мотивування щодо підстав поновлення строку подання апеляційної скарги з посиланням на норми ГПК України у редакціях, які були чинними до 15.12.2017 і повинні бути застосовані з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 261 ГПК України дійсно встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України в нині чинній редакції, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Із приписами вказаної норми кореспондується підпункт 13 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, згідно з яким судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених норм ГПК України вбачається, що частиною 2 статті 261 ГПК України врегульовано саме порядок вчинення процесуальної дії - відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, а не встановлено строки оскарження судових рішень, які повинні визначатися згідно з процесуальним законодавством, чинним на момент ухвалення відповідних рішень.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/7599/15-г, від 02.05.2018 у справі №913/1037/15, від 06.07.2018 у справі №925/1566/16.

На час розгляду і вирішення господарським судом даної справи №53/326-08, а саме, станом на 10.11.2008, строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції були встановлені ст.93 ГПК України (в чинній на вказаний період редакції). Частиною 2 зазначеної норми було передбачено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Тобто процесуальним законом, чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення, було встановлено граничний трьохмісячний строк, який не підлягав поновленню за жодних умов.

На думку колегії суддів, відповідне унеможливлює задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення від 10.11.2008 у даній справі.

Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що перед набранням чинності ГПК України в нинішній редакції (до 15.12.2017) ст.93 вказаного кодексу також передбачала граничний строк (1 рік) для подання апеляційних скарг органами місцевого самоврядування. Вказаний строк не підлягав поновленню незалежності від поважності причин його пропуску.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).

На думку колегії суддів, у даному випадку поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження всупереч приписам норм процесуального законодавства, якими на момент ухвалення оскаржуваного рішення було передбачено відповідні граничні обмеження і про обов'язковість застосування яких зазначено в ГПК у нині чинній редакції, призвело б до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

          Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від "10" листопада 2008 року у справі № 53/326-08.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками, всього на 12 аркушах; поштовий конверт.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.