Постанова

від 25.07.2018 по справі 2-843/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-843/2010

Провадження № 22-ц/772/1675/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кіосак Н.О.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 рокуСправа № 2-843/2010м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів: Берегового О.Ю., Медвецького С.К.,

за участю секретаря судового засідання: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №2-843/2010 за позовом ВАТ КБ Надра до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою ВАТ КБ Надра про забезпечення позову,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2011 року, яке ухвалене суддею Кіосак Н.О. в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області,

в с т а н о в и в :

ВАТ КБ Надра звернулось у суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 370190,42 грн., що еквівалентно 46751,84 доларів США та судові витрати.

ВАТ КБ Надра звернулось у суд із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового обмеження виїзду ОСОБА_3, ОСОБА_4 за межі України.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2011 року заяву ВАТ КБ Надра про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2011 року є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, просила її скасувати та відмовити у задоволенні заяви ВАТ КБ Надра про забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із наступних підстав.

Задовольняючи заяву ВАТ КБ Надра про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду на випадок задоволення позовних вимог.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції 2004 року) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 152 ЦПК України (в редакції 2004 року).

При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам тощо.

Такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ст. 152 ЦПК України (в редакції 2004 року) не було передбачено.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали).

Згідно п. 5 ч. 1 вказаної статті громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Положеннями п.18 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) передбачено право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України (в редакції 2004 року) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Таким чином, в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України (в редакції 2004 року), застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження громадян у праві виїзду за межі України. Таке питання повино було вирішуватись судом тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України (в редакції 2004 року), та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані, ухвала суду Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2011 року є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням постанови про відмову у задоволенні заяви ВАТ КБ Надра про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2011 року скасувати.

В задоволенні заяви ВАТ КБ Надра про забезпечення позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 липня 2018 року.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Береговий О.Ю.

Медвецький С.К.

Згідно з оригіналом: Сопрун В.В.