Рішення

від 10.07.2018 по справі 204/8016/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/8016/17

Провадження № 2/204/419/18

РІШЕННЯ

іменем України

10 липня 2018 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просили визнати таким, що припинив свою дію договір оренди землі від 09 листопада 2006 року, який був укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 1,4074 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що згідно договору дарування позивач ОСОБА_4 набув право власності на ? частину будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, а позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 набули право спільної сумісної власності на іншу ? частину цих будівель та споруд. Таким чином, до позивачів перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований даний об'єкт нерухомості. Однак в матеріалах технічної документації міститься копія договору оренди земельної ділянки від 09 листопада 2006 року, укладеного між відповідачами Дніпровською міською радою та ОСОБА_3 Жодних заходів для припинення права оренди вказаної земельної ділянки у зв'язку з переходом права користування зазначеної земельної ділянки на підставі закону до нових власників об'єкта нерухомості відповідачами здійснено не було, залишається не скасованим право оренди земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 Дана обставина, на думку позивачів, перешкоджає їм належним чином оформити право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, а також обмежує право власності позивачів на нерухоме майно, оскільки існує подвійне право на земельну ділянку, а тому позивачі повинні погоджувати свої рішення та дії щодо її використання. Враховуючи викладене, позивачі змушені звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року відкрито провадження у справі за зазначеною позовною заявою та призначено судове засідання.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_3, Дніпровської міської ради про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію, залишено без розгляду та залучено в якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7.

Представник позивачів ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснив, що права позивачів порушені через бездіяльність Дніпровської міської ради. Разом з тим відповідач ОСОБА_3 також не вчинив жодних дій щодо спонукання відповідача Дніпровської міської ради виконати свій обов'язок, встановлений законом, а тому вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача Дніпровської міської ради ОСОБА_2 у судовому засіданні, пояснила, що матеріали справи не містять жодного належного доказу порушення, не визнання або оспорювання Дніпровською міською радою прав чи законних інтересів позивачів, а також не містить відмови відповідача Дніпровської міської ради в питанні, яке є предметом судового розгляду. Крім того, зазначила, що питання щодо припинення договору оренди землі, що є комунальною власністю знаходиться поза межами компетенції суду та вирішується на пленарних засіданням міської ради. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на обставини викладені у відзиві, а саме зазначив, що спірний договір оренди землі не може припинити свою дію з причини відчуження майнового комплексу позивачам. Крім того, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2016 року у справі за його позовом до Дніпровської міської ради про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки його позов було задоволено. Однак рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року зазначене вище рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено через те, що вказаний договір оренди повинен не припинятися, а розповсюджуватися і на нового землекористувача. А також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що між сторонами існує невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів позивачів. Тому вважає, що у позивачів немає жодних перешкод для звернення та переведення права оренди земельної ділянки.

Третя особа ОСОБА_7 повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила про підтримання позовних вимог та просила позов задовольнити.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача Дніпровської міської ради ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідачу Дніпровській міській раді на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 1,4074 га (а.с.13).

09 листопада 2006 року між відповідачами Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному кадастрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1 зі строком дії договору 15 років (а.с.14-16)

Згідно договору дарування частини будівель та споруд від 29 липня 2016 року відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прийняли у спільну сумісну власність як дарунок ? частину будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

12 січня 2018 року третя особа ОСОБА_7 купила у ОСОБА_8 ? частку у праві спільної часткової власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна (а.с.110-111).

Власником іншої ? частини будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_4 (а.с.9-10).

Вирішуючи пред'явлені позовні вимоги судом враховується, що припинення права власності на земельну ділянку та припинення договору оренди не є тотожними поняттями, а обраний позивачами спосіб захисту є не належним виходячи з обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, та змісту позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

З огляду на наведене, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Дана норма є імперативною, а тому відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Так, пунктом 12.3. договору оренди землі від 19 листопада 2006 року передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; смерті фізичної особи-орендаря.

Згідно пункту 12.4. договору оренди землі від 19 листопада 2006 року договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, пунктом 12.6. зазначеного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Пункт 6.6 договору оренди землі від 19 листопада 2006 року в свою чергу зобов'язує у разі зміни землекористувача, придбання або відчуження будівель та споруд протягом місяця з моменту настання таких змін звернутися до міської ради для внесення відповідних змін у договір оренди земельної ділянки.

Позивачі посилаються на як на підставу для припинення спірного договору оренди на норму ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі в частині припинення договору оренди в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Однак, положення частини 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі мають застосовуватись з урахуванням положень вищенаведеного законодавства щодо припинення договору оренди в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, оскільки в разі припинення договору в повному обсязі неможливим стає перехід до нового власника нерухомості права користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, ще і тому що в законодавстві йдеться саме про перехід права, а не про його виникнення.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий :