Рішення

від 27.06.2018 по справі 804/3034/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Справа № 804/3034/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Дніпропетровський інструментальний завод до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0006171421 від 12.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на податку вартість за податковим зобов'язанням у сумі 64 257 грн., за штрафними санкціями на 16 064,25 грн.; №0006181421 від 12.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням у сумі 86 838 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області полягають на висновках контролюючого органу про нереальність фінансово-господарських операцій ПП «Дніпропетровський інструментальний завод» з придбання товару, проте такі висновки є хибними, оскільки вони ґрунтуються лише на обставинах встановлених вироком від 17.08.2016 року у справі № 202/4861/16-к відносно керівника ТОВ ОСОБА_1 Плюс .

ПП Дніпропетровський інструментальний завод як покупцем укладались договори з постачальником ТОВ ОСОБА_1 Плюс , в рамках якого на адресу ПП Дніпропетровський інструментальний завод протягом січня-березня 2015 року поставлено товар (метизна продукція в асортименті) на загальну суму 578 921,82 грн. За фактом виконання договірних зобов'язань з постачання товару постачальником ТОВ ОСОБА_1 Плюс виписані податкові накладні на загальну суму 578 921,82 грн. (у тому числі ПДВ 96486,97 грн.), суми податку на додану вартість за яким включено ПП Дніпропетровський інструментальний завод до податкового кредиту відповідного періоду. Товар, що було придбано за умовами наведених договорів, постачався постачальником за власний рахунок, без залучення сторонніх субпідрядників (перевізників). Навантаження товару здійснювалось за місцем знаходження постачальника, що відповідає умовам договору. Придбані товари були оприбутковані та використані ПП Дніпропетровський інструментальний завод у власній господарській діяльності, а тому позивач просив суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 27.04.2018 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення №0006171421, №0006181421 від 12.03.2018 року є цілком законними та вірними, а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

В силу частин 5, 8 ст.261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ПП Дніпропетровський інструментальний завод (код ЄДРПОУ 33771097) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.10.2005 року за №12241020000018145 та взято на податковий облік 18.10.2005 року за №10297. Станом на дату підписання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що у період з 02.02.2018 р. по 08.02.2018 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Дніпропетровський інструментальний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ОСОБА_1 Плюс (код ЄДРПОУ 38866337) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

За результатами перевірки було складено акт № 8888/04-36-14-21/33771097 від 15.02.2018 року, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого ПП Дніпропетровський інструментальний завод занижено податок на додану вартість на загальну суму 96 487 грн., у тому числі по періодам: січень 2015 року - 32 230 грн., лютий 2015 року - 16 643 грн., березень 2015 року - 47 614 грн.;

2. п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.3, п.8 ст.1 П (С) БО № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності та п.5, п.7, п.11, п.18 П (С)БО № 16 Витрати , п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого ПП Дніпропетровський інструментальний завод занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 86 838 грн.

На підставі акту перевірки № 8888/04-36-14-21/33771097 від 15.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 12.03.2018 р. винесено податкові повідомлення-рішення: №0006171421, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 64 257 грн., за штрафними санкціями на 16 064,25 грн.; №0006181421, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням у сумі 86 838 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 року № НОМЕР_1 та №0006181421є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Так, у перевіряємий період позивач проводив розрахунки з підприємством ТОВ ОСОБА_1 Плюс .

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 р. (справа № 202/4861/16-к, провадження №1-кп/0202/377/2016) по матеріалам кримінального провадження № 32016040000000047 від 29.07.2016 р., відповідно до якого ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1.) було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а саме - у фіктивному підприємництві. ОСОБА_2, не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що створення ним вказаного підприємства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті такої діяльності може бути заподіяна шкода державним інтересам, сприяв невстановленій особі придбати ТОВ ОСОБА_1 Плюс , з метою прикриття незаконної діяльності. Чим займалося підприємство і хто здійснював його діяльність йому невідомо. Судом досліджено статутні та реєстраційні документи ТОВ ОСОБА_1 Плюс де засновником та керівником значиться ОСОБА_2, висновки почеркознавчої експертизи відповідно до якої в статутних та реєстраційних документах ТОВ ОСОБА_1 Плюс - статут, реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін в установчих документа протокол загальних зборів, статут у новій редакції - підписи від імені ОСОБА_2, виконані самим ОСОБА_2 в інших, представлених на експертизу документи підписи від імені ОСОБА_2 виконані іншою особою. В судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь здійсненні господарської операції. А тому відсутність такого обов'язкового реквізиту первинного документу, як підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, - керівника або іншої уповноваженої статутом посадової особи підприємства продавця, вказує на те, що надані бухгалтерські документи (угода та накладні) не є первинними документами.

Таким чином, ОСОБА_2 від імені ТОВ ОСОБА_1 Плюс не укладав угоди з ПП Дніпропетровський інструментальний завод , не здійснював підприємницьку діяльність; ідентифікувати особу, що укладала угоду від ТОВ ОСОБА_1 Плюс , не можливо.

Отже, наведена вище інформація свідчить, що ТОВ ОСОБА_1 Плюс (ЄДРПОУ 39281824) ніколи не здійснювало господарську діяльність та функціонувало для формування неправомірної податкової вигоди у Покупців .

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчать про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 р. у справі № 802/1853/16-а висловлена правова позиція, яка полягає у тому, що сам факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Наведена у вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 р. інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Первинні документи, які складені ТОВ ОСОБА_1 Плюс по взаємовідносинам з ПП Дніпропетровський інструментальний завод є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ ОСОБА_1 Плюс та ПП Дніпропетровський інструментальний завод . Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Укладені між ТОВ ОСОБА_1 Плюс та ПП Дніпропетровський інструментальний завод договори не опосередковується реальним виконанням операції, що становить його предмет.

Фактично ТОВ ОСОБА_1 Плюс здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ПП Дніпропетровський інструментальний завод з постачання товарів і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні позивачем інформації з неправомірно складеного первинного документу до облікових регістрів порушено норми частини п'ятої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186.

При перенесенні ПП Дніпропетровський інструментальний завод неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1. ст.44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Крім того, суд враховує той факт, як зазначено в акті № 8888/04-36-14-21/33771097 від 15.02.2018 року ПП Дніпропетровський інструментальний завод до перевірки не надано жодних бухгалтерських та первинних документів. На письмовий запит відповідача від 29.11.2017 р. №36253 листом від 15.12.2017 р. №15/12/17-1 позивачем відмовлено у наданні документів.

Таким чином на п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, ПП Дніпропетровський інструментальний завод завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ОСОБА_1 Плюс на загальну суму 96 487 грн., в тому числі по періодам за: січень 2015 р. у сумі 32 230 грн.; лютий 2015 р. у сумі 16 643 грн., березень 2015 р. у сумі 47 614 грн., в результаті ПП Дніпропетровський інструментальний завод позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 96 487 грн., в тому числі по періодам за січень 2015 р. у сумі 32 230 грн.; за лютий 2015 р. у сумі 16 643 грн.; за березень 2015 р. у сумі 47 614 грн.

З урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних (виписані податкові накладні ПП Дніпропетровський інструментальний завод ) слідує, що придбані товари у ТОВ ОСОБА_1 Плюс за період січень - березень 2015 року на суму (без ПДВ) 482 435 грн. було враховано в рядку 2050 собівартість реалізованої продукт (товарів, робіт, послуг) (у звіт про фінансові результати за 2015 рік, форма №2) та враховані у декларації з податку на прибуток за 2015 рік (№9276661741 12.04.2016) у рядку 2 Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку в сумі 482 435 грн. (всього у рядку 2050 собівартість реалізованої продукції задекларовано 1 762 300 грн.; у рядку 1 Декларації про прибуток Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку задекларовано 1876987 грн., у рядку 2 Декларації про прибуток Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку задекларовано 114 711 грн., тобто задекларовано собівартість (витрати) по декларації про прибуток 1 762 276 грн.; тобто невключені витрати відсутні (дані бухгалтерського обліку відповідають даним декларації про прибуток).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, якій ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистик та інші види звітності, що використовують грошовий примирник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підкріплення господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України і 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 1681 де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господаря операції.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на, прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 року №0006171421 та №0006181421, винесені відповідачем на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, а отже у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства Дніпропетровський інструментальний завод до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя ОСОБА_3