Рішення

від 18.07.2018 по справі 805/2928/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р. Справа№805/2928/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Краматорського відділу Національної поліції в Донецькій області

2. Головного управління Національної поліції України в Донецькій області

про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та сплатити суму середнього заробітку з 6 листопада 2015 року за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що ГУ МВС України в Донецькій області несвоєчасно проведений розрахунок при звільненні, в який входить одноразова грошова допомога та компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

Зазначає, що згідно ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю, відповідач, внаслідок несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги, повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, відтак положення ст. 117, 118 Кодексу законів про працю України не розповсюджуються на правовідносини з виплатою грошового забезпечення працівників міліції.

Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та сплатити суму середнього заробітку з 6 листопада 2015 року за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 року змінена в мотивувальній частині, в решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Верховного Суду України від 21.03.2018 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи постанову Верховний Суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій не досліджено всі зібрані у справі докази, які необхідні для встановлення обставин щодо визначення розміру виплати коштів за період вимушеного прогулу. Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року замінений відповідач ОСОБА_2 міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області його правонаступником - Краматорським відділом Національної поліції в Донецькій області, залучене до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції України в Донецькій області.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач 1 надав заперечення на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія ВН 136182 (а.с. 7-8).

З 10.03.1999 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, маючи спеціальне звання капітана міліції.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 14 серпня 2013 року № 358 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду помічника начальника міського відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Краматорського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області.

Згідно п. 23 наказу МВС України від 24 липня 2014 року № 783 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУМВС України в Донецькій області за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і молодшого начальницького складу в порушення статті 65 Конституції України, частини третьої статті 3, частини першої статті 5 Закону України Про міліцію та Присяги працівника органу внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ згідно п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 та на підставі статей 2, 5, 7, 12 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 29 липня 2014 року № 1436 о/с По особовому складу позивач звільнений з органів внутрішніх справ згідно п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1поновлений на посаді помічника начальника міського відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Краматорського міського відділу, починаючи з 30 липня 2014 року, та на користь ОСОБА_1 стягнута сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 30 липня 2014 року по 24 квітня 2015 року у розмірі 26208 грн. 89 коп.

Наказом ГУ МВС України у Донецькій області від 03 листопада 2015 року № 331 о/с По особовому складу , яким на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року капітан міліції ОСОБА_1 поновлений на посаді помічника начальника міського відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Краматорського міського відділу з 30 липня 2014 року.

Наказом ГУ МВС України у Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с По особовому складу позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 ж Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, за власним бажанням.

Згідно зведених відомостей сум для зарахування на рахунки станом на 17 грудня 2015 року та 11 квітня 2016 року нарахована ОСОБА_1 вихідна допомога в сумі 8511,75 грн., та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 2046,54 грн. перераховані позивачу на карткові рахунки 13 квітня 2016 року та 18 грудня 2015 року відповідно.

Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 805/1580/16-а за позовом ОСОБА_1 до Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2015 рік, яка набрала законної сили 17 серпня 2016 року, сума одноразової грошової допомоги, що підлягала нарахуванню та виплаті позивачу при звільненні, повинна складати 17638 грн. 38 коп., сума компенсації за невикористану відпустку - в розмірі 4685 грн. 67 коп.

Враховуючи часткову сплату 13 квітня 2016 року позивачу частини вихідної грошової допомоги в розмірі 8511 грн. 75 коп. та 18 грудня 2015 року компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2046 грн. 54 коп., наведеним судовим рішенням від 28 липня 2016 року з Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 стягнута сума невиплаченої частки одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 9126 грн. 63 коп. та сума невиплаченої частки компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2015 рік в розмірі 2639 грн. 13 коп.

Згідно меморіального ордеру від 31.10.2016 року № 1, кінцеве стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1580/16-а ОСОБА_1 в сумі 5623 грн. 38 коп. здійснена 31.10.2016 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України Про Національну поліцію .

Пункт 12 частини першої статті 92 Конституції України визначає, що державна служба, до якої відноситься і служба в органах внутрішніх справ, є єдиною за своїми основами.

Грошове забезпечення поліцейських Національної поліції врегульовано ст. 94 Закону України Про Національну поліцію та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції .

Статтею 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що а ні Законом України Про Національну поліцію , а ні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, не врегульований порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільнення працівника з органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ 06.11.2015 року відповідно до наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 354 о/с, фактичний розрахунок, а саме кінцеве стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1580/16-а ОСОБА_1 в сумі 5623 грн. 38 коп. здійснене 31.10.2016 року.

Суд враховує, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

Однак, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Згідно п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлена дата проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин норм статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України, як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

Тобто, виходячи з наведених вимог Закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення та Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року та від 01.03.2018 року у справах №806/535/16 та №806/1899/17.

З урахуванням того, що позивач звільнений зі служби 06.11.2015 року, розрахунок проведений 31.10.2016 року, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню по день проведення розрахунку (за 359 днів затримки розрахунку).

З довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 27.05.2016 року № П-18/301-01-2016 вбачається, що за два місяці служби перед звільненням грошове забезпечення позивача складало 7839 грн. 27 коп., середньоденне грошове забезпечення позивача становить 128 грн. 51 коп.

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача становить: 46135 грн.09 коп. (359 дні *128 грн. 51 коп.), яка підлягає стягненню з Краматорського відділу Національної поліції в Донецькій області.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі, рішення суду буде мати зобов'язальний характер, що ускладнить його виконання, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про стягнення з Краматорського відділу Національної поліції в Донецькій області суми середнього заробітку позивача з 6 листопада 2015 року за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про національну поліцію , Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Краматорського відділу Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та сплатити суму середнього заробітку з 6 листопада 2015 року за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Краматорського міського відділу Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671509, юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) суму середнього заробітку з 6 листопада 2015 року за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку 31.10.2016 року в сумі 46135 грн.09 коп.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.